Постанова № 80878634, 27.03.2019, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

27.03.2019

Провадження № 3/337/260/2019

ЄУН № 337/961/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2019 року місто Запоріжжя

Суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Салтан Лілія Геннадіївна, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, що зареєстрований та мешкає: м. Запоріжжя, вул.перемоги, 131А кв.79,

за ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

11.03.2019 року о 16-00 год. ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по вул.Гудименка в м.Запоріжжі, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості та скоїв наїзд на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який переходив дорогу. В результаті ДТП пошкоджений автомобіль, травмований ОСОБА_2

Крім того, 11.03.2019 року о 16-00 год. ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по вул.Гудименка в м.Запоріжжі в стані алкогольного сп’яніння. Огляд проводився зі згоди водія за допомогою приладу «Драгер».

В судовому засіданні ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, пояснив про обставини їх вчинення.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 повністю доведена дослідженими по справі доказами і підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення, схемою наслідків дорожньо-транспортної пригоди, поясненнями ОСОБА_2, результатами огляду на стан сп’яніння та іншими матеріалами справи.

Дії порушника суд кваліфікує:

- за ст. 124 КУпАП як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів;

- за ч.1 ст.130 КУпАП як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.

При накладенні стягнення, судом враховується вимоги ст. 36 КпАП України, згідно якої при вчинення однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які розглядаються односно одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Адміністративні стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Про те покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням.

У статті 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998 року).

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Системний аналіз та юридичний зміст положень ч.2ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи вимоги ст.33 КУпАП, суд вважає, що стягнення слід визначити необхідним та достатнім для досягнення мети, передбаченої ст.23 КУпАП, зокрема його виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень, адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами без вилучення транспортного засобу.

Крім того, з ОСОБА_1 на підставі ст. 40-1 КУпАП та ЗУ «Про судовий збір» необхідно стягнути судові витрати у вигляді судового збору.

Керуючись ст.36, ст. 124, ч.1 ст.130, 221, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Справу провадження №3/337/260/2019 відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП та справу провадження №3/337/261/2019 відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП об'єднати в одне провадження, призначити справі №3/337/260/2018; ЄУН 337/961/19.

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст. 36 КпАП України остаточно застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

У разі несплати на протязі 15 днів з дня отримання копії постанови, на підставі ст. 308 КпАП України, стягнути у примусовому порядку з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу, тобто 20400 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за розгляд справи про адміністративне правопорушення в розмірі в розмірі 384,20 грн. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку (МФО): 899998; Отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код ЕДРПОУ отримувача: 37993783; Номер рахунку отримувача: 31211256026001. Код класифікації доходів бюджету: 22030106)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Хортицький районний суд м. Запоріжжя протягом 10 днів з дня її проголошення.

Суддя: Л. Г. Салтан