Рішення № 80891703, 29.03.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2019 року № 320/211/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у м. Києві щодо відмови у проведенні розрахунку розміру грошового забезпечення та оформлення всіх необхідних документів для призначення ОСОБА_1 пільгової пенсії за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (у редакції Закону чинній на час призначення на службу в ОВС – 22.01.2000);

- зобов'язати Головне управління Національної поліції у м. Києві провести розрахунок розміру грошового забезпечення ОСОБА_2, оформити всі необхідні документи та подати їх до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві для призначення пільгової пенсії за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (у редакції Закону чинній на час призначення на службу в ОВС – 22.01.2000).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказом ГУНП у м. Києві №961о/с від 25.09.2018 він був звільнений зі служби в поліції за власним бажанням, станом на момент звільнення стаж служби в поліції в календарному обчисленні складав 20 років 01 місяць 21 день, у пільговому - 20 років 05 місяців 16 днів. Так, позивач пояснює, що маючи, на день звільнення вислугу років, що надає право на призначення пенсії за вислугою років, він звернувся до ГУНП у м. Києві з заявою, в якій просив, останнього, підготувати на подати до пенсійного органу документи і подання, необхідні для призначення пенсії за вислугу років за проходження служби в органах внутрішніх справ, проте відповідач фактично відмовив йому в призначенні пенсії за вислугу років. Вважаючи такі дії ГУНП у м. Києві протиправними та такими, що порушують його конституційні права, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представник відповідача в письмовому відзиві, поданому до суду, позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що відповідно до розрахунку вислуги років для призначення пенсії позивачу його вислуга років на день звільнення зі служби становить: у календарному обчисленні - 20 років 01 місяць 21 днів, у пільговому - 20 років 05 місяців 16 днів. Так, представник пояснює, що пенсія, особам звільненим зі служби в поліції, призначається відповідно до норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", пунктом "а" статті 12, якого, встановлено, що пенсія за вислугу років призначається особам незалежно від віку, якщо вони звільненні зі служби у період, зокрема, з 01.10.2017 по 30.09.2018 і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше. На думку представника, зі змісту вказаної норми вбачається, що для призначення пенсії за вислугу років до обрахунку беруться лише календарні роки. Таким чином, представник стверджує, що, оскільки відповідно до наданих документів вислуга років позивача на день звільнення зі служби в календарному обчисленні складає 20 років 01 місяць 21 день, він не набув право на пенсію відповідно до п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" через відсутність необхідної для призначення пенсії календарної вислуги років, тому підстави для направлення до пенсійного органу документів для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до положень Закону відсутні.

Представник третьої особи, подав до суду пояснення щодо позову в яких зазначив, що існує єдиний законодавчий порядок призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України №2262, у зв’язку з чим, просить суд відмовити в задоволенні позову.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якій зазначив, що на момент звернення із заявою 23.11.2018 мав право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що наказом №961 о/с від 25.09.2018, майор поліції ОСОБА_1 старший інспектор-черговий чергової частини відділу моніторингу Печерського управління поліції у м. Києві звільнений зі служби в поліції згідно з пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням) з 26 вересня 2018 року.

Відповідно до вказаного наказу, стаж служби в поліції позивача на день звільнення складає 20 років 01 місяць 21 день, в пільговому обчисленні - 20 років 05 місяців 16 днів.

23 листопада 2018 року позивач звернувся до ГУНП у м. Києві із заявою про призначення пенсії, в якій просив, останнього, підготувати та подати до ГУ ПФУ в м. Києві (за місцем його фактичного проживання та реєстрації) документи і подання, необхідні для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років за проходження служби в органах внутрішніх справ.

Розглянувши заяву позивача, відповідач, листом від 03.12.2018 № Г-3231оп/125/05/62/2018, фактично відмовив йому в призначенні пенсії за вислугу років, повідомивши, що, оскільки, на день звільнення він мав 20 років 01 місяць 21 день вислуги, то, в розумінні положень пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", правові підстави для призначення вказаної пенсії відсутні.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Згідно з пунктом "б" статті 1-2 Закону № 2262 право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України № 1522 від 02.11.2006 "Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян" врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 30.01.2007 (далі - Порядок № 3-1).

