Ухвала суду № 80866909, 01.04.2019, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/7155/18

Провадж.4-с/202/6/2019

УХВАЛА

Іменем України

01 квітня 2019 року Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська

в складі:судді - ОСОБА_1,

при секретарі – Шишляннікові О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі скаргу ОСОБА_2 на дії Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, заінтересовані особи – Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_3, Публічне акціонерне товариство «Акцент-Банк», -

В С Т А Н О В И В:

12.11.2018 року заявник звернувся до суду зі скаргою на дії Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області. В обґрунтування скарги заявник зазначив, що Індустріальним районним судом міста Дніпропетровська 11.07.2011 року було видано виконавчий лист № 2-617/11 про стягнення з нього на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості. Постановою державного виконавця від 21.07.2011 року по виконавчому провадженню з виконання вказаного виконавчого листа № 28289431 накладено арешт на належну йому на той час 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер обтяження 11410431). Постановою державного виконавця від 25.10.2013 року виконавчий лист повернутий без виконання стягувачеві за заявою останнього та виконавче провадження завершено, однак арешт з його майна знятий так і не був. Заявник зазначив, що 28.11.2016 року, в позасудовому порядку, стягувачем ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено забезпечену іпотекою грошову вимогу шляхом набуття права власності на іпотечне майно: квартиру за адресою АДРЕСА_1. 26.10.2018 року він, заявник, звернувся до Шевченківського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області із заявою про скасування обтяження № 11410431 від 21.07.2011 року, однак відповіді так і не отримав. 08.11.2018 року у виконавчій службі йому було повідомлено про те, що надати для ознайомлення матеріали виконавчого провадження немає можливості, оскільки вони знищені у 2017 році зі спливом трирічного строку зберігання. Заявник зазначив, що на даний час він вже не є власником вказаної квартири, на яку накладено обтяження, при цьому обтяження наявне саме на ньому відповідно до відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна. Вважає вказані дії Шевченківського ВДВС протиправними, оскільки державний виконавець не мав права накладати арешт на його майно, так як він навіть не отримував копії постанови про відкриття виконавчого провадження. Враховуючи, що стягувач відмовився від примусового виконання рішення суду і виконавче провадження було завершено, державний виконавець при завершенні виконавчого провадження мав зняти арешт з його майна.

У зв'язку з викладеним, заявник просив суд визнати протиправними дії Шевченківського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області, які полягають у накладанні на нього обтяження № 11410431 від 21.07.2011 року у Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна; визнати протиправними дії Шевченківського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області, які полягають у не знятті з нього обтяження № 11410431 від 21.07.2011 року у Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна; зобов’язати Шевченківський ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області скасувати обтяження № 11410431 від 21.07.2011 року, накладене постановою про накладення арешту від 21.07.2011 року Бабушкінським ВДВС Дніпропетровського МУЮ, об’єкт обтяження: квартира, 1/2 частка: адреса: Дніпропетровська обл.., АДРЕСА_2.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_4 підтримав викладені у скарзі вимоги та просив їх задовольнити.

Представники заінтересованих осіб в судове засідання не з’явилися, про розгляд скарги повідомлялися належним чином.

Суд, вислухавши представника заявника, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2. ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» про стягнення заборгованості.

24.06.2011 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за результатами розгляду вказаної справи було ухвалено рішення, котрим з ОСОБА_2. ОСОБА_3 солідарно стягнуто на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 483570,94 грн. за кредитним договором, 1700,00 грн. судового збору, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 1950 грн.; стягнуто солідарно з ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 200,00 грн.

На виконання вказаного рішення суду Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська 11.07.2011 року було видано виконавчий лист (а.с. 30).

Вказаний виконавчий лист був пред’явлений до виконання до Шевченківського (попередня назва – Бабушкінський) ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області.

Постановою державного виконавця Шевченківського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області від 21.07.2011 року накладено арешт на належну заявникові на той час 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер обтяження 11410431) (а.с. 13).

Постановою державного Шевченківського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області від 25.10.2013 року виконавчий лист № 2-1617/2011 повернутий без виконання стягувачеві за заявою останнього та виконавче провадження завершено (а.с. 34).

Судом встановлено, що 28.11.2016 року, в позасудовому порядку, стягувачем ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено забезпечену іпотекою грошову вимогу шляхом набуття права власності на іпотечне майно: квартиру за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 6).

Відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Згідно статті 50 вказаного Закону, у разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.

Відповідно до частини другої цієї статті, у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Натомість, як встановлено судом, державним виконавцем, в порушення вимог ст.. 50 Закону України «Про виконавче провадження», при закінченні виконавчого провадження з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 47 цього Закону, арешт з майна ОСОБА_2 знято не було.

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Звернувшись до суду з цією скаргою, ОСОБА_2 просив зобов’язати Шевченківський ВДВС скасувати обтяження № 11410431 у вигляді арешту на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1, власником якої останній на час звернення до суду з цією скаргою не являється. Відповідно до наданої заявником копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником вищезазначеної квартири з 28.11.2016 року є ПАТ КБ «ПриватБанк».

Встановивши, що на час розгляду цієї скарги ОСОБА_2 не є влансиком1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1, суд не вбачає правових підстав для задоволення скарги ОСОБА_2

У пункті другