Рішення № 80891824, 03.04.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

03 квітня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/888/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання неправомірними дій, зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

28 лютого 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області, в якому позивач просить суд:

визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області щодо відмови у перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до вимог Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” та скасувати відповідне рішення управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 14 грудня 2018 року;

зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області зарахувати до пільгового стажу роботи, що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до вимог Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, періоди роботи позивача: з 28 квітня 2004 року по 01 вересня 2005 року на посаді начальника гірничої дільниці з повним робочим днем під землею в Первомайському шахтопрохідницькому управлінні по бурінню стволів і свердловин ДП ДХК “Спецшахтобуріння”; з 01 вересня 2005 року по 01 лютого 2006 року та з 03 травня 2006 року по 23 квітня 2014 року - на посаді директора ТОВ “Шахтобуріння”; з 24 квітня 2014 року по 30 червня 2014 року - на посаді начальника дільниці ТОВ “Шахтобуріння”;

зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області починаючи з 01 листопада 2018 року призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до вимог Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”.

В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що починаючи з 31 жовтня 2018 року він перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Попаснянському районі, отримуючи пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. При цьому, під час призначення зазначеної пенсії посадовими особами відповідача до пільгового стажу позивача за Списком №1 були зараховані періоди роботи позивача з 06 квітня 1992 року по 02 жовтня 2002 року та з 18 грудня 2015 року по 31 жовтня 2018 року у відокремленому підрозділі “Шахта “Карбоніт” ДП “Первомайськвугілля”. Разом з тим, з невідомих позивачу причин до його пільгового стажу за Списком №1 не були зараховані інші періоди роботи на шахтобудівних підприємствах з повним робочим днем під землею, у зв’язку з чим він був позбавлений права на призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до вимог Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”.

На думку позивача, дії відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи з 28.04.2004 по 01.09.2005 в Первомайському шахтопрохідному управлінні по бурінню стволів і свердловин ДП ДХК “Спецшахтобуріння”, та з 01.09.2005 по 30.06.2014 в ТОВ “Шахтобуріння”, а також щодо відмови у перерахунку призначеної позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до вимог Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”, є незаконними та протиправними.

Ухвалою суду від 05.03.2019 відкрито провадження у справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач позов не визнав та надав 25.03.2019 через канцелярію суду відзив на позовну заяву (а.с.40-42), відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

05.12.2018 позивач звернувся до управління з заявою щодо перерахунку пенсії, відповідно до норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», без надання додаткових документів про роботу в Первомайському шахтопрохідницькому управлінні по бурінню стволів та свердловин ПШО «Спецшахтобуріння», ТОВ «Шахтобуріння».

Позивач на час звернення має загальний стаж роботи 32 роки 05 місяців 03 дні, в тому числі на пільгових умовах за Списком №1 згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» - 12 років 11 місяців 22 дні.

До пільгового стажу за Списком №1 зараховано: період роботи з 06.04.1992 по 02.10.2002 та з 18.12.2015 по 31.10.2018 у ВП шахта «Карбоніт» ДП «Первомайськвугілля» на підставі довідок, виданих шахтою «Карбоніт» ДП «Первомайськвугілля» від 31.10.2018 №242/1- 242/13 та №244/1-244/2 за виключенням: ВГК, аварій, держзобов’язання, медогляд, курси з охорони праці.

Але, згідно записів трудової книжки БТ-І № 9425542 від 08.06.1987, ОСОБА_1 працював в Первомайському шахтопрохідницькому управлінні по бурінню стволів і свердловин ДП ДХК «Спецшахтобуріння», зокрема, з 28.04.2004 по 01.09.2005 - начальником гірничої дільниці з повним робочим днем під землею; в ТОВ «Шахтобуріння»: з 01.09.2005 по 01.02.2006 - директор; з 03.05.2006 по 23.04.2014 - директор; з 24.04.2014 по 31.03.2015 -начальник дільниці.

Вищезазначені періоди трудової діяльності позивача не були зараховані управлінням до його пільгового стажу.

Відповідно до статті 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ « Про пенсійне забезпечення» та згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Але записи в трудовій книжці не містять повної інформації про роботу на пільгових умовах на зазначених підприємствах.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугою років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їхніх правонаступників.

До заяви щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 не надав довідок, які уточнюють пільговий характер роботи.