Так, пунктом 1 Порядку № 3-1 встановлено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи міністерств та відповідних служб.

Відповідно до правових положень Порядку № 3-1, на уповноважені структурні підрозділи міністерств та відповідних служб покладено функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів.

Разом з тим, пунктами 12 і 13 Порядку № 3-1 передбачено, що уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.

Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії.

У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.

Копії документів, необхідних для призначення пенсії, що подаються уповноваженими структурними підрозділами до органів, що призначають пенсії, мають бути завірені цими уповноваженими структурними підрозділами в установленому порядку.

Копії документів, необхідних для призначення пенсії, що подаються безпосередньо заявниками до органів, що призначають пенсії, завіряються органами, що призначають пенсії.

При прийманні документів для призначення пенсії орган, що призначає пенсії: перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; здійснює попередню перевірку змісту і належного оформлення представлених документів; перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження.

Орган, що призначає пенсії, має право вимагати від міністерств та інших органів, заявників дооформлення поданих документів, а також подання додаткових документів та перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії.

Рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії оформляється розпорядженням органу, що призначає пенсії (п. 16-18 Порядку № 3-1).

Виходячи з положень вищевказаного Порядку, на уповноважені структурні підрозділи покладено функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів.

У свою чергу, рішення щодо призначення або відмови в призначенні певного виду пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" приймають органи Пенсійного фонду України (стаття 49 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб").

Тобто, законодавцем чітко визначено, що виключно органи Пенсійного фонду України уповноважені приймати рішення про призначення або відмову у призначенні пенсії тим категоріям осіб, на яких розповсюджується дія Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

В порушення вимог пункту 12 Порядку № 3-1 відповідачем не здійснено оформлення всіх необхідних документів про призначення пенсії позивачу та подання їх у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії, окрім того, позивача з ними не ознайомлено, і не надіслано їх до відповідних органів для прийняття відповідного рішення, а фактично відмовлено позивачу у призначенні пенсії з посиланням на відсутність у останнього календарної вислуги років для призначення пенсії за вислугою років.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи діють виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законом.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки оцінка наявності (відсутності) права у позивача на зазначений вид пенсії, могла бути надана лише органом, який призначає пенсії на підставі документів, в направленні яких відповідачем фактично відмовлено, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач вийшов за межі наданих йому повноважень та по суті вирішив за орган, який призначає пенсії, щодо відсутності у позивача права на призначення пенсії, а отже - і відсутності необхідності в направленні документів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у підготовці та направленні до відповідного органу документів для призначення позивачу пенсії за вислугою років, є протиправною, з огляду на що, позовні вимоги про визнання протиправними дії Головного управління Національної поліції у м. Києві щодо відмови у проведенні розрахунку розміру грошового забезпечення та оформлення всіх необхідних документів для призначення ОСОБА_1 пільгової пенсії за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (у редакції Закону чинній на час призначення на службу в ОВС – 22.01.2000) та зобов'язання Головне управління Національної поліції у м. Києві провести розрахунок розміру грошового забезпечення ОСОБА_1, оформити всі необхідні документи та подати їх до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві для призначення пільгової пенсії за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (у редакції Закону чинній на час призначення на службу в ОВС – 22.01.2000) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ч.1 ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74 - 78, 90, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у м. Києві щодо відмови у проведенні розрахунку розміру грошового забезпечення та оформлення всіх необхідних документів для призначення ОСОБА_1 пільгової пенсії за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (у редакції Закону чинній на час призначення на службу в ОВС – 22.01.2000).

Зобов'язати Головне управління Національної поліції у м. Києві провести розрахунок розміру грошового забезпечення ОСОБА_1, оформити всі необхідні документи та подати їх до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві для призначення пільгової пенсії за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (у редакції Закону чинній на час призначення на службу в ОВС – 22.01.2000).

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в сумі 1536 (одна тисяча п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у м. Києві (код ЄДРПОУ 40108583).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лиска І.Г.