Вирок № 8092440, 29.01.2010, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Копія

Справа №1-51

2010 рік

В И Р О К

Іменем України

29 січня 2010 року Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

в складі: головуючого Стасюка М.І.

при секретарі Шустер О.О.

з участю прокурора Магдій Ю.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільнику справу про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, позапартійного, військовозобов’язаного, одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, не працюючого, проживаючого фактично в м. Хмільнику вул. Лермонтова буд.23 Вінницької області, раніше судимого: 9 квітня 1998 року Хмільницьким міським судом Вінницької області за ст.81 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 1 рік, 23 листопада 1998 року Хмільницьким міським судом Вінницької області за ст.94 КК України до 9 років позбавлення волі, звільненого умовно-достроково на 2 роки 2 місяці 14 днів за постановою Могилів-Подільського міського суду Вінницької області від 31 травня 2005 року -

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч.1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

24 березня 2009 року біля 11-ї години на території двору будинку №6 по вулиці Копиці м. Хмільника ОСОБА_1, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, безпричинно наніс декілька ударів ОСОБА_2 в ділянку голови, спричинивши легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

Свою виновність у вчинені зазначеного злочину підсудній ОСОБА_1 визнав повністю і показав, що 23 березня 2009 року біля 18 год. 30 хв. він та ОСОБА_3 перебували на вулиці О.Кошового м. Хмільника біля залізничного вокзалу, до них підійшов ОСОБА_2, який перебував у нетверезому стані, в між ними виникла сварка, в ході якої ОСОБА_2 вдарив його по обличчю і розірвав замок на куртці. В подальшому ОСОБА_3 забрав ОСОБА_2, якого він раніше не знав і відвів того додому. На слідуючий день – 24 березня 2009 року він вирішив вияснити стосунки з ОСОБА_2, тому біля 11-ї години прийшов до нього додому – у двір будинку №6 по вулиці Копиці м. Хмільника разом з ОСОБА_3 і ОСОБА_4. Коли він постукав у двері будинку, то у двір вийшов ОСОБА_2 він запитав, чому той його заклав, на що той лише щось пробурмотів, а він наніс ОСОБА_2 удар кулаком по обличчю. Проте ОСОБА_2 встояв на ногах. В подальшому вони вчепились руками за одяг один одного, впали на землю і борикались. Коли ОСОБА_2 підвівся з землі, він знов наніс йому два удари кулаком в голову і той впав на дрова, а коли встав то теж двічі вдарив його кулаком. Не заперечує , що тілесні ушкодження ОСОБА_2 спричинені ним.

Крім повного визнання своєї вини самим підсуднім ОСОБА_1І, його вина у вчиненні вказаного злочину доведена повністю матеріалами кримінальної справи: показаннями потерпілого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, висновком судово-медичної експертизи (а.с.9,15,32).

Суд, відповідно до ст.299 КПК України, визнає недоцільним досліджувати докази стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, так як ОСОБА_1 повністю визнав свою вину і просить застосувати спрощений порядок дослідження доказів, підсудній та інші учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин і суд переконаний у добровільності та істинності їх позиції.

Суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ст.296 ч.1 КК України, так як він вчинив дії, які грубо порушували громадський порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, яка виразилась у спричиненні потерпілому легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.

Вибираючи вид та міру кримінального покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує, що він повністю визнав свою вину, щиросердечно розкаюється у вчиненому, просить застосувати спрощений порядок розгляду справи, має постійне місце проживання і сім'ю, позитивно характеризується по місцю проживання і ОСОБА_5 на утриманні неповнолітню дитину, примирився з потерпілим і повністю добровільно відшкодував заподіяну матеріальну і моральну шкоду, попередні дії самого потерпілого і конкретні обставини справи, що він вчинив злочин невеликої тяжкості, разом з тим суд враховує дані про його особу – він неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, не ставши на шлях виправлення і перевиховання, вчинив новий умисний злочин, а тому вважає можливим його виправлення та перевиховання, застосувавши до нього обмеження волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням.

Керуючись ст.ст.237-343 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за ст.296 ч.1 КК України і призначити покарання у виді обмеження волі на строк один рік шість місяців.

В силу ст.ст.75,76 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням на іспитовий строк один рік, якщо він протягом цього строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти цей орган про зміну місця проживання.

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити у вигляді підписки про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області через Хмільницький міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Головуючий: підпис

З оригіналом вірно:

В.о. голови

Хмільницького міськрайонного суду ОСОБА_6

Ст.секретар Н.А.Фігурська

Довідка

Вирок набрав чинності 13 лютого 2010 року

В.о. голови

Хмільницького міськрайонного суду ОСОБА_6

Ст.секретар Н.А.Фігурська

копія

Справа №1-82

2007 рік

В И Р О К

Іменем України

3 квітня 2007 року Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

в складі

Головуючого Стасюка М.І.

при секретарі Лисій В.В.

з участю прокурора Козинюка В.О.