До пільгового стажу управлінням не зараховані періоди роботи позивача в Первомайському шахтопрохідницькому управлінні по бурінню стволів і свердловин ДП ДХК «Спецшахтобуріння»: з 28.04.2004 по 01.09.2005 в якості начальника гірничої дільниці з повним робочим днем під землею, оскільки в трудовій книжці внесено запис, що за результатами атестації робочих місць за умовами праці, позивачу підтверджено право на пільгову пенсію за Списком №1 (наказ № 220 від 30.11.2005), але зарахувати ці періоди до пільгового стажу не можливо через те, що за даними інформації по спецстажу, яка міститься в індивідуальних відомостях про застраховану особу Пенсійного фонду України (Форма ОК5) за 2003-2005 р.р. підприємство звітувало про роботу по ст.13БІ, що дає право на призначення пенсії за віком по Списку №2.

Не зараховані періоди роботи ОСОБА_1 в ТОВ «Шахтобуріння», коли він працював з 01.09.2005 по 01.02.2006 та з 03.05.2006 по 23.04.2014 в якості директора, а з 24.04.2014 по 30.06.2014 - начальника дільниці тому, що в трудову книжку занесено запис про результати атестації робочих місць за умовами праці, якими підтверджено право на пільгову пенсію за Списком №1 (наказ № 24/02-12 від 24.02.2002 №11/06 від 11.06.2007), в той час як за даними інформації по спецстажу, яка міститься в індивідуальних відомостях про застраховану особу Пенсійного фонду України (Форма ОК5) за 2005-2014 р.р. підприємство взагалі не звітувало про роботу, що дає право на призначення пенсії за віком по Списку №1.

Щодо вимог позовної заяви про зобов’язання управління зарахувати позивачу до пільгового стажу періоди роботи та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до вимог Закону України «Про підвищення шахтарської праці» з 01.11.2018, відповідач зазначив, що на його думку повноваження територіального органу Пенсійного фонду у питаннях зарахування періодів роботи до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, є дискреційними.

Щодо вимог позовної заяви про визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до вимог Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та скасування рішення від 14.12.2018 відповідач зазначив, що відповідно до статті 1 та 8 вказаного Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», дія яких поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві та солі магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочій день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

На час звернення до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області з заявою про перерахунок пенсії відповідно до норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» позивач не має необхідного пільгового стажу роботи, тобто у відповідача не має підстав для здійснення перерахунку.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 90 КАС України, суд дійшов такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н.2514107493 є пенсіонером за віком на пільгових умовах за Списком №1 та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області, що не заперечують сторони по справі (а.с.7,8,46,51 на звороті).

05.12.2018 позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, відповідно до норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (а.с.45 на звороті).

Рішенням управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 14.12.2018 «Про відмову в перерахунку пенсії відповідно до норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» ОСОБА_1Л.» позивачу відмовлено в такому перерахунку через відсутність необхідного пільгового стажу роботи (а.с.44,45).

З вищевказаного рішення вбачається, що позивач на час звернення має загальний стаж роботи 32 роки 05 місяців 03 дні, в тому числі на пільгових умовах за Списком №1 згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» - 12 років 11 місяців 22 дні.

До пільгового стажу за Списком №1 зараховано: період роботи з 06.04.1992 по 02.10.2002 та з 18.12.2015 по 31.10.2018 в ВП шахта «Карбоніт» ДП «Первомайськвугілля» на підставі довідок, виданих шахтою «Карбоніт» ДП «Первомайськвугілля» від 31.10.2018 №242/1- 242/13 та №244/1-244/2 за виключенням: ВГК, аварій, держзобов’язання, медогляд, курси з охорони праці.

Позивачу не зараховано періоди роботи: в Первомайському шахтопрохідницькому управлінні по бурінню стволів і свердловин ДП ДХК «Спецшахтобуріння», зокрема з 28.04.2004 по 01.09.2005 - начальником гірничої дільниці з повним робочим днем під землею; в ТОВ «Шахтобуріння»: з 01.09.2005 по 01.02.2006 - директор; з 03.05.2006 по 23.04.2014 - директор; з 24.04.2014 по 31.03.2015 - начальник дільниці, оскільки записи в трудовій книжці не містять повної інформації про роботу на пільгових умовах на зазначених підприємствах.

