Рішення № 80924553, 03.04.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 квітня 2019 р. № 520/1366/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Зінченко А.В.

при секретарі - Алавердян Е.А.

за участі представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - Саєнко Л.І., Майгур О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ39599198) про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_4, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 14.12.18 №0006321305 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на суму 7 425 016,87 грн. та від 14.12.18 №0006341305 про збільшення суми грошового зобов'язання з військового збору на суму 618 751,14 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, надали відзив на позов, в задоволенні позовних вимог просили відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п.78.1.4. п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ із змінами та доповненнями, наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 05 жовтня 2018 № 7521, заступником начальника відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Харківській області Майгур О.І., проведена документальна позапланова невиїзна перевірка платника податку - фізичної особи ОСОБА_4, податковий номер НОМЕР_1, з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01.01.2017 по 31.12.2017.

За результатами перевірки складено акт від 28.11.2018 року № 4924/20-40-13-05-08/НОМЕР_1.

На підставі акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення від 14.12.18 №0006321305 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на суму 7 425 016,87 грн. (у т.ч. за податковими зобов'язаннями - 5 940 013,50 грн., за штрафними санкціями - 1 485 003,37 грн.) та від 14.12.18 №0006341305 про збільшення суми грошового зобов'язання з військового збору на суму 618 751,14 грн. (у т.ч. за податковими зобов'язаннями - 495 001,12 грн., за штрафними санкціями - 123 750,28 грн.).

Підставою для винесення вказаних повідомлень - рішень послугувало встановлення наступних порушень, а саме: пп.168.1.3 п. 168 ст. 168, пп.168.4.5 п. 168.4 ст. 168, пп.170.2.2 та пп.170.: п. 170.2 ст.170 ПКУ в результаті занижено податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2017 рік у сумі 5 940 013,50 грн. п. 16-1 розділу XX ПКУ, в результаті занижено військовий збір за 2017 р. у сумі 495 001,12 грн.

Також, підставою для висновків про порушення податкового законодавства слугувало судження контролюючого органу про те, що ОСОБА_4 не надано до контролюючого органу документального підтвердження витрат на придбання інвестиційного активу у розмірі 33 000 075 грн.

Дослідивши надані матеріали справи, судом встановлено, що дійсно, 20.09.2010 року між ОСОБА_5 (як Продавець) та ОСОБА_4 (як Покупець) укладено договір купівлі-продажу частки в статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю «Видавнича група «Основа», відповідно до якого Продавець передає Покупцю свою частку у розмірі 5% у статутному фонді ТОВ «Видавнича група «Основа» за ціною 800,00 грн.

Розрахунки за частку в статутному фонді (корпоративні права) проведені ОСОБА_4 в повному обсязі, що підтверджується розпискою продавця від 20.09.2010 року.

20.09.2010 року між ОСОБА_6 (як Продавець) та ОСОБА_4 (як Покупець) укладено договір купівлі-продажу частки в статутному фонді ТОВ «Видавнича група «Основа», відповідно до якого Продавець передає Покупцю свою частку у розмірі 70% у статутному фонді ТОВ «Видавнича група «Основа» за ціною 11 200,00 грн.

Розрахунки за частку в статутному фонді (корпоративні права) проведені ОСОБА_4 в повному обсязі, що підтверджується розпискою ОСОБА_6 від 20.09.2010 року.

Крім того, загальними зборами учасників ТОВ «Видавнича група «Основа» було прийнято рішення, яке оформлене протоколом від 16.05.17 №4, про нарахування учасникам ТОВ «Видавнича група «Основа» дивідендів пропорційно їх часткам у статутному капіталі, зокрема, ОСОБА_4, який володіє часткою у розмірі 75% статутного капіталу, у сумі 32 988 075,00 грн. Також, загальними зборами прийнято рішення про реінвестицію дивідендів шляхом збільшення статутного капіталу ТОВ «Видавнича група «Основа». Рішення про збільшення статутного капіталу шляхом реінвестування дивідендів .було оформлене протоколом №04/17 загальних зборів ТОВ «Видавнича група «Основа» від 17.05.2017 року.

Внаслідок реінвестиції дивідендів статутний капітал ТОВ «Видавнича група «Основа» збільшився на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів, частка ОСОБА_4 в товаристві збільшилась на 32 988 075,00 грн., при цьому відсоткове співвідношення часток учасників товариства у статутному капіталі не змінилось. ОСОБА_4 залишився володіти часткою у розмірі 75% статутного капіталу.

Судом встановлено також, що 14.08.2017 року між Позивачем (як Продавець) та ТОВ «ТРІАДА ПРИНТ» (як Покупець), укладений договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ «Видавнича група «Основа» від 14.08.2017 року, відповідно до умов якого Продавець передає (відступає) у власність Покупця частку (корпоративні права) у статутному капіталі ТОВ «Видавнича група «Основа» у розмірі 75% загального розміру статутного капіталу товариства і становить 33 000 075,00 грн.

Позивач 26.06.2018 року подав податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік, в якій задекларував дохід, отриманий від продажу інвестиційного активу, у розмірі 33 000 075,00 грн. та витрати на придбання інвестиційного активу у розмірі 33 000 075,00 грн. Інвестиційний прибуток за 2017 рік склав 0,00 грн.

