Постанова № 80906951, 03.04.2019, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/909/19

провадження №3/619/288/19

ПОСТАНОВА

іменем України

03 квітня 2019 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складіголовуючого - суддіБолибока Є.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення у відношенні: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, який притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.1632 КУпАП,

встановив:

При проведенні перевірки ТОВ «Паляниця», керівником якого є ОСОБА_2, встановлено несвоєчасне подання до установи банку платіжного доручення на перерахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість по декларації за липень 2018 року від 16.08.2018 вх.№9173944587 по терміну сплати 30.08.2018 (фактично сплачено 13.09.2018), чим порушено п.57.1 ст.57 ПК України від 2 грудня 2010 року №2755-6 зі змінами та доповненнями. Факт порушення встановлено актом перевірки від 12.02.2019 №148/20-40-50-05-05/31154278.

У судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення судова повістка ОСОБА_2 була вручена 27 березня 2019 року.

Відповідно до ст.268 КУпАП неприбуття в судове засідання особи, що притягується до відповідальності ч.1 ст.1632 КУпАП, не перешкоджає судовому розгляду справи за його відсутністю.

Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутньою на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

Практика Європейського суду з прав людини, у своїх рішеннях, вказує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Так, у п.41 рішенні Європейського Суду з прав людини «Пономарьов проти України» заява №3236/03 від 03 квітня 2008 року сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, п.27 рішення «Олександр Шевченко проти України» заява №8371/02 від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» заява №50966/99 від 14 жовтня 2003 року).

Стосовно справи про адміністративне правопорушення розумність таких інтервалів обумовлюється положеннями статей 38, 277 КУпАП, де зазначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи, а строк для накладення адміністративного стягнення обмежується трьома місяцями з дня вчинення правопорушення.

З урахуванням викладеного, а також враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні вищевказаного правопорушення доказана в повному обсязі, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Своїми діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.1632 КУпАП, а саме несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Згідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно ст.35 КУпАП, обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суддею не встановлено.

Таким чином, з огляду на характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу ОСОБА_2, ступінь його вини за адміністративне правопорушення, суддя дійшов висновку про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у межах санкції ч.1 ст.1632 КУпАП.

Відповідно до ст.401 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п.п.5 п.4 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI, ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення: 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23 листопада 2018 року №2629-VIII, прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2019 року встановлений в розмірі 1921 гривня.

Так як на ОСОБА_2 накладається адміністративне стягнення, то відповідно до ст.401 КУпАП йому необхідно сплатити судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1632 ч.1, 283, 284 КУпАП, суд

постановив:

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1632 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5 (п'яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п'ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 384,20 грн судового збору.

Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше 15 днів з дня вручення йому цієї постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ч.2 ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Є. А. Болибок