Вирок № 80898121, 03.04.2019, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Україна

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49112, м. Дніпро, вул. Електрична, 1-а,

______ e-mail: inbox@sm.dp.court.gov.ua_____

Справа № 206/4419/17

Провадження № 1-кп/206/25/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" квітня 2019 р.

«03» квітня 2019 року в залі суду в м. Дніпрі Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Сухоруков А.О.,

при секретарі Панюшкіній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені 20 січня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017040000000058 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 року у м. Дніпропетровськ, не одруженого, на утриманні дітей не маючого, має вищу юридичну освіту, тимчасово непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 369-2 КК України

за участю

прокурора Чумак М.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого Гнєзділова О.В.

в с т а н о в и в:

Відповідно до наказу прокурора Дніпропетровської області Матвійчука В.В. № 397к від 05.04.2016 прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_1 переведено на посаду прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (надалі - Закону України «Про прокуратуру»), прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про прокуратуру», на прокуратуру покладаються такі функції:

- підтримання державного обвинувачення в суді;

- представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом;

- нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

- нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про прокуратуру», функції прокуратури України здійснюються виключно прокурорами. Делегування функцій прокуратури, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.

Прокурором органу прокуратури є прокурор місцевої прокуратури (п. 19 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру»).

Таким чином, ОСОБА_1, займаючи посаду прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1, постійно здійснював функції представника влади, та в силу ч. 3 ст. 18 КК України був службовою особою.

Крім того, з урахуванням ст.ст. 1, 2 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» № 3781-XII від 23.12.1993 (у редакції Закону № 901-VIII від 23.12.2015), ОСОБА_1 будучи з 05.04.2016 до 17.02.2017 прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1, тобто прокурором місцевої прокуратури, являвся працівником правоохоронного органу.

06.10.2016 слідчим відділенням Амур-Нижньодніпровського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області внесено відомості про кримінальне правопорушення та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016040630002981 з попередньою правовою кваліфікацією, передбаченою ч. 1 ст. 122 КК України.

Проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні керівником органу досудового розслідування 06.10.2016 доручено слідчому слідчого відділення Амур-Нижньодніпровського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3.

06.10.2016 керівником Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 здійснення повноважень прокурора у зазначеному кримінальному провадженні доручено прокурору Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_1.

19.01.2017 о 10 год. 30 хв. слідчим слідчого відділення Амур-Нижньодніпровського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12016040630002981 вручено ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, письмове повідомлення про підозру у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, яке цього ж дня було погоджено з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області ОСОБА_1

В подальшому, 24.01.2017 (точного часу у ході досудового розслідування не встановлено) перебуваючи в м. Дніпро (точно місця у ході досудового розслідування не встановлено) у прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_1 виник прямий злочинний умисел, направлений на одержання від ОСОБА_4 неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

З метою реалізації свого злочинного умислу, прокурор Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_1, усвідомлюючи протиправність своїх дій, умисно, у період з 24.01.2017 до 25.01.2017 (точного часу у ході досудового розслідування не встановлено) перебуваючи у приміщенні прокуратури Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1, за адресою: вул. Софії Ковалевської, 4, м. Дніпро, повідомив особі, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, про необхідність висунення ОСОБА_4 вимог про передачу йому неправомірної вигоди за призначення останньому покарання у вигляді виправних робіт за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України у кримінальному провадженні № 12016040630002981.

В подальшому, 25.01.2017 приблизно о 16 год. 40 хв. перебуваючи на подвір'ї прокуратури Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1, яка розташована за адресою: вул. Софії Ковалевської, 4, м. Дніпро, особа, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, за вказівкою прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_1, жестом у вигляді піднятих двох пальців правої руки повідомила ОСОБА_4 про необхідність передачі ОСОБА_1 неправомірної вигоди у розмірі 2 000 доларів США за вплив на суддю Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська, який наділений повноваженнями на виконання функцій держави, на прийняття рішення у кримінальному провадженні № 12016040630002981 щодо призначення ОСОБА_4 покарання у вигляді виправних робіт.

26.01.2017 обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016040630002981 відносно ОСОБА_4, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, направлено до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська для розгляду по суті.

Далі, 08.02.2017 приблизно о 16 год. 06 хв. в приміщенні прокуратури Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1, за адресою: вул. Софії Ковалевської, 4, м. Дніпро, особа, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, повідомила прокурору Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_4 не знайде необхідної суми грошових коштів. Після чого, у зазначений час та місці, прокурор Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне отримання неправомірної вигоди для себе, діючи умисно та з корисливих мотивів, усвідомлюючи те, що в силу займаної посади прокурора місцевої прокуратури та будучи особисто знайомим із суддями Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська, наділеними повноваженнями на виконання функцій держави щодо прийняття рішень у кримінальних провадженнях, повідомив особі, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, про необхідність передачі йому від ОСОБА_4 неправомірної вигоди у розмірі 1 600 доларів США за вплив на суддю Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська, який наділений повноваженнями на виконання функцій держави, на прийняття рішення у кримінальному провадженні № 12016040630002981 щодо призначення ОСОБА_4 покарання у вигляді виправних робіт за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

В подальшому, 09.02.2017 приблизно о 12 год. 15 хв. перебуваючи у приміщенні прокуратури Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1, за адресою: вул. Софії Ковалевської, будинок 4, м. Дніпро, прокурор Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_1, з метою доведення злочину до кінця, діючи умисно та з корисливих мотивів, повідомив особі, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, про те, що на його мобільний телефон подзвонить особа на ім'я ОСОБА_4, якій і необхідно передати грошові кошти для нього.

09.02.2017 приблизно о 12 год. 44 хв. на номер мобільного телефону, який знаходиться у користуванні особи, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, подзвонив чоловік, який представився ОСОБА_4 від ОСОБА_1 та відбулася телефонна розмова, в ході якої вказані особи домовились зустрітись цього ж дня приблизно через 30 хвилин в Торгівельному центрі «Наша Правда» в м. Дніпро.

Далі, 09.02.2017 приблизно о 14 год. 00 хв. в Торгівельному центрі «Наша Правда», за адресою: пр-т Слобожанський, 31-д, м. Дніпро, особа, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, зустрівся з ОСОБА_5, який раніше йому телефонував на мобільний телефон та не був обізнаний про злочинний умисел ОСОБА_1 на отримання неправомірної вигоди.

У зазначений час та місці, за вказівкою ОСОБА_1, особа, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, передала ОСОБА_5, який не був обізнаний про злочинний умисел ОСОБА_1, грошові кошти у розмірі 1 600 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 09.02.2017 становить 43 060 грн., для передачі їх ОСОБА_1 за вплив останнім на суддю Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська, який наділений повноваженнями на виконання функцій держави, на прийняття рішення щодо призначення у кримінальному провадженні № 12016040630002981 ОСОБА_4 покарання у вигляді виправних робіт за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

Однак, вчинивши усі дії, які прокурор Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_1 вважав необхідними для доведення злочину до кінця, з причин, що не залежали від його волі, злочин не було закінчено у зв'язку з тим, що грошові кошти у розмірі 1 600 доларів США (43 060 грн.) не були одержані ОСОБА_1, оскільки незаконні дії останнього були викриті працівниками правоохоронних органів.

