Ухвала суду № 80909359, 29.03.2019, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/5498/19

Провадження № 1-кс/234/2508/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2019 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі:

слідчого судді Сухоручко Ю.О.,

при секретарі Харькової Т.С.,

за участю прокурора Магера В.В.

підозрюваного ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Саварець А.В., погоджене прокурором першого відділу військової прокуратури Донецького гарнізону Магера В.В., в межах кримінального провадження № 62019050000000239, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 лютого 2019 року за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Луцьк Волинської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, має на утриманні трьох малолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, інспектора прикордонної служби 3 категорії відділу ПС «Бахмут» ОБПК «Костянтинівка» Краматорського прикордонного загону, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1.

підозрюваного у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчими 2 СВ Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Краматорську здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені №62019050000000239 від 28.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва ним у вказаному кримінальному провадженні здійснюється військовою прокуратурою Донецького гарнізону.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 з 24.06.2016проходить військову службу за контрактом в посаді інспектора прикордонної служби 3 категоріївідділу прикордонної служби «Бахмут» ОБПК «Костянтинівка» Краматорського прикордонного загону Державної прикордонної служби України у військовому званні «старшина».

Проходячи військову службу, старшина ОСОБА_1, відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Будучи військовослужбовцем Державної прикордонної служби України,

ОСОБА_1 був обізнаний з діючим законодавством щодо заборони зберігання, придбання чи збуту боєприпасів та вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу.

Так, відповідно до ст. 178 Цивільного кодексу України, п.п. 1-4, 9, 15 «Положення по дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576, додатку №1, затвердженого п.1 постанови Верховної Ради України від 07.06.1992 №2471-XII «Про право власності на окремі види майна», п.п. 2.3.2, 2.6, 8.1, 8.3, 8.8, 8.9, 12.1, 12.2, 12.17 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів» (надалі - Інструкції), затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998 року, зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаються громадськими об'єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), вибухові речовини й засоби вибуху не можуть перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України. Право носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передача, чи збут вогнепальної зброї, бойових припасів здійснюється на підставі передбачених законом дозволів.

Незважаючи на викладене, ОСОБА_1, діючи з прямим умислом та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, всупереч зазначених вимог законодавства, вчинив злочин проти громадської безпеки за наступних обставин.

Так,20.02.2019, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, діючи умисно, з метою придбання та зберігання бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв, не маючи відповідного дозволу, всупереч вимогам чинного законодавства України, закрема Постанови Верховної Ради України від 17 червня 1992 року «Про право власності на окремі види майна» та Інструкції, усвідомлюючи свої злочиннідії, 20.02.2019 близько 19 год.30 хв., знаходячись по вулиці Павла Новгородцева, у м. Бахмут Донецької області, придбав шляхом привласнення знайденого бойові припаси, вибухові речовини та вибухові пристрої, а саме:

- сорок один гвинтівковий патрон калібру 7,62 мм.;

- шістдесят три патрони калібру 5,45 мм.;

- двадцять один патрон калібру 7,62 мм.;

- один патрон калібру 9 мм.;

- запал ручної гранати типу УЗРГМ-2;

- три електродетонатори типу ЕДП-р;

- п'ять тротилових шашок з маркуванням «Тротиловая шашка вес 200 г.»;

- одну тротилову шашку з маркуванням «Тротиловая шашка 400 г»;

- вибухову речовину на основі гексогену (пластид) загальною масою 300 г.

В подальшому, ОСОБА_1, придбавши вказані бойові припаси, вибухові речовини та вибухові пристрої, в період з 20 лютого 2019 року по 06 березня 2019 року, знаходячись у місті Бахмут, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що передані йому вищевказані предмети, а саме сорок один гвинтівковий патрон калібру 7,62 мм., шістдесят три патрони калібру 5,45 мм., двадцять один патрон калібру 7,62 мм., один патрон калібру 9 мм., боєприпасами, запал ручної гранати типу УЗРГМ-2 та три електродетонатори типу ЕДП-р, вибуховими пристроями, а також п'ять тротилових шашок з маркуванням «Тротиловая шашка вес 200 г», одна тротилова шашка з маркуванням «Тротиловая шашка 400 г», вибухова речовина на основі гексогену (пластид) загальною масою 300 г, вибуховими речовинами, маючи намір на зберігання боєприпасів, вибухових речовин і вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, таємно, незаконно, у порушення Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №576, та Інструкції, зберігав їх за місцем свого проживання у сараї на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

06 березня 2019 року у період часу з 06 год. 18 хв. до 11 год. 47 хв. в ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 05 березня 2019 року за адресою: Донецька область ,м.Бахмут, вул.Павла Новгородцева, буд.21, ОСОБА_1 добровільно показав місце де він зберігав вищезазначені бойові припаси, вибухові речовини та вибухові пристрої, а саме у сараї подвір'я за місцем його проживання: АДРЕСА_1.

За наслідками вказаного обшуку було виявлено та вилучено: сорок один гвинтівковий патрон калібру 7,62 мм., шістдесят три патрони калібру 5,45 мм., двадцять один патрон калібру 7,62 мм., один патрон калібру 9 мм., які згідно висновку експерта від 25.03.2019 №2/2-86 призначені до вогнепальної зброї і є боєприпасами придатними до стрільби; запал ручної гранати типу УЗРГМ-2 та три електродетонатори типу ЕДП-р, які відповідно до висновку експерта від 25.03.2019 №2/21-51 є вибуховими пристроями придатними до вибуху; п'ять тротилових шашок з маркуванням «Тротиловая шашка вес 200 г.», одна тротилова шашкою з маркуванням «Тротиловая шашка 400 г», вибухова речовина на основі гексогену (пластид) загальною масою 300 г., які згідно висновку експерта від 19.03.2019 №3/11-8 є вибуховими речовинами відповідно - тротилом та вибуховою речовиною на основі гексогену.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, як зберігання, придбання, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, у зв'язку з чим, 28 березня 2019 року його повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення та вручено відповідне письмове повідомлення про підозру.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженнями доказами у їх сукупності, зокрема:

- протоколом обшуку від 06.03.2019, згідно якого за місцем проживання ОСОБА_1 було виявлено та вилучено сорок один гвинтівковий патрон калібру 7,62 мм., шістдесят три патрони калібру 5,45 мм., двадцять один патрон калібру 7,62 мм., один патрон калібру 9 мм., запал ручної гранати типу УЗРГМ-2 та три електродетонатори типу ЕДП-р,п'ять тротилових шашок з маркуванням «Тротиловая шашака вес 200 г.», одна тротилова шашкою з маркуванням «Тротиловая шашка 400 г», вибухова речовина на основі гексогену (пластид) загальною масою 300 г.;

-висновком експерта Донецького НДЕКЦ МВС України №3/11-8 від 19.03.2019, згідно якого надані на дослідження речовини світло-жовтого кольору масою 0,577 г, 0,560 г, 0,691 г, 0,478 г, 0,385 г, 0,892 г є індивідуальною вибуховою речовиною - тротилом, а також надані на експертизу пластичні речовини світло-жовтого кольору масами 2,288 г, 1,592 г є вибуховою речовиною на основі гексогену;

-висновком експерта Донецького НДЕКЦ МВС України №2/21-51 від 25.03.2019, згідно якого УЗРГМ-2, а також три електродетонатори типу ЕДП-р є вибуховими пристроями, придатними до вибуху;

-висновком експерта Донецького НДЕКЦ МВС України №2/2 - 86 від 25.03.2019, згідно якого сорок один гвинтівковий патрон калібру 7,62 мм., шістдесят три патрони калібру 5,45 мм., двадцять один патрон калібру 7,62 мм., один патрон калібру 9 мм., які згідно висновку експерта від 25.03.2019 №2/2-86 призначені до вогнепальної зброї і є боєприпасами придатними до стрільби;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_7.15.03.2019 та ОСОБА_8 від 15.03.2019, які вказали, що вони були залучені до проведення обшуку 06.03.2019 в якості понятих, які підтвердили фактичні обставини проведення обшуку;

-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 28.03.2019, який повністю визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а також визнав всі обставини повідомленої йому підозри.

Таким чином, під час досудового розслідування, були встановлені обставини, які прямо вказують на вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, за яким останньому повідомлено про підозру.

Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю наступних ризиків, передбачених ст.177 КПК України,які можуть настати, якщо підозрюваний буде залишатися на волі.

У зв'язку з повідомленням ОСОБА_1 про підозру у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України з метою забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчините інше кримінальне правопорушення, потребується застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_1, покладається необхідність запобігання спробам:

1.Переховуватися від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість вчиненого ним злочину та тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється.

2.Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що підтверджується, тим що ОСОБА_1 зможе знищити, сховати або спотворити інші сліди злочину, які можуть бути використані як доказ у даному кримінальному провадженні і мати істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

3.Незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що ОСОБА_1, може надавати вказівки третім особам на здійснення такого впливу.

4.Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином що підтверджується тим, що ОСОБА_1, розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, може здійснити вплив на свідків, як благаючи або умовляючи їх, так і маючи безперешкодний доступ до вогнепальної зброї, боєприпасів, вибухових речовин за допомогою яких може погрожувати свідкам, щоб вони відмовились від своїх показань, які вони надали або будуть надавати під час досудового розслідування та в суді. Також, ОСОБА_1, перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування та судового слідства.

5.Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, підтверджується тим, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі, може вчинити інший злочин проти громадської безпеки, маючи вільний доступ до вогнепальної зброї, боєприпасів, вибухових речовин та пристроїв, також ОСОБА_1 може продовжувати кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що підтверджується тим, що підозрюваний може мати інші сховища зброї та боєприпасів, які на цей час не встановлені слідством.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1, у вигляді особистого зобов'язання пов'язана із тим, що особисте зобов'язання є найбільш м'яким запобіжним заходом та відповідно до п. 2 ст. 179 КПК України - однією з ознак виконання особистого зобов'язання є те що підозрюваний зобов'язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду, та його застосування не достатнє для забезпечення виконання підозрюваним його обов'язків у цьому кримінальному провадженні, оскількиу вказаному випадку ОСОБА_1 отримає можливість незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.

Не можливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1, у вигляді домашнього арешту пов'язана з тим, що перебування підозрюваного навіть під цілодобовим домашнім арештом, не виключає його можливості спілкування чи надання іншим особам вказівок або прохань на знищення, приховування чи спотворення речей та документів (речових доказів), які мають суттєве значення для встановлення дійсних обставин кримінального правопорушення, а також надавати вказівки (прохання) щодо незаконного здійснення впливу на свідків у кримінальному провадженні чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Слід також зазначити, що практика застосування цілодобового домашнього арешту із носінням електронних засобів контролю є досить не ефективною, у зв'язку із відсутністю в підрозділах ГУ НП достатньої кількості електронних засобів контролю, їх несправністю, а забезпечення контролю за поведінкою підозрюваних без таких засобів контролю є малоефективним (службова завантаженість поліції, відсутність можливості цілодобового нагляду за особами).

Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1, у вигляді особистої поруки пов'язана з тим, що до органу досудового розслідування не було звернення із письмовим зобов'язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов'язується за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу вимогу.

Також зазаначено, що відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави має бути не менший ніж 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Менший розмір застави буде неэффективным та не зможе забезпечити виконання ОСОБА_1, передбачених КПК України обов'язків, з огляду на викладені вище обставини та наявність реальних ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Зазначені ризики та неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів підтверджується показаннями свідків, висновками експертизта іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

За таких обставин застосування більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти цим ризикам, також суворість покарання за кримінальне правопорушення та особистість підозрюваного свідчить про те, що наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування.

З метою запобігання переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду незаконно впливати на свідків та інших учасників у кримінальному провадженні, необхідно останньому обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

З огляду на те, що органом досудового розслідування доведено та підтверджено вищевказаними матеріалами існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України; що підозрюваний ОСОБА_1 має можливість переховуватися від органів досудового розслідування або суду, може знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може здійснити вплив на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, схильний продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення; тому що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути признаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання, а також беручи до уваги вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, його вік, те що підозрюваний не працює, репутацію, стан здоров'я, майновий стан та інші обставини, приймаючи до уваги особливу суспільну небезпеку протиправних дій ОСОБА_1 для запобігання вказаним ризикам об'єктивно необхідним є обрання щодо нього запобіжного заходу - тримання під вартою як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.

Враховуючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме, що санкція статті за інкриміноване кримінальне правопорушення, передбачає покарання від 3 до 7 років, також ті обставини, що ОСОБА_1, не має стійких соціальних зв'язків, раніше не судимий, може здійснити вплив на свідків, вважаю не можливо застосувати більш м'який запобіж

Разом з тим, відповідно до ст. 4 Закону України «Про попереднє ув'язнання», установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чиекстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Відповідно до п. 2 Інструкції «Про порядок і умови утримання засуджених, узятих під варту та затриманих військовослужбовців», затвердженої наказом Міністра оборони України від 26.09.2013 №656 гауптвахта Служби правопорядку - спеціальне приміщення, обладнане в будівлі органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку) для виконання покарання щодо військовослужбовців (військовозобов'язаних), засуджених до арешту, військовослужбовців (військовозобов'язаних), на яких накладено адміністративне стягнення у вигляді арешту з триманням на гауптвахті, тримання узятих під варту та затриманих військовослужбовців (військовозобов'язаних), або приміщення (намет), яке може тимчасово обладнуватися на полігонах, у навчальних центрах та районах виконання Збройними Силами України завдань за призначенням.

Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_1, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування, знищити та сховати будь-які речі та документи, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується вищезазначеними матеріалами досудового розслідування, що свідчить про неможливість запобіганням цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів та підстав для визначення нижчого розміру застави, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України не має.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити мотивуючи тим, що у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного із позбавленням волі, підозрюваний перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні показав,що він причетний до злочину в якому його підозрюють. 20.02.2019року він повертаючись до дому знайшов пакет , в якому знаходилися предмети схожі на бойові припаси. Приніс даних пакет до дому, щоб передати до правоохоронних органів, заніс його до сараю. А потім забув про нього. 06.03.2019р. під час обшуку , даний пакет було знайдено.

Заслухавши прокурора, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, якими обґрунтовується необхідність застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд дійшов висновку, що зазначене клопотання підлягає задоволенню за таких підстав.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів клопотання ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ст. 263 ч.1 КК України.

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів і відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин.

Надані прокурором докази, а саме: протоколом обшуку від 06.03.2019, висновком експерта Донецького НДЕКЦ МВС України №3/11-8 від 19.03.2019, висновком експерта Донецького НДЕКЦ МВС України №2/21-51 від 25.03.2019, висновком експерта Донецького НДЕКЦ МВС України №2/2 - 86 від 25.03.2019, протоколом допиту свідка ОСОБА_7.15.03.2019 та ОСОБА_8 від 15.03.2019р.,протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 28.03.2019, свідчать про наявність обґрунтованої підозри за вказаним кримінальним правопорушенням.

Санкція ст. 263 ч. 1 КК України, передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до семі років, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину.

28.03.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Суд також вважає, що органом досудового розслідування у клопотанні та прокурором у судовому засіданні обґрунтовано наведений перелік ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:1) підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, враховуючи тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим, 2) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне провадження, оскільки підозрюваний має вільний доступ до вогнепальної зброї, боєприпасів.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі - Браво проти Італії», затримання і тримання особи під вартою допустимі не лише у випадку доведеності факту скоєння злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягненню мети якого і є тримання під вартою. Факти, що викликали підозру, не обов'язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження, або навіть пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

В інших рішеннях «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001, «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Згідно з правовою позицію, яка закріплена у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення від 28.10.1994), факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

З огляду на встановлені у судовому засіданні обставини та наведені норми Кримінального процесуального кодексу України, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 слідчий суддя враховує: тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, його вік, задовільний стан здоров'я, сімейний стан (одружений), має на утримання трьох малолітніх дітей, майновий стан ( працює), особу підозрюваного, який раніше не судимий, вагомість наведених доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, та приходить до висновку про те, що є всі підстави вважати, що застосування підозрюваному більш м'якого, в тому числі домашнього арешту, окрім виняткового, запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. За наведених вище обставин інший, враховуючи інтереси суспільства у відношенні суспільної безпеки більш м'який запобіжний захід застосований бути не може; саме такий запобіжний захід сприятиме забезпеченню виконанню підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, з урахуванням викладеного та зважаючи на доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання слідчого про застосування підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

При вирішені питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній слідчий суддя враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, але на даній стадії досудового розслідування, з урахуванням положень Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практики Європейського суду з прав людини, наявні по справі реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає над принципом поваги до особистої свободи підозрюваного.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про попереднє ув'язнення», установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чиекстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваної, наявних ризиків, майнового стану підозрюваного, суд визначає ОСОБА_1 розмір застави в 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 30*1921,00 =57630,00 грн. (п'ятдесят сім тисяч шістсот тридцять гривень), з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що буде достатньою мірою гарантувати виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України:

- прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає м. Краматорськ Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування зі свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованих йому злочинів;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 40, 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 194, 196, 309, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Саварець А.В., погоджене прокурором першого відділу військової прокуратури Донецького гарнізону Магера В.В., в межах кримінального провадження № 62019050000000239 від 28.02.2019, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, - задовольнити частково.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на гауптвахті Донецького зонального відділу Військової служби правопорядку, підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, для розслідування кримінального провадження № 62019050000000239, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 лютого 2019 року за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, на строк до тридцяти п'яти днів, тобто з 29 березня 2019 року до 02 травня 2019 року включно.

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконання після її проголошення.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою становить тридцять п'ять днів.

Ухвала втрачає силу 03 травня 2019 року о 00 год. 00 хв., якщо строк тримання під вартою не буде продовжено.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 57630,00 грн. (п'ятдесят сім тисяч шістсот тридцять гривень 00 копійок), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок за наступними реквізитами: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, розрахунковий рахунок 37311047011792, банк отримувача - Державна казначейська служба України, м. Київ, код банку - 820172, код ЄДРПОУ 26288796.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає м. Бахмут Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування зі свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованих йому злочинів;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення грошових коштів на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі гауптвахти Донецького зонального відділу Військової служби правопорядку.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа гауптвахти Донецького зонального відділу Військової служби правопорядку негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Саварець А.В., прокурора першого відділу військової прокуратури Донецького гарнізону Магера В.В. та слідчого суддю Краматорського міського суду Донецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити до гауптвахти Донецького зонального відділу Військової служби правопорядку.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали виготовлено 01 квітня 2019 року.

Слідчий суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Слідчий суддя Краматорського

міського суду Ю.О. Сухоручко

Секретар Т.С. Харькова