Рішення № 80888561, 02.04.2019, Радехівський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

іменем України

02 квітня 2019 рокуСправа №451/1515/18 Провадження № 2-а/451/21/19

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого-судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Сахаревич М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Радехові адміністративну справу №451/1515/18 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення правил дорожнього руху,-

встановив:

5 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення правил дорожнього руху.

В позовній заяві зазначає, що 26.10.2018 року інспектором Управління патрульної служби Департаменту патрульної служби ОСОБА_2 складена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК № 646902 щодо ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у розмірі 510 гривень. У постанові зазначено, що водій 26.10.2018 р. о 15.15 год. в м. Львів, на вул. Хуторівка, 4Б здійснив стоянку у місці, де транспортний засіб зробив неможливим рух інших транспортних засобів, чим порушив п.15.10 Правил дорожнього руху України. У зв’язку із вчиненим правопорушенням транспортний засіб – ОСОБА_3, д.н.з. НОМЕР_1, був тимчасово затриманий та вилучений евакуатором на спеціальний майданчик Західної міжрегіональної філії ДП МВС «Інформ - Ресурси» за адресою: м. Львів, вул. Вітовського, 57. ОСОБА_1 припаркував автомобіль у спірному місці ще близько опівдні 26.10.2018 р. Повернувся на місце стоянки автомобіля після 18.00 год. і не виявив його. У поліції з’ясував, що автомобіль був тимчасово затриманий та вилучений на спеціальний майданчик евакуатором. В Управління патрульної поліції ДПП у м. Львів, вул.Перфецького, 19 прибув після 20.00 год., де біля контрольно-пропускного пункту на території патрульної поліції інспектором патрульної служби була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 646902. Після цього, ОСОБА_1 прибув на спеціальний майданчик для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів у м. Львів, вул. Вітовського, 57 о 21.00 год. для того, щоб повернути собі затриманий автомобіль. Для повернення автомобіля ОСОБА_1 написав заяву про видачу тимчасово затриманого транспортного засобу від 26.10.2018 р. та розписку про видачу тимчасово затриманого транспортного засобу від 26.10.2018 р. Для отримання автомобіля було сплачено витрати за транспортування у розмірі 720 гривень та за зберігання у розмірі 144 гривень, що підтверджується квитанціями №122280210 та №122280303 від 26.10.2018 року. Вважає, що винесена постанова, серії НК № 646902 від 26.10.2018 р. є незаконною та повинна бути скасована, оскільки відсутні будь-які докази вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, зокрема фото- відеозапис, яким зафіксовано адміністративне правопорушення, відповідач не надав. Його заперечення щодо відсутності забороняючого дорожнього знаку «Стоянка заборонена» та відповідної дорожньої розмітки відповідачем були проігноровані.

Позивач в судове засідання не з’явився, однак подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити (а.с.17).

Представник відповідача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, однак про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 15).

У встановлений строк представником відповідача відзиву не подано, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Суд встановив, що 26.10.2018 року постановою, серії НК № 646902 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. Підставою для накладення адміністративного стягнення було те, що позивач 26.10.2018 року, о 15 год. 15 хв. в м.Львів, на вул. Хуторівка, 4Б здійснив стоянку у місці, де транспортний засіб зробив неможливим рух інших транспортних засобів, чим порушив п.15.10 Правил дорожнього руху України (а.с.8).

Із копій заяви та розписки про видачу тимчасово затриманого транспортного засобу від 26.10.2018 року вбачається, що ОСОБА_4 повернув ТЗ марки ОСОБА_3, моделі ОСОБА_3 А5, д.н.з АС4861СВ з спеціального майданчика зберігання за адресою м.Львів, вул. Вітовського, 57. Повна оплата за транспортування та зберігання автомобіля підтверджується копіями квитанцій на переказ коштів №122280210 та №12280303 від 26.10.2018 року, а саме оплачено 720 гривень за транспортування та 144 гривні за зберігання автомобіля (а.с. 8-10).

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 254 КУпАП України про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 статті 258 КпАП України протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

Однак з матеріалів справи вбачається, що вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.122 КУпАП, зафіксоване не в автоматичному режимі. Належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, зокрема, фото- відеозапис, яким зафіксовано адміністративне правопорушення, покази свідків відповідач не надав.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як роз'яснено в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Незважаючи на зазначений обов'язок відповідачем не надано суду необхідних доказів у справі про адміністративне правопорушення на підставі, яких була винесена оскаржувана постанова.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За наведених обставин, у суду немає підстав ставити під сумнів показання позивача з цього приводу і таких доказів суду не представлено. Отже, за відсутності достатніх даних про вчинення позивачем правопорушення, постанову, серії НК № 646902 від 26.10.2018 року слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Керуючись п.6 ч.1 ст.5, ст.9, п.1 ст.247, ст.289, ч.1 ст.293 КУпАП та керуючись ст.ст. 9, 72-74, 77, 229, 242, 244-246, 286 КАС України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову, серії НК № 646902 від 26.10.2018 року, про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Зобов’язати Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції відшкодувати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2, жителю ІНФОРМАЦІЯ_2 витрати, понесені за транспортування автомобіля евакуатором у розмірі 720 (сімсот двадцять) гривень та за його зберігання в розмірі 144 (сто сорок чотири) гривні.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ГоловуючийОСОБА_5

Повний текст рішення виготовлено 2.04.2019 року.