Постанова № 8087476, 27.11.2009, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2009 року

<ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-45852/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Шевякова І.С.,

при секретарі –Мушук В.В.,

за участю:

представника позивача - Хоценко Р.О.

представника відповідача - Олейнікова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Козельщинський комбікормовий завод"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекціїпро скасування податкового повідомлення-рішення №0000402301/0/3383 від 14.11.2008 року, №0000402301/1/948 , №0000402301/1/949 від 25.03.2009 року, -

В С Т А Н О В И В:

09 липня 2009 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Козельщинський комбікормовий завод"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекціїпро скасування податкового повідомлення-рішення №0000402301/0/3383 від 14.11.2008 року, №0000402301/1/948 , №0000402301/1/949 від 25.03.2009 року.

В обґрунтування даного позову було зазначено, що з 03.10.2008 року по 30.10.2008 року працівниками Кременчуцької ОДПІ було проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період часу з 01.10.2006 року по 30.06.2008 року, за результатами якої складено акт перевірки № 3164/23-210/05385298 від 04.11.2008 року (далі –Акт). На підставі зазначеного Акту КОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000402301/0/3383 від 14.11.2008 року, яким ТОВ «ККЗ»зобов’язано сплатити на користь Державного бюджету 239406,0 грн, з яких 165536 грн. –донараховане податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств та 73870,50 грн. –штрафні (фінансові) санкції. За наслідками адміністративного оскарження вказаного рішення відповідачем прийнято повідомлення-рішення №0000402301/1/948, №0000402301/1/949 від 25.03.2009 року, якими збільшено розмір штрафних (фінансових) санкцій. Рішення КОДПІ позивач вважає прийнятим необґрунтовано та безпідставно, оскільки донарахування прибуткового податку було зроблено на підставі висновків податкової служби про заниження валового прибутку за рахунок невключення до його складу сум коштів, які були отримані підприємством внаслідок припинення ряду юридичних осіб, що були засновниками ТОВ «ККЗ»та ТОВ «ККЗ»стало власником їхнього майна, що є вкладами цих засновників до статутного фонду ТОВ «ККЗ».

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, позову не визнавши. На позов КОДПІ направила письмові заперечення, у яких стверджувала про правомірність оскаржуваних рішень з огляду на те, що, як на думку працівників податкової служби, в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України маються записи про припинення ряду юридичних осіб, що були засновниками ТОВ «ККЗ». При цьому в новій редакції Статуту ТОВ «ККЗ»ці підприємства виключені, а розмір статутного фонду залишений без змін, тобто ТОВ «ККЗ» не було повернуто засновникам майно, що включено до статутного фонду після їхнього виходу, тому податкова служба стверджує, що ТОВ «ККЗ»безпідставно отримало та користується суми коштів (часток у статутному капіталі), що залишилися після ліквідації засновників, однак ця сума не включена до складу валового доходу, чим вчинено його заниження на порушення відповідних положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Окрім того, підприємством вчинено порушення норм цього ж Закону, що полягало у включенні в жовтні 2006 року до складу валових витрат попередньої оплати ТОВ «АФ Перемога», яка була частково повернута контрагентом, однак коригування валових витрат на суму частково повернуто попередньої оплати підприємством не було проведено, що призвело до завищення валових витрат на 54700 грн. Також встановлено не включення підприємством до обсягу отриманих за 2007 рік доходів коштів у сумі 25900 грн. На цих підставах просили відмовити у задоволенні позову.

У ході судового розгляду представником позивача були змінені позовні вимоги. Відповідно до змінених позовних вимог просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ:

№ 0000402301/0/3383 від 14.11.2008 року;

№ 0000402301/0/3384 від 21.11.2008 року;

№ 0000402301/1/948, №0000132301/1/949 від 25.03.2009 року;

№0000132301/1/1383 від 28.04.2009 року;

№ 0000402301/2/1694 від 27.05.2009 року;

№ 0000132301/2/1695 від 27.05.2009 року;

№ 0000402301/3/2086 від 03.07.2009 року;

№ 0000132301/3/2087 від 03.07.2009 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов та наполягав на задоволенні позовних вимог.

Пояснив, що оскаржувані рішення вважає прийнятими необґрунтовано, вони прийняті не на підставі та у порушення вимог закону, оскільки податкова служба невірно трактує норми закону щодо переходу права власності на частки у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю; неповно вивчила документи у ході перевірки щодо тих даних фінансово-господарської діяльності, про які податковою зроблено висновок щодо порушення законів про оподаткування, зокрема, підприємством було скориговано валові витрати та валовий доход, з приводу яких КОДПІ зроблено донарахування.

На підтвердження своєї позиції представник позивача надав докази у судовому засіданні, які досліджені та викладені нижче.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на ті ж доводи, що викладені у письмових запереченнях, зміст яких описано вище.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

          ТОВ «Козельщинський комбікормовий завод» зареєстроване як юридична особа 09.10.2000 року та взяте на податковий облік 01.11.2000 року.

З 03.10.2008 року по 30.10.2008 року Кременчуцькою ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ «ККЗ»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період часу з 01.10.2006 року по 30.06.2008 року. Результати перевірки оформлені Актом № 3164/23-210/05385298 від 04.11.2008 року. Згідно висновків даного Акту, перевіркою встановлені порушення ТОВ «ККЗ»пп.4.1.6 п.4.1. ст. 4, п.п. 11.3.1 п. 11.3. ст.. 11, п.п. 1.22.1 п. 1.2 ст. 1, п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 165536 грн., окрім того встановлено порушення п.п.6.5.1 п. 6.1. ст.. 6, п.п.»а»п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», щодо порушення правильності утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за 2006-2008 рр. в сумі 52,3 грн.

Висновки Акту зроблені на підставі тверджень перевіряючих, що викладені в Акті наступним чином.

Встановлено заниження валового доходу підприємства за 2007 рік на суму 25900 грн (3 квартал 2007 року), в порушення п.4.1. ст. 4, п.п. 11.3.1 п. 11.3. ст.. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Помилка виявлена співставлення обсягів доходів по р.01.1 Декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2007 року і р. 5 декларації по ПДВ, а також журналу ордеру по рахунку № 361 підприємства. (стор. 5 Акту).

Встановлено заниження валового доходу на суму 581547 грн. за 2006 –2008 рр. в порушення пп. 4.1.6 п.4.1. ст. 4, п.п. 11.3.1 п. 11.3. ст. 11, п.п. 1.22.1 п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- у зв’язку із тим, що частина із засновників ТОВ «ККЗ», а саме ПСП «Авангард», ПСП «Житниця», ПСП «Оберіг», ПСП «Василівське», ПСП «Промінь»були протягом 2006 –2008 рр. ліквідовані. Працівники податкової служби вважали, що виходячи з норм Цивільного кодексу України (ЦК), при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю, учасник мав право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Однак, податкова служба стверджує, що при ліквідації вищезгаданих підприємств, ТОВ «ККЗ»не було повернуто їм майно чи кошти, пропорційно до їхніх часток у статутному фонді, а тому підприємство безпідставно отримало та використовувало ці кошти (майно), при цьому до статуту підприємства, як зазначено в акті, не було внесено відповідні зміни та частки ліквідованих засновників продовжували перебувати на балансі ТОВ «ККЗ»(стор. 7 Акту).

Також КОДПІ встановлено завищення валових витрат за 4 квартал 2006 року у сумі 54700 грн.: в порушення п.п.5.1 ст. 5 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- підприємство включило до складу валових витрат передплату за сільгосппродукцію від ТОВ «АФ «Перемога», здійснену у попередніх податкових періодах. Ця оплата була частково повернута у листопаді місяці 2006 року у сумі 54700 грн., однак підприємство не здійснило коригування валових витрат на суму попередньої оплати, що була повернута (стор.10 акту).

Встановлено порушення п.п.6.5.1 п. 6.1. ст. 6, п.п. «а»п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», щодо порушення правильності утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за 2006-2008 рр. в сумі 52,3 грн. Дане порушення виникло у зв’язку із неправомірним, як на думку податкової служби, наданням соціальної пільги з податку з доходів фізичних осіб працівникам, заробітна плата яких перевищувала граничний розмір заробітної плати, що законодавчо встановлений, як умова надання такої соціальної пільги.

Акт перевірки підписаний представниками підприємства із зауваженнями.

За наслідками перевірки та на підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000402301/0/3383 від 14.11.2008 року, яким ТОВ «ККЗ»зобов’язано сплатити на користь Державного бюджету 239406,0 грн., з яких 165536 грн. –донараховане податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств та 73870,50 грн. –штрафні (фінансові) санкції; податкове повідомлення-рішення № 0000402301/0/3384 від 21.11.2008 року, яким визначено податкове зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 156,90 грн., з яких 52,30 грн. –за основним платежем, 104,6 грн. –штрафні (фінансові) санкції.

