Рішення № 80892008, 03.04.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/456/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Бойко О.Я.,

за участі:

секретаря судового засідання Белінського Г.В.,

представника позивача ОСОБА_1 за довіреністю,

представника відповідача ОСОБА_2 за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Саніба” до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 23.10.2018 р.,-

ОСОБА_3 спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Саніба” звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області в якому просило:

1. Скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області № НОМЕР_1 від 23.10.2018 року

ІІ. Аргументи сторін

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

Позивач уклав договір №131020171 з ДПІ у Приморському районі м. Одеси про надання податкових документів з використанням телекомунікаційних каналів зв’язку.

Предметом договору є визнання податкових документів, поданих платником податків (ТОВ «Саніба») в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органів ДФС.

Згідно з цим договором ТОВ «Саніба» подавало до органів ДФС усі податкові документи.

24.01.2018 р. позивач подав на реєстрацію податкову накладну від 13.01.2018 №11 однак у реєстрації було відмовлено. Причина відсутність договору з позивачем. Після цього було здійснено ще дві спроби зареєструвати вищенаведену накладну 29.01.2018 р. та 31.01.2018 р. Кожного разу причина відмови відсутність договору з платником податків.

Інші податкові накладні, що було подано на реєстрацію після зміни керівника ТОВ «Саніба» також не були зареєстровані.

У зв’язку зі зміною керівника з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 була подана заява про приєднання від 09.02.2018 р. №1 до договору про визнання електронних документів від 30.11.2017 р. №1553001. Таку заяву не прийнято та чітко не вказано причини відмови. Згодом були ще спроби зареєструвати заяву про приєднання, але також документ не було прийнято. Лише через певний час заяву при приєднання від 19.03.2018 р. №4 було прийнято.

Позивач зазначив, що при спробі реєстрації заяви про приєднання до електронних документів ще від 09.02.2018 р., таку заяву було прийнято лише від 19.03.2018 р.

Головний державний ревізор-інспектор відділу камеральних перевірок податкової звітності території обслуговування м. Одеса управлінням податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС в Одеській області провів перевірку своєчасності реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, дата виписки яких припадає на 2018 р.

За результатами перевірки складено акт №26021/15-32-12-12/41610922 від 30.08.2018 р. «Про результати своєчасності реєстрації податкових накладних ТОВ «Саніба» згідно з яким встановлено:

-затримання граничних термінів реєстрації податкових накладних, що належать наданню покупцям платникам податку на додану вартість та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст.201 ПК України, на яких відповідно до вимог ст.192 та ст.201 цього кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації.

На підставі акту перевірки ГУ ДФС в Одеській області прийняло податкове повідомлення-рішення №0215661212 від 23.10.2018 р. про зобов’язання сплатити штраф у загальному розмірі 257725,48 грн.

Позивач не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням – рішенням позивач зі скаргою звернувся до ДФС України. Рішенням про результати розгляду скарги ДФС залишило без змін ППР ГУ ДФС в Одеській області №0215661212 від 23.10.2018 р., а скаргу без задоволення.

Позивач вважає, що прийняте податкове повідомлення-рішення №0215661212 від 23.10.2018 р. є протиправним та належить до скасування.

Також позивач зазначив, що направив для реєстраціє в ЄРПН наступні податкові накладні; №20 від 24.02.2018 р, №42 від 26.02.2018 р., №39 від 23.02.2018 р., №40 від 23.02.2018 р. №38 від 23.02.2018 р. №21 від 23.02.2018 р., №34 від 23.02.2018 р., №32 від 22.02.2018 р., №33 від 22.02.2018 р., №30 від 22.02.2018 р., №31 від 22.02.2018 р., №27 від 16.02.2018 р., №28 від 16.02.2018 р., №25 від 16.02.2018 р., №26 від 16.02.2018 р., №23 від 16.02.2018 р., №24 від 16.02.2018 р., №22 від 16.02.2018 р., №29 від 16.02.2018 р., №44 від 16.02.2018 р., однак в їх реєстрації відмовлено та зазначено «Невірний підпис – сертифікат відсутній в базі сертифікатів».

