Рішення № 80878264, 02.04.2019, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/16/19

Справа №754/12725/18

РІШЕННЯ

Іменем України

02 квітня 2019 року, м. Київ, Деснянський районний суд м. Києва, суддя: Грегуль О.В., секретар судового засідання: Дорошенко В.В., справа 754/2725/18

ОСОБА_1 - позивач

Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції - відповідач

Вимоги позивача: визнання протиправною і скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом і не погоджуючись із притягнення його до адміністративної відповідальності, просить визнати протиправною і скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 791759 від 04.09.2018 року і закрити провадження у справі.

У судовому засіданні позивач позов пітримав і просив про його задоволення та не заперечував проти розгляду справи по суті за відсутності відповідача.

Відповідач у судове засідання не з'явився і доказів про поважність причин своєї неявки суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи зворотним поштовим повідомленням.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 року № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідачу достовірно було відомо про час і місце розгляду справи, однак, він не цікавляться провадженням у справі, що в свою чергу дає правові підстави для висновку про зловжиння своїми процесуальними правами та свідчить про затягування розгляду справи по суті.

З урахуванням положень ст. 205 КАС України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних про права та взаємовідносини сторін по справі для її розгляду по суті за відсутності відповідача.

Вислухавши позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд у судовому засіданні встановив наступне.

Відповідно до оспорюваної позивачем постанови, постановленої відносно нього за ч. 1 ст. 122 КУпАП, останній 04.09.2018 року біля 18:00 год. під час керування транспортним засобом р. н. НОМЕР_2 по вул. Братиславській у м. Києві не виконав вимог дорожнього знаку 3.2 ПДР.

Заперечуючи вину у вчиненні зазначеного правопорушення позивач у своєму позові зазначає, що його вина у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена, оскільки під час руху він не порушував вимог дорожнього знаку 3.2 ПДР.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Згідно зі ст. 77 КАС України, 1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. 2. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. 3. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. 4. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. 5. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Будь-яких конкретних правових доказів, які б свідчили, що під час керування автомобілем позивач не виконав вимог дорожнього знаку 3.2 ПДР., відповідач суду не надав у судом таких доказів не здобуто.

Тому, позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови є обґрунтованими.

Що ж стосується позовних вимог про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, то ці вимоги є безпідставними, оскільки у порядку визначеному КАС України, не вирішуються питання, порядок вирішення яких урегульований нормами КУпАП, тому в цій частині, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

За таких обставин, позов задовольняється частково.

При подачі позову позивач був звільнений від сплати судового збору, тому, відповідно до ст. 139 КАС України і ст. 288 КУпАП судові витрати в даному конкретному випадку, покладаються на рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 241-250 КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 791759 від 04.09.2018 року інспектора роти № 2 батальйону 4 полку 2 Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції рядового поліції Грабовського О.О. (адреса: 03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9, код ЄДРПОУ: 40108646) про притягнення ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_1) до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі: 255 грн..

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Судові витрати покласти на рахунок Державного бюджету України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ: