Ухвала суду № 80907739, 03.04.2019, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

Справа № 642/5967/18

Провадження № 1-кп/642/105/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2019 року судова колегія Ленінського районного суду м. Харкова в складі:

головуючого судді Вікторова В.В.

суддів Євтіфієва В.М., Шрамко Л.Л.

за участю секретаря Самотой М.Є.

сторін кримінального провадження:

прокурора Хірного В.О.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4

захисників Кундіус А.В., Радченко Б.Є., Ліпчанського В.В.,

Конюшенко І.П.

представника потерпілих Кузнєцова А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою до спливу продовженого судом строку по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 1201820510001517 від 20.06.2018 року відносно ОСОБА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 309 КК України, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України та ОСОБА_4, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

08 жовтня 2018 року до Ленінського районного суду м. Харкова в порядку ст. ст. 283, 291 КПК України з Харківської місцевої прокуратури № 1 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018220510001517 від 20.06.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_1, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.1 ст. 309 КК України, ОСОБА_4, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України та ОСОБА_2, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

29 жовтня 2018 року до Ленінського районного суду м. Харкова в порядку ст. ст. 283, 291 КПК України з Харківської місцевої прокуратури № 1 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018220510002584 від 01.10.2018 року, відносно ОСОБА_3, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 02.11.2018 року вищезазначені матеріали кримінальних проваджень відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були об'єднані в одне кримінальне провадження.

По даному кримінальному провадженню відносно обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ухвали колегії суддів Ленінського районного суду м. Харкова від 01.02.2019 року запобіжний захід, обраний відносно вищезазначених обвинувачених, у вигляді тримання під вартою, був продовжений на 60 днів, а саме до 02.04.2019 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України на суд покладається обов'язок незалежно від наявності клопотань сторони обвинувачення або і захисту розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з того моменту, як до суду надійшов обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, або з того дня, коли до обвинуваченого судом був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні, відповідно до вимоги вищевказаної статті, судом було ініційоване питання доцільність збереження такого запобіжного заходу як тримання під вартою, обраного відносно обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Прокурор Хірний В.О. вважав необхідним продовжити обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, зазначивши, що дані особи бґрунтовано обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані судом при обранні та продовженні обвинуваченим запобіжного заходу не змінилися та продовжують існувати, судовий розгляд справи був тільки розпочатий, що свідки сторони обвинувачення не допитувались, а тому якщо обвинувачені, будуть знаходиться на волі, то вони зможуть перешкоджати кримінальному провадженню шляхом впливу на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення та переховуватись від суду. Також прокурор зазначив, що обвинувачений ОСОБА_3 в ході досудового розслідування переховувався від правоохоронних органів.

При вирішенні даного питання сторона захисту, проти продовження обвинуваченим строку тримання під вартою заперечувала, пославшись, що обвинувачені раніше не судимі, мають постійне місце реєстрації та міцні соціальні зв'язки, знаходячись на волі не будуть намагатися ухилитися від суду та впливати на показання потерпілих та свідків, а також, що прокурором не було доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Сторона захисту просила змінити обвинуваченим запобіжний захід на будь-який інший, не пов'язаний з триманням під вартою. При цьому обвинувачений ОСОБА_3 постався також на те, що він не переховувався від органу досудового розслідування, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, сплачує аліменти, не має наміру впливати на свідків.

Представник потерпілих Кузнєцов А.І. погодився з думкою прокурора.

Судова колегія, вислухавши думки учасників процесу, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку що обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід продовжити строк тримання під вартою, а в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Під час судового розгляду вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу та за наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Також, суд ураховує, що згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ст. 177 КПК України).

Відповідно до ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 нього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих кронами кримінального проваджений матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального

правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного,

обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він

підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного

проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо

вони застосовувалися до нього раніше;

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання осіб під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахування конкретних обставин. Тримання осіб під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

При розгляді питання про доцільність тримання осіб під вартою судовий орган повинен брати до уваги факти, які можуть мати відношення до справи: характер «обставини» і тяжкість передбачуваного злочину, обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання яке можливо буде призначене в результаті засудження, характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічні відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Також, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства .

Відповідно до норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

Всі обвинувачены на час вирішення даного питання за своїм віком мають типові соціальні зв'язки для осіб свого віку та статусу.

З урахуванням наведених даних, суд уважає, що обставини регламентовані ст. 177, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України є дійсними. При цьому, вони обумовлені у світлі факторів пов'язаних з характерами обвинувачених, їх моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій вони піддаються кримінальному переслідуванню, з огляду на що, об'єктивний спостерігач вважає, що, у даному конкретному випадку, обставини визначені ст. 177 КПК України щодо ризиків є обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються наявними матеріалами, як і інші обставини визначені ч. 1 ст. 194 вказаного Кодексу.

Обставини регламентовані ст. 178 КПК України у світлі даних про обвинувачених, не є такими, що вказують на відсутність передумови визначеної п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України та поєднання з характером висунутого обвинувачення та проведеним комплексом досліджених у цій справі доказів, та тих, які тільки мають бути в ньому вчинені.

Також, в судовому засіданні встановлено, що строк тримання під вартою обвинувачених закінчується, однак, на даний час, в зазначений строк неможливо закінчити судовий розгляд з огляду на наявність об'єктивних передумов.

Як наслідок, у цей період, є наявними обставини визначені п.п. 1-2 ч. 1 ст. 194, ст.ст. 199, 331 КПК України.

Обраний відносно всіх обвинувачених запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи всіх обвинувачених судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Щодо питання того чи є можливим уникнення наявним ризикам шляхом застосування іншого запобіжного заходу, то суд у світлі факторів пов'язаних з характером осіб обвинувачених, їх моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, вважає недостатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання наявним ризикам.

Пояснення сторони захисту жодним чином вказані висновки не спростовують, а строк утримання обвинувачених під вартою є необхідною мірою в ній з огляду на те, що в ході судового розгляду було встановлено наявність передумов регламентованих п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 даного Кодексу .

Таким чином, суд на даному етапі розгляду кримінального провадження не вбачає підстав для не продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинувачених, а зміна обраного відносно них запобіжного заходу на більш мягкий запобіжний захід буде недостатньою для запобігання ризикам, встановленим ст. 177 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 331, 371-372, 376 КПК України, судова колегія , -

П О С Т А Н О В И Л А:

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч.1 ст. 309 КК України, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, кожному строком на шістдесят днів з триманням в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», по 30 травня 2019 року включно.

Термін дії ухвали по 30.05.2019 року включно.

Судовий розгляд по кримінальному провадженню відкласти на 08.05.2019 року на 11 год.00 хвилин.

Ухвалу направити на виконання до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Ухвала оскарженню не підлягає, однак заперечення проти цієї ухвали можуть бути включенні до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст. 392 КПК України.

Головуючий судді В.В. Вікторов

Судді В.М. Євтіфієв

Л.Л. Шрамко