Ухвала суду № 80924105, 04.04.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 квітня 2019 року СєвєродонецькСправа № 812/1207/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

01.04.2019 через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) суду від позивача до суду надійшла заява про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача на виконання рішення суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування заяви заначено, що на неодноразові звернення позивача з заявами стосовно виконання ухвали ЛОАС від 02.07.2018, рішення ЛОАС від 16.07.2018 та постанови ДААС від 18.09.2018 у справі № 812/1207/18 УПФУ в м. Лисичанську Луганської області листами від 20.03.2019 № 2999/02-33, від 10.10.2018 № 330/І-7, від 01.11.2018 № 365/І-7, від 04.12.2018 № 403/І-7, від 22.12.2018 № 436/І-7 роз'яснювало позивачу порядок виплати за рішеннями суду пенсій та допомог, які фінансуються за рахунок державного бюджету, розрахунків сум грошових коштів компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строку її виплати позивач не отримував.

У листі від 04.12.2018 № 403/І-7, на думку позивача, висловлена пряма відмова від виконання рішення суду, небажання його виконати.

З огляду на зазначене позивач просив відповідно до статті 249 КАС України окремою ухвалою:

- визнати протиправною бездіяльність начальника управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області М. Кошелєвої з виконання рішення суду у справі № 812/1207/18;

- притягнути до відповідальності начальника управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області М. Кошелєву за протиправну бездіяльність з виконання рішення суду;

- зобов'язати начальника управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області М. Кошелєву: а) виконати розрахунок суми компенсації втрати частини пенсії та надати цей розрахунок позивачу ОСОБА_1; б) виплатити розраховану суму компенсації позивачу ОСОБА_1

- встановити відповідачу строк на надання відповіді на окрему ухвалу суду.

Вивченням заяви ОСОБА_1 в порядку статті 383 КАС України та матеріалів справи, суд дійшов такого.

Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частиною другою статті 383 КАС України визначено, що у такій заяві зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;

2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

5) номер адміністративної справи;

6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;

7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання;

8) інформація про хід виконавчого провадження;

9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;

10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Згідно із частиною третьою статті 383 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.

Частиною четвертою статті 383 КАС України визначено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Відповідно до частини п'ятої статті 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Так, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16.07.2018 у справі № 812/1207/18 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до УПФУ в м. Лисичанську Луганської області, визнано протиправною відмову УПФУ в м. Лисичанську Луганської області у виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням термінів її виплати з 22.07.2009 по 16.03.2015, оформлену листом від 19.04.2018 № 133/І-7; зобов'язано УПФУ в м. Лисичанську Луганської області провести нарахування та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням термінів її виплати з 22.07.2009 по 16.03.2015, у задоволенні решти вимог відмовлено (т.1 арк.спр. 237-241).

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018 у справі № 812/1207/18 апеляційні скарги ОСОБА_1 та УПФУ в м. Лисичанську Луганської області залишено без задоволення, рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.07.2018 у справі № 812/1207/18 - без змін (т.2 арк.спр. 40-43).

Судові рішення набрали чинності 18.09.2018.

Надалі, 12.02.2019 ОСОБА_1 звертався до Луганського окружного адміністративного суду з заявою в порядку статті 382 КАС України, яка ухвалою суду від 12.02.2019повернута ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України (т.2 арк.спр.55, 58).

19.02.2019 ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з заявою в порядку статті 382 КАС України про встановлення судового контролю по справі № 812/1207/18, обґрунтованою тим, що рішення суду набрало законної сили 18.09.2018, однак відповідач його не виконав. З посиланням на статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтю 129 Конституції України, статті 14, 382 КАС України позивач просив суд зобов'язати управління суб'єкта владних повноважень управління ПФ України в м. Лисичанську Луганської області, що є відповідачем у справі, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у справі № 812/1207/18 (т.2 арк.спр. 60).

Ухвалою суду від 22.02.2019 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії відмовлено (т.2 арк.спр. 71-72).

До заяв про встановлення судового контролю позивачем надавалися такі документи:

- копія листа ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області від 05.12.2018 № 7114 «Про надання інформації на звернення», в якому повідомлено позивача, що 08.10.2018 на виконання до ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області надійшов виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 у справі № 812/1207/18 про зобов'язання УПФУ в м. Лисичанську провести нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням термінів її виплати з 22.07.2009 по 16.03.2015; у зв'язку з невиконанням судового рішення 04.12.2018 державним виконавцем відповідно до ст.ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100 грн. Зазначено, що у подальшому державним виконавцем будуть здійснені всі необхідні заходи для виконання рішення суду згідно з вимогами чинного законодавства (т.2 арк.спр. 61);

- копію заяви ОСОБА_1 від 25.07.2018 до начальника УПФУ в м. Лисичанську з вимогою надати розрахунок компенсації, виконавши вимоги ухвали суду від 02.07.2018 (т.2 арк.спр. 61 зв.);

- копію заяви ОСОБА_1 від 26.09.2018 до начальника УПФУ в м. Лисичанську з вимогою надати розрахунок компенсації (т.2 арк.спр. 62);

