Рішення № 80871715, 27.03.2019, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/294/2019

Справа № 536/193/18

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.03.2019 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Сьоря С.І., за участю: секретаря - Яворської А.Г., відповідача – ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці Полтавської області цивільну справу за позовом юридичної особи – Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Файненс Сервіс» до фізичної особи – ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Нью Файненс Сервіс» звернулось до суду з позовом, відповідно до якого просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 14.03.2014 року №Л69.188.28195 у розмірі 18 720 грн. 37 коп.

Свої вимоги мотивував тим, що 14.03.2014 року між Публічним акціонерним товариством «ОСОБА_2 та ОСОБА_1І було укладено кредитний договір № Л69.188.28195. Згідно із Кредитним договором Відповідач отримав кредит в розмірі 14 000 грн., зі сплатою 25,25 % річних, з погашенням кредиту та процентів у терміни, передбачені встановленим Кредитним договором графіком щомісячних платежів. Банк повністю виконав свої зобов’язання згідно кредитного договору та надав Відповідачу кредитні кошти, що підтверджується видатковим касовим ордером. Станом на 30.09.2015 року Відповідач не повернув Банку отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатив нараховані відсотки та комісію, на загальну суму 18 720,37 грн.

30 вересня 2015 року між ТОВ «Факторингова компанія «Рантьє» та ПАТ «Ідея Банк» укладено договір факторингу № 30/09-1. Згідно умов ОСОБА_3 факторингу Клієнт (первісний кредитор, ОСОБА_3) відступив (передав у власність) Факторові (новому кредитору) з 30.09.2015 року, а Позивач, відповідно до ОСОБА_3 факторингу та вимог чинного законодавства, набув право грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором.

Також, 28.02.2017 року між ТОВ «Факторингова компанія «Рантьє» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СЕРЕТ», яке змінило найменування на ТОВ «Нью Файненс Сервіс», відповідно до чинного законодавства України, був укладений Договір

факторингу № 28/02-1, за умовами якого відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № Л69.188.28195 від 14.03.2014 року, за яким Відповідач являється боржником. Станом на 28 лютого 2017 року (дата відступлення права вимоги) загальна заборгованість за кредитним договором Л69.188.28195 становила 18 720,37 грн.

На виконання вимог ст. 1082 ЦК України Відповідача письмово повідомлено про відступлення права вимоги ТОВ «НФС» за кредитним договором шляхом направлення відповідного повідомлення на адресу його реєстрації.

Сума боргу Відповідача за кредитним договором станом на дату відступлення права вимоги 28 лютого 2017 року становила : заборгованість за тілом кредиту 13 543,84 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками та комісіями 5176, 53 грн., а всього 18 720, 37 грн.

Станом на 11.01.2018 року заборгованість за кредитним договором становить: заборгованість за тілом кредиту 13 543,84 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками та комісіями 5176, 53 грн., а всього 18 720, 37 грн..

Заборгованість Відповідача також підтверджується випискою по особовому рахунку №29092418828195.980 та розрахунком заборгованості станом на 11 січня 2018 року.

Враховуючи невиконанням Відповідачем умов Кредитного договору, 08.12.2017 на адресу Відповідача ТОВ «НФС» направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов’язань. Згідно даної вимоги ТОВ «НФС» вимагало терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення новим Кредитором цієї вимоги виконати зобов’язання по Кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити відсотки (проценти) за користування кредитними коштами, та інші платежі за Кредитним договором. Також Відповідачу було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за Кредитним договором в тридцятиденний строк з дня направлення цієї вимоги ТОВ «НФС» будуть здійсненні заходи щодо примусового стягнення із Відповідача заборгованості за кредитним договором на власний вибір Кредитора. Отже, оскільки Відповідач на даний момент у добровільному порядку не сплатив заборгованість за кредитним договором, Позивач змушений звернутись за захистом своїх порушених прав та інтересів до суду.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, згідно клопотання, що міститься у позовній заяві, просить розглядати справу у його відсутність.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та зазначив, що дійсно укладав кредитний договір, однак сума кредиту складала 10 000 грн. та на виконання кредитного договору йому було видано лише 9 300 грн. Заборгованість за кредитним договором сплачував два чи три рази і у якій сумі не пам»ятає. Також вважає, що до частини заборгованості сплив строк позовної давності, що є підставою для відмови у позові.

Вислухавши пояснення відповідача, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Ст.ст. 626, 628 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами. (ст. 629 ЦК України).

14 березня 2014 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №Л69.188.28195, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит на поточні потреби, в сумі 14 000 грн., а позичальник зобов’язався одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) і комісіями згідно з умовами цього ОСОБА_3 та Додатком №1 від 14.03.2014 року до даного ОСОБА_3, який становить його невід’ємну частину.

Згідно п. 1.3 ОСОБА_3 за користування кредитом ОСОБА_1 зобов’язався сплачувати проценти в розмірі 25,25% річних від залишкової суми кредиту.

Відповідно до п.2.1 ОСОБА_3 позичальник зобов’язався повернути кредит разом з процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості в 40 щомісячних внесках до 14 дня/числа кожного місяця, при чому перші 39 внески/внесків у рівній сумі 521,18 гривень, а останній внесок 544,11 гривень до 14.07.2017 року.

Відповідно до п.3.2.3 ОСОБА_3 має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, плати за обслуговування кредитної заборгованості, відшкодування битків і витрат на стягнення боргу, а Позичальник зобов’язаний на вимогу Банку достроково виконати вказані грошові зобов’язання в разі, якщо позичальник порушив терміни сплати поточних місячних внесків більш ніж на 1 календарний місяць.

Згідно п. 4.3.1 ОСОБА_3 позичальник зобов’язався сплатити пеню (штрафні санкції), що нараховуються за кожен день прострочки на прострочену суму (кредиту, процентів, плати за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі: 0,15% в період прострочення оплати від 1 до 60 днів та 0,65% в період прострочення оплати з 61 дня по день повного погашення боргу за цим ОСОБА_3.

Відповідно до п. 5.2 ОСОБА_3 даний договір вступає в силу з дня його підписання сторонами та діє до 14.07.2017 року, але в будь – якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов’язань за ОСОБА_3.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання с його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом, свій обов’язок згідно кредитного договору ОСОБА_3 виконав у повному обсязі, що підтверджується меморіальним ордером №ТR.1834581 від 17 березня 2014 року, випискою по рахунку за період з 10.06.2014 року по 10.06.2014 року, розрахунком заборгованості за кредитним договором №Л69.188.28195, які надані позивачем, а відповідач свої зобов»язання за кредитним договором виконує не належним чином, зокрема 10.06.2014 року сплатив заборгованість по відсоткам за користування кредитом в сумі 115 грн. 84 коп. та сплатив заборгованість по тілу кредиту у розмірі 456 грн. 16 коп., після чого відповідні кошти на виконання зобов»язань за кредитним договором не сплачував та станом на 11.01.2018 року заборгованість за кредитним договором склала 18 720 грн. 37 коп., а саме заборгованість за тілом кредиту – 14 543 грн. 84 коп., заборгованість за нарахованими та не сплаченими відсотками – 5 176 грн. 53 коп.

Відповідно до ст..ст.1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

30 вересня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Рантьє" та Публічним акціонерним товариством "Ідея Банк" укладено договір факторингу № 30/09-1, відповідно до якого до ТОВ "Факторингова компанія "Рантьє" з 30 вересня 2015 року перейшло право вимоги до боржників за кредитними договорами, зокрема і за кредитним договором №Л69.188.28195, який укладено 14 березня 2014 року між ПАТ «Ідея Банк" та ОСОБА_1, що підтверджується також витягом з Додатку №2 до ОСОБА_3 факторингу 30/09-1 від 30.09.2015.

Відповідно до витягу з Додатку №2 до ОСОБА_3 факторингу 30/09-1 від 30.09.2015 станом на 30 вересня 2015 року (дата відступлення права вимоги) загальна заборгованість за кредитним договором №Л69.188.28195 від 14.03.2014 року становила 18 720 грн. 37 коп., де 13 543 грн. 84 коп. заборгованість за основним боргом та 5176 грн. 53 коп. заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами й комісією.

28 лютого 2017 року між ТОВ «Факторингова компанія «Рантье» та ТОВ «Фінансова компанія «Серет», яке змінило найменування на ТОВ «Нью Файненс Сервіс» укладено Договір факторингу № 28/02-1, за умовами якого відбулося відступлення права вимоги у тому числі за Кредитним договором №Л69.188.28195 від 14.03.2014 року.