До пільгового стажу управлінням не зараховані періоди роботи позивача в Первомайському шахтопрохідницькому управлінні по бурінню стволів і свердловин ДП ДХК «Спецшахтобуріння»: з 28.04.2004 по 01.09.2005 в якості начальника гірничої дільниці з повним робочим днем під землею, тому що в трудовій книжці внесено запис, що за результатами атестації робочих місць за умовами праці, позивачу підтверджено право на пільгову пенсію за Списком №1 (наказ № 220 від 30.11.2005), проте за даними інформації по спецстажу, яка міститься в індивідуальних відомостях про застраховану особу Пенсійного фонду України (Форма ОК5) за 2003-2005 р.р. підприємство звітувало про роботу по ст.13БІ, що дає право на призначення пенсії за віком по Списку №2.

Не зараховані періоди роботи ОСОБА_1 в ТОВ «Шахтобуріння», коли він працював з 01.09.2005 по 01.02.2006 та з 03.05.2006 по 23.04.2014 в якості директора, а з 24.04.2014 по 30.06.2014 - начальника дільниці, тому що в трудову книжку занесено запис про результати атестації робочих місць за умовами праці, якими підтверджено право на пільгову пенсію за Списком №1 (наказ № 24/02-12 від 24.02.2002 №11/06 від 11.06.2007), в той час як за даними інформації по спецстажу, яка міститься в індивідуальних відомостях про застраховану особу Пенсійного фонду України (Форма ОК5) за 2005-2014 р.р. підприємство взагалі не звітувало про роботу, що дає право на призначення пенсії за віком по Списку №1.

Отже, спірним питанням у даній справі є правомірність рішення УПФУ в Попаснянському районі про відмову в зарахуванні до пільгового стажу за списком 1 періодів роботи позивача в Первомайському шахтопрохідницькому управлінні по бурінню стволів і свердловин ДП ДХК «Спецшахтобуріння»: з 28.04.2004 по 01.09.2005 - начальником гірничої дільниці з повним робочим днем під землею; в ТОВ «Шахтобуріння»: з 01.09.2005 по 01.02.2006 - директор; з 03.05.2006 по 23.04.2014 - директор; з 24.04.2014 по 30.06.2014 - начальник дільниці.

Право позивача на пенсію на пільгових умовах за списком № 1 сторонами у справі не заперечується.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Питання призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 з подальшими змінами і доповненнями (далі Закон № 1058).

Відповідно до частини першої статті 114 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058-IV) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Згідно з абзацом першим пункту 1.1 розділу I “Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії” Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II “Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший” Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” (далі - Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункти 4, 4.1 Порядку № 383).

Пунктом 4.2 Порядку № 383 встановлено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку (пункт 4.3 Порядку № 383).

Відповідно до пунктів 4.4, 4.5 Порядку № 383 якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41. Відповідно до зазначених нормативних актів документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Позивач оскаржує рішення відповідача з мотивів не віднесення періодів його роботи до пільгового стажу, зокрема: періоди роботи з 28.04.2004 по 01.09.2005, з 01.09.2005 по 01.02.2006 та з 03.05.2006 по 23.04.2014; з 24.04.2014 по 30.06.2014.

Сторонами не заперечується той факт, що позивач на час звернення до відповідача мав загальний стаж роботи 32 роки 05 місяців 03 дні.

Матерілами справи, а саме трудовою книжкою позивача серії БТ-І №9425542 підтверджено, що позивач у періоди; з 28.04.2004 по 01.09.2005 працював начальником гірничої дільниці з повним робочим днем під землею в Первомайському шахтопрохідницькому управлінні по бурінню стволів і свердловин ДП ДХК «Спецшахтобуріння»; з 01.09.2005 по 01.02.2006 – директором ТОВ «Шахтобуріння»; з 03.05.2006 по 23.04.2014 – директором ТОВ «Шахтобуріння»; з 24.04.2014 по 31.03.2015 - начальником дільниці в ТОВ «Шахтобуріння» (а.с.9-13).

12.05.2004 в Первомайському шахтопрохідницькому управлінні по бурінню стволів і свердловин ДП ДХК «Спецшахтобуріння» проведено атестацію робочих днів, за результатами якої підтверджено право позивача на пільгову пенсію за списком №1 (а.с.11 на звороті).

