Рішення № 80924900, 03.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 квітня 2019 року № 640/21345/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ТехНова»

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг

про визнання протиправними та скасування постанов про здійснення заходів державного регулювання, -

Суд прийняв до уваги таке:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «ТехНова» (вул.Оболонська,38, кв.36, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ 24100060) (далі - позивач) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (код ЄДРПОУ 39369133, адреса: вул. Смоленська, 19, Київ, 03057) (далі - відповідач), у якій просить суд визнати протиправними та скасувати постанови від 04.12.2018:

- № 1645 «Про здійснення заходу державного регулювання до ТОВ ФІРМА «ТЕХНОВА» за результатами перевірки дотримання Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії»;

- №1644 «Про здійснення заходу державного регулювання до ТОВ ФІРМА «ТЕХНОВА» за результатами перевірки дотримання Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії».

Відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, який було надано до суду 09.01.2019, зазначивши, що приймаючи оскаржувані постанови діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством. Крім того, зазначає що порушення процедури прийнятих рішень не спростовує, сам факт встановлених порушень, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.12.2018 відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Справа розглядалась у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження згідно приписів статей 12, 257, 262 КАС України та враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Так, на підставі постанови НКРЕКП від 19.09.2017 № 1145 «Про проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у IV кварталі 2017 року» з урахуванням постанови НКРЕКП від 02.11.2017 № 1338 «Про збільшення строку проведення планової перевірки ТОВ «ФІРМА ТЕХНОВА» та посвідчень на перевірку від 10.10.2017 № 238, від 03.11.2017 №257 Комісією проведено планову виїзну перевірку дотримання позивачем Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії та.

За результатами проведення планової перевірки складено акт планової виїзної перевірки дотримання Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії від 17.11.2017 № 208.

Крім того, на підставі постанови НКРЕКП від 19.09.2017 № 1145 «Про проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у IV кварталі 2017 року» з урахуванням постанови НКРЕКП від 02.11.2017 № 1338 «Про збільшення строку проведення планової перевірки ТОВ «ФІРМА ТЕХНОВА» та посвідчень на перевірку від 21.09.2018 № 210, від 03.11.2017 №258, з 24.10.2017 по 17.11.2017 Комісією проведено планову виїзну перевірку дотримання позивачем Умов та Правил (ліцензійних умов) провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії.

За результатами проведення планової перевірки складено акт планової виїзної перевірки дотримання Умов та правил (ліцензійних умов) провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії від 17.11.2017 № 20.

Як вбачається з матеріалів справи регулятором під час проведення планової перевірки встановлено, що позивачем порушено:

пункт 3.1 глави 3 Умов та правил (ліцензійних умов) провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, затверджених постановою НКРЕ від 26 квітня 2006 року № 540, щодо зобов'язання ліцензіата провадити ліцензовану діяльність відповідно до законодавства у сфері теплопостачання, у тому числі згідно з цими Ліцензійними умовами, іншими нормативно-правовими актами та нормативно-технічними документами;

підпункт 3.1.1 пункту 3.1 глави 3, підпункт 3.6.1 пункту 3.6 глави 3 Умов та Правила здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії, затверджені постановою НКРЕКП від 08 лютого 1996 року № 3.

04.12.2018 за результатами розгляду Акту № 208 та Акту № 209 на засіданні Комісії, яке було проведено у формі відкритого слухання прийнято постанови НКРЕКП № 1645 «Про здійснення заходу державного регулювання до ТОВ ФІРМА «ТЕХНОВА» за результатами перевірки дотримання Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії» та №1644 «Про здійснення заходу державного регулювання до ТОВ ФІРМА «ТЕХНОВА» за результатами перевірки дотримання Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії».

Між тим, відповідно до резолютивної частини постанови НКРЕКП №1645 «Про здійснення заходу державного регулювання до ТОВ ФІРМА «ТЕХНОВА " за результатами перевірки дотримання Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії» зобов'язано Департамент із регулювання відносин у сфері енергетики в межах здійснення заходу державного регулювання підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводиться у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на виробництво теплової енергії для ТОВ ФІРМИ «ТЕХНОВА» шляхом його зміни в бік зменшення на суму 96 913,90 тис. грн (без ПДВ), у т. ч.:

на суму невикористаних коштів схваленої Інвестиційної програми на 2014 рік у розмірі 15 276,34 тис. грн (без ПДВ);

на суму невикористаних коштів схваленої Інвестиційної програми на 2015 рік у розмірі 13 781,87 тис. грн (без ПДВ);

на суму невикористаних коштів схваленої Інвестиційної програми на 2016 рік у розмірі 16 786,79 тис. грн (без ПДВ);

на суму профінансованих, але не освоєних коштів Інвестиційної програми на 2014 рік у розмірі 650,74 тис. грн (без ПДВ);

на суму економії коштів, що склалась по статті витрат «Паливо» при здійсненні діяльності з виробництва теплової енергії протягом періоду, який підлягав перевірці, у розмірі 27 039 тис. грн (без ПДВ);

на суму економії коштів, що склалась у результаті недотримання структури витрат згідно зі статтями, затвердженими у тарифі на виробництво теплової енергії, протягом періоду, який підлягав перевірці, у розмірі 22 684,91 тис. грн (без ПДВ);

на суму економії коштів, що склалась у результаті виконання заходів Інвестиційної програми на 2015 рік, у розмірі 296,26 тис. грн (без ПДВ);

на суму економії коштів, що склалась у результаті виконання заходів Інвестиційної програми на 2016 рік, у розмірі 397,99 тис. грн (без ПДВ).

Також відповідно до резолютивної частини постанови НКРЕКП №1644 «Про здійснення заходу державного регулювання до ТОВ ФІРМА «ТЕХНОВА» за результатами перевірки дотримання Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії» за результатами перевірки дотримання Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії» зобов'язано Департамент із регулювання відносин у сфері енергетики, у межах здійснення, заходу державного регулювання, підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводиться у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на відпуск електричної енергії для ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІРМА «ТЕХНОВА» шляхом його зміни в бік зменшення на загальну суму 350 989,57 тис. грн (без ПДВ), урахувавши:

суму непрофінансованих та неосвоєних коштів, передбачених схваленою Інвестиційною програмою на 2014 рік, за джерелом фінансування «Невикористані кошти 2013 року» у розмірі 13 410,69 тис. грн (без ПДВ);

суму невикористаних коштів схваленої Інвестиційної програми на 2014 рік у розмірі 69 124,09 тис. грн (без ПДВ);

суму непрофінансованих та неосвоєних коштів, передбачених схваленою Інвестиційною програмою на 2016 рік, за джерелом фінансування «Невикористані кошти 2015 року» у розмірі 45 939,44 тис. грн (без ПДВ);

суму невикористаних коштів схваленої Інвестиційної програми на 2016 рік у розмірі 39 071,80 тис. грн (без ПДВ);

суму перевищення вартості виконання заходів схваленої Інвестиційної програми на 2016 рік понад 5 % у розмірі 349,20 тис. грн (без ПДВ);

суму профінансованих, але не освоєних коштів, передбачених схваленою Інвестиційною програмою на 2016 рік, у розмірі 820,10 тис. грн (без ПДВ);

суму економії коштів, що склалась по статті витрат «Паливо» та за рахунок зміни обсягів виробництва електричної енергії у 2014 та 2016 роках, у розмірі 105 452,00 тис. грн (без ПДВ);

суму економії коштів, отриманої за результатами діяльності з виробництва електричної енергії у 2014 - 2016 роках, а саме в результаті недофінансування витрат порівняно із розрахунковими витратами у тарифі на відпуск електричної енергії, з урахуванням сум перевищення фактичних витрат від розрахункових показників, у розмірі 64 723,03 тис. грн (без ПДВ);

суму додаткового доходу за рахунок збільшення обсягів виробництва електричної енергії у 2016 році у розмірі 12 099,22 тис. грн (без ПДВ).

Позивач вважає, що приймаючи вищезазначені постанови НКРЕКП вийшла за межі своїх повноважень, порушила принцип дії нормативно-правових актів в часі, прийняла постанови без дослідження всіх матеріалів та доказів, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті судом встановлено наступне.

Відповідно до частин першої-третьої статті 1 Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 № 1540-VIII (далі - Закон № 1540-VIII) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Регулятор є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Роботу Регулятора забезпечують його центральний апарат і територіальні органи.

Згідно статті 3 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України. Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.

Частинами першою, другою статті 14 Закону № 1540-VIII встановлено, що засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті. Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію. У разі розгляду Регулятором питання, що містить таємну інформацію, порядок доступу до якої регулюється законом, Регулятор приймає рішення про розгляд такого питання в режимі закритого слухання.

Частинами другою-четвертою статті 14 Закону № 1540-VIII встановлено, що за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:

1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;

2) накладення штрафу;

3) зупинення дії ліцензії;

4) анулювання ліцензії.

У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб'єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб'єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Регулятор застосовує штрафні санкції до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання».

Відповідно до положень статті 19 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора. Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора. Під час здійснення державного контролю Регулятор має право: 1) вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов'язкові до виконання суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом. За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки. Один примірник акта про результати перевірки передається суб'єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі. Суб'єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п'яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки. У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом. Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб'єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.

Абзацом 5 частини п'ятої статті 19 Закону № 1540-VIII встановлено, що у разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.

Рішення Регулятора про застосування санкцій за правопорушення, передбачені цією статтею, може бути прийнято протягом п'яти днів з дня виявлення правопорушення Регулятором.

Як вже зазначалось вище, 04.12.2018 за результатами розгляду актів від 17.11.2017 № 208 та №209 на засіданні Комісії прийнято спірні постанови.

Разом з тим, відповідно до положень пункту 7.17 постанови НКРЕКП «Про затвердження Порядку контролю за додержанням ліцензіатами умов та правил здійснення діяльності, пов'язаної з виробництвом, передачею та постачанням електричної енергії, комбінованим виробництвом теплової та електричної енергії, виробництвом теплової енергії на теплоелектроцентралях та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії» від 19 травня 2011 року № 882 (далі - Постанова НКРЕКП № 882) на підставі акта перевірки, який складено за результатами здійснення перевірки, під час якої виявлено порушення вимог законодавства в галузі електроенергетики або сфері теплопостачання та ліцензійних умов, протягом п'яти робочих днів з дня завершення перевірки НКРЕКП приймає письмове рішення про усунення порушень, виявлених під час здійснення перевірки, та/або про накладення санкцій, крім анулювання ліцензії.

Також, відповідно до статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», відповідно до п. 7 якої на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено встановлений діючим законодавством строк накладення санкції, оскільки стаття 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» містить аналогічний п'ятиденний строк, а Закон № 1540-VIII не містить інших строків для винесення такого рішення. Разом з тим доводи відповідача про надання позивачу можливості подати пояснення на акт перевірки стосовно встановлених порушень та відсутність працівників не спростовують наведених вище висновків, про необхідність прийняття рішення в строки визначені чинним законодавством.

Стосовно доводів щодо не виконання ліцензіатом інвестиційної програми у повному обсязі, слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 4.1 розділу IV Порядку формування інвестиційних програм ліцензіатів з виробництва електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях та когенераційних установках, затвердженого постановою НКРЕКП від 15.10.2015 № 2585, Ліцензіат зобов'язаний виконувати схвалену НКРЕКП інвестиційну програму в повному обсязі відповідно до запланованих етапів, обсягів робіт у кількісному вираженні та обсягів фінансування у вартісному вираженні з урахуванням фактичного наповнення джерел фінансування.

Разом з тим, як вбачається з інформації про збиткову діяльність та недостатність фактичного наповнення джерел фінансування у актах перевірки від 07.11.2017 № 197 та №196 регулятором під час прийняття оскаржуваних постанов не враховано збиток від провадження діяльності з виробництва теплової енергії.

Статтею 58 Конституції України, встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

При цьому, судом встановлено, що приймаючи спірні постанови відповідач протиправно керується повноваженнями наданими пунктом 15 Порядку розрахунку тарифів на електричну та теплову енергію, що виробляється на ТЕЦ, ТЕС, АЕС та на установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕУ від 12.10.2005 № 869, яка втратила чинність 29.09.2017 на підставі постанови НКРЕКП від 01.08.2017 № 992.

Пунктом 4.14 Методики формування, розрахунку та встановлення тарифів на електричну та (або) теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках, затвердженої постановою НКРЕКП від 01.09.2017 № 991, відповідно до якого підставами для зміни тарифів за ініціативою НКРЕКП є:

зміна витрат, які впливають на фінансовий стан ліцензіата, якщо це призводить до зміни величини планованої річної товарної продукції більше ніж на 3 %;

зміна обсягів виробництва електричної енергії відповідно до Прогнозного балансу електроенергії Об'єднаної енергетичної системи України на відповідний рік;

нецільове використання коштів ліцензіатом або відхилення від напрямків та/або обсягів витрат, встановлених структурою тарифів, та/або відхилення від обсягів окремих її складових, встановлених додатками до структури тарифів (у разі наявності), більше ніж на 3 %;

результати перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної та (або) теплової енергії;