Відповідно до витягу з Додатку №2 до ОСОБА_3 факторингу № 28/02-1 від 28.02.2017 року станом на 28 лютого 2017 року (дата відступлення права вимоги) загальна заборгованість за кредитним договором №Л69.188.28195 від 14.03.2014 року становила 18 720 грн. 37 коп., де 13 543 грн. 84 коп. заборгованість за основним боргом та 5176 грн. 53 коп. заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами й комісією.

Статтею 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж

04 грудня 2017 року за вих.№Л69.188.28195 ТОВ «Нью Файненс Сервіс» на адресу ОСОБА_1 направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов’язань, відповідно до якої позивач вимагав від відповідача терміново, протягом тридцяти календарних днів з дня направлення вимоги виконати зобов»язання за кредитним договором, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нарахованої на день повного погашення заборгованості та інші платежі за Кредитним договором.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов»язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та зазначив, що дійсно укладав кредитний договір, однак сума кредиту складала 10 000 грн. та на виконання кредитного договору йому було видано лише 9 300 грн.

Суд вказані твердження відповідача до уваги не приймає, оскільки останнім суду не надано жодного належного доказу, який би підтверджував вказані твердження та останні спростовуються наданими позивачем суду письмовими доказами.

Також при обґрунтуванні відзиву на позов та в судовому засіданні відповідач зазначив про наявність підстав для відмови у задоволенні позову у зв»язку із спливом строку позовної давності.

За змістом ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Тобто позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи.

Відповідно до ст.. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено ч.2 ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.. 1048 цього Кодексу.

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини від дня, коли відбулося це порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо за кожним простроченим платежем.

Відповідно до п.2.1 Кредитного ОСОБА_3 позичальник зобов’язався повернути кредит разом з процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості в 40 щомісячних внесках до 14 дня/числа кожного місяця, при чому перші 39 внески/внесків у рівній сумі 521,18 гривень, а останній внесок 544,11 гривень до 14.07.2017 року.

Таким чином, умовами договору погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.

Відповідно до ст.. 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч.4 ст. 267 ЦК України).

У випадку встановлення умовами договору окремих самостійних зобов’язання, які деталізують обов’язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже, і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен має право на справедливий розгляд його справи судом.

Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зауважує, що «позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення. Періоди позовної давності, які є звичним явищем у національних правових системах Договірних держав, переслідують декілька цілей, що включають гарантування правової визначеності й остаточності та запобігання порушенню прав відповідачів, які могли би бути ущемлені у разі, якщо би було передбачено, що суди ухвалюють рішення на підставі доказів, які могли стати неповними внаслідок спливу часу» (див. mutatis mutandis рішення у справах «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» від 20 вересня 2011 року («OAO Neftyanaya Kompaniya Yukos v. Russia», заява № 14902/04, § 570), «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» від 22 жовтня 1996 року («Stubbings and Others v. the United Kingdom», заяви № 22083/93 і № 22095/93, § 51)).

Із системного аналізу норм статей 261, 530, 631 ЦК України, слід дійти висновку про те, що в разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, кредитор протягом усього часу до закінчення строку виконання останнього зобов'язання має право заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини позики, що підлягає сплаті разом з нарахованими відсотками, а також стягнути несплачені до моменту звернення кредитора до суду з позовом щомісячні платежі (з відсотками) в межах позовної давності щодо кожного з цих платежів. В останньому випадку, перебіг позовної давності буде починатися залежно від закінчення строку сплати кожного зі щомісячних платежів. Отже, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначене періодичними щомісячними платежами, повинна обчислювати з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Враховуючи викладене, дату звернення позивача до суду з даним позовом (30.01.2018 року), а також те, що відповідач просив застосувати наслідки спливу строку позовної давності, то суд приходить до висновку, що наявні підстави для застосування наслідків спливу позовної давності, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором №Л69.188.28195 від 14.03.2014 року, в межах трирічного строку позовної давності, в сумі 15 658,33 грн.

Відповідно до ст..141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 473 грн. 80 коп.

Керуючись статтями 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 263, 264, 265, 280, 281, 282 ЦПК України, ст. ст.526, 611, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Файненс Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання зареєстровано за адресою: 39600, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Файненс Сервіс» (01004 м.Київ вул.Велика Васильківська, 23 Б, код ЄДРПОУ: 39691431) заборгованість за кредитним договором №Л69.188.28195 від 14.03.2014 року у розмірі 15 658 грн. 33 коп. та 1 473 грн. 80 коп. сплаченого судового збору.

В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду через Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 02 квітня 2019 року.

Суддя