Рішення № 80924562, 01.04.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2019 року Справа № 704/445/17

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаращенко В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тальнівської міської ради про визнання рішення протиправним, поновлення на посаді,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Тальнівської міської ради, в якому просить:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження Тальнівського міського голови від 09.03.2017 №66-РК;

- поновити на посаді начальника загального відділу апарату управління Тальнівської міської ради та її виконавчого комітету з 10.03.2017;

- стягнути з відповідача середню заробітну плату за період вимушеного прогулу з 10.03.2017 по день фактичного поновлення на посаді;

- стягнути з відповідача 50000 грн. моральної шкоди;

- в частині поновлення на посаді начальника загального відділу апарату управління Тальнівської міської ради та її виконавчого комітету з 10.03.2017 допустити постанову до негайного виконання.

Суть доводів покладених в обґрунтування позовних вимог зводиться до того, що розпорядженням відповідача від 09.03.2017 №66Рк позивача звільнено з посади начальника загального відділу апарату управління Тальнівської міської ради та її виконавчого комітету, при цьому останнє скасоване розпорядженням відповідача від 08.08.2017 №158-Р, проте відповідач не вирішив питання щодо поновлення позивача на посаді начальника загального відділу апарату управління Тальнівської міської ради та не нарахував середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Відповідач у своєму запереченні просить відмовити в задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи свою позицію тим, що розпорядження від 09.03.2017 №66Рк, яким позивача звільнено з посади начальника загального відділу апарату управління Тальнівської міської ради скасоване, а тому відсутній предмет спору та підстави для задоволення похідних позовних вимог в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Крім того, відповідач вказав на заяву позивача від 04.04.2017, відповідно до якої позивач просила надати попереднє місце роботи і така заява відповідачем задоволена.

Ухвалою Тальнівського районного суду Черкаської області від 10.04.2017 відкрито провадження у справі.

Постановою Тальнівського районного суду Черкаської області від 15.08.2017 позов залишено без задоволення.

За наслідком розгляду апеляційної скарги позивача, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2017 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 15.08.2017 без змін.

08.11.2018 постановою Верховного Суду касаційну скаргу позивача задоволено частково та скасовано постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 15.08.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2017, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Тальнівського районного суду Черкаської області від 05.12.2018 справу передано до Черкаського окружного адміністративного суду.

Справу прийнято до провадження Черкаським окружним адміністративним судом та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позивача, викладені ним в позовній заяві, та письмові заперечення відповідача, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 розпочала свою трудову діяльність в Тальнівській міській раді з 2005 року на посаді архіваріуса.

В зв'язку із обранням її депутатом Тальнівської міської ради, а в послідуючому секретарем Тальнівської міської ради, позивач з 07.12.2010 по 12.01.2017 перебувала на постійній основі на посаді секретаря ради.

По закінченню повноважень Тальнівської міської ради 12.01.2017, відповідно закінчились повноваження позивача, як секретаря міської ради, а тому позивач з 13.01.2017 розпорядженням міського голови № 7-Рк призначена на посаду начальника загального відділу апарату управління Тальнівської міської ради та її виконавчого комітету, як на рівнозначну посаду до посади секретаря Тальнівської міської ради.

Розпорядженням міського голови від 09.03.2017 №66-Рк позивача звільнено з посади начальника загального відділу апарату управління Тальнівської міської ради, відповідно до статті 7 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

08.08.2017 розпорядженням Тальнівського міського голови №158-Р скасовано розпорядження №66-Рк від 09.03.2017 та, зокрема, доручено начальнику відділу організаційно-кадрової роботи Островській О.А. з'ясувати наміри позивача щодо оформлення трудових відносин та наявність підстав неявки на робоче місце.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що 08.08.2017 розпорядженням Тальнівського міського голови №158-Р скасовано розпорядження №66-Рк від 09.03.2017, отже відсутній предмет спору щодо скасування розпорядження Тальнівського міського голови від 09.03.2017 №66-РК.

В силу ч. 4 ст. 78 КАС України обставини викладенні у постанові Верховного Суду від 08.11.2018 є доведеними.

Разом з тим, Верховний Суд зазначив, що суди як першої так і апеляційної інстанції розглядаючи спір не врахували ту обставину, що відповідач не поновив позивача на посаді начальника загального відділу апарату управління Тальнівської міської ради, тобто не було поновлено порушене право позивача.

Вирішуючи в цій частині спір по суті, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Як свідчать матеріали справи, відповідач скасувавши наказ про звільнення позивача не поновив її на посаді начальника загального відділу апарату управління Тальнівської міської ради та її виконавчого комітету, при цьому позивач не повинна нести відповідальність за помилки, які зроблені відповідачем, тоді як дії останнього свідчать про відсутність мети покладеної на послідовне виправлення допущених ним помилок у законний спосіб.

