Ухвала суду № 80894580, 02.04.2019, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/458/2019

130/591/19

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

02.04.2019 р. м. Жмеринка

Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Заярний А.М., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

01.03.2019 до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди. До позовної заяви позивачем було додано клопотання про звільнення його від сплати судового збору, яке ухвалою судді 25.03.2019 повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою судді від 25.03.2019 позовну заяву залишено без руху, як таку, що подана без додержання вимог, викладених у п.5 ч. 3 ст. 175, ч.5 ст. 177 ЦПК України з підстав того, що позивачем не викладено обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги; не зазначено і не додано доказів, що підтверджують вказані обставини; позовні вимоги не конкретизовано, зокрема позивачем не зазначено в чому саме полягає порушення його прав відповідачем, адже позивач просить суд визнати відсутність або наявність фактів зазначених в перелічених ним документах (талонах про зняття з реєстрації; висновку судово-медичного експерта; карті швидкої допомоги і т.д.). З позову неможливо встановити спосіб захисту, обраний позивачем, чим він передбачений. Окрім іншого відсутній обґрунтований розрахунок суми, яку позивач просить стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 20 0000 грн. та з чого виходив позивач визначаючи суму моральної шкоди. Із зазначеного вище вбачалось, що позовна заява позивачем була викладена в довільній формі, додатки не систематизовані, не зазначено у кого знаходяться оригінали письмових доказів поданих в копіях. Документів доданих до заяви значно більше, аніж зазначено в додатку. Назви документів вказані в додатку не коректно (без передання їх точної назви чи змісту), тому неможливо визначити, з урахуванням їх кількості, про які документи йдеться в додатку. Копія листа доданого до позову від 02.11.2018 Жмеринської СМЕД не завірена належним чином. До позовної заяви не додано документи,що підтверджують сплату судового збору. Звернуто увагу позивача на ч.2 ст. 16 ЦК України щодо способів захисту цивільних прав та інтересів. Також звернено увагу на вимоги ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір».

Позивачу встановлено строк для усунення недоліків - три дні з дня отримання копії ухвали суду, шляхом подання позовної заяви в новій редакції, яка за формою та змістом відповідатиме вимогам статей 175 і 177 ЦПК України у відповідності до кількості сторін у справі із доданням до позовної заяви документів, що підтверджують сплату судового збору.

01.04.2019 через канцелярію на усунення недоліків, зазначених в ухвалі судді від 25.03.2019, від позивача до суду надійшла позовна заява в новій редакції, в якій він зазначає: порушення прав та свобод громадянина ОСОБА_1 зазначені в Конституції України, а саме: ст. 21,22,23,28,29,30,32; з чого виходив позивач, визнаючи суму моральної шкоди: з свого 70 річного віку; п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України – перелік документів: документи та докази надані позивачем у своєму першому позові; зазначає докази, які можуть бути надані разом з позовною заявою – кримінальне провадження № 130/2146/16 –к; 1-кп/130/38/17. Зазначає де знаходяться оригінали письмових доказів – вони знаходяться в матеріалах кримінального провадження. Ч.5 ст. 95 ЦПК – зазначає оригінали знаходяться у кримінальних провадженнях. Документів, яких значно більше ніж зазначено в додатку на підставі ч.11 ст. 83 ЦПК України виключити з числа документів; в разі сумніву в листі від 2.11.2018 з Жмеринського СЕМД виключити його з числа доказів. Зазначив підстави захисту його прав: ст. 55 Конституції України та статті ЦКУ, яку суддя зазначав в ухвалі від 25.03.2019. Досудового врегулювання не було. Розрахунок витрат 1 грн.

В позовній заяві в новій редакції дещо змінені позовні вимоги, відповідно до яких позивач просив на підставі поданих ним клопотань звільнити його від сплати судового збору та витребувати докази;

- визнати, що відповідно до талона про зняття з реєстрації, що відповідач не зареєстрований по цій адресі та знятий з реєстрації;

- визнати, що позивач не надавав дозволу відповідачу заходити в будинок місця його проживання;

- визнати, що у відповідача відсутні правовстановлюючі документи на будинок та земельну ділянку;

- визнати, що свідки вказали на відсутність тілесних ушкоджень на обличчі відповідача;

- визнати, що в описовій частині висновку судмедексперта зазначено відсутність тілесних ушкоджень у відповідача;

- визнати, що в карті швидкої допомоги зазначено про відсутність тілесних ушкоджень у відповідача;

- визнати, що згідно відповіді з швидкої допомоги, термін «Гіпермія» не відноситься до тілесних ушкоджень у відповідача, а симптоматичним захворюванням;

- визнати, що на підставі заяви відповідача позивач отримав вирок;

- визнати, що відповідач доводить обставини порушення його прав виключно вироком від 04.10.2017, тому що посадовими особами держави, які приймали участь у цьому «Спектаклі» було лінь читати ці докази;

- визнати, що відповідно до ст. 76,77,78,79 ЦПК України - докази, які надав позивач, які знаходяться в кримінальному провадженні є допустимим, достатніми, достовірними;

- стягнути з відповідача на його користь 20 0000 грн. моральної шкоди.

