Ухвала суду № 80910365, 02.04.2019, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 711/1353/2012

Провадження № 6/307/66/19

У Х В А Л А

02 квітня 2019 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого – судді Ніточко В.В., при секретарі Фера В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів подання головного державного виконавця Тячівського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Закарпатській області про оголошення в розшук боржника,

В С Т А Н О В И В:

головний держаний виконавець Тячівського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Закарпатській області ОСОБА_1, за погодженням з начальником відділу, звернулася до суду з поданням про оголошення в розшук боржника.

Подання мотивує тим, що на виконанні в Тячівському районному відділі державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Закарпатській області перебуває виконавче провадження по виконанню виконавчого листа № 2/711/671/2012 від 20 грудня 2012 року, виданого Тячівським районним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 600 гривень, щомісячно, починаючи з 09 лютого 2012 року, і до його повноліття. В ході проведення виконавчих дій встановлено, що на адресу боржника, вказану у виконавчому документі, а саме: с. Нересниця, вул. Миру, 36, Тячівського району Закарпатської області, державним виконавцем направлялись відповідні процесуальні документи, однак поштові відправлення повертались до відділу в зв’язку з неможливістю їх вручення. Також, державним виконавцем встановлено, що ОСОБА_2 за вказаною адресою не проживає, адреса його місця знаходження не відома.

У зв’язку з наведеним, посилаючись на ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець просить оголосити розшук боржника ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.

У судове засідання головний держаний виконавець Тячівського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Закарпатській області ОСОБА_1 не з'явилася, але надіслала клопотання про розгляд подання у її відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності, а тому суд вважає, що справу можливо розглянути у відсутність сторін на підставі письмових доказів.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши подання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що на виконанні у Тячівському районному відділі державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Закарпатській області перебуває виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №2/711/671/2012 від 20 грудня 2012 року, виданого Тячівським районним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 600 гривень, щомісячно, починаючи з 09 лютого 2012 року, і до його повноліття.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Тячівського районного управління юстиції від 21 січня 2013 року відкрито виконавче провадження № 36071982 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2/711/671/2012 від 20 грудня 2012 року, виданого Тячівським районним судом Закарпатської області.

Відповідно до довідки Нересницької сільської ради Тячівського району Закарпатської області №1443 від 27 квітня 2018 року, боржник ОСОБА_2 на території Нересницької сільської ради не проживає.

Згідно розрахунку заборгованості від 13 березня 2019 року, заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів, станом на 13 березня 2019 року, становить 51 000 грн.

Із акту державного виконавця від 13 лютого 2019 року вбачається, що ОСОБА_2, 13 лютого 2019 року, був відсутній по місцю проживання в ІНФОРМАЦІЯ_3.

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження"копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев’ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно ч. 1 ст.31 закону України "Про виконавче провадження", в редакції, на час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження далі-документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою,за значеною у виконавчому документі.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.4 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб і порядок визначені виконавчим документом.

Згідно із ч. ч. 1, 4 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження", у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 438 ЦПК України, розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.

Суд вважає, що державним виконавцем не надано будь-яких належних доказів про отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, про виклик боржника до виконавчої служби, попередження про кримінальну відповідальність та його ухилення від явки.

Тобто, боржник ОСОБА_2 не є належно повідомленим про відкриття виконавчого провадження, а тому не можливо зробити висновок про його ухилення від виконання судового рішення.

Підставою для звернення виконавця до суду з поданням про розшук боржника є відсутність відомостей про місце перебування та проживання боржника-фізичної особи.

Тому, враховуючи вищевикладене та той факт, що державним виконавцем не надано суду доказів про ухилення боржника від сплати аліментів та не надано доказів того, що вжиті ним заходи на предмет встановлення місця перебування чи проживання боржника були достатніми і вичерпними, в задоволенні подання слід відмовити, що не позбавляє державного виконавця права повторного звернення до суду з аналогічним поданням за умови вичерпання всіх передбачених законом заходів, направлених на встановлення місця знаходження боржника.

Відмовляючи у задоволенні подання, суд зазначає, що розшук боржника є суттєвим втручанням у приватне життя особи у розумінні ст.8 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, і тому має бути легітимним, виправданим та пропорційним цілям, які мали бути досягнуті. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), висловлену у п.33 рішення ЄСПЛ у справі "Фельдман проти України", за яким будь-яке втручання у право особи на повагу до її приватного та сімейного життя становитиме порушення статті 8 Конвенції, якщо воно не здійснювалося "згідно із законом", не переслідувало легітимну ціль та було "необхідним у демократичному суспільстві" у тому сенсі, що воно було пропорційним цілям, які мали бути досягнуті.

Керуючись ст. ст. 258-260, 353, 354, 438 ЦПК України, ст. ст. 18, 36 Закону України "Про виконавче провадження", суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні подання головного державного виконавця Тячівського районного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Закарпатській області про оголошення в розшук боржника – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення, проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд Закарпатської області.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили з дня прийняття рішення апеляційною інстанцією.

Суддя В.В. Ніточко