Відповідно до наказу №24/02-12 від 24.02.2012 та наказу №11/06 від 11.06.2007 за результатами атестації робочих місць позивачем підтверджено право на пільгову пенсію за списком №1 (а.с.12 на звороті, 14-17).

Отже, в трудовій книжці позивача є дані про проведення атестації робочих місць у спірний період (а.с.19-20).

Записи про спірний період роботи засвідчено відповідними печатками підприємств і дефектів їх вчинення не має.

З оскаржуваного рішення вбачається, записи трудової книжки, а саме періоди роботи позивача начальником гірничої дільниці з повним робочим днем під землею в Первомайському шахтопрохідницькому управлінні по бурінню стволів і свердловин ДП ДХК «Спецшахтобуріння» з 28.04.2004 по 01.09.2005; в ТОВ «Шахтобуріння»: з 01.09.2005 по 01.02.2006; з 03.05.2006 по 23.04.2014; з 24.04.2014 по 30.06.2014, не зараховано до пільгового стажу, оскільки за даними інформації по спецстажу в індивідуальних відомостях про застраховану особу Пенсійного фонду України (форма ОК5) за2003-2005 роки підприємство звітувало про роботу по ст.13БІ, що дає право на призначення пільгової пенсії по Списку№2 та за 2005-2014 роки підприємство не звітувало про роботу, що дає право на призначення пенсії за віком по Списку№1 (а.с.44,45).

Відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Згідно зі ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" вбачається, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Згідно зі списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, який діяв до 16 січня 2003 року, правом пільгового пенсійного забезпечення користуються всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень, у тому числі директори, начальники.

Відповідно до перечня до наказу від 24.02.2012 №24/02-12, за наслідками атестації робочих місць за умовами праці - директор підтверджено право на пенсію на пільгових умовах, що відповідає списку № 1 (а.с.17).

Відповідно до ст.21 Закону № 1058-IV, персоніфікований облік у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.

Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від: державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; роботодавців; застрахованих осіб; фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчих органів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад та уповноважених суб’єктів для обліку даних Єдиного державного демографічного реєстру; органів доходів і зборів, територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або в порядку міжвідомчого обміну інформацією; державної служби зайнятості; інших підприємств, установ, організацій та військових частин; компаній з управління активами; зберігачів; інших джерел, передбачених законодавством.

Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

Отже, в даному випадку суд вважає не доречними посилання відповідача щодо незарухування позивачу спірних періодів до пільгового стажу з підстав того, що за даними інформації по спецстажу в індивідуальних відомостях про застраховану особу Пенсійного фонду України (форма ОК5) за 2003-2005 роки підприємство звітувало про роботу по ст.13БІ, що дає право на призначення пільгової пенсії по Списку№2 та за 2005-2014 роки підприємство не звітувало про роботу, що дає право на призначення пенсії за віком по Списку№1, у зв’язку з тим, що позивач не може нести відповідальність за роботодавця, оскільки саме на останнього покладено обов’язок щодо внесення таких даних.

Суд зазначає, що внаслідок невірного внесення роботодавцями відомостей до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на Первомайському шахтопрохідницькому управлінні по бурінню стволів і свердловин ДП ДХК «Спецшахтобуріння» з 28.04.2004 по 01.09.2005 та в ТОВ «Шахтобуріння»: з 01.09.2005 по 01.02.2006; з 03.05.2006 по 23.04.2014; з 24.04.2014 по 30.06.2014, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Зважаючи на вищевикладене, відповідачем протиправно невраховано до пільгового стажу роботи позивача за списком №1 період роботи в Первомайському шахтопрохідницькому управлінні по бурінню стволів і свердловин ДП ДХК «Спецшахтобуріння» з 28.04.2004 по 01.09.2005; в ТОВ «Шахтобуріння»: з 01.09.2005 по 01.02.2006; з 03.05.2006 по 23.04.2014; з 24.04.2014 по 30.06.2014.

Отже, стаж роботи позивача за списком №1 в Первомайському шахтопрохідницькому управлінні по бурінню стволів і свердловин ДП ДХК «Спецшахтобуріння» з 28.04.2004 по 01.09.2005; в ТОВ «Шахтобуріння»: з 01.09.2005 по 01.02.2006; з 03.05.2006 по 23.04.2014; з 24.04.2014 по 30.06.2014 підтверджений трудовою книжкою із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, а тому повинен бути включений до пільгового стажу за списком № 1.