Повідомлення –рішення №0000402301/0/3383 від 14.11.2008 року оскаржувалося позивачем у адміністративному порядку до Кременчуцької ОДПІ, яка за наслідками розгляду скарг залишила їх без задоволення та прийняла і направила позивачу повідомлення-рішення №0000402301/1/948, яким визначено платнику податкове зобов’язання у сумі 239406,0 грн., з яких 165536 грн. –донараховане податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств та 73870,50 грн. –штрафні (фінансові) санкції; податкове повідомлення-рішення №0000132301/1/949 від 25.03.2009 року, яким визначено розмір штрафних (фінансових) санкцій у зв’язку із порушенням норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у розмірі 8897,50 грн.; до ДПА в Полтавській області, яка залишила скарги без задоволення, а прийняті рішення –без змін.

За наслідками адміністративного оскарження до ДПА в Полтавській області, КОДПІ винесла податкові повідомлення –рішення №0000132301/1/1383 від 28.04.2009 року, яким визначено розмір штрафних (фінансових) санкцій у зв’язку із порушенням норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у розмірі 8897,50 грн.; №0000402301/2/1694 від 27.05.2009 року, яким визначено платнику податкове зобов’язання у сумі 239406,0 грн.; №0000132301/2/1695 від 27.05.2009 року, яким визначено розмір штрафних (фінансових) санкцій у зв’язку із порушенням норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у розмірі 8897,50 грн.; №0000402301/3/2086 від 03.07.2009 року, яким визначено платнику податкове зобов’язання у сумі 239406,0 грн.; №0000132301/3/2087 від 03.07.2009 року, яким визначено розмір штрафних (фінансових) санкцій у зв’язку із порушенням норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у розмірі 8897,50 грн.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи оскаржувані рішення на предмет їх відповідності вищезазначеним критеріям, суд приходить до висновку про їх необґрунтованість та протиправність, виходячи з наступного.

Повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ, що оскаржуються, прийняті на підставі висновків про порушення окремих норм податкового законодавства, суть порушень викладена вище.

З приводу порушення, що, як на думку податкової служби, мало місце у зв’язку із припиненням юридичних осіб-засновників ТОВ «ККЗ»- суд не може погодитися із доводами відповідача про отримання підприємством прибутку за рахунок володіння частками у статутному фонді тих засновників, які припинені.

Порядок формування статутного фонду господарського товариства (в даному випадку - товариство з обмеженою відповідальністю), регулюється нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про господарські товариства", Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Виходячи із положень вказаних нормативних актів щодо порядку створення та формування статутного фонду юридичної особи, юридична особа є власником того майна, яке передано їй засновниками. Так, згідно п.1 ч. 1 ст.115 ЦК України, господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу. Виходячи зі змісту даних норм закону, суд вважає, що майно засновників ТОВ «ККЗ»(ПСП «Авангард», ПСП «Житниця», ПСП «Оберіг», ПСП «Василівське», ПСП «Промінь»), яке було передане у статутний фонд ТОВ «ККЗ», перейшло у власність позивача у момент його створення і таким чином підстави вважати, що це майно було отримано як прибуток ТОВ «ККЗ»в момент припинення цих юридичних осіб, що були засновниками (учасниками) Товариства - відсутні.

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

За визначенням підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 зазначеного Закону, валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів /робіт, послуг/, у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів /крім операцій з їх первинного випуску / розміщення / та операції з їх кінцевого погашення /ліквідації/.

Згідно з підпунктом 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 цього Закону датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця /замовника/ на банківський рахунок платника податку в оплату товарів /робіт, послуг/, що підлягають продажу, у разі продажу товарів /робіт, послуг/ за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт /послуг/ - дата фактичного надання результатів робіт /послуг/ платником податку.

Валовим доходом у відповідності до підпункту 4.1 статті 4 Закону про оподаткування, визначається загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

При цьому Законом про оподаткування не передбачено визначення внесків до статутного фонду господарського товариства як валового доходу.

Позицію відповідача, яка спирається на п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону про оподаткування, визначаючи внески до статутного фонду Товариства, належні засновникам, що припинені, як безповоротну фінансову допомогу, суд розцінює як таку, що не ґрунтується на вимогах закону.

Так, згідно із підпунктом 4.1.6 статті 4 Закону про оподаткування, валовий доход включає, зокрема, доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Безповоротна фінансова допомога, згідно підпункту 1.22.1 статті 1 Закону про оподаткування, - це:

- сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;

- сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора;

- сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності;

- основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

- сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Виходячи з вищевикладеного, оскільки безповоротна фінансова допомога - це, зокрема, сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод, суми коштів, що надійшли до статутного фонду –як на думку суду, не можуть відповідати визначенню безповоротної фінансової допомоги.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість та протиправність оскаржуваних рішень у частині донарахування податку та встановлення штрафних (фінансових) санкцій, вчинене КОДПІ за існуючі, як на думку відповідача, порушення, описані вище.

Аналогічні висновки суд робить щодо підстав оскаржуваних рішень, що стосуються завищення валових витрат за 4 квартал 2006 року у сумі 54700 грн. та заниження валового доходу підприємства за 2007 рік на суму 25900 грн. за 3 квартал 2007 року.

Так, за висновками відповідача підприємство не здійснило коригування валових витрат у зв’язку із поверненням у 2006 році 54700 грн. попередньої оплати ТОВ «АФ «Перемога».

Дане твердження спростоване у судовому засіданні представником позивача, який надав докази того, що таке коригування проведене позивачем. Так, представником позивача надано суду копії податкової звітності підприємства, згідно якої таке коригування проведено у грудні 2006 року, коли повернута попередня оплата від ТОВ «АФ «Перемога»була врахована підприємством шляхом відображення цих коштів у податковому обліку. Твердження відповідача про неправильність відображення даних у бухгалтерському та податковому обліку суд не приймає до уваги з огляду на те, що така неправильність у будь-якому випадку не вплинула на самостійне визначення податкового зобов’язання, вчинене підприємством у відповідному звітному періоді, якщо при такому визначенні повернення попередньої оплати, невірно відображене в облікових даних, було враховане.

Встановлення заниження валового доходу підприємства за 2007 рік на суму 25900 грн. (3 квартал 2007 року), в порушення п.4.1. ст. 4, п.п. 11.3.1 п. 11.3. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»суд розцінює як наслідок неповного з’ясування працівниками КОДПІ фактичних обставин. Так, згідно акту перевірки, помилка виявлена співставленням обсягів доходів по р.01.1 Декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2007 року і р. 5 декларації по ПДВ, а також журналу ордеру по рахунку № 361 підприємства. Представник позивача у судовому засіданні пояснила, що така помилка виявлена внаслідок врахування при формуванні податкового зобов’язання з ПДВ податкових декларацій попередніх періодів, у той же час у податковій звітності з податку на прибуток підприємств за відповідний період суми таких податкових декларацій враховані не були, оскільки ці суми були зараховані у попередньому звітному періоді. Внаслідок цього виникла розбіжність між даними податкового обліку у відповідний період, яку податкова трактувала як заниження валового доходу. Зворотного відповідач не довів, не надавши з цього приводу пояснень у судовому засіданні, також у акті перевірки відсутнє встановлення відповідачем конкретних фінансово-господарських операцій, які не враховані при формуванні даних звітності в частині валового доходу за відповідний період.

Що стосується податкового повідомлення-рішення № 0000402301/0/3384 від 21.11.2008 року, яким визначено податкове зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 156,90 грн. –суд приходить до висновку про його протиправність, виходячи з того, що п. 4.11 Наказу ДПА України № 327 від 10.08.2005 року «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», встановлено, що податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.

У даному випадку Акт перевірки був зареєстрований 04.11.2008 року, а відповідне повідомлення-рішення прийняте 21.11.2008 року –тобто, з порушенням встановлених строків. Жодних даних про причини порушення встановлених строків відповідач суду не надав та не пояснив.

При цьому суд вважає, що підставою для скасування цього повідомлення-рішення є порушення відповідачем критеріїв, встановлених ст. 2 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно п. 2 ст. 71 КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, приймаючи рішення, приходить до висновку, що позивач довів правомірність своїх вимог, у той же час відповідач довести правомірність своїх оскаржуваних рішень не зміг, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржувані рішення є протиправними і підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об"єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області

№ 0000404301/0/3383 від 14.11.08;

№ 0000402301/0/3384 від 21.11.08;

№ 0000402301/1/948 від 25.03.09;

№ 0000132301/1/949 від 25.03.09;

№ 0000132301/1/1383 від 28.04.09;

№ 0000402301/2/1694 від 27.05.09;

№ 0000132301/2/1695 від 27.05.09;

№ 0000402301/3/2086 від 03.07.09;

№ 0000132301/3/2087 від 03.07.09.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Козельщинський комбікормовий завод" судові витрати у сумі 3,40 грн.

Копію постанови направити сторонам.

          Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 02.12.09.

          Суддя                                                                                І.С. Шевяков