адвоката ОСОБА_7, ОСОБА_8

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільнику

справу про обвинувачення

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, маючого на отриманні одну неповнолітню дитину, позапартійного, військовозобов’язаного, працюючого робітником Качанівського цегляного заводу ВАТ «Київміськбуд», раніше судимого: 13 квітня 2005 року Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області за ст.ст.122 ч.1, 296 ч.1 КК України до 3 років обмеження волі, звільненого від відбування невідбутої частини покарання за постановою Крижопільського районного суду Вінницької області від 21.09.2005 року в силу ст. 1 п.»б» Закону України від 31.05.2005 року «Про амністію», -

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч.4 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1 жовтня 2006 року біля 21 години в районі магазину по вулиці Леніна с. Маркуші ОСОБА_9, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, використавши малозначний привід правою рукою раніше спеціально заготовленою відбитою від пляшки скляною шийкою наніс один удар в ділянки голови та шиї ОСОБА_10, спричинивши ОСОБА_10 легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров’я.

Свою виновність у вчинені вказаного злочину підсудній ОСОБА_9 визнав повністю і показав, що вони разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 протягом дня 1 жовтня 2006 року рвали буряки, в подальшому обідали та вживали спиртне. Після 20 години він, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вирішили з’їздити в с. Пустовійти на автомобілі ОСОБА_11. Проїжджаючи біля 21 години по с. Маркуші, ОСОБА_11 зупинився біля магазину, так як вирішив купити цигарки, вийшов з автомобіля і пішов в напрямку магазину. Коли він приблизно через 2 хвилини вийшов з автомобіля, то побачив, що ОСОБА_11 стоїть в оточенні чужих хлопців, по його обличчю тече кров і всі про щось сперечаються. За столиком біля магазину ще сиділи незнайомі йому хлопці. На всяк випадок, хоч і було темно, він знайшов скляну пляшку, яка валялась на дорозі, і розбив її, залишивши в руках відбиту шийку, від скляної пляшки - «розочку» коли він відійшов за ріг магазину – метрів 6 від інших хлопців, то побачив перед собою постать ОСОБА_10, який був набагато вищим і грубшим за нього. Він запитав його: «Ти вдарив ОСОБА_11?». Той ствердно відповів: «Я». У відповідь він наніс один сильний удар відбитою шийкою пляшки в ділянку голови ОСОБА_10, а в подальшому викинув шийку від пляшки, обійшов магазин і пішов додому.

Крім повного визнання своєї вини самим підсуднім ОСОБА_9, його виновність у вчиненні вказаного злочину доведена повністю матеріалами кримінальної справи.

Суд, відповідно до ст.299 КПК України, визнає недоцільним досліджувати докази стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, так як ОСОБА_9 повністю визнав свою вину і просить застосувати спрощений порядок дослідження доказів, підсудній та інші учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин і суд переконаний у добровільності та істинності їх позиції.

Суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_9 необхідно кваліфікувати за ст. 296 ч.4 КК України, так як він вчинив грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, яка виразилась у спричиненні потерпілому легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров’я, із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.

Вибираючи вид та міру кримінального покарання підсудному ОСОБА_9 суд враховує, що він повністю визнав свою вину і щиросердечно розкаюється у вчиненому, просить застосувати спрощений порядок розгляду справи, має на утриманні неповнолітню дитину, потерпілий не просить застосовувати до нього сувору міру покарання і він вчинив злочин в силу збігу обставин, має постійне місце проживання і роботи, що він доглядає похилого віку хвору матір, разом з тим суд враховує, що він вчинив тяжкий злочин та дані про його особу: він негативно характеризується по місцю проживання, схильний до порушень громадського порядку, раніше судимий за вчинення умисних злочинів проти особи і не ставши на шлях виправлення та перевиховання, вчинив новий умисний злочин в стані алкогольного сп’яніння, а тому вважає можливим його виправлення та перевиховання в умовах ізоляції від суспільства, не застосовуючи до нього максимальної міри покарання, передбаченої санкцією ст. 296 ч.4 КК України.

Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_10 до ОСОБА_9 про стягнення 1673 гр. 61 коп. у відшкодування матеріальної шкоди і 2500 гр. у відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню, так як здобутими в судовому засіданні доказами доведено, що діями ОСОБА_9 потерпілому у зв’язку із спричиненням тілесних ушкоджень і розглядом справи спричинена матеріальна шкода в розмірі 1673 гр. 61 коп., він переніс фізичний біль і моральні страждання, змінились його відносини у побуті, сім’ї, на роботі через понівечене обличчя, тому йому спричинена моральна шкода, яку суд визначає в розмірі 2500 гр.

Керуючись ст.ст.237-343 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_9 визнати винним за ст.296 ч.4 КК України і призначити покарання – три роки позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу відносно ОСОБА_9 змінити з підписки про невиїзд на утримання під вартою, взявши його під варту із залу суду.

Відраховувати ОСОБА_9 строк відбування покарання з 3 квітня 2007 року.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_10 1673 гр. 61 коп. у відшкодування матеріальної шкоди і 2500 гр. у відшкодування моральної шкоди, а всього 4173 гр. 61 коп.

Речові докази по справі – відбиту шийку скляної пляшки, яка перебуває на зберіганні у Хмільницькому МРВ УМВС України у Вінницькій області, знищити.

Стягнути з ОСОБА_9 55 гр. 57 коп. витрат по справі на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області (Код 24525055, МФО 802015, рахунок № 35227002000019 банк УДК у Вінницькій області).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області через Хмільницький міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженним ОСОБА_9 – у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий: підпис

З оригіналом вірно:

Голова

Хмільницького міськрайонного суду ОСОБА_6

Ст. секретар О.М. Цибух

Довідка

Вирок набрав чинності 3 березня 2007 року

Голова

Хмільницького міськрайонного суду ОСОБА_6

Ст. секретар О.М. Цибух