Таким чином, враховуючи самостійне скасування відповідачем розпорядження про звільнення позивача з посади, для послідовного виправлення допущених відповідачем помилок, слід відновити порушені права позивача шляхом зобов'язати відповідача поновити позивача на займаній посаді.

Отже, враховуючи, що відповідач не здійснив дій для поновлення позивача зі звільненої посади, суд вважає за необхідне зобов'язати Тальнівську міську раду поновити позивача на посаді начальника загального відділу апарату управління Тальнівської міської ради та її виконавчого комітету.

В силу до п. 3 ч. 1 ст. 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби. В цій частині рішення суду підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Суд приймає до уваги, що вирішення спору триває більше одного року не з вини позивача, а тому стягнення середнього заробітку повинно бути здійснено за весь період по дату прийняття рішення судом.

Як визначено п. 1 пп. «з» Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок №100), Порядок №100 застосовується у випадку обчислення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Згідно п. 2 абз. 3 Порядку №100, середній заробіток, який підлягає виплаті за час вимушеного прогулу обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

За правилами п. 8 Порядку № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до довідки №64 від 23.11.2018, наданої позивачем до матеріалів справи, середній заробіток ОСОБА_1 за два місяці складає 13045 грн. 03 коп. (за січень 2017 - 8691 грн. 50 коп., за лютий 2017 - 4353 грн. 53 коп.). У січні позивач працювала 18 робочих днів, а в лютому - 11 робочих днів, всього відпрацьованих 29 днів (18+11=29).

Середньоденна заробітна плата позивача складає 449 грн. 82 коп. (13045,03/29=449,82).

Час вимушеного прогулу з 09 березня 2017 до 11 березня 2019 складає 500 робочих днів (з 10.03.2017 по 31.03.2017 - 16 днів, квітень 2017 - 19 днів, травень 2017 - 20 днів, червень 2017 - 20 днів, липень 2017 - 21 день, серпень 2017 - 22 дні, вересень 2017 - 21 день, жовтень 2017 - 21 день, листопад 2017 - 22 дні, грудень 2017 - 21 день, січень 2018 - 21 день, лютий 2018 - 20 днів, березень 2018 - 21 день, квітень 2018 - 20 днів, травень 2018 - 20 днів, червень 2018 - 20 днів, липень 2018 - 22 дні, серпень 2018 - 22 дні, вересень 2018 - 20 днів, жовтень 2018 - 22 дні, листопад 2018 - 22 дні, грудень 2018 - 20 днів, січень 2019 - 21 день, лютий 2018 - 20 днів, березень 2019 - 20 днів, квітень 2019 -1 день). Таким чином, середній заробіток за весь час вимушеного прогулу складає 231657 грн. (449,82*515=231 657) 30 коп.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Середня заробітна плата позивача за один місяць складає 9446 грн. 22 коп. (449,82*21=9446,22) і в цій частині рішення суду підлягає негайному виконанню.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд зазначає, що в ході розгляду справи не знайшло свого підтвердження заподіяння моральної шкоди, оскільки доказів цьому не надано і вони відсутні в матеріалах справи. При цьому, сама по собі констатація факту про нанесення моральної шкоди позивачу не може бути беззаперечною підставою для її відшкодування без доведеності її заподіяння та наявного причинного зв'язку між діями роботодавця та наслідками, які настали.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 139, 241-246, 255, 263, 370 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати Тальнівську міську раду (Черкаська область, м. Тальне, вул. Соборна, 30 Б, 20401, код ЄДРПОУ 36566327) поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на посаді начальника загального відділу апарату управління Тальнівської міської ради та її виконавчого комітету з 10.03.2017.

Стягнути з Тальнівської міської ради (Черкаська область, м. Тальне, вул. Соборна, 30 Б, 20401, код ЄДРПОУ 36566327) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 09 березня 2017 до 01 квітня 2019 в сумі 231657 (двісті тридцять одна тисяча шістсот п'ятдесят сім) грн. 30 коп. з відповідним відрахуванням податків і зборів та обов'язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника загального відділу апарату управління Тальнівської міської ради та її виконавчого комітету та виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць в сумі 9446 грн. (дев'ять тисяч чотириста сорок шість) 22 коп. підлягає негайному виконанню.

Стягнути за рахунок бюджету Тальнівської міської ради (Черкаська область, м. Тальне, вул. Соборна, 30 Б, 20401, код ЄДРПОУ 36566327) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) сплачений судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його підписання суддею, однак апеляційна скарга на рішення суду може бути подано до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його підписання суддею.

Суддя В.В. Гаращенко