Таким чином, ОСОБА_1 намагався протиправно одержати від ОСОБА_4 неправомірну вигоду у розмірі 1 600 доларів США (43 060 грн.) для себе за вплив на суддю Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська, який наділений повноваженнями на виконання функцій держави, на прийняття рішення у кримінальному провадженні № 12016040630002981 щодо призначення ОСОБА_4 покарання у вигляді виправних робіт за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

Зазначені дії ОСОБА_1 кваліфіковані стороною обвинувачення як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 369-2 КК України, тобто закінчений замах на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Таке обвинувачення ОСОБА_1 суд вважає недоведеним з наступних підстав.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину в скоєнні інкримінованого йому злочину при вищезазначених обставинах не визнав, при цьому суду пояснив, що ним здійснювалось процесуальне керівництво кримінального провадження з правовою кваліфікацією по ч. 1 ст. 122 КК України стосовно ОСОБА_4 Проведення процесуального розслідування доручено слідчому слідчого відділення Амур-Нижньодніпровського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 Слідчим йому було повідомлено про достатність зібраних доказів по даному кримінальному провадженні для повідомлення підозри ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 122 КК України, і про те що останнього ОСОБА_3 викликано до Амур-Нижньодніпровського відділу поліції на 17.01.2017 року.

17.01.2017 року зайшовши до робочого кабінету ОСОБА_3, він побачив ОСОБА_4 та ОСОБА_3, між якими вже відбувалася розмова з приводу кримінального провадження та мірою відповідальності ОСОБА_4, за вчинення діяння. Ним було роз'яснено ОСОБА_4 про можливість укладання угоди про примирення з потерпілим, ОСОБА_4 повідомив, що він зацікавлений примиритися з потерпілим, але залежно від умов які будуть висунуті останнім. Також йому стало відомо від ОСОБА_3 про те, що він викликав до свого кабінету потерпілого, який весь цей час очікував за дверима. Ним було запропоновано ОСОБА_3 роз'яснити можливості укладання угоди про примирення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України та наслідки її укладання потерпілому. Після роз'яснення можливості укладання угоди про примирення ОСОБА_3 потерпілому та наслідки її укладання, у кабінеті ОСОБА_3 відбулася приватна розмова між ОСОБА_4 і потерпілим. Як йому стало відомо, на ґрунті неприязних відносин між потерпілим та ОСОБА_4, угоди про примирення складено не було. Також на прохання ОСОБА_6 після діалогу з потерпілим ним було роз'яснено інші підстави пом'якшення покарання відповідно до ст. 66 КК України, у тому числі щодо визнання вини, щирого каяття та активного сприяння розкриттю злочину. Враховуючи невизначеність ОСОБА_4, про підозру останньому повідомлено не було. Він ще раз запропонував досягнути угоди потерпілого та ОСОБА_4 та надав їм час на роздуми, а про результати попрохав щоб його повідомив слідчий ОСОБА_3, оскільки останній безпосередньо постійно спілкувався та мав контакти як потерпілого так і ОСОБА_4

Пізніше, 19.01.2017 року йому зателефонував слідчий ОСОБА_3 та повідомив, що потерпілий з ОСОБА_4 не примирилися, тому є підстави для повідомлення про підозру та направлення обвинувального акту відносно ОСОБА_4 до суду, і у ОСОБА_3 є бажання направити справу до суду саме в цьому місяці. 19.01.2017 року прибув до слідчого відділення Амур-Нижньодніпровського відділу поліції, де ним було підписано повідомлення про підозру ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 122 КК України, та ще раз на його запитання щодо зменшення або звільнення від покарання ним було роз'яснено ст. 66 КК України та повідомив, що такі обставини є вагомими для призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено санкцією статті. При цьому він ніколи не представляв інтереси під час спілкування або в інший спосіб не висував ОСОБА_4 особисто або через будь-кого будь-які умови щодо примирення, у тому числі щодо вчинення якихось конкретних дій, або передачі будь-яких грошових коштів від імені потерпілого по кримінальному провадженню. Після чого поїхав по службовим справам.

25.01.2017 року йому зателефонував слідчий ОСОБА_3 та повідомив, що ОСОБА_4 так і не примирився з потерпілим, але ОСОБА_4 бажає отримати більш м'яке покарання, тому щиро розкаявся та визнав свою вину. Також ОСОБА_3 повідомив, що у нього підготовлені матеріали кримінального провадження для підписання обвинувального акту, і що він разом з ОСОБА_4 може приїхати до прокуратури. При цьому йому було відомо, що під час досудового розслідування ОСОБА_4 декілька разів змінював покази, а також був не згоден з деякими доказами, які збирав та проводив слідчий ОСОБА_3 щодо підтвердження вини ОСОБА_4, тому він декілька разів перепитав у слідчого щодо визнання ОСОБА_4 вини та добровільності такого визнання. ОСОБА_3 запевнив його, що він йому вже усе роз'яснив і той все розуміє і бажає діяти лише за умови призначення йому покарання у вигляді виправних робіт. 25.01.2017 року після приїзду ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 до його кабінету, ним було з'ясовано, що ОСОБА_4 вину не визнає, але бажає отримати більш м'яке покарання, ОСОБА_4 ще раз було роз'яснення положення ст. 66 КК України та умови її застосування, однак ОСОБА_4 свою позицію не змінив. На його запитання до ОСОБА_3 щодо позиції невизнання вини ОСОБА_4, ОСОБА_3 попросив надати їм можливість поспілкуватися, та повідомив, що це непорозуміння, після чого між ними відбулася приватна розмова. Про що була розмова та які були домовленості йому невідомо.

Після повернення слідчого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до його кабінету ОСОБА_3 йому повідомив, що все добре і вони все вирішили. Після цього ОСОБА_4, як умисно намагався затягувати процес у врученні обвинувального акту, він визнавав вину і в той же час вимагав якихось гарантій. ОСОБА_4 неодноразово роз'яснювалося положення ст. 66 КК України, а також у разі його прохання щодо виправних робіт йому треба знайти відповідні підстави. Також ще раз ОСОБА_4 роз'яснювалися можливості примирення, слідчий ОСОБА_3 та ОСОБА_4 неодноразово виходили з його кабінету у тому числі на прохання ОСОБА_3, про що вони спілкувалися йому не відомо. Але коли останній раз вони повернулись, ОСОБА_4 прийняв позицію слідчого щодо визнання вини та щирого каяття, далі були складені відповідні процесуальні документи, підписано обвинувальний акт, який в подальшому направлено до суду.

