Рішення № 80891883, 03.04.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2019 р. справа № 300/428/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Грицюк П.П., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Коломийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання відмови неправомірною та зобов’язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Коломийського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (далі - відповідач) про визнання відмови неправомірною та зобов’язання до вчинення дій.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с. 1-2).

29.03.2019 року ухвалою суду в задоволенні клопотання Коломийського ОУПФУ про розгляд справи №300/428/19 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено (а.с. 65-66).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 12.06.2010 року (55 років) отримує пільгову пенсію, однак, після призначення пенсії продовжував працювати, з його заробітної плати сплачувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. 12.06.2015 року позивач набув право на пенсію за віком, у зв'язку з чим звернувся до відповідача із заявою про проведення кінцевого перерахунку пенсії. Але фактично відповідачем при перерахунку в 2015 році пенсії застосовано розмір середньої зарплати за 2009 рік, який передує року призначення пільгової пенсії в 2010 році, а не застосовано в базовій формулі нарахування пенсії розмір середньої зарплати по Україні 3149 грн за 2014 рік, що передує року здійснення перерахунку. Крім того, вважає, що відповідачем протиправно не враховано зарплати більше року з відчутною, майже річною премією перед звільненням, в результаті чого коофіцієнт заробітної плати залишився на рівні 2014 року і складає Кзп=3,86935. З метою усунення протиправних дій відповідача, щодо невірного обчислення та виплати пенсії позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 11.03.2019 року. Щодо заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві (а.с. 30-36). Просив суд в задоволенні позову відмовити, з урахуванням тієї обставини, що в управління відсутні правові підстави для врахування при перерахунку пенсії показника середньої заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014 рік, який передує року звернення за перерахунком пенсії та здійснення з 12.06.2015 року перерахунку коефіцієнта зарплати з врахуванням періоду роботи з 01.06.2014 року по 12.06.2015 року, що становить 1 рік 1 місяць та виплати за цей період заборгованості.

Відповідно до ч. 3 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні ПФУ в Снятинському районі та з 12.06.2010 року отримує пенсію за віком відповідно до статті 1 Тимчасової Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993 року.

Статтею 1 вказаної Угоди передбачено, що Громадяни ОСОБА_2, що домовляються, які пропрацювали не менше 15 календарних років у районах Крайньої Півночі або не менше 20 календарних років у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, незалежно від місця їх постійного проживання на території обох держав мають право на пенсію по старості (за віком): чоловіки - по досягненні 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, жінки - по досягненні 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років. Громадянам ОСОБА_2, що домовляються, які працювали як у районах Крайньої Півночі, так і в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, один рік роботи в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, зараховується за дев'ять місяців роботи у районах Крайньої Півночі. У випадках, коли законодавством однієї з ОСОБА_2, що домовляються, передбачені більш пільгові умови і норми пенсійного забезпечення громадян, які працювали у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, при призначенні пенсії по старості (за віком) на території даної держави застосовується чинне законодавство цієї Сторони.

Статтею 4 передбачено, що при обчисленні пенсії або її частини, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, до 1 січня 1991 року, на підставі статті 1 цієї Тимчасової Угоди на території України визначення загального трудового стажу роботи, середньомісячного заробітку і розміру пенсії здійснюється згідно з її законодавством.

На день звернення за призначенням пенсії, стаж роботи у районах Крайньої Півночі позивача становив - 16 років 4 місяці 7 днів, загальний стаж роботи - 31 рік 0 днів. Тому, ОСОБА_1 з 12.06.2010 року призначено пенсію за віком у 55 років відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 39).

05.07.2012 року позивачу проведено перерахунок пенсії на підставі ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії за період роботи з 01.06.2010 року по 31.05.2012 року та заробітну плату за період з 01.06.2010 року по 31.05.2012 року. Після перерахунку пенсії її розмір з 01.07.2012 року склав 2495,38 грн, страховий стаж 34 роки 8 місяців 10 днів (а.с. 42).

24.06.2014 року позивачу у зв’язку з набуттям стажу 24 місяці проведено перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після попереднього перерахунку пенсії за період роботи з 01.06.2012 року по 31.05.2014 року. З 01.07.2014 року розмір пенсії по віку становив 2573,05 грн страховий стаж 36 років 8 місяців 10 днів (а.с. 44).

У зв’язку з досягненням ОСОБА_1 60-річного віку, його пенсійна справа переглянута, стаж роботи та заробітна плата обчислена відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та середній заробітній платі по Україні за 2009 року, тобто рік, який передує року звернення за призначенням пенсії, розмір пенсійної виплати з 12.06.2015 року становить 3342,60 грн (а.с. 51).

Крім того, ОСОБА_1 у зв’язку з із звільненням з роботи на підставі його звернення, Пенсійним фондом проведено перерахунок пенсії з наступного дня після звільнення, тому з 13.06.2015 року розмір пенсії позивача склав 3344,45 грн (а.с. 52-53).

Позивач звернувся 16.06.2015 року до відповідача із заявою про проведення остаточного нарахування пенсії у зв'язку з досягненням 60 - річного віку та проханням в базову формулу нарахування пенсії закласти середню зарплату по Україні за 2014 рік, в рік виходу на пенсію.

Листом № 48/В-15 від 07.07.2015 року управління Пенсійного фонду в Снятинському районі Івано-Франківської області відмовило позивачу в застосуванні середньої заробітної плати по Україні за 2014 рік, оскільки 11.06.2015 року при досягненні 60 - річного віку пенсійна справа переглянута, та обчислена заробітна плата відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі довідок, які знаходяться в пенсійній справі та виходячи з курсу російського рубля до української гривні станом на момент призначення пенсії, тобто на 12.06.2010 року та середній зарплаті по Україні за 2009 рік, тобто рік який передує року зверненню за призначенням пенсії (а.с. 13-15).

14.11.2017 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі про надання інформації чому Кз=3,86935 не змінився після сплати ним значних коштів до пенсійного фонду протягом кінцевої роботи більше року з 01.06.2014 року по 12.06.2015 року (а.с. 16-18).

Коломийське об’єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області листом за № 246/В-15 повідомило позивача, що з 12.06.2015 року при загальному стажі роботи 36 років 8 місяців 10 днів, з врахуванням заробітної плати за період з 17.11.2000 року по 12.10.2005 року та з 01.09.2006 року по 31.05.2014 року з наступним перерахунком. 24.06.2015 року позивачем подано заяву про перерахунок пенсії у зв’язку з звільненням з роботи, тому з 13.06.2015 року проведено перерахунок. Станом на 14.06.2016 року перерахунок не здійснено оскільки донараховано лише 1 рік 1 місяць стажу, тобто менше 24 місяців. Крім того, повідомлено, що з 01.10.2017 року розмір пенсії склав 5527,62 грн, а саме 5498,58 грн - основний розмір пенсії (3764,40 (осучаснена заробітна плата) х 3.8635 (коефіцієнт заробітної плати) х 0.37750 (коефіцієнт страхового стажу)) (а.с. 19-20).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон - № 1058-ІV, в редакції, чинній на час проведення перерахунку). Цим Законом держава визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Частиною 1 ст. 27 цього Закону № 1058-ІV закріплено формулу для визначення розміру пенсії за віком, а частиною 2 ст. 40 Закону № 1058-ІV встановлено формулу для визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.

Згідно з ч. 1 ст. 40 цього Закону, (в редакції, чинній на час призначення пенсії) позивачу, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Слова "за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року" означають, що враховується вся заробітна плата, в тому числі і та, яку отримував пенсіонер після призначення пенсії.

Заробітна плата для обчислення пенсії в обох випадках розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 Закону №1058-IV: Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + + Кз3 + ... + Кзn );

К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

На підставі наведеного можна дійти висновку, що заробітна плата, яку отримував пенсіонер, продовжуючи працювати після призначення йому пенсії, має значення для визначення додаткових коефіцієнтів заробітної плати за кожний пропрацьований місяць після призначення пенсії.

Таким чином, у формулі обчислення заробітної плати Зп = Зс х (Ск : К) змінними показниками будуть (Ск : К).

Частиною 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", встановлено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв в роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

У разі, якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Відповідно до ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в 2012 та 2014 роках позивачу проводився перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік.

12.06.2015 року позивач звернувся до Пенсійного фонду України із заявою провести перерахунок пенсії за віком відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням стажу роботи та показника середньої заробітної плати, що діяла на період попереднього перерахунку пенсії в 2014 році.

Відповідач здійснив вказаний перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за календарний 2009 рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії. Перерахунок пенсій у зв'язку зі збільшенням, зокрема страхового стажу, встановлено частиною четвертою статті 42 зазначеного Закону.

Згідно з ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

На підставі аналізу положень статей 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суд приходить до переконання, що зазначені норми не встановлюють обмеження можливості працюючого пенсіонера скористатись правом на перерахунок пенсії після її призначення, однак під час перерахунку пенсії величина середньої заробітної плати (доходу) враховується та, яка використовувалася під час призначення пенсії, тобто це - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.

Таким чином при перерахунку пенсії на підставі частини четвертої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зазначений показник середньої заробітної плати залишається незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.

Зважаючи на те, що пенсіонер має право обрати метод обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії, в тому числі і з урахуванням заробітної плати, яку він отримував до моменту перерахунку пенсії, але не має права вимагати застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, Коломийське ОУПФУ Івано-Франківської області обґрунтовано відмовило позивачу у застосуванні показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік.

Щодо позовних вимог про зобов'язання здійснити перерахунок з 12.06.2015 року з врахуванням періоду роботи з 01.06.2014 року по 12.06.2015 року, що становить 1 рік 1 місяць, суд зазначає наступне.

Перерахунок пенсії позивачу проводився згідно з ч. 4 ст. 42 Закону № 1058-ІV з 01.07.2012 року у 57 років, та з 01.07.2014 року, у 59 років, що не заперечується позивачем.

Таким чином, відповідно до ч.4 ст.42 Закону №1058-IV що наступний перерахунок пенсії по донарахуванню стажу повинен бути проведений не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Враховуючи, що попередній перерахунок пенсії по донарахуванню стажу позивачу проведено відповідно до поданої заяви з 01.07.2014 року, тому наступний перерахунок пенсії по донарахуванню стажу повинен відбуватись не раніше ніж через два роки після попереднього перерахунку.

Враховуючи вищевказане, перерахунок пенсії ОСОБА_1 по дорахуванню стажу згідно ч. 4 ст. 42 Закону №1058-IV проведено з 01.06.2016 року з урахуванням ч. 4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 58-59), на підставі поданої ним заяви від 14.06.2016 року з врахуванням стажу роботи після попереднього перерахунку за період з 01.06.2014 року по 30.06.2015 року (а.с. 60-61) (по день звільнення) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію, а саме за 2009 рік.

Такими чином, вимоги позивача провести перерахунок пенсії з врахуванням набутого стажу раніше ніж два роки після попереднього перерахунку, а саме з 12.06.2015 року, є безпідставним.

Щодо проведення перерахунку з врахуванням заробітної плати за період роботи з 01.06.2014 року по 12.06.2015 рік (1 рік 1 місяць), змінивши коефіцієнт заробітної плати, судом встановлено наступне.

Згідно абз. 3 ч. 4 ст. 42 Закону №1058-ІV, у разі, якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Оскільки при перерахунку пенсії по дорахуванні стажу згідно ч. 4 ст. 42 Закону №1058-ІV при зверненні із заявою від 14.06.2016 року позивач мав менш як 24 місяці страхового стажу, дорахованого за період його роботи з 01.06.2014 року по 30.06.2015 року, що становить лише 1 рік 1 місяць стажу (13 місяців), тому заробітна плата за даний період не враховується. При розрахунку застосовується заробітна плата, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

При цьому суд зазначає, що необхідними умовами для обчислення пенсії з врахуванням заробітної плати за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року, в тому числі заробітної плати за період роботи позивача з 01.06.2014 року по 30.06.2015 року, при проведенні перерахунку на підставі ч. 4 ст. 42 Закону №1058-ІV є: застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати; перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку; після призначення (попереднього перерахунку) особа має повних два роки, страхового стажу, тобто не менш як 24 місяців страхового стажу; перерахунок здійснюється при зверненні особи з відповідною заявою.

Так, при проведенні перерахунку у 2014 році згідно поданої позивачем заяви по ч. 4 ст. 42 Закону №1058-ІV, була врахована вся заробітна плата весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року для обчислення пенсії.

Пенсія обчислена із заробітку взятого за періоди роботи з 17.11.2000 року по 12.10.2005 року та з 01.09.2006 року по 31.05.2014 року, тобто із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону (весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року), із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії, тобто середній заробітній платі за 2009 рік (копія розрахунку заробітної плати додається).

Заробітна плата за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року для обчислення пенсії, в тому числі за період роботи позивача з 01.06.2014 року по 30.06.2015 року, може бути врахована при умові, якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має не менш як 24 місяці страхового стажу відповідно до абзацу 1 та 2 ч. 4 ст. 42 Закону №1058-ІV.

З огляду на викладені вище обставини, суд зазначає, що відсутні підстави для перерахунку ОСОБА_1 з 12.06.2015 року коефіцієнта зарплати з врахуванням періоду роботи з 01.06.2014 року по 12.06.2015 року, що становить 1 рік 1 місяць, тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), вул. Л. Українки, буд. 11, Снятинський район, Івано-Франківська область, 78320;

Коломийське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, (код ЄДРПОУ 37904176), вул. Валова, 47 а, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78200.

Суддя /підпис/ ОСОБА_3