Ще однією причиною для відмови в реєстрації податкових накладних зазначалося наступне: «Документ ме може бути прийнятий – порушення вимог п.5 наказу МФУ від 31.12.2015 р. №1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» у редакції наказу МФУ від 23.02.2017 р. №276, а саме: дата подання податкової накладної не збігається з періодом подання.

Серед таких податкових накладних, що подавалися ТОВ «Саніба» і тих накладних, що перечисленні в акті №26021/15-32-12-12/41610922 від 30.08.2018 р. це: податкові накладні №21 від 23.02.2018 р. та №29 від 16.02.2018. Остання податкова накладна також не була прийнята і перед цим з підстави «Невірний підпис – сертифікат відсутній в базі сертифікатів».

26.03.2018 р. вдалося зареєструвати податкову накладну, першою зареєстрованою накладною була ПН №39 від 24.01.2018 р.

Позивач зазначив, що починаючи з часу першої спроби зареєструвати накладні і до часу, доки ДФС України не зареєструвало заяву ТОВ «Саніба» про приєднання до договору про визнання електронних документів, усі податкові накладні, які ТОВ «Саніба» направляла на реєстрацію не приймалися, хоча усі необхідні документи для реєстрації були у наявності.

Відповідно у період з 24.01.2018 р. до 25.03.2018 р. відбулося протиправне блокування реєстрації податкових накладних ТОВ «Саніба», наслідком цього блокування є затримання граничних термінів реєстрації податкових накладних. На підставі цієї затримки, ГУ ДФС в Одеській області сформувало податкове повідомлення - рішення, яким визначено суму штрафу у розмірі 257725,48 грн. для позивача.

Таким чином, протиправне блокування реєстрації податкових накладних завдало істотної шкоди інтересам ТОВ «Саніба», що спричинило тяжкі наслідки.

У зв’язку з цим, було подано заяву до Служби Безпеки України про скоєння кримінального правопорушення - зловживання службовими особами ГУ ДФС в Одеській області своїм службовим становищем, внаслідок чого завдано істотної шкоди інтересам ТОВ «Саніба». За результатами розглядом якої було відкрито кримінальне провадження №22017101110000151. Наразі триває розслідування.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити з підстав викладених у позовній заяві (а.с.5-26).

30.01.2019 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами загального позовного провадження.

25.02.2019 р. суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, продовжив строк підготовчого судового засідання до 90 днів.

25.03.2019 р. суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, закрив підготовче судове засідання та продовжив розгляд справи по суті.

Представник відповідача у судовому засіданні у задоволенні позову просила відмовити з підстав викладених у відзиві на адміністративний позов (а.с.179-182).

В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначила, що позивач виписав податкові накладні, які ним несвоєчасно зареєстрував в ЄРПН.

ТОВ «Саніба» у зв’язку з випискою податкових накладних до 15.02.2018 р. , повинно було здійснити їх реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних до 28.02.2018 р., та щодо виписаних накладних з 16.02.2018 р. – реєстрація спливала 15.03.2018 р.

При цьому, посилання позивача на блокування контролюючим органом реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних через їх не прийняття згідно з отриманих квитанцій – є повністю необґрунтованими. Оскільки на підприємстві ТОВ «Саніба» змінювався керівник з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 З огляду на відповідні обставини, контролюючим органом 08.02.2018 р. направлено засобами електронного зв’язку квитанцію №3 щодо припинення дії договору від 25.10.2017 №131020171 про визнання електронних документів у зв’язку зі зміною особи підписувала платника відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

В свою чергу нову заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів було подано 19.03.2018 р., прийнято 20.03.2018 р. Також повідомлення про надання інформації щодо електронного цифрового підпису відносно нового керівника підприємства ОСОБА_5 направлено ТОВ «Саніба» 21.03.2018 р., яке було прийнято 22.03.2018 р.

Таким чином, на думку представника відповідача звітність підприємства не приймалась з огляду на наявність об’єктивних підстав, які визначені вимогам Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 р. №557, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 р. за №959/30827, та залежали лише від волі та безпосередніх дій ТОВ «Саніба».

Представник відповідача зазначив, що прийняте Головним управлінням ДФС в Одеській області податкове повідомлення-рішення від 23.10.2018 р. №0215661212 про застосування штрафу загальною сумою 257725,48 грн. є обґрунтованим.