Після 20.01.2017 року він особисто або через будь-кого або слідчого ОСОБА_3 з ОСОБА_4 не спілкувався на будь-які теми, тим більше щодо отримання матеріальних благ, також після направлення справи до суду з ОСОБА_4 та зі слідчим ОСОБА_3 не спілкувався. Тільки з наданих матеріалів кримінального провадження йому стало відомо, що слідчий ОСОБА_3 вимагав гроші з ОСОБА_4, посилаючись на нього. В 2017 році ним здійснювалося процесуальне керівництво не в одному кримінальному провадженні, яке розслідувалося слідчим ОСОБА_3, в ході яких між ними відбувалося багато розмов на різні теми, обговорювали життєві теми, не пов'язані з роботою. У разі, якщо слідчий ОСОБА_3 постійно здійснював фіксування їхніх розмов, то за допомогою спеціальної техніки можливо було змонтувати відеоролики з будь-якими його рухами та розмовою. Вважає, що обвинувачення відносно нього сфальсифіковано, також вважає, що ОСОБА_3 по даному кримінальному провадженню відносно ОСОБА_4 є зацікавленою особою. Прокурором не надано жодного доказу з приводу підтвердження його вини.

На питання щодо особистого знайомства із суддями Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська відповідати відмовився на підставі статті 63 Конституції України.

Підтвердив, що грошові кошти та цінне майно, вилучені під час обшуків за місцем його проживання і транспортного засобу, були повернуті йому та його матері як володільцям згідно наявних у матеріалах провадження документів.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що працюючи на посаді слідчого слідчого відділення Амур-Нижньодніпровського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, на початку січня 2017 року у нього в провадженні перебувало кримінальне провадження стосовно підозрюваного ОСОБА_4 по ч. 1 ст. 122 КК України. Наприкінці січня 2017 року він прийшов з матеріалами кримінального провадження до ОСОБА_1, з метою направити справу до суду. ОСОБА_1, продивившись матеріали кримінального провадження сказав, що тут можна «заробити грошей», та запропонував спонукати підозрюваного ОСОБА_4 дати грошові кошти в розмірі 2000 доларів США. Свідок зробив вигляд, що згоден на дану пропозицію ОСОБА_1 Про даний факт, що ОСОБА_1 хоче отримати неправомірну вигоду, повідомив Дніпропетровську обласну прокуратуру, звернувшись туди з заявою. Від ОСОБА_4 особисто грошей не отримував, гроші отримав для передачі ОСОБА_1 від працівників СБУ.

08.02.2017 року зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що ОСОБА_4 хоче «закрити питання». 09.02.2017 року повідомив ОСОБА_1, що ОСОБА_4 передав йому грошові кошти в розмірі 1600 доларів США, а не в сумі 2000 доларів США, про це він йому повідомив в кабінеті ОСОБА_1 Після того як повідомив ОСОБА_1, той йому сказав, що з ним зв'яжеться його знайомий на ім'я ОСОБА_4, десь за півгодини та повідомить, де вони зустрінуться. Через деякий час до нього зателефонував чоловік на ім'я ОСОБА_4 та сказав, що він буде чекати біля торгового центру «Наша Правда» та буде на автомобілі марки «ВАЗ 2109» сірого кольору. Підійшовши до торгівельного центру набрав ще один раз ОСОБА_4 для з'ясування його точного місця знаходження. З ОСОБА_4 зустрілися на задньому вході в торгівельний центр «Наша Правда», підійшовши до нього спитав, чи це він ОСОБА_4, на що він йому сказав так. Відразу зателефонував ОСОБА_1 та передав трубку ОСОБА_4, після чого ОСОБА_4 передав знову йому слухавку і ОСОБА_1 підтвердив, що це дійсно ОСОБА_4 та сказав, що не треба його турбувати по таким дрібницям.

Після цього ОСОБА_3 передав ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 1600 доларів США, наслідки передачі задокументовані правоохоронними органами.

Також пояснив, що в жодних розмовах чи іншому спілкуванні мови про суд у зв'язку з передачею грошових коштів не було.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що коли кримінальне провадження перебувало на стадії досудового слідства, слідчим по його кримінальному провадженні був ОСОБА_3, процесуальним керівником - прокурором був ОСОБА_1 19.01.2017 року перебуваючи в кабінеті у слідчого ОСОБА_3, слідчий сказав йому, що з потерпілим можна домовитися про угоду про примирення, але дане питання буде вирішувати прокурор. Коли ОСОБА_1 зайшов в кабінет, ОСОБА_3 представив його, як прокурора. В кабінеті у слідчого прокурор ОСОБА_1 сказав йому, що тут є три варіанти вирішення даної справи: 1) не визнання ним вини - їде до слідчого ізолятора, 2) він погоджується платити 1000 доларів США та отримує виправні роботи, 3) або домовляється з потерпілим та домовляється з ними та платить 4500 доларів США. Також ОСОБА_1 казав, що якщо він примириться з потерпілим, то справа навіть до суду не дійде. 20.01.2017 року він звернувся до органів прокуратури та написав заяву, що з нього хочуть отримати ОСОБА_3 та ОСОБА_1 неправомірну вигоду.

24.01.2017 року або 25.01.2017 року у кабінеті у ОСОБА_1 йому було вручено обвинувальний акт. ОСОБА_1 весь час казав, що все залежить від нього, як він попросить в суді - так і буде, попросить рік виправних робіт - буде рік, попросить три роки позбавлення волі - буде три роки позбавлення волі. Також сказав, що має зробити для незастосування покарання у вигляді реального позбавлення волі, йому пояснить слідчий. 24.01.2017 року прийшовши до слідчого та повідомивши, що він не може знайти суму в розмірі 4500 доларів США, слідчий після розмови з прокурором Ушаковим О.О. сказав йому, що необхідно 2000 доларів США. З розмови з ОСОБА_1 він зрозумів, що він суто процесуально буде вимагати більш суворого покарання, якщо він не дасть гроші. Так, ОСОБА_1 говорив ОСОБА_4, що він як прокурор буде добиватися позбавлення волі, якщо не в районному суді, то в суді апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на вирок з м'яким покаранням.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що з ОСОБА_1 він раніше знайомий, він був його однокласником. З ОСОБА_1 раніше зустрічались, але ніяких ділових питань у них не було, у них були дружні відносини. 09.02.2017 року до нього зателефонував його знайомий на ім'я ОСОБА_2 та попросив забрати гроші, так як він сам був на зустрічі та не встигав забрати гроші, він дав контактний номер телефону та сказав, що це ОСОБА_3. Ці гроші призначалися для придбання смартфонів. Десь через годину у першій половині дня близько 11 години він набрав по даному номеру телефону та домовився про зустріч з ОСОБА_3 десь через годину біля торгового центру «Наша Правда» в м. Дніпро. Приїхавши до ТЦ «Наша Правда» близько 12 год. 30 хв. зателефонував даній особі, котра повинна була передати гроші, домовилися про конкретне місце зустрічі і хвилин за 5-10 приїхав даний чоловік, який повинен був передати кошти. Підійшов хлопець та представився ОСОБА_3, він сказав, що він ОСОБА_5, ОСОБА_3 сказав, що йому треба підтвердження та він взяв набрав зі свого телефону якийсь номер та сказав, що це ОСОБА_2, передавши трубку йому, він спробував з'ясувати у даної особи з якою розмовляє, яке треба підтвердження на що йому сказали передай слухавку назад. Раніше декілька разів вони з ОСОБА_2 контактували та продавали мобільні телефони, у нього є знайомий ОСОБА_7, через якого він часто купує мобільні телефони, даній обставинні не надав значення, вважав, що його перевірили і все. Коли розмова йшла про гроші та почув коли зателефонував ім'я «Олександр» подумав, що він буде зараз розмовляти зі знайомим ОСОБА_7 і гроші передаються за мобільні телефони. Після того як він поговорив та передав слухавку, ОСОБА_3 поговорив та кивнув головою, після того як ОСОБА_3 поклав слухавку він передав йому гроші, гроші він не рахував, попрощавшись з ОСОБА_3 пішов до Торгівельного центру «Наша Правда». Вважав, що гроші які його попросив забрати ОСОБА_2, він на прохання ОСОБА_2 купить йому мобільні телефони марки «Айфон». Підійшовши та сівши в свій автомобіль, до нього підійшли працівники поліції та працівник прокуратури, попросили показали, що є в кишенях, дістав все, показав, що є в автомобілі, потім все описали та повезли його до слідчого відділу на вул. Боброва в м. Дніпро. В процесі допиту йому стало відомо, що його затримано в зв'язку з тим, що затримують ОСОБА_1, він не міг зрозуміти яким чином це відноситься до ОСОБА_1 З ОСОБА_1 до цього зустрічались десь за півтора тижня та розмовляли по дружнім відносинам, але за роботу не говорили. Допитували його два рази та два рази працівникам поліції не підходив протокол. На наступний день він знову прийшов до управління поліції для дачі показів. На той момент у нього був телефон НОМЕР_1.

