Постанова № 8087660, 16.02.2010, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2010 р.

8 год.50 хв.Справа № 2-а-14614/09/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кисильової О.Й.,

при секретарі: Мкртчян А.С.,

за участю: представника позивача - Єжової О.В.

представників відповідача - Андрюка А.М., Малини С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

дочірнього підприємства "Вендельн Україна" до державної податкової інспекції у Білозерському районі про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Дочірнє підприємство «Вендельн Україна» (далі - позивач ) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Білозерському районі (далі -відповідач, ДПІ) про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень від 23.11.2009 року № 0002302301/0, № 0002312301/0 та від 26.11.2009 року за № 0002412301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на загальну суму 814002,14 грн.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, суду пояснили, що оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у червні 2009 року на суму 216628,70 грн., у липні 2009 року на суму 315234,26 грн., у серпні 2009 року на суму 282139,18 грн. Податкові повідомлення-рішення від 23.11.2009 року прийняті на підставі акта позапланової невиїзної перевірки від 19.11.2009 року, податкове повідомлення-рішення від 26.11.2009 року прийнято на підставі акта позапланової невиїзної перевірки від 25.11.2009 року. Відповідно до зазначених актів перевірки контролюючим органом зменшено позивачу бюджетне відшкодування з ПДВ на загальну суму 814002,14 грн. з тих підстав, що ДПІ у ході проведення зустрічних перевірок, зокрема з ТОВ «Діамант», ТОВ «Вісмут 2009», ТОВ «Багмір» не змогла підтвердити сплату податку на додану вартість зазначеними вище суб’єктами господарювання, які були постачальниками контрагента ДП «Вендельн Україна».

Посилаючись на Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон 168/97-ВР) позивач вважає, що рішення про зменшення бюджетного відшкодування відповідачем прийняті з порушенням вимог податкового законодавства. Законодавством з ПДВ передбачено, що підставою для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є тільки дані належним чином складеної Декларації з ПДВ, підтвердженої відповідними розрахунками та податковими накладними. Законодавством з ПДВ на покупця не покладено контроль за сплатою податків, у тому числі і податку на додану вартість ні самим постачальником товарів (робіт, послуг), ні його контрагентами.

Представники відповідача проти позову заперечили, мотивуючи тим, що одним із основних постачальників товару (соняшник) позивачу у травні 2009 року було ТОВ «Адель Експо» на загальну суму ПДВ 395572,86 грн. Відвантаження проводилось згідно рахунків та податкових накаладних. Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі на суму ПДВ 395572,86 грн. 28.10.2009 року, у відповідності до Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом ДПА України № 350 від 18.08.2005 року, відповідачем на адресу ДПІ у Голопристанському районі направлено запит для підтвердження взаєморозрахунків ТОВ «Адель Експо» з позивачем. За наслідками розгляду запиту встановлено, що ТОВ «Адель Експо» не є виробником відвантаженого товару, постачальниками по 2 ланцюгу є ТОВ «Діамант», ф/г «Аделаїда», ПП «ТАС-Агротранс», ПП «Агроекспо», ПП «Біол Систем». У зв’язку з цим, ДПІ на адресу ОДПІ у м. Макіївка направлено запит для підтвердження взаєморозрахунків ТОВ «Адель Експо» з ТОВ «Діамант», в результаті розгляду якого встановлено, що провести перевірку не можливо у зв’язку з відсутністю товариства за юридичною адресою, а також встановлено, що ухвалою господарського суду від 14.09.2009 року ТОВ «Діамант» знято з обліку.