Представник позивача надав відповідь на відзив, в якій зазначила, що через те, що заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів органом ДФС України не було прийнято тоді, коли ТОВ «Саніба» надіслало таку заяву – далі реєстрація податкових накладних була неможлива. Податкові накладні ТОВ «Саніба» намагалось зареєструвати у визначені законодавством строки, що підтверджується відповідними квитанціями, що додаються до податкових накладних.

Крім того, позивач повідомляв контролюючий орган про отримання посиленого сертифікату 09.02.2018 р. у порядку встановленому законодавством України, шляхом направлення заяви про приєднання до договору.

Заслухавши вступне слово представників учасників справи, з’ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши письмові докази, якими вони обґрунтовуються. Суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до часткового задоволення з наступних мотивів.

ІІІ. Обставини, встановлені судом

Так, суд встановив, що 25.10.2017 позивач підписав договір №131020171 з ДПІ у Приморському районі м. Одеси про надання податкових документів з використанням телекомунікаційних каналів зв’язку.

Предметом договору є визнання податкових документів, поданих платником податків (ТОВ «Саніба») в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органів ДФС.

Згідно з цим договором ТОВ «Саніба» подавало до органів ДФС усі податкові документи.

Позивач у зв’язку зі зміною керівника підприємства з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 була подана заява про приєднання від 09.02.2018 р. №1 до договору про визнання електронних документів від 30.11.2017 р. №1553001. Таку заяву не прийнято та чітко не вказано причини відмови. В подальшому були ще спроби зареєструвати заяву про приєднання, але також документ не було прийнято. Лише через певний час заяву при приєднання від 19.03.2018 р. №4 було прийнято.

Позивач зазначив, що при спробі реєстрації заяви про приєднання до електронних документів ще від 09.02.2018 р., таку заяву було прийнято лише від 19.03.2018 р.

24.01.2018 р. позивач подав на реєстрацію податкову накладну від 13.01.2018 №11 однак у реєстрації було відмовлено. Причина відсутність договору з позивачем. Після цього було здійснено ще дві спроби зареєструвати вищенаведену накладну 29.01.2018 р. та 31.01.2018 р. Кожного разу причина відмови відсутність договору з платником податків.

Позивач також направив для реєстраціє в ЄРПН наступні податкові накладні; №20 від 24.02.2018 р, №42 від 26.02.2018 р., №39 від 23.02.2018 р., №40 від 23.02.2018 р. №38 від 23.02.2018 р. №21 від 23.02.2018 р., №34 від 23.02.2018 р., №32 від 22.02.2018 р., №33 від 22.02.2018 р., №30 від 22.02.2018 р., №31 від 22.02.2018 р., №27 від 16.02.2018 р., №28 від 16.02.2018 р., №25 від 16.02.2018 р., №26 від 16.02.2018 р., №23 від 16.02.2018 р., №24 від 16.02.2018 р., №22 від 16.02.2018 р., №29 від 16.02.2018 р., №44 від 16.02.2018 р., однак в їх реєстрації відмовлено та зазначено «Невірний підпис – сертифікат відсутній в базі сертифікатів».

Ще однією причиною для відмови в реєстрації податкових накладних зазначалося наступне: «Документ не може бути прийнятий – порушення вимог п.5 наказу МФУ від 31.12.2015 р. №1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» у редакції наказу МФУ від 23.02.2017 р. №276, а саме: дата подання податкової накладної не збігається з періодом подання.

Серед таких податкових накладних, що подавалися ТОВ «Саніба» і тих накладних, що перечисленні в акті №26021/15-32-12-12/41610922 від 30.08.2018 р. це: податкові накладні №21 від 23.02.2018 р. та №29 від 16.02.2018. Остання податкова накладна також не була прийнята і перед цим з підстави «Невірний підпис – сертифікат відсутній в базі сертифікатів».

26.03.2018 р. вдалося зареєструвати податкову накладну, першою зареєстрованою накладною була ПН №39 від 24.01.2018 р.

Головний державний ревізор-інспектор відділу камеральних перевірок податкової звітності території обслуговування м. Одеса управлінням податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС в Одеській області провів перевірку своєчасності реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, дата виписки яких припадає на 2018 р.

За результатами перевірки складено акт №26021/15-32-12-12/41610922 від 30.08.2018 р. «Про результати своєчасності реєстрації податкових накладних ТОВ «Саніба» згідно з яким встановлено:

-затримання граничних термінів реєстрації податкових накладних, що належать наданню покупцям платникам податку на додану вартість та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст.201 ПК України, на яких відповідно до вимог ст.192 та ст.201 цього кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації.

На підставі акту перевірки ГУ ДФС в Одеській області прийняло податкове повідомлення-рішення №0215661212 від 23.10.2018 р. про зобов’язання сплатити штраф у загальному розмірі 257725,48 грн.

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами суд виходить з наступного.

ІV Джерела права та висновки суду.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 ПК України визначено, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює ПКУ.

Згідно з ст.16 ПК України, платник податків зобов’язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів.

Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10. статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердження продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Пунктом 116.1 ст.116 ПК України передбачено, що у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.

Згідно з п. 1201.1. ст. 1201. ПК України Порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям — платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, — у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, — у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, — у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, — у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Отже, вищезазначеними нормами Податкового кодексу України, зокрема, визначено обов'язок платника в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, та відповідальність за невиконання таких дій.

06.06.2017 року наказом Мінфіну №557 затверджений Порядок обміну електронними Особливості здійснення електронного документообігу при подачі податкових декларацій регулюються Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами» №557 від 06.06.2017 року.

Так, п.1 Розділу ІІ цього Порядку встановлено, що електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства та на підставі Договору, що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу.

Пунктами 5-6 Розділу ІІ цього Порядку встановлено, що автор здійснює надсилання електронних документів з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів.

Електронні документи, відправлені автором після закінчення строку, встановленого законодавством для подання аналогічних документів в паперовому вигляді, вважаються поданими з порушенням строків їх подання.

Згідно з п.8-10 Розділу ІІ Порядку У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення.

Автоматизована перевірка електронного документа включає: перевірку правового статусу ЕЦП шляхом встановлення чинності посиленого сертифіката ключа підписувача на час підписання електронного документа та відповідності особистого ключа підписувача відкритому ключу, зазначеному у посиленому сертифікаті. При цьому дата та час накладення ЕЦП встановлюються за даними позначки часу, отриманої підписувачем від АЦСК в момент підпису, а чинність посиленого сертифіката на цей момент встановлюється за даними відповідного онлайн-сервісу АЦСК (OCSP) та/або даними актуальних списків відкликаних сертифікатів (CRL) зазначеного АЦСК; перевірку обов’язковості та послідовності накладення на електронний документ ЕЦП підписувачів та електронної печатки (за наявності) у встановленому порядку; перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту); перевірку наявності обов’язкових реквізитів; перевірку наявності Заяви про приєднання до Договору; перевірку дії Договору.

Згідно з п.1 Розділу ІІІ цього Порядку юридичні особи, самозайняті особи, податкові агенти, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування набувають статусу СЕД з дати укладення Договору, примірну форму якого визначено у додатку 1 до цього Порядку, шляхом приєднання до нього на підставі Заяви про приєднання до Договору у порядку, визначеному цим розділом.

Пунктами 9-10 Розділу ІІІ Порядку визначено, що підставами для відмови у прийнятті Заяви про приєднання до Договору та відповідно у приєднанні до Договору є: відсутність автора на обліку у контролюючому органі; невідповідність реєстраційних даних автора, зазначених у Заяві про приєднання до Договору, даним Єдиного державного реєстру та Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр); наявність у Єдиному державному реєстрі запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; наявність в Державному реєстрі інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) у звязку зі смертю; наявність діючого Договору.

За результатами розгляду Заяви про приєднання до Договору автор отримує другу квитанцію про приєднання до Договору або другу квитанцію про відмову в прийнятті Заяви про приєднання до Договору із зазначенням причини її неприйняття.

Згідно з п.14 Розділу ІІІ Порядку дія Договору та повязаних з ним Повідомлень припиняється за ініціативи підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника), поданої з дотриманням передбаченої пунктом 15 цього розділу процедури, або за наявності однієї з таких підстав: отримання інформації від АЦСК про завершення строку чинності (або скасування) посиленого сертифіката керівника; отримання інформації з Єдиного державного реєстру про зміну керівника; отримання інформації з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи; наявність в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про зняття з обліку самозайнятої особи як платника податків в контролюючому органі; наявність у Державному реєстрі інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) у звязку зі смертю.

Згідно з п. 16, 17 Розділу ІІІ Порядку договір вважається припиненим у день настання однієї з подій, зазначених у пункті 14 цього розділу.

У день припинення дії Договору контролюючий орган повідомляє автора про припинення дії Договору (із зазначенням причини) шляхом направлення автоматично сформованого повідомлення про припинення дії Договору на електронну адресу, внесену до облікових даних автора, за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку. На повідомлення про припинення дії Договору накладається електронна печатка контролюючого органу, визначеного відповідно до пункту 5 цього розділу.

Суд встановив, що позивач у зв’язку зі зміною керівника з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 не одноразово направляв до ДВС Заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів №1553001, а саме: 09.02.2018 р., 13.02.2018 р., 14.02.2018 р., 15.02.2018 р., 20.02.2018, 22.02.2018 р., 26.02.2018 р., 28.02.2018 р. однак позивач отримав квитанції «документ не прийнято» (а.с.146-164.

Так, суд зазначає, що Заява про приєднання про приєднання до договору про визнання електронних документів №1553001 надіслана позивачем до ДФС прийнята лише 19.03.2018 р., що підтверджується квитанцією.

Отже при спробі реєстрації заяви про приєднання до електронних документів ще 09.02.2018 р., таку заяву було прийнято лише від 19.03.2018 р.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування , є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Суд зазначає, що виконання такої вимоги не було виконано органом ДФС, що підтверджується квитанціями доданих до заяви.

Так, Наказом №577 передбачено, що платник податків надає інформацію до контролюючого органу щодо посилених сертифікатів посадових осіб платника та ЕЦП, шляхом приєднання до Договору, на підставі Заяви про приєднання до Договору, у випадку відсутності діючого Договору або Повідомлення про надання інформації щодо ЕЦП, у разі наявності діючого Договору.

08 лютого 2018 року контролюючим органом було припинено дію договору від 25 жовтня 2017 року №131020171 про визнання електронних документів.

У зв'язку з припиненням дії Договору, відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, єдиним шляхом повідомлення контролюючого органу про отримання нового посиленого сертифікату є направлення до контролюючого органу Заяви про приєднання до Договору.

Відповідну практику повідомлення підтверджує Інформаційно-довідковий департамент ДФС, який вже давав пряму відповідь стосовно даного питання (витяг з офіційного сайту ДФС України наявних серед додатків до клопотання).

Інформаційно-довідковий департамент ДФС зазначає, що у разі відсутності діючого Договору, платник податку повинен повідомити контролюючий орган про отримання посилених сертифікатів шляхом направлення Заяви про приєднання до Договору.

Таким чином, суд зазначає, що твердження відповідача, що платник податку повинен повідомляти контролюючий орган про отримання посилених сертифікатів до направлення Заяви про приєднання - є суб'єктивна думка представника відповідача, яка не передбачена ніякими законодавчими актами.

При цьому, суд зазначає, що позивач позивач повідомляв контролюючий орган про отримання посиленого сертифікату 09.02.2018 р., у порядку встановленому законодавством України, шляхом направлення Заяви про приєднання до Договору, що є додатковим підтвердженням протиправного блокування відповідачем реєстрації податкових накладних.

Вказані обставини відповідач залишив поза увагою при винесені оскаржуваного податкового повідомлення рішення.

Як відзначив Європейський суд з прав людини у справі Yvonne van Duyn v. Home Office, “принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії”. З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закришених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.

В порушення наведених принципів ГУ ДФС в Одеській області фактично приймає штрафні санкції за порушення, що стали наслідком її ж протиправних дій.

Суд встановив, що через те, що заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів органом ДФС України не було прийнято тоді, коли позивач надіслав таку заяву, а отже далі реєстрація податкових накладних №20 від 24.02.2018 р, №42 від 26.02.2018 р., №39 від 23.02.2018 р., №40 від 23.02.2018 р. №38 від 23.02.2018 р. №21 від 23.02.2018 р., №34 від 23.02.2018 р., №32 від 22.02.2018 р., №33 від 22.02.2018 р., №30 від 22.02.2018 р., №31 від 22.02.2018 р., №27 від 16.02.2018 р., №28 від 16.02.2018 р., №25 від 16.02.2018 р., №26 від 16.02.2018 р., №23 від 16.02.2018 р., №24 від 16.02.2018 р., №22 від 16.02.2018 р., №29 від 16.02.2018 р., №44 від 16.02.2018 р. була неможлива.

Суд встановив, що першою зареєстрованою накладною була ПН №39 від 24.01.2018 р. і прийнята вона була лише 26.03.2018 р. До цього часу податкові накладні не приймалися податковим органом, серед причин зазначалося наступне:1) «Невірний підпис – сертифікат відсутній в базі сертифікатів», 2) «Документ не може бути прийнятий – порушення вимог п.5 наказу МФУ від 31.12.2015 р. №1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» у редакції наказу МФУ від 23.02.2017 р. №276, а саме: дата подання податкової накладної не збігається з періодом подання.

Суд зазначає, що «сертифікат відсутній в базі сертифікатів» через те, що заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів органом ДФС України не було прийнято тоді, коли позивач надіслав таку заяву, спроби реєстрації податкових накладних виявилися безрезультатними. Дата подання податкової накладної не збігається з періодом подання тому, що знову ж таки, через те, що заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів органом ДФС України було прийнято лише за черговою спробою.

Тобто починаючи з часу першої спроби зареєструвати податкові накладні і до часу, доки ДФС України не зареєструвало заяву позивача про приєднання до договору про визнання електронних документів, податкові накладні які позивач направляв на реєстрацію не приймалися, хоча усі необхідні документи для реєстрації були у наявності.

Відповідно у період з 24.01.2018 р. до 25.03.2018 р. відбулося протиправне блокування реєстрації податкових накладних позивача, наслідком цього блокування є затримання граничних термінів реєстрації податкових накладних. На підставі цієї затримки відповідач сформував податкове повідомлення – рішення, яким визначив штраф у розмірі 257725,48 грн. для позивача.

Суд встановив, що позивач направив податкові накладні для реєстрації в ЄРПН з порушенням граничного терміну реєстрації податкових накладних, вже після реєстрації заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів, а саме:

-№685/3 від 28.03.2018 р. дата реєстрації 16.04.2018 р. кількість днів порушення термінів реєстрації в ЄРПН -1 день, сума штрафу 7,47 грн.,

-№246/4 від 29.03.2018 р. дата реєстрації 19.04.2018 р. кількість днів порушення термінів реєстрації в ЄРПН -4 дні сума штрафу 365,35 грн.

Таким чином, відповідач лише штраф у розмірі 372,82 грн. застосував правомірно до позивача.

Враховуючи вищевикладене суд робить висновок, що податкове повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 23.10.2018 р. на суму 257 725,48 належить до часткового скасування, а саме до скасування належить сума 257 352,66 грн.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно з ч.2 статті 77 : « В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача».

Враховуючи викладене вище, суд робить висновок, що позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення належить до скасування частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 3865,89 грн., що підтверджується платіжним дорученням №517 від 25.01.2019 р. (а.с.4).

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 2, 139, 244-246 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області № НОМЕР_1 від 23.10.2018 року на суму 257 352 (двісті п’ятдесят сім тисяч триста п’ятдесят дві),66 грн.

3. У решті позовних вимог відмовити.

4.Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Саніба» судовий збір у розмірі 3800 (три тисячі вісімсот),89 грн.

5.Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П’ятого апеляційного адміністративного суду.

5. Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Саніба», адреса: 65009, м. Одеса, Фонтанська дорога, буд.11, код ЄДРПОУ 41610922.

Відповідач – Головне управління ДФС в Одеській області адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська,5 код ЄДРПОУ 39398646.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 03 квітня 2019 року.

Суддя О.Я. Бойко

.