Покази даного свідка підтверджують факт отримання ОСОБА_5 від ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 1600 доларів США.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що працюючи на посаді заступника керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №1, близько 13 год. 09.02.2017 року він дізнався, що з ОСОБА_1 проводяться якісь слідчі дії, потім був присутній при обшуку в прокуратурі в його кабінеті. Під час обшуку в кабінеті ОСОБА_1 на його робочому місці було вилучено комп'ютер та якісь документи. Також повідомив, що під час розслідування ОСОБА_1 кримінального провадження відносно ОСОБА_4 йому ОСОБА_1 про хід розслідування не повідомлялося. Покази даного свідка підтверджують лише факти, які ніким не заперечуються.

Окрім заслуханих показів обвинуваченого та свідків, судом в судовому засіданні також були досліджені інші докази, а саме:

- протокол огляду предметів та фото таблицею до нього, проведеного 23 січня 2017 року розпочатого о 09 год. 20 хв. закінченого о 09 год. 44 хв. за участю ОСОБА_4 Оглядом встановлено, що об'єктом огляду є мобільний телефон марки «Nokia» моделі «Х2» чорного кольору. Під час огляду вказаного мобільного телефону перебуває в робочому стані. З метою встановлення інформації, а саме повідомлень (SMS), що міститься в пам'яті мобільного телефону, за допомогою комбінації клавіш на панелі телефону відкрито меню «Сообщения», у якому знаходиться папка «Входящие». Під час огляду вказаної папки встановлено, що серед інших повідомлень, міститься повідомлення від абонента «НОМЕР_6» наступного змісту: 1) «Набери меня», яке отримано о 15:25:25, 20.01.2017; 2). «Еще», яке отримано о 15:26:40, 20.01. 2017; 3) «Перезвоните», яке отримано о 15:57:11, 20.01.2017. З метою встановлення інформації, а саме телефонних дзвінків, що міститься в пам'яті мобільного телефону, за допомогою комбінації клавіш на панелі відкрито меню «Все вызовы», оглядом якого встановлено, що серед інших дзвінків, містяться вхідні дзвінки від абонента «НОМЕР_6», які надійшли 23.01.2017 о 18:18 та 18:21 (том № 1 а.п. 28-31);

- протокол огляду з фото таблицею до нього, проведеного 09 лютого 2017 року, розпочатого о 10 год. 49 хв., зупиненого о 10 год. 53 хв., відновленого о 11 год. 03 хв., закінченого о 11 год. 05 хв. за участю заявника ОСОБА_3, об'єктом огляду є грошові кошти загальною сумою 1600 доларів США (одна тисяча шістсот доларів США), які надійшли від УЗЕ в Дніпропетровській області ДЗЕ НП України (лист №881/39/103/02-2017 від 09.02.2017) (том № 2 а.п. 67-72);

- протокол огляду, проведеного 09 лютого 2017 року, розпочатого о 14 год. 00 хв. закінченого о 16 год. 20 хв. за участю понятих ОСОБА_9, ОСОБА_10, при огляді встановлено: місцем огляду є паркувальний майданчик відкритого типу за адресою пр. Слобожанський 31-д, навпроти Торгового центру «Наша Правда» у м. Дніпро. На момент початку слідчої дії біля автомобіля «ВАЗ 21124» чорного кольору державний номерний знак «АЕ 1786 АК», припаркованого на зазначеному паркувальному майданчику, знаходиться ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, якому повідомлено, що слідчим та оперативними працівниками УЗЕ в Дніпропетровській області ДЗЕ НП України зафіксовано факт отримання ним від ОСОБА_3 грошових коштів. На прохання слідчого ОСОБА_5 добровільно видав грошові кошти у сумі 1600 доларів США, які він отриав від чоловіка на ім'я ОСОБА_3 в якості оплати за мобільні телефони «Iphone 6» та «Iphone 7», але передача телефонів повинна відбутися за декілька днів. ОСОБА_5 також пояснив, що прибув на зустріч з ОСОБА_3 на прохання ОСОБА_7 (м.т. НОМЕР_2). Вказані грошові кошти у присутності учасників слідчої дії та понятих оглянуто та встановлено, що їх загальна кількість 16 (шістнадцять) купюр, кожна номіналом 100 (сто) доларів США з номерами та серійними номерами: HG92920877; KB56226025E; KF56218005A; CB36424129F; KF18920899D; AB12908337J; AB36400039K; KB98302977I; HL12454936F; KB74643147J; KB09939305L; AB15887128K; HB51590557Q; FF91779928B; FF91779927B; HB44446129F. Перелічені грошові кошти в сумі 1600 доларів США поміщено у прозорий поліетиленовий пакет та опечатано. Також на прохання слідчого ОСОБА_5 добровільно надав мобільний телефон «Samsung» «Duos» білого кольору іmеі: НОМЕР_7 та іmеі: НОМЕР_8 у якому знаходилась сім карта «Life» НОМЕР_10; Гарнітура «Plantronіcs» чорного кольору модель №20 11215139; мобільний телефон «Iphone 5s» сірого кольору іmеі:НОМЕР_11 з сім картою «Київстар» без серійного номера, моб. номер НОМЕР_3. Крім того під час огляду, з дозволу ОСОБА_5 було поверхнево оглянутий автомобіль НОМЕР_4 на предмет наявності заборонених предметів, яких не виявлено. Два мобільних телефони та гарнітуру поміщено до прозорого поліетиленового пакету та опечатано (том №1 а.п. 85-88);