Також, представники відповідача зазначили, що одним із основних постачальників товару (соняшник) ДП "Вендельн Україна" у червні 2009 року було ТОВ «Адель Експо» на загальну суму ПДВ 1369222,23 грн. Відвантаження проводилось згідно рахунків та податкових накладних. Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі на суму ПДВ 1369222,23 грн. 28.10.2009 року ДПІ на адресу ДПІ у Голопристанському районі направлено запит для підтвердження взаєморозрахунків ТОВ «Адель Експо» з позивачем. За наслідками розгляду запиту встановлено, що ТОВ «Адель Експо» не є виробником відвантаженого товару, постачальниками по 2 ланцюгу є ПП «ТАС-Агротранс», ПП «Агроекспо», ТОВ «Вісмут 2009», ТОВ «Агрофірма ім. Шевченко», ТОВ «Багмір». У зв’язку з цим, ДПІ на адресу Миргородської МДПІ направлено запит для підтвердження взаєморозрахунків ТОВ «Адель Експо» з ТОВ «Вісмут 2009», в результаті розгляду якого встановлено, що провести перевірку не можливо у зв’язку з відсутністю товариства за юридичною адресою, а також встановлено, що 17.07.2009 року анульовано свідоцтво платника ПДВ (ТОВ «Вісмут 2009»), а 07.10.2009 року постановлена ухвала щодо порушення справи про банкрутство ТОВ «Вісмут 2009».

Крім цього, представники відповідача зауважили, що одним із основних постачальників товару (соняшник) позивачу у липні 2009 року було ТОВ «Адель Експо» на загальну суму ПДВ 716362,15 грн. Відвантаження проводилось згідно рахунків та податкових накаладних. Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі на суму ПДВ 716362,15 грн. 09.09.2009 року ДПІ на адресу ДПІ у Голопристанському районі направлено запит для підтвердження взаєморозрахунків ТОВ «Адель Експо» з позивачем. За наслідками розгляду запиту встановлено, що ТОВ «Адель Експо» не є виробником відвантаженого товару, постачальниками по 2 ланцюгу є ПП «ТАС-Агротранс», ТОВ «Агрофірма ім. Шевченко», ТОВ «Багмір». У зв’язку з цим, ДПІ на адресу Миргородської МДПІ направлено запит для підтвердження взаєморозрахунків ТОВ «Адель Експо» з ТОВ «Багмір», в результаті розгляду якого встановлено, що провести перевірку не можливо у зв’язку з відсутністю товариства за юридичною адресою.

Відповідач вважає, що невстановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету постачальниками по 2 ланцюгу - ТОВ «Діамант», ТОВ «Вісмут 2009», ТОВ «Багмір», є підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ, сплаченого ним постачальникам товарів.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи із наступного.

20.07.2009 року року позивачем до ДПІ подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2009 року з розрахунком суми бюджетного відшкодування. Відповідно до рядків 25, 25.1 зазначеної декларації та розрахунку суми бюджетного відшкодування сума ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 645797 грн.

20.08.2009 року року позивачем до ДПІ подано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2009 року з розрахунком суми бюджетного відшкодування. Відповідно до рядків 25, 25.1 зазначеної декларації та розрахунку суми бюджетного відшкодування сума ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 1237604 грн.

18.09.2009 року позивачем до ДПІ подано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2009 року з розрахунком суми бюджетного відшкодування. Відповідно до рядків 25, 25.1 зазначеної декларації та розрахунку суми бюджетного відшкодування сума ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 900368 грн.

На виконання п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР ДПІ відповідачем проведено документальні невиїзні перевірки заявлених у деклараціях даних, за наслідками яких складено акти від 19.11.2009 року № 435/23-020/23702294 «Про результати невиїзної документальної перевірки ДП «Вендельн Україна» (код 23702294) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період: за червень-липень 2009 року» та від 25.11.2009 року № 445/23-020/23702294 з тих самих питань за період - серпень 2009 року.

Відповідно до висновків актів перевірок позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за червень 2009 року на суму 216628,70 грн. у зв’язку з чим прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002302301/0; за липень 2009 року на суму 315234,26 грн. - податкове повідомлення-рішення № 0002312301/0; за серпень 2009 року на суму 282139,18 грн. - податкове повідомлення-рішення № 0002412301/0.