З оглянутої позовної заяви поданої ОСОБА_1 в новій редакції вбачається, що недоліки, зазначені в ухвалі судді від 25.03.2019 він не усунув, оновлена позовна заява довільного змісту, без викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, без зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Позовна заява містить лише посилання як на статті Конституції України (що стосується порушення відповідачем прав та свобод позивача) та на первинний редакцію позову, що стосувалось подання ним доказів. Також не усуваючи вимоги викладені в ухвалі суду що стосуються доданих до позовної заяви документів.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до п. 2. ч. 1 ст. 43 ЦПК учасники справи мають право подавати докази, яке у взаємозв'язку з положеннями ст. 44 повинно використовуватись добросовісно, а не всупереч завданню судочинства. Відповідно до п. 2 та 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК), обов’язок доказування покладається на сторін (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК) і збирання доказів у цивільних справах за загальним правилом не є обов’язком суду (ч. 2 ст. 12 ЦПК).

Тому клопотання про витребування доказів - справ №130/2146/16к, 3130/2146/16к, 1кп/130/38/17, додане до позовної заяви у вигляді та з підстав, зазначених ОСОБА_1, не може компенсувати недоліків позовної заяви в частині не викладення обставин обґрунтування позовних вимоги; не зазначення і не додання доказів підтвердження обставин позову, суперечить завданню судочинства.

Окрім того, позивачем не було додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Додано клопотання про звільнення його від сплати судового збору, із додатками як вказує позивач зазначеними в першому клопотанні, такими як ухвала Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 12.03.2019, довідка Управління Пенсійного фонду України від 18.05.2019 та 16.12.2016.

Однак клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони у справі, може звільнити її від сплати судових витрат, пов’язаних з розглядом справи. Підстави звільнення від судового збору визначені ст. 8 ЗУ «Про судовий збір».

Всупереч положенням наведених норм права позивач усуваючи недоліки вказані в ухвалі судді не довів належними та допустимими доказами свою неможливість (відсутність коштів) сплати судового збору у зв’язку з скрутним матеріальним становищем.

Надана до суду ОСОБА_1 ухвала Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 12.03.2019, довідка Управління Пенсійного фонду України від 18.05.2019 не є доказом неможливості сплати ним судового збору за подачу до суду позовної заяви, значного перевищення розміру судового збору по відношенню до доходів позивача, а копії інших документів, таких як довідка Управління Пенсійного фонду України у Жмеринському районі Вінницької області не можна взяти до уваги, оскільки даний лист датований 16.12.2016 роком.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою ЄСПЛ процедурні гарантії, закріплені статтею 6 Конвенції, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов’язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином, втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань (справа «Ґолдер проти Сполученого Королівства», рішення від 21 лютого 1975 р., серія А № 18, п. 28-36). Суд наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

З огляду на зазначене рішення Європейського суду, Цивільно-процесуальним Кодексом України встановлені обмеження, щодо права позивача на звернення до суду. Дані обмеження полягають у поданні до суду позовної заяви яка має відповідати вимогам ст. 175 ЦПК України. Вразі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої переважна більшість заяв, поданих до Суду, визначаються неприйнятими, тобто Суд відхиляє її навіть не розглядаючи по суті через невідповідність усім критеріям прийнятності.

За вищенаведених обставин, вимоги ухвали судді від 25.03.2019 щодо усунення зазначених судом недоліків позовної заяви та сплати судового збору позивачем не виконано, а тому суддя прийшов до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди слід повернути позивачу, роз'яснивши при цьому право останнього на повторне звернення із даною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Повертаючи заяву ОСОБА_1, суд також враховує практику Європейський суд з прав людини, що права на суд можуть бути обмежені, але лише таким способом та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (п. 59 рішення «ОСОБА_3 де ла Прадель проти Франції», п. 28 рішення «Станєв проти Болгарії та ін.»). Тобто, реалізація права на суд однією із сторін спору має відбуватись таким чином, щоб не порушувати права іншої сторони.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 259, 260 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення його від сплати судового збору.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди – повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з моменту її підписання.

Суддя: А.М. Заярний

Ухвала підписана 02.04.2019