- протокол обшуку проведеного 09 лютого 2017 року розпочатого о 14 год. 55 хв., закінченого о 16 год. 16 хв. за участю понятих ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, у ході проведення обшуку на робочому столі у приміщені кабінету виявлено ноутбук «Acer» model НОМЕР_9, Р.К. W36B3-46GXP-2Q324-C8TXR-Y3QPK, який на момент обшуку був увімкнутий; флеш-носій чорного кольору Goodram twister 4Gb із початим ЄРДР; аналогічний флеш-носій без будь-яких назв; зовнішній диск ADATA Classic CH1150GB SN1D0120087612. Флеш-носій ноутбук та диск упаковано та опечатано у один пакет за допомогою 2-х поліетиленових пакетів. Також під час обшуку на сейфі, розташованому праворуч від письмового столу, виявлено матеріали кримінального провадження №12016040630002981 за підозрою ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_2 у вигляді прошитому, прономированому, усього на 72 акркушах. Більше під час обшуку нічого не вилучено (том №1 а.п. 99-102);

- протокол обшуку проведеного 09 лютого 2017 року в період часу з 15 год. 30 хв.. до 17 год. 37 хв. за участю захисника ОСОБА_15, в присутності понятих ОСОБА_16, ОСОБА_17 проведеного в квартирі АДРЕСА_1 виявлено: у коридорі комоді виявлено матеріали кримінального провадження № 420120404-0000016 в одному томі; у спальні виявлено наступні документи: робочі документи - відповідь з центру надання адміністративних послуг з додатком на 16 аркушах, позовна заява про визнання права власності на 5 аркушах, рішення суду у справі №202/1540/16-ц на 8 аркушах, супровідний лист на 3 аркушах, документи цивільні на 67 аркушах, документи в папці синього кольору з диском та документами на 301 аркуші, матеріали кримінального провадження №1201604063000-1628 на 88 аркушах, матеріали кримінального провадження №12016040630001352 на 21 аркуші, робочі документи на 65 аркушах, робочі документи на 18 аркушах, розписка (боргова) на 10000 доларів США на одному аркуші, документи у файлі (розірвані) - пакет, жорсткий диск, монети 50 шт., диски 14 шт., годинники: Patek Philips 1 шт., Ulysse Nardin 1 шт., Hublot 1 шт., Clark Ford 1 шт., мобільний телефон «Iphone 5s» білого кольру (том №1 а.п. 107-111)

- протокол обшуку проведеного 09 лютого 2017 року в період часу з 16 год. 52 хв. до 19 год. 35 хв. за участю підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_18, в присутності понятих ОСОБА_19, ОСОБА_20 проведеного в автомобілі НОМЕР_5, яким користується прокурор Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_1 В ході обшуку виявлено: 1) паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_1 серія НОМЕР_13; 2) паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_1 для виїзду за кордон серії ЕЕ номер 980223; 3) службове посвідчення працівника прокуратури ОСОБА_1 НОМЕР_14 видане 02.07.2016р.; 4) мобільний телефон синього кольору марки «Samsung» іmеі: НОМЕР_12 із сім картою «Life»; щоденник коричневого кольору із написом «Дніпровська місцева прокуратура №1»; 6) ухвала Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.02.2017 справа №199/952/17 на 20 арк.; 7) клопотання про арешт майна від 09.02.17 з додатками на 21 арк.; 8) матеріали кримінального провадження №42016042630000141 від 08.12.2016 на 23 арк.; 9) клопотання про скасування арешту майна ОСОБА_21 від 08.02.2017 на 4 арк.; 10) матеріали кримінального провадження №12016040630003517 від 08.12.2016 за обвинуваченням ОСОБА_22 на 48 арк.; 11) лист ТОВ «Фрегат СП» від 03.02.2017 №16/03-86 на 1 арк.; 12) запит № 109а-190 вих від 30.01.2017 на 1 арк.; 13) запит №98а-3338 вих. 16 від 12.12.16 на 2 арк.; 14) файл з копіями документів на 10 арк.; 15) чорновик протоколу обшуку від 17.10.2016 на 2 арк.; 16) лист формату А4 з переліком адрес; 17) поліетиленовий пакет білого кольору із написом «ANDER» в якому містяться чорнові записи; 18) грошові кошти у національній валюті в сумі 2058 грн., а саме: купюри номіналом 500 грн. 4 штуки, купюри номіналом 20 грн. 2 штуки, купюри номіналом 10 грн. 1 штука, купюри номіналом 5 грн. 1 штука, купюри номіналом 1 грн. 3 штуки; 19) банкноти схожі на долари США у кількості 20 купюр номіналом 100 доларів США та 1 купюра номіналом 20 доларів США. Перераховані у протоколі предмети, речі документи, грошові кошти ті інше поміщено в присутності понятих та учасників обшуку в 7 поліетиленових пакетів та опечатано бірками з підписами понятих (том № 1 а.п. 116-122);

- висновок експерта від 23.02.2017 за № 29/2.3-103 відповідно до якого: шістнадцять банкнот номіналом 100 доларів США із серійними номерами НG 92920877 А (серії 2006 року), КВ 56226025 Е (серії 2006А року), KF 56218005 А (серії 2006А року), СВ 36454129 F (серії 2001 року), KF18920899D (серії 2006А року), АВ 12908337 J (серії 1996 року), АВ 36400039 К (серії 1996 року), КВ 98302977 І (серії 2006А року), НL 12454936 F (серії 2006 року), KB 74643147 J (серії 2006A року), KB 09939305 L (серії 2006F року), AB 15887128 K (серії 1996 року), HB 51590557 Q (серії 2006 року), FF 91779928 B (серії 2003A року), FF 91779927 B (серії 2003A року), HB 44446129 E, відповідають за своїми характеристиками грошовим знакам Федеральної резервної системи США аналогічного номіналу, які знаходяться в офіційному обігу (том № 2 а.п. 196-198);

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 26 січня 2017 року розпочатого о 15 год. 30 хв., закінченого о 17 год. 00 хв. відповідно до якого о 16 год. 38 хв. заявник ОСОБА_4 зустрівся зі слідчим СВ АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції ОСОБА_3 та прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 у приміщенні Дніпропетровської місцевої прокуратури №1, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Софії Ковалевської, буд. №4 у службовому кабінеті останнього. Під час розмови з ОСОБА_4, ОСОБА_1 йому відповів : «Короче, самая большая гарантия это я. Прокурор, который будет вас за ручку водить в суд и в суде вести ваше дело. Вот. Я вам еще раз говорю, есть два варианта и я пересмотрю дело, если мне там, в деле не понравятся разные рода обстоятельства, то я буду давить дело до конца реального строка. Если там все нормально с обстоятельствами, в принципе по тяжести наказания, либо год на год, ну вернее условка, либо год исправительных работ, где вы 20 процентов будете отчислять государству. Вам решать. Мне просить - оно плюс-минус»; промова ОСОБА_1: «Слушайте, я вам так скажу, я вас сегодня в любом случае направлю. В любом случае, я вас направлю. И если вы будете себя плохо вести, я вам могу наоборот дать гарантии что вы получите три года (посміхається) ну по крайней мере, я для этого сделаю все» (том №2 а.п. 226-251);

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (аудіо-відео контроль особи) від 10 лютого 2017 року розпочатого о 09 год. 20 хв. закінченого о 10 год. 20 хв. Слідчу дію розпочато 08.02.2017 року о 16 год. 06 хв., відповідно до якої о 16 год. 06 хв. слідчий СВ АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенант поліції ОСОБА_3 зустрівся з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_1 у приміщенні Дніпропетровської місцевої прокуратури №1, яке знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Софії Ковалевської, буд. №4. Між ними відбулася наступна розмова, у розмові беруть участь двоє чоловіків: М - ОСОБА_3; М.1 - ОСОБА_1 далі мовою оригіналу:

М.1 - Кажи.

М. - Та шо, просяться (нецензурна лексика), ну реально сколько не найдет.

М.1 - Кто? Что?

М. - Знакомые его нормальные вышли на меня ?

М.1 - Ну ты им доверяешь ?

М. - Да, да, нормальные люди, ты понял, просит, говорит что такую сумму он не найдет.

М.1 - Ну а какая у него есть?

М. - Ну полторушка.

М.1 - Тысячу шесот, чтоб делить правильно.

М. - Все понял, когда ты мне скажи в суде ?

М.1 - А что они хотят ?

М. - Ну чтоб был этот сука, как его ?

М.1 - Вот то что из зарплаты.

М. - Да,да, исполнение.

М.1 - Хорошо, до суду 10-го.

М. - Все.

М.1 - Суд у нас в котором часу ?

М. - 14:30 по моему.

М.1 - Ну с самого утра, ну грубо говоря, крайний срок до 10-11 утра десятого числа. Ну завтра день у них целый есть.

М. - Та я бы такой чтобы сука сегодня.

М. 1 - Та я не против, я тебе просто вообще говорю, что если они не успевают то они пролетают.

М. - Все понял, добро (том №3 а.п. 14-17).

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 10 лютого 2017 року розпочатої о 10 год. 40 хв., закінченої о 11 год. 25 хв. Слідчу дію розпочато 09.02.2017 року о 12 год. 15 хв., відповідно до якої о 12 год. 15 хв. слідчий СВ АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенант поліції ОСОБА_3 зустрівся з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_1 у приміщенні Дніпропетровської місцевої прокуратури №1, яке знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Софії Ковалевської, буд. №4 у службовому кабінеті останнього. Між ними відбулася наступна розмова, у розмові беруть участь двоє чоловіків: М - ОСОБА_3; М.1 - ОСОБА_1 далі мовою оригіналу:

М.1 - Здрасте.

М. - Здорова, все у меня короче, что мы делаем ?

М.1 - Деньги все ?

М. - Да.

М.1 - Ну что?

М. - Он там (нецензурна лексика) переживает за адвоката, что ему говорить ?

М.1 - Пусть не переживет.

М. - Он там на изжоге, (нецензурна лексика).

М.1 - Что что ?

М. - На изжоге, такой (нецензурна лексика).

М.1 - Он? Правильно, нечего совершать преступления, погуляй с ним, вот вечерком, я там это и придумаем, ты же сегодня работаешь?

М. - Да.

М.1 - Погуляй пока.

М. Добро наберешь.

Зустріч у коридорі.

М.1 - ОСОБА_4 наберет.

М. - Какой?

М. 1 - Наберет, скажет ОСОБА_4, через полчаса где-то.

М. - Добро (том №3 а.п.18-20);

Зазначений протокол підтверджує, що ОСОБА_1 спрямував ОСОБА_3 з метою передачі грошових коштів до особи на ім'я ОСОБА_4. При цьому останній мав номер мобільного телефону ОСОБА_3

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину від 17 лютого 2017 року розпочатого о 16 год. 00 хв., закінченого о 17 год. 00 хв. Проведення контролю продовжено 09.02.2017 року о 12 год. 10 хв. 09.02.2017 приблизно о 12 год. 44хв. ОСОБА_3 на його мобільний телефон «НОМЕР_6» зателефонував абонент із номером «НОМЕР_15», який представився ОСОБА_4 від ОСОБА_1. 09.02.2017 приблизно о 12 год. 50 хв. ОСОБА_3 зі свого мобільного телефону з номером «НОМЕР_6» зателефонував на номер «НОМЕР_17», яким користується ОСОБА_1 та запитав у останнього, чи від нього дзвонив абонент із останніми цифрами номеру «НОМЕР_16» на ім'я ОСОБА_4, на що ОСОБА_1 відповів, що так. 09.02.2017 приблизно о 13 год. 20 хв. ОСОБА_3 на його мобільний телефон з номером «НОМЕР_6» зателефонував ОСОБА_4, який користується номером «НОМЕР_18» та вони домовилися про зустріч через 30 хвилин біля ТЦ «Наша Правда», що розташований у м. Дніпро на пр. Слобожанський, 31-д. 09.02.2017 приблизно о 13 год. 53 хв. ОСОБА_3 зустрівся із громадянином ОСОБА_24, який користується номером «НОМЕР_18», в приміщенні ТЦ «Наша Правда», що розташований у м. Дніпро на пр. Слобожанський, 31-д, де під час зустрічі ОСОБА_3 зі свого мобільного телефону з номером «НОМЕР_6» зателефонував на номер «НОМЕР_17», яким користується ОСОБА_1 та передав слухавку особі на ім'я ОСОБА_4, який підтвердив ОСОБА_1 свою особу. Після цього, ОСОБА_3 передав особі на ім'я ОСОБА_4, раніше обумовлені з ОСОБА_1 грошові кошти, у сумі 1600 доларів США. 09.02.2017 приблизно о 14 год. 00 хв. під час огляду місця події, а саме: паркувального майданчику відкритого типу за адресою м. Дніпро пр. Слобожанський, 31д. особа на ім'я ОСОБА_5 добровільно видав грошові кошти у розмірі 1600 доларів США (том № 3 а.п. 6-7).

Зазначений протокол фіксує, що ОСОБА_1 переконався в особі суб'єкта, тобто ОСОБА_5, якого раніше ОСОБА_1 спрямував на зустріч із ОСОБА_3 з метою передачі грошових коштів у розмірі 1660 доларів США, що призначалися для ОСОБА_1

У зв'язку з цим покази свідка ОСОБА_5 в частині його переконання, що ці грошові кошти призначалися не для ОСОБА_1, а для іншої особи з іншою метою, вирішального значення не мають, оскільки свідок мав багато контактів і міг добросовісно помилятися з приводу цих обставин. Важливим є те, що ОСОБА_1 організував зустріч ОСОБА_3 та ОСОБА_5, визначив мету цієї зустрічі і пересвідчився в особі ОСОБА_5 безпосередньо перед отриманням останнім грошових коштів і знав, що ці кошти насправді призначалися особисто для ОСОБА_1

Зазначені вище письмові матеріали, суд визнає належними і допустимими доказами, оскільки останні відповідають вимогам КПК України, а безпосередньо порушень вимог ст.ст. 87, 99 КПК України, судом не встановлено та сторонами не доведено, тобто останні прямо і непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, як-то час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, особу, що його вчинила та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність і недостовірність, можливість та неможливість використання інших доказів у порядку встановленому КПК України.