За своєю економічною суттю податок на додану вартість є непрямим податком, тобто цей податок включається в ціну товару при його реалізації. Обов’язок сплатити ПДВ до бюджету виникає у платника податків у разі збільшення вартості реалізовуваного товару, тому на платника податків Законом №168/97-ВР покладено обов’язок формувати податкові зобов’язання та податковий кредит для визначення своїх зобов’язань перед бюджетом.

Законом № 168/97-ВР передбачено, що основними умовами включення ПДВ до податкового кредиту є наявність податкової накладної та використання придбаного товару для господарської діяльності платника податків. У разі перевищення податкового кредиту над податковими зобов’язаннями, тобто при отриманні від’ємного значення суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 Закону України №168/97, платник ПДВ отримує право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, в тому числі на рахунок платника у банку. Законом України № 168/97 встановлено, що умовою для отримання платником податку права на зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку є фактична сплата цього податку постачальникам товарів (робіт, послуг).

За матеріалами перевірок ДПІ підтверджує наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних та сплати податку на додану вартість постачальникам у складі вартості товарів. Крім цього, актом перевірки, а також дослідженими деклараціями та звітніми квитанціями до них, підтверджується своєчасність подання та правильність складання позивачем декларації з ПДВ за червень, липень, серпень 2009 року.

ДПІ у провину позивачу ставиться несплата податку на додану вартість постачальниками позивача по 2 ланцюгу у господарських відносинах, а саме: ТОВ «Діамант», ТОВ «Вісмут 2009», ТОВ «Багмір».

Зокрема, щодо суми бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2009 року на 216628,70 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0002302301/0.

Так, дослідженими в судовому засіданні доказами щодо завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за червень на 216628,70 грн. судом встановлено, що твердження відповідача про несплату податку на додану вартість постачальником по 2 ланцюгу - ТОВ «Діамант» грунтуються виключно на акті Макіївської ОДПІ від 17.11.2009 року № 2266/23-3/25114271 «Про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ «Діамант» (код ЄДРПОУ 25114271) з питань підтвердження отриманих від платника податків ТОВ «Адель Експо» (код ЄДРПОУ 34382034) відомостей за період травень 2009 року» та листі Макіївської ОДПІ від 17.11.2009 року № 29517/7/23-311. Зі змісту акта та листа вбачається, що провести перевірку для підтвердження взаєморозрахунків між постачальником позивача по 1 ланцюгу ТОВ «Адель Експо» та постачальником по 2 ланцюгу ТОВ «Діамант» не можливо, оскільки товариство не знаходиться за юридичної адресою. Крім цього, ТОВ «Діамант», відповідно до ухвали суду від 14.09.2009 року знято з податкового обліку, а 29.09.2009 року його держреєстрацію скасовано.

Разом з цим, відповідно до зазначеного акту 09.07.2009 року ТОВ «Діамант» до Макіївської ОДПІ була подана податкова звітність за травень 2009 року, в тому числі і по ПДВ. Зокрема в декларації з ПДВ за травень сума за рядком 9 «Усього податкових зобов’язань» становила 356987,0 грн.

Тобто, на момент укладання договору поставки товару (соняшника) між ТОВ «Адель Експо» та ТОВ «Діамант», останній був платником ПДВ та діяльність його не була припинена. Доказів несплати ТОВ "Діамант" ПДВ, яке виникло внаслідок виконання умов договору поставки з ТОВ «Адель Експо», відповідачем не надано.

Щодо суми бюджетного відшкодування з ПДВ за липень 2009 року на 315234,26 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0002312301/0.

Так, аналізуючі надані відповідачем докази, суд встановив, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0002302301/0 від 23.11.2009 року став лист Миргородської ОДПІ від 12.11.2009 р. № 1042/7/23-415, відповідно до якого провести перевірку для підтвердження взаєморозрахунків між постачальником позивача по 1 ланцюгу ТОВ «Адель Експо» та постачальником по 2 ланцюгу ТОВ «Вісмут 2009» не можливо, оскільки товариство не знаходиться за юридичної адресою. Крім цього, відповідно до листа 17.07.2009 року анульовано свідоцтво платника ПДВ.