Пенсійним фондом не заперечується наявність у позивача пільгового стажу в розмірі 12 років 11 місяців 22 дні (а.с.44,45).

З врахуванням спірного стажу роботи та стажу, який не заперечується відповідачем (12 років 11 місяців 22 дні), пільговий стаж позивача складає більше 15 років, а відтак, позивач має достатній стаж для реалізації прав, передбачених у статті 8 Закону № 345-VІ та абз.3 ст. 28 Закону № 1058-ІV.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);

- визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

- визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Зважаючи на обставини справи, враховуючи, що настання для позивача негативних наслідків пов’язано із прийняттям відповідачем рішення щодо відмови в перерахунку пенсії, а не з діями, вчиненими останнім з метою виконання своїх функцій та повноважень, суд вважає, що достатнім та ефективним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 14.12.2018 та, як наслідок зобов’язання відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи позивача, що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до вимог Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», періоди роботи позивача: з 28 квітня 2004 року по 01 вересня 2005 року - на посаді начальника гірничої дільниці з повним робочим днем під землею в Первомайському шахтопрохідницькому управлінні по бурінню стволів і свердловин ДП ДХК «Спецшахтобуріння»; з 01 вересня 2005 року по 01 лютого 2006 року та з 03 травня 2006 року по 23 квітня 2014 року - на посаді директора ТОВ «Шахтобуріння»; з 24 квітня 2014 року по 30 червня 2014 року - на посаді начальника дільниці ТОВ «Шахтобуріння».

Щодо вимоги позивача про зобов’язання відповідача починаючи з 01 листопада 2018 року призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до вимог Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», суд зазначає наступне.

Додаткові гарантії пенсіонерам, встановлені статтею 8 Закону № 345-VІ, не є окремим видом пенсії.

Сторони по справі не заперечують, що позивачу вже призначено пенсію за віком на пільгових умовах, звертаючись із заявою від 05.12.2018 про перерахунок пенсії позивач додаткових документів відповідачу не надавав, а останній від нього не вимагав.

Тобто, заява позивача від 05.12.2018 фактично є заявою про незгоду з раніше призначеною пенсією та неврахуванням відповідачем всього пільгового стажу позивача.

Оскільки, за наслідками судового розгляду судом встановлено, що на час звернення до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області із заявою від 01.11.2018 про призначення пенсії за віком позивач мав необхідний пільговий стаж для застосування щодо нього положень статті 8 Закону № 345-VІ та абз.3 ст. 28 Закону № 1058-ІV, суд вважає за необхідне, з урахуванням ч.2 ст.9 КАС України, зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії позивача з дати призначення пенсії, а саме з 01 листопада 2018 року.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 768,40 грн (а.с.3).

Оскільки суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 лише з корегуванням способу захисту порушеного права, сплачений позивачем судовий збір необхідно стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання неправомірними дій, зобов’язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 14.12.2018 про відмову в перерахунку пенсії, відповідно до норм Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” гр. ОСОБА_1.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області зарахувати ОСОБА_1 до його пільгового стажу за списком №1 періоди роботи: з 28 квітня 2004 року по 01 вересня 2005 року - на посаді начальника гірничої дільниці з повним робочим днем під землею в Первомайському шахтопрохідницькому управлінні по бурінню стволів і свердловин ДП ДХК «Спецшахтобуріння»; з 01 вересня 2005 року по 01 лютого 2006 року та з 03 травня 2006 року по 23 квітня 2014 року - на посаді директора ТОВ «Шахтобуріння»; з 24 квітня 2014 року по 30 червня 2014 року - на посаді начальника дільниці ТОВ «Шахтобуріння» та здійснити перерахунок ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії з урахуванням статті 8 Закону України №345-VІ "Про підвищення престижності шахтарської праці" починаючи з 01.11.2018.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, вул.Ігнатьєва, 13, м.Золоте-2, Попаснянський район, Луганська область, 93300) за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (ідентифікаційний код юридичної особи 21792608, місцезнаходження: 93300, Луганська область, м. Попасна, вул. Шкільна, будинок 2) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Суддя ОСОБА_2