Рішення № 80871981, 28.03.2019, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1110/18

Номер провадження 2/541/259/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2019 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Городівського О.А.

за участю секретаря Ніколаєнко М.В.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» Миргородський комбінат хлібопродуктів №1 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку,

установив:

24 травня 2018 року до Миргородського міськрайонного суду звернувся ОСОБА_2 з позовною заявою до Дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» Миргородський комбінат хлібопродуктів №1 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

На підтвердження позовних вимог, ОСОБА_2 зазначає, що перебуваючи у черговій оплачуваній відпустці йому було повідомлено директором Миргородського КХП №1, ОСОБА_3, що з 02 квітня 2018 року на підприємстві працює новий керівник – ОСОБА_1, у зв’язку з чим необхідно звільнити ОСОБА_2 із займаної посади заступника директора. Після чого 23.04.2018р. ОСОБА_2 було ознайомлено під підпис з наказом про звільнення №57-к від 30.03.2018 р.

Вважаючи вищевикладені дії незаконними, оскільки заяв на звільнення він не писав, а у разі звільнення за ініціативою роботодавця, його не було повідомлено за два місяці, тому просив суд поновити його на займаній посаді.

Разом з тим, вважав, що за час вимушеного прогулу на його користь необхідно стягнути з ДП ДАК «Хліб України» Миргородський комбінат хлібопродуктів №1 середній заробіток у сумі 12 075, 00 грн.

29.05.2018 прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_2 та на підставі ч. 1 ст. 274 ЦПК України ухвалено про її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання позивач не з’явився, до суду надав письмове клопотання про проведення судового розгляду без його участі.

Представник позивача, ОСОБА_4, який діє на підставі ордеру, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Суду пояснив, що жодних підстав не існувало для звільнення ОСОБА_2, окрім цього, в період звільнення він перебував у відпустці.

Представники відповідача ОСОБА_5 та ОСОБА_1 будучи присутніми в судовому засіданні позовні вимоги заперечили. Наполягали на законності звільнення позивача з посади на підставі п. 1 ч 1 ст. 36 КЗпП України. В наказі про звільнення за угодою сторін вказано, що підставою звільнення є заява ОСОБА_2, надати яку суду вони не мають можливості, так попереднє керівництво не передало їм документацію, серед якої повинна бути заява позивача.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до копії трудової книжки серії АЕ №157363, ОСОБА_2 Наказом №80-к від 31.08.2016 року прийнятий на посаду заступника директора Дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» Миргородський комбінат хлібопродуктів №1.

Згідно копії Наказу №57-к від 30.03.2018 року, ОСОБА_2 заступника директора, звільнено 30.03.2018р. на підставі п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України, за угодою сторін.

Як вказує позивач у позовні заяві, з наказом про звільнення він ознайомлений 23 квітня 2018 року, про що свідчить його підпис, так як він перебував у відпустці і ознайомився з наказом після повернення з відпустки. Також суду не надано в якості доказу наказу про відкликання ОСОБА_2 з відпустки, який повинен стати передумовою для її припинення та подальшого звільнення. Представники відповідача не надали доказів, які б спростовували твердження позивача про час ознайомлення із наказом. Вже 22 травня 2018 року ОСОБА_2 направив на адресу суду позовну заяву поштовою кореспонденцію, додержуючись терміну встановленого ч. 1 ст. 233 КЗпП України.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 було звільнено на підставі п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України, за угодою сторін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є угода сторін. У випадку, коли працівник вимагає достроково розірвати укладений з ним строковий трудовий договір, а роботодавець не заперечує щодо припинення з цим працівником трудових відносин, такий договір може бути припинено за угодою сторін згідно з пунктом 1 статті 36 КЗпП України. Слід зазначити, що законодавством не встановлено відповідного порядку чи строків припинення трудового договору за угодою сторін, у зв'язку з чим вони визначаються працівником і власником або уповноваженим ним органом у кожному конкретному випадку.

Припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 КЗпП України застосовується у випадку взаємної згоди сторін трудового договору, але пропозиція (ініціатива) про припинення трудового договору за цією підставою може виходити як від працівника, так і від власника або уповноваженого ним органу.

Слід мати на увазі, що пропозиція (ініціатива) і сама угода сторін про припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 КЗпП України можуть бути в письмовій або в усній формі.

В наказі про звільнення ОСОБА_2 № 57-к від 30.03.2018 року вказано, що підставою для звільнення та видачі наказу є письмова заява ОСОБА_2. Позивач заперечує написання заяви про звільнення, в тому числі і з підстави передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України. Суду не надано у якості доказу оригіналу чи належно засвідченої копії заяви про звільнення за згодою сторін ОСОБА_2 Також не надано іншого належного та допустимого доказу, який підтверджував би існування такої заяви.

Акт № 3/04-1 від 03.04.2018, який наданий директором ДАК «Хліб України» Миргородський комбінат хлібопродуктів №1 ОСОБА_1 складений ним особисто, в якому вказано, що йому не передано попереднім керівником документи щодо кадрового обліку на підприємстві, на переконання суду не спростовує твердження про відсутність заяви ОСОБА_2 про звільнення. Чинним законодавством не передбачена особиста передача документів вказаного виду під час зміни керівництва підприємства, дані документи оформляються та зберігаються у відділі кадрів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так як представниками відповідача не доведено наявності заяви ОСОБА_2 про звільнення його з посади заступника директора ДАК «Хліб України» Миргородський комбінат хлібопродуктів №1, суд приходить до висновку про незаконність звільнення позивача на підставі пункту 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП, наслідком чого є поновлення його на посаді.

Статтею 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законних підстав або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік.

Враховуючи викладене, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, вимога ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу на підставі ст. 235 КЗпП України також підлягає до задоволення, в межах заявлених позовних вимог 12075 грн.

Згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100 (із змінами і доповненнями) для визначення середнього заробітку за час вимушеного прогулу середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за два останні місяці роботи. На момент постановлення рішення відсутня інформація про виплати позивачу за два останні місяці роботи, що унеможливлює провести точні та достовірні обрахунки відповідно до Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати.

У зв’язку із задоволення двох позовних вимог ОСОБА_2, який був звільнений від сплати судового збору на момент звернення із позовом, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України судові витрати в сумі 1409 грн. 60 коп. підлягають стягненню з відповідача в доход держави.

Керуючись ст.ст.258, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Поновити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1) на посаді заступника директора Дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» Миргородський комбінат хлібопродуктів №1 (код ЄДРПОУ 00952172);

Стягнути з Дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» Миргородський комбінат хлібопродуктів №1 (код ЄДРПОУ 00952172) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 12 075,00 грн. (дванадцять тисяч сімдесят п’ять гривень).

Стягнути з Дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» Миргородський комбінат хлібопродуктів №1 (код ЄДРПОУ 00952172) на користь держави судовий збір в сумі 1409 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду області через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення виготовлено 01 квітня 2019 року.

Суддя: О.А. Городівський