Постанова № 8087395, 01.03.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

01.03.10Справа №2а-14798/09/13/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Ольшанській Т.С. , при секретарі Барабановій А.І., за участю

представника позивача - не з'явився,

представника відповідача – не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

за позовом Державної податкової інспекції у Білогірському районі АР Крим

до Кримського Республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Білогірська"

про стягнення заборгованості у сумі 100436,78 грн.

Обставини справи: Державна податкова інспекція у Білогірському районі АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовною заявою про стягнення з Кримського Республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Білогірська" 100436,78грн. заборгованості зі сплати податку з доходів фізичних осіб.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не сплачує у встановлені законами строки суми податку з доходів фізичних осіб.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, сповіщений належним чином - судовою повісткою.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, сповіщений належним чином - судовою повісткою. 26.01.2010 до Окружного адміністративного суду АР Крим надійшла заява, у якій відповідач зазначає, що позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 4 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1,3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до підпункту 2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року (далі Закон № 2181) податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов’язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Згідно з ч. 5 ст. 78 Бюджетного кодексу України Податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету зараховуються безпосередньо на рахунок відповідного бюджету, відкритий в територіальному органі Державного казначейства України, і не можуть акумулюватися на рахунках органів стягнення. Податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи визнаються зарахованими в доход місцевого бюджету з моменту зарахування на рахунок відповідного бюджету, відкритий в територіальному органі Державного казначейства України Податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету зараховуються безпосередньо на рахунок відповідного бюджету, відкритий в територіальному органі Державного казначейства України, і не можуть акумулюватися на рахунках органів стягнення. Податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи визнаються зарахованими в доход місцевого бюджету з моменту зарахування на рахунок відповідного бюджету, відкритий в територіальному органі Державного казначейства України.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб’єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються суб’єктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція у Білогірському районі АР Крим є органом виконавчої влади та суб’єктом владних повноважень.

Відповідно до ст.2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” № 3813 від 24.12.1993 року головним завданням державних податкових інспекцій є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів та інших платежів і неподаткових доходів (далі - податків, інших платежів) і внесків до державних цільових фондів, встановлених законодавством України.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 4 грудня 1990 року N 509-XII визначено, що податкові органи мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція у Білогірському районі АР Крим уповноважена здійснювати контроль за додержанням податкового законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб’єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом.

Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб’єктами господарювання.

Кримське Республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Білогірська" зареєстроване Білогірською районною державною адміністрацією АР Крим 26.08.1994 як юридична особа, про що видане відповідне Свідоцтво Серії А00 №569675 (а.с.52).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач перебуває на обліку платника податків у ДПІ у Білогірському районі АР Крим.

Таким чином, судом встановлено, що Кримське Республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Білогірська" є суб’єктом господарювання, юридичною особою, платником податків, зобов’язаний виконувати обов’язки, покладені на нього законами у зв’язку зі здійсненням господарської діяльності, а також належного нарахування та сплати податків.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.2,3 ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25 червня 1991 року N 1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов’язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п. 4.1.1. статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Порядок, підстави та строки сплати податку з доходів фізичних осіб передбачені Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 року № 889 –ІV.

Відповідно до пункту 1.2. статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання;

Відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” примусове стягнення - звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків.

Відповідно до пункту 1.13. статті 1 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” податок з доходів фізичних осіб - плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок згідно з цим Законом.

Пунктом 8.1.1. статті 8 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Пунктом 17.1. статті 17 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи).

Судом встановлено, що посадовими особами податкових органів було складено акт про результати виїзної планової перевірки КРП “ВПВКГ м. Білогірськ” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року № 2552/23-02/03332518 від 14.10.2009, в якому вказано, що перевірка проводилась з 21.09.2009 року по 09.10.2009 року з відома директора підприємства та в присутності бухгалтера підприємства.

В результаті перевірки було встановлено порушення п.п. 4.2.1 п.4.2 статті 4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 року №889- IV з питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 17,70 грн.

Відповідно до розрахунку повноти та своєчасності внесення до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб до бюджету, станом на 01.07.2009 заборгованість по податку з доходів фізичних осіб складає 100436,78 грн., у тому числі основного боргу - 17,70 грн., штрафні санкції - 35,40 грн. та пені - 100383,68 грн.

На підставі проведеної перевірки позивачем винесено податкове повідомлення - рішення №0000911701/0 від 19.10.2009 на загальну суму 100436,78 грн. у тому числі: за основним платежем - 17,70 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 35,40 грн. та пеня - 100383,68 грн., яке було отримане відповідачем 19.10.2009, про що свідчить підпис на корінці рішення (а.с.60).

Згідно статті 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” однією із задач органів податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, повною і своєчасною сплатою до бюджетів податків і зборів.

Закон України “Про державну податкову службу в Україні” передбачає стягнення до бюджетів і державних цільових фондів сум недоїмок, пені у випадках, порядку і розмірах, передбачених законами України.

У порядку ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів сплати заборгованості у повному обсязі.

Станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед бюджетом становить 100436,78 грн., що підтверджується наявними у справі первинними доказами виникнення податкових зобов’язань.

За таких обставин справи позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, і відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Вступну та резолютивну частину постанови проголошено в судовому засіданні 01.03.2010.

У повному обсязі постанову складено та підписано

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Кримського Республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Білогірська" (97600, м. Білогірськ, вул. Мирошниченка, 11А: ЄДРПОУ 03332518) заборгованість з податку з доходів фізичних осіб у сумі 100436,78 грн. (на р/р 33212800700068 ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополя, до місцевого бюджету м. Білогірськ, МФО 824026, ЕДРПОУ 34740761).

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                         Ольшанська Т.С.