Тобто, на момент укладання договору поставки товару (соняшника) між ТОВ «Адель Експо» та ТОВ «Вісмут 2009», останнє здійснювало свою діяльність та було платником ПДВ. Відповідачем не надано суду доказів несплати ТОВ «Вісмут 2009» ПДВ за договором поставки з ТОВ «Адель Експо».

Щодо суми бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2009 року на 282139,18 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0002412301/0.

Судом встановлено, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0002412301/0 від 26.11.2009 року став лист Миргородської ОДПІ від 12.11.2009 року № 1041/7/23-415, відповідно до якого провести перевірку для підтвердження взаєморозрахунків між постачальником позивача по 1 ланцюгу ТОВ «Адель Експо» та постачальником по 2 ланцюгу ТОВ «Багмір» не можливо, оскільки товариство не знаходиться за юридичною адресою. Доказів несплати ТОВ «Багмір» ПДВ, яке виникло внаслідок виконання умов договору поставки з ТОВ «Адель Експо», відповідач суду не надав.

Аналіз приписів Закону України № 168/97-ВР дає підстави для висновку про те, що на платника податків не покладено функцію контролю за нарахуванням та сплатою ПДВ до бюджету постачальниками товарів (робіт, послуг). Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ вказану функцію покладено на податкову службу, а єдиним документом, що підтверджує для покупця цих товарів сплату або намір сплатити ПДВ до бюджету, є податкова накладна.

Отже, позиція ДПІ, що у разі не підтвердження сплати ПДВ до бюджету постачальниками товарів (робіт, послуг), у позивача відсутнє право на бюджетне відшкодування, не відповідає вимогам законодавства з податку на додану вартість.

Пунктом 10.2 ст.10 Закону України № 168/97-ВР встановлено, що платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Із наведеного слідує, що сама по собі несплата продавцем в разі фактичного здійснення господарської операції (що не заперечує ДПІ) не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Крім цього, Законом України № 168/97-ВР не передбачено механізму контролю і відповідальності покупця за сплату податку на додану вартість постачальниками товарів (робіт, послуг) по ланцюгу до виробника.

Оскільки у позивача наявні належним чином оформлені податкові накладні, ним сплачено постачальнику - ТОВ «Адель Експо» у повному обсязі податок на додану вартість у складі вартості поставлених товарів, належним чином оформлені та здані до ДПІ податкові декларації, тобто позивачем виконані всі вимоги Закону № 168/97-ВР, то відповідно він має право на включення до податкового кредиту сплачених сум ПДВ.

Відповідно до ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно зі ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що при прийнятті податкових повідомлень-рішень від 23.11.2009 року № 0002302301/0, № 0002312301/0 та від 26.11.2009 року за № 0002412301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 814002,14 грн., державною податковою інспекцією у Білозерському районі, як суб'єктом владних повноважень, не враховано всіх обставин, що мають значення для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень та не надано суду належних доказів їх правомірності.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги дочірнього підприємства "Вендельн Україна» є обгрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Позов дочірнього підприємства "Вендельн Україна" до державної податкової інспекції у Білозерському районі про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 23.11.2009 року №0002302301/0, яким дочірньому підприємству "Вендельн Україна" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 216628,70 грн.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 23.11.2009 року №0002312301/0, яким дочірньому підприємству "Вендельн Україна" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 315234,26 грн.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 26.11.2009 року №0002412301/0, яким дочірньому підприємству "Вендельн Україна" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 282139,18 грн.

Стягнути із Державного бюджету на користь дочірнього підприємства "Вендельн Україна" понесені ним судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 19 лютого 2010 р.

Суддя Кисильова О.Й.