Ухвала суду № 80892974, 01.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

01 квітня 2019 року м. Київ№ 826/3499/15 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Каракашьяна С.К., при секретарі судового засідання Мині І.І., за участі представника відповідача Малогіної А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про залишення позову без розгляду за позовом ОСОБА_2 до державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м.Києві, в якому просив: скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.09.2014 № 0031371703 про збільшення грошового зобов'язання із податку на доходи фізичних осіб на 280330,80 грн. за основним платежем та на 70252,70 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.05.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2015, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 5 вересня 2018 року вищезазначені судові рішення скасовано, справу передано на новий судовий розгляд.

Відповідно до вказаної постанови від 05.09.2018, Верховний Суд наголосив, що під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити обставини щодо природи анульованої (прощеної) позивачу заборгованості у сумі 1650354,12 грн. за кредитним договором від 06.07.2006 № 212-PBD, для чого, у разі необхідності, зобов'язати сторони надати докази, яких не буде вистачати для з'ясування відповідних обставин, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися; дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.10.2018р. прийнято справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судові засідання 10.12.2018р., 08.02.2019р., 01.03.2019р., 01.04.2019р. позивач не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Всі процесуальні документи направлялись на адресу для листування позивача зазначену в позовній заяві, а саме: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 76б, оф.7.

Причини неявки у судові засідання суду невідомі, заяви чи клопотання про відкладення розгляду справи, розгляд справи за відсутності позивача, до суду не надходили.

У зв'язку з зазначеними обставинами суд визнав причини неявки позивача у судові засідання 10.12.2018р., 08.02.2019р., 01.03.2019р., 01.04.2019р. неповажними.

У судовому засіданні 01.04.2019р. судом було поставлено на обговорення питання про залишення позову без розгляду.

Представник відповідача наполягав на залишенні позову без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 45 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Отже, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано порядок повідомлення судом осіб, які беруть участь у справі, про дату, час та місце судового розгляду шляхом направлення їм судових повісток, зокрема рекомендованим поштовим повідомленням.

Крім того, зазначене кореспондується з обов'язком осіб, які беруть участь у справі, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Суд зазначає, що реалізація позивачем його процесуальних прав залежить від його власного волевиявлення і застосування судом процесуальних наслідків у вигляді залишення без розгляду позовної заяви через повторну неявку позивача, повідомленого належним чином, є заходом реагування на зловживання ним своїх процесуальних прав та затягування судового розгляду.

При цьому, обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 по справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

В свою чергу, в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 по справі «Смірнова проти України» визначено, що нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Відповідно до ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки ЄСПЛ є джерелом права.

З огляду на наведені обставини з урахуванням норм процесуального права, суд прийшов до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 240, ст. 243, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_2 до державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.09.2014 № 0031371703 про збільшення грошового зобов'язання із податку на доходи фізичних осіб на 280330,80 грн. за основним платежем та на 70252,70 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - залишити без розгляду.

Повідомити позивача, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст складено 03.04.2019р.

Суддя Каракашьян С.К.