Також під час судового розгляду захисником Гнєзділовим О.В. було заявлено клопотання, що під час вивчення додатків до вказаного протоколу за результатами проведення негласної слідчої дії від 10 лютого 2017 року у кримінальному провадженні №42017040000000125 від 08.02.2017 року, а саме: матеріального носія інформації на якому відтворено отримані електронні документи - диски для лазерних систем зчитування «VERBATIM DVD-R 16x4,7 Gb» MAP 640 TL 21081115, реєстраційний номер 55/4203 від 03.02.2017 року встановлено, що аудіо-відео записи 09.02.2017 року у період з 12 години 15 хвилин по 12 годину 19 хвилин, здійснено обривисто, тобто з перериванням у проміжках часу, і відсутністю фіксації частини розмов та рухів учасників, але у вказаному протоколі взагалі не зазначені відомості про переривання запису або причини його часткової відсутності на вказаному вище матеріальному носії інформації. За результатами розгляду клопотання сторони захисту, у порядку ст. 333 КПК України, судом постановлено ухвалу про здійснення тимчасового доступу з можливістю вилучення технічного засобу - аудіо-відео накопичувана «Сафарі-5», що знаходиться у володінні (розпорядженні) УСБУ у Дніпропетровській області, за результатами виконання ухвали суду, слідчим прокуратури Дніпропетровської області повідомлено про те, що вказані носії інформації не будуть надані суду у зв'язку з державною таємницею і тому ухвала суду залишена без виконання. Таким чином, інформація щодо зафіксованих процесуальних дій, яка міститься на диску для лазерних систем зчитування «VERBATIM DVD-R 16x4,7 Gb» 9331 516+ R Е С 24 286, реєстраційний номер 55/3875 (таємно) від 07.07.2016 року та диску для лазерних систем зчитування «VERBATIM DVD-R 16x4,7 Gb» MAP 640 TL 21081115, реєстраційний номер 55/4203 від 03.02.2017 року, які не є оригінальним примірником технічних носіїв інформації негласних слідчих дій, зафіксована на них з порушенням ст.ст.107, 252 КПК України, і тому такі носії інформації та не можуть бути визнані допустимими доказами, оскільки не відповідають вимогам ст. 86 КПК України.

Статтями 260, 263, 269, 270 КПК України передбачено, що аудіо-, відеоконтролю, візуального спостереження, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та проведення аудіо-відео контролю місця здійснюється виключно на підставі ухвали слідчого судді.

Зазначені негласні слідчі (розшукові) дії проводилися на підставі ухвал слідчий суддів апеляційного суду Запорізької області, розсекречених у встановленому порядку (а.п. 115-127, 139-142, 144-145, 153-155 т.3).

Згідно п. 4.2. Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої спільним наказом Генеральної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України, Адміністрації державної прикордонної служби, Міністерства Фінансів України та Міністерства юстиції України від 16.11.2012, протокол складається в будь-якому випадку безпосередньо після отримання фактичних даних, а згідно ст. 252 КПК України протокол передається прокурору протягом 24 годин з моменту закінчення проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Статтею 255 КПК України визначено, що відомості, речі та документи, отримані в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які прокурор не визнає необхідними для подальшого проведення досудового розслідування, повинні бути невідкладно знищені на підставі його рішення, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті та статтею 256 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 256 КПК України протоколи щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, аудіо- або відеозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені під час їх проведення речі і документи або їх копії можуть використовуватися в доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування.

Частиною першою ст. 266 КПК України передбачено, що дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів, у разі необхідності здійснюється за участю спеціаліста. Слідчий вивчає зміст отриманої інформації, про що складається протокол. При виявленні відомостей, що мають значення для досудового розслідування і судового розгляду, в протоколі відтворюється відповідна частина інформації, після чого прокурор вживає заходів для збереження отриманої інформації.

З системного аналізу наведених норм випливає, що результати проведення НС(Р)Д, отримані за результатами застосування технічних засобів, можуть бути зафіксовані та подані до суду у вигляді копій. При цьому слідчий та прокурор у кримінальному провадженні визначають, яка частина є необхідною і має значення для доведення. Отже оглянуті судом носії аудіовізуальної інформації та їх зміст відповідають вимогам закону щодо їх допустимості і у випадках відсутності деяких фрагментів часових проміжків подій і фіксування на інших носіях, які не використовувалися безпосередньо під час НС(Р)Д.

Враховуюче викладене, суд приходить до висновку що заявлене клопотання захисника Гнєзділова О.В. про визнання недопустимих як доказів a саме: диска для лазерних систем зчитування «VERBATIM DVD-R 16x4,7 Gb» 9331 516+ R Е С 24 286, реєстраційний номер 55/3875 (таємно) від 07.07.2016 року та диска для лазерних систем зчитування «VERBATIM DVD-R 16x4,7 Gb» MAP 640 TL 21081115, реєстраційний номер 55/4203 від 03.02.2017 року 1Z 2018, є не обґрунтованим.

Проте згідно обвинувачення ОСОБА_1 зазначено ознаку об'єктивної сторони як «вимога»: «З метою реалізації свого злочинного умислу, прокурор Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_1, усвідомлюючи протиправність своїх дій, умисно, у період з 24.01.2017 до 25.01.2017 (точного часу у ході досудового розслідування не встановлено) перебуваючи у приміщенні прокуратури Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1, за адресою: вул. Софії Ковалевської, 4, м. Дніпро, повідомив особі, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, про необхідність висунення ОСОБА_4 вимог про передачу йому неправомірної вигоди за призначення останньому покарання у вигляді виправних робіт за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України у кримінальному провадженні № 12016040630002981.»

До того ж як вбачається з обвинувачення «26.01.2017 обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016040630002981 відносно ОСОБА_4, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, направлено до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська для розгляду по суті.», та про те, що ОСОБА_1 був знайомим із суддями Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська, наділеними повноваженнями на виконання функцій держави щодо прийняття рішень у кримінальних провадженнях, а в підсумковій частині вказано «Таким чином, ОСОБА_1 намагався протиправно одержати від ОСОБА_4 неправомірну вигоду у розмірі 1 600 доларів США (43 060 грн.) для себе за вплив на суддю Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська, який наділений повноваженнями на виконання функцій держави, на прийняття рішення у кримінальному провадженні № 12016040630002981 щодо призначення ОСОБА_4 покарання у вигляді виправних робіт за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України».

Однак з наданих показів обвинуваченого ОСОБА_1 та допитаних свідків а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не зазначено, яким чином та на якого саме суддю збирався вплинути обвинувачений та у який спосіб.

Передача грошових коштів у розмірі 1600 доларів США, які призначалися ОСОБА_1, відбулася 09.02.2017 року.

Зі змісту наведеного вище протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (аудіо-відео контроль особи) від 10 лютого 2017 року, розпочатого о 09 год. 20 хв. закінченого о 10 год. 20 хв. в ході розмови, у якій взяли участь двоє чоловіків: М - ОСОБА_3; М.1 - ОСОБА_1 видно, що станом на 08.02.2017 року було відомо про дату розгляду обвинувального акту стосовно ОСОБА_4 на 10 лютого 2017 року:

«М.1 - Хорошо, до суду 10-го.

М. - Все.

М.1 - Суд у нас в котором часу ?

М. - 14:30 по моему.