невиконання ліцензіатом схваленої НКРЕКП в установленому порядку інвестиційної програми з урахуванням результатів перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної та (або) теплової енергії;

надання ліцензіатом до НКРЕКП недостовірної інформації при обґрунтуванні та розрахунку тарифів та форм звітності;

наявність перехресного субсидіювання між видами господарської діяльності ліцензіата;

виявлення за результатами перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної . та. (або) . теплової енергії додатково отриманого або недоотриманого доходу за рахунок зменшення витрат на паливо, зміни обсягів

відпуску електричної та (або) виробництва теплової енергії, зміни структури запланованих витрат чи інших факторів;

9) звернення Ради Оптового ринку електричної енергії України та ліцензіата (крім виробників, що працюють за ціновими заявками) щодо вилучення з тарифу на відпуск електричної енергії відсотків за користування кредитними коштами, наданими Державним підприємством "Енергоринок".

Водночас, частиною 17 статті 20 Закону України "Про теплопостачання" відповідно до якої органи державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій зобов'язані прийняти рішення про зменшення встановленого ними тарифу на суму нецільового використання коштів у разі:

використання суб'єктом господарювання у сфері теплопостачання коштів на цілі та/або у розмірах, які не передбачені програмою технічного розвитку "та/або інвестиційною програмою;

використання суб'єктом господарювання у сфері теплопостачання коштів на цілі та/або у розмірах, які не передбачені структурою тарифу.

Разом з тим, з матеріалів наданих учасниками справи не вбачається використання позивачем коштів на цілі або у розміри, які не передбачені інвестиційною програмою та/або використання позивачем коштів на цілі та у розмірах, які не передбачені структурою-тарифу.

При цьому, суд зазначає, що законодавством передбачена можливість переглянути тарифи ліцензіату, лише у разі наявності затвердженої структури тарифу.

Разом з тим, судом встановлено, що НКРЕКП в порушення порядків встановлення тарифів не було затверджено структуру тарифів, що були предметом розгляду перевірки.

За таких обставин, вбачається, що відсутні законно встановлені юридичні механізми зміни тарифу в бік його зменшення, оскільки структура тарифів позивача у періоді, що перевірявся була відсутня.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями Закону № 1540-VIII встановлено виключний перелік повноважень та способів, які передбачають порядок застосування Регулятором санкцій, підстави та межі прийнятті відповідних рішень Регулятором.

Щодо позиції та обґрунтування відповідача, то суд вважає, що відповідні доводи не спростовують зазначених вище висновків, стосовно порушення строків прийняття рішення, надання вказівки по формуванню проекту інвестиційної програми та повноважень на зняття з тарифу, тому не можуть бути покладені в основу рішення для відмови в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання протиправними та скасування постанов НКРЕКП від № 1645 «Про здійснення заходу державного регулювання до ТОВ ФІРМА «ТЕХНОВА» за результатами перевірки дотримання Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії» та №1644 «Про здійснення заходу державного регулювання до ТОВ ФІРМА «ТЕХНОВА» за результатами перевірки дотримання Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії» підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані постанови прийняті з порушенням повноважень та підстав передбачених діючим законодавством.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене та враховуючи встановлені у справі обставини, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, на рахунок позивача підлягають стягненню судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, сплачені згідно платіжного доручення №226330821 від 14.12.2018.

Керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ТехНова» (вул.Оболонська,38, кв.36, м.Київ, 04071, код ЄДРПОУ 24100060) задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (код ЄДРПОУ 39369133, адреса: вул.Смоленська, 19, Київ, 03057) від 04.12.2018:

№ 1645 «Про здійснення заходу державного регулювання до ТОВ ФІРМА «ТЕХНОВА» за результатами перевірки дотримання Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії» та №1644 «Про здійснення заходу державного регулювання до ТОВ ФІРМА «ТЕХНОВА» за результатами перевірки дотримання Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії».

3. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (код ЄДРПОУ 39369133, адреса: вул.Смоленська, 19, Київ, 03057) понесені товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «ТехНова» (вул.Оболонська,38, кв.36, м.Київ, 04071, код ЄДРПОУ 24100060) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 524,00 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні 00 коп.)

Стягувач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «ТехНова» (вул.Оболонська,38, кв.36, м.Київ, 04071, код ЄДРПОУ 24100060).

Боржник: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (код ЄДРПОУ 39369133, адреса: вул.Смоленська, 19, Київ, 03057)

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Р.О. Арсірій