Суд вказує, що оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV ПКУ.

Відповідно до п. 164.1 ст. 164 ПКУ базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Підпунктом 164.2.9 пункту 164.2 статті 164 ПКУ встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Особливості оподаткування інвестиційного прибутку визначені у п. 170.2 ст. 170 ПКУ.

За правилами, визначеними п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ, інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4-170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права, згідно з абз. 5 п. п. 170.2.2 п. 170.2 ст.170 ПКУ.

Відповідно до п. "а" п. п. 170.2.7 п. 170.2 ст.170 ПКУ термін "інвестиційний актив" означає корпоративні права, виражені в інших ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом.

Підпункт 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 ПКУ встановлює, що до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення, крім фінансових результатів, зазначених в абзаці першому пункту 29 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що до складу інвестиційного прибутку включається позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу, а до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Як встановлено судом, позивачем було придбано: частку у статутному капіталі «Видавнича група «Основа» (корпоративні права) у розмірі 5 % за ціною 800,00 грн.; частку у статутному капіталі ТОВ «Видавнича група «Основа» (корпоративні права) у розмірі 70% за ціною 11 200,00 грн.

Також, позивачем придбані корпоративні права вартістю 32 988 075,00 грн. шляхом реінвестиції дивідендів до статутного капіталу ТОВ «Видавнича група «Основа».

Оскільки, ОСОБА_4 витрачений власний грошовий дохід у вигляді дивідендів, а сума реінвестованих дивідендів, на яку було збільшено розмір корпоративних прав, по суті і економічному змісту є операцією з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права, Позивач поніс витрати на придбання корпоративних прав ТОВ «Видавнича група «Основа».

Таким чином, суд робить висновок, що ОСОБА_4 фактично поніс витрати в розмірі 33 000 075,00 грн. на придбання інвестиційного активу, що підтверджується договорами купівлі-продажу частки в статутному фонді, розписками, протоколами загальних зборів ТОВ «Видавнича група «Основа» про збільшення статутного капіталу шляхом реінвестиції дивідендів.

14.08.2017 року Позивачем відчужено частку у статутному капіталі ТОВ «Видавнича група «Основа» у розмірі 75% за ціною 33 000 075,00 грн.

Оскільки Позивач поніс витрати на придбання інвестиційного активу в розмірі 33 000 075,00 грн. та отримав дохід від продажу інвестиційного активу в розмірі 33 000 075,00 грн., відповідно до положень ст. 170 ПКУ ним не отримано інвестиційного прибутку (загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами становить 0,00 грн.).

Відтак, на думку суду, у ОСОБА_4 відсутній обов'язок сплачувати податок з доходів фізичних осіб та військовий збір.

Таким чином, Позивач правомірно задекларував понесенні ним документально підтверджені витрати на придбання інвестиційного активу у сумі 33 000 075,00 грн.

Щодо ненадання ОСОБА_4 до податкової декларації документів, які підтверджують задекларовану суму витрат на придбання інвестиційного активу в розмірі 33 000 075,00 грн.

Суд вказує, що нормами ПКУ не передбачено подання платником податку разом із податковою декларацією відповідних підтверджуючих документів. Платник податків повинен лише вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, та отримувати і зберігати протягом строку давності, документи первинного обліку.

Що стосується доводів Відповідача відносно ненадання під час перевірки документів, слід зазначити, що саме під час перевірки ДФС не звертався з запитом до ОСОБА_4 щодо надання конкретно витребуваних документів.

Крім того, як вже зазначалось вище, відповідно до пп. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 ПКУ об'єктом оподаткування ПДФО є дохід у вигляді інвестиційного прибутку, який згідно з п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПКУ розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу.

Відповідач роблячи висновок про заниження Позивачем податкових зобов'язань з ПДФО надає оцінку лише задекларованим Позивачем витратам на придбання інвестиційного активу, без наявного у контролюючого органу документального підтвердження отримання Позивачем доходу від відчуження інвестиційного активу у 2017 році у розмірі 33 000 075,00 грн.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що висновки про заниження Позивачем податкових зобов'язань з ПДФО за 2017 рік є неправомірними, безпідставними та не обґрунтованими.

Щодо заниження військового збору.

Суд вказує, що пунктом 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень ПКУ визначено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, тобто фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту (п.п. 1.1, п.п.1.2, п.п. 1.3, п.п. 1.4 п. 16-1 під.10 Розділу XX ПКУ).

Таким чином, оскільки, військовий збір нараховується і сплачується із об'єкта оподаткування ПДФО, враховуючи помилковість висновків акту перевірки про заниження ПДФО, Відповідач, на думку суду, безпідставно нарахував Позивачу військовий збір.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем неправомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

Суд зазначає, що згідно з вимогами ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з ме тою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтер есів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів влад них повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім фор мам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд вважає за необхідне вказати, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені нормативно та документально, а тому є такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 14.12.2018 року №0006321305 та №0006341305.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) на користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) сплачений судовий збір в сумі 9605 (дев'ять тисяч шістсот п'ять) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення у повному обсязі складено 04 квітня 2019 року.

Суддя Зінченко А.В.