- копію заяви ОСОБА_1 від 20.11.2018 до начальника УПФУ в м. Лисичанську з приводу надання відповіді щодо виконання судового рішення у справі № 812/1207/18 (т.2 арк.спр. 62 зв.);

- копію заяви ОСОБА_1 від 07.12.2018 до начальника УПФУ в м. Лисичанську з вимогою виконати судове рішення та надати розрахунок суми компенсації (т.2 арк.спр. 63-64);

- копію скарги ОСОБА_1 від 31.01.2018 до начальника УПФУ в м. Лисичанську з вимогою терміново і невідкладно надати розрахунок суми грошових коштів компенсації втрати частини пенсії (т.2 арк.спр.65);

- копію листа УПФУ в м. Лисичанську від 10.10.2018 № 330/І-7 щодо виконання іншого судового рішення - у справі № 812/1117/18 (т.2 арк.спр. 66);

- копію листа УПФУ в м. Лисичанську від 01.11.2018 № 365/І-7, в якій зазначено, що питання виконання постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018 у справі № 812/1207/18 розглядається управлінням, про результати буде повідомлено додатково (т.2 арк.спр. 66 зв.);

- копію листа УПФУ в м. Лисичанську від 04.12.2018 № 403/І-7, в якій зазначено, що управління не зобов'язано виплачувати компенсацію, так як перерахунок та виплату грошових коштів з 22.07.2009 по 16.03.2015 виплачувало УПФУ в м. Алчевську Луганської області; суму компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням термінів її виплати з 22.07.2009 по 16.03.2015, що встановлено судом, буде включено до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, а виплати регулюються Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 (т.2 арк.спр. 67);

- копію листа УПФУ в м. Лисичанську від 22.12.2018 № 436/І-7 з повторним роз'ясненням, що суму компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням термінів її виплати з 22.07.2009 по 16.03.2015 управлінням ПФУ в м. Алчевську Луганської області, що встановлено судом, управлінням ПФУ в м. Лисичанську Луганської області включено до Реєстру проведення виплати заборгованості з пенсій, що фінансується з державного бюджету, на виконання судових рішень, а виплати регулюються Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 (т.2 арк.спр. 67 зв.).

До заяви в порядку статті 383 КАС України, яка надійшла до суду 01.04.2019 за вх. № 17394/2019, крім зазначених вище документів, додано копії заяв ОСОБА_1 від 11.03.2019 до начальника УПФУ в м. Лисичанську з вимогою надати розрахунок компенсації (т.2 арк.спр. 78), відповідь УПФУ в м. Лисичанську від 18.02.2019 № 45/І-7, в якій зазначено, що для розрахунку компенсації відповідно до судових рішень необхідні призначені суми пенсії за рішенням суду та фактично виплачені, починаючи з 2009 року щомісячно, після отримання консультації з головного управління щодо методології розрахунку компенсації за рішеннями судів у справі № 812/1207/18, її буде нараховано та виплачено (т.2 арк.спр. 78 зв.), листа УПФУ в м. Лисичанську від 20.03.2019 № 2999/02-33 з повідомленням, що суму компенсації втрати частини пенсії включено до реєстру проведення виплати заборгованості з пенсій, що фінансується з державного бюджету, на виконання судових рішень, а виплати регулюються Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 (т.2 арк.спр. 80 зв.).

Наведені листи ОСОБА_1, УПФУ в м. Лисичанську та ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області свідчать, що ОСОБА_1 обізнаний щонайменше з жовтня 2018 року (після отримання листа відповідача від 10.10.2018 № 330/І-7) про порушення його прав відповідачем, а до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду позивач звернувся лише 01.04.2019, а відтак - поза межами десятиденного строку з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, визначеного імперативним приписом частини четвертої статті 383 КАС України.

При цьому суд зауважує, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка маж бути досягнута (див. рішення у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» від 28 травня 1985 року, п. 57, серія А, № 93).

З огляду на наведене, в даному випадку законодавством визначено саме десятиденний строк звернення до суду з заявою в порядку статті 383 КАС України з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України позивач звернувся лише 01.04.2019, тобто поза межами десятиденного строку, що є підставою для повернення заяви заявнику у відповідності до абзацу другого частини п'ятої статті 383 КАС України.

Крім того, оглядом заяви ОСОБА_1 від 28.03.2019, яка надійшла до суду 01.04.2019, встановлено, що вона не містить відомостей, визначених пунктами 6, 7 та 8 частини другої статті 383 КАС України, що також є підставою для повернення заяви заявнику.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про повернення заяви позивачу.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на таке.

Відповідно до частин другої та третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України також встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно із частиною четвертою статті 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом (частина п'ята статті 372 КАС України).

Частиною першою статті 373 КАС України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404).

Відповідно до статті 1 Закону № 1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із частиною першою статті 18 Закону № 1404 виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

При цьому, Законом також визначено наслідки невиконання рішення та передбачено заходи, які вживає державний виконавець у випадку невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Керуючись статтями 241, 256, 295, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути ОСОБА_1 заяву від 01.04.2019 вх. № 17394/2019.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Г. Секірська