М.1 - Ну с самого утра, ну грубо говоря, крайний срок до 10-11 утра десятого числа. Ну завтра день у них целый есть.»

Крім того у матеріалах кримінального провадження міститься копія судової повістки судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська на адреси прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_4 та потерпілого про підготовче судове засідання 10.02.2017 року. На копії повістки міститься відмітка про її отримання Дніпропетровською місцевою прокуратурою №1 31.01.2017 року (а.п. 7 т.2) .

Таким чином особа судді була відома і ОСОБА_1, і стороні обвинувачення у даному кримінальному провадженні.

Статтею 7 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється на засадах, однією з яких є верховенство права. Вказана засада передбачає, що людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Цей принцип застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Пункт 1 ч. 1 ст. 42 КПК України передбачає право обвинуваченого знати у вчиненні якого кримінального правопорушення його обвинувачують.

Право бути повідомленим про те у якому злочинні передбаченому законом особа обвинувачується є одним з елементів верховенства права і відсутність такого повідомлення є прямим порушенням цього принципу.

Як передбачено ст. 17 КПК України та неодноразово зазначалось в своїй практиці Європейським судом з прав людини (Рішення у справах «Авшар проти Туреччини», «Кобець проти України») обвинувачення у вчиненні кримінального злочину має бути доведено поза розумним сумнівом і таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Наприклад, у рішенні Європейського суду з прав людини від 26.06.2008 року, ухваленому у справі «Ващенко проти України», зазначено: «Обвинувачення для цілей п.1 ст.6 конвенції може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (п.51)».

У рішенні від 25.07.2000 року, ухваленому у справі «Маттоціа проти Італії», детальніше прописано: «Обвинувачений у скоєнні злочину має бути негайно і детально поінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь детальності інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п.«b» ч.3 ст.6 конвенції. Аналогічно слід оцінювати інформацію про зміни, які мали місце в обвинуваченні, включаючи зміни причини обвинувачення».

У рішенні від 09.10.2008 року, прийнятому у справі «Абрамян проти Росії», вказано: «Деталі скоєння злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він офіційно вважається письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення».

В цьому ж рішенні ЄСПЛ нагадав, що положення пп. «а» п.3 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, правової кваліфікації, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого розгляду.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 369-2 КК України, не вказує не лише на спосіб впливу, але навіть не містить конкретних обставин, які були достовірно документально відомі стороні обвинувачення. Також в обвинуваченні застосовано формулювання про повідомлення вимоги про передачу неправомірної вигоди, що є кваліфікуючою ознакою більш тяжкого кримінального правопорушення. На переконання суду, за встановлених обставин вчинення кримінального правопорушення, формулювання обвинувачення є суперечливим і таким, що допускає неоднозначне тлумачення, не містить не лише способу, порядку та можливостей впливу обвинуваченого на суддю, але і відомостей про особу судді, коли такі були достовірно відомі. Таке обвинувачення є занадто узагальненим і абстрактним, по суті лише відтворює диспозицію частини другої ст. 369-2 КК України, не містить повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення, що не відповідає правовим позиціям, викладеним у наведених вище рішеннях Європейського суду з прав людини.

Крім того, відповідно до частин першої та другої статті 126 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.

Також частиною першої статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює:

1) підтримання публічного обвинувачення в суді;

2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;

3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про прокуратуру» на прокуратуру покладаються такі функції:

1) підтримання державного обвинувачення в суді;

2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом;

3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Таким чином суди і судді є незалежними і не перебувають у підпорядкуванні органів прокуратури та прокурорів.

Крім того з показів свідка ОСОБА_4 вбачається, що сам ОСОБА_1 попереджував останнього, що якщо він «буде себе погано вести» і йому як прокурору «не сподобаються обставини», то він все зробить для реального позбавлення волі ОСОБА_4, а якщо поводитиме себе гарно та буде його слухатись, то проситиме у суду виправні роботи або умовне покарання.

Так, з об'єктивної сторони зловживання впливом (ч. 2 ст. 369-2 КК України) полягає у діях особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави: прийнятті нею пропозиції неправомірної вигоди; прийнятті обіцянки такої вигоди; одержанні останньої для себе чи третьої особи; пропозиції здійснити вплив за надання зазначеної вигоди; обіцянці здійснити такий вплив.

Проте з жодних досліджених судом доказів не вбачається намір отримати неправомірну вигоду ОСОБА_1 саме з метою будь-якого впливу на суд: обвинувачений вини не визнає, свідки про таке на повідомляють, в жодних розмовах чи іншому спілкуванні фігурантів справи про вплив на суд не йдеться.

Будь-яких інших доказів наявності в діях ОСОБА_1 складу злочину передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 369-2 КК України, стороною обвинувачення суду не надано, прокурором не доведено жодного факту, яким самим чином обвинувачений ОСОБА_1 збирався здійснити вплив на суд, суддю Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська.

Таким чином кримінальне правопорушення, передбачене 2 ст. 15, ч. 2 ст. 369-2 КК України, склад якого у даному випадку вимагає доведення принаймні наміру чи приводу здійснити вплив на суд, суддю з метою отримання для себе неправомірної вигоди, фактично не підтверджене жодними доказами, прокурором в судовому засіданні поза розумним сумнівом не доведено важливих обставин обвинувачення, викладених в обвинувальному акті.

На думку суду, ОСОБА_1 діяв саме як прокурор, наділений повноваженнями підтримання публічного (державного) обвинувачення в суді, позиція якого з приводу визнання особи винною та визначення виду та розміру покарання, підстав для звільнення від його відбування суто із засад кримінального судочинства, передбачених відповідними нормами КК України та КПК України, повинна враховуватися судом при ухваленні вироку. Проте оцінка таких обставин виходить за межі пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення, змінити обвинувачення суд не вправі, оскільки таке суперечитиме вимогам частини третьої статті 337 КПК України.

З огляду вище викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 підлягає виправданню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України в зв'язку з недоведеністю того, що в діянні останнього є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України.

ОСОБА_1 виправдати за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України.

Речові докази: грошові кошти у сумі 1600 (тисяча шістсот) доларів США у вигляді 16 (шістнадцять) банкнот номіналом по 100 (сто) доларів США кожна, з серіями та номерами НG 92920877 А; КВ 56226025 Е; KF 56218005 А; СВ 36454129 F; KF18920899D; АВ 12908337 J; АВ 36400039 К; КВ 98302977 І; НL 12454936 F; KB 74643147 J; KB 09939305 L; AB 15887128 K; HB 51590557 Q; FF 91779928 B; FF 91779927 B; HB 44446129 E - обернути в дохід держави.

Речові докази: мобільний телефон «iPhone 5s», сірого кольору, imei: НОМЕР_11, у якому знаходиться сім-карта мобільного оператора «Київстар», без серійного номера, номер мобільного НОМЕР_19; мобільний телефон «SAMSUNG» «DUOS» білого кольору imei:НОМЕР_7 та imei: НОМЕР_8 у якому знаходиться сім-карта мобільного оператора «Life» з № НОМЕР_20 - повернути ОСОБА_25, ІНФОРМАЦІЯ_3

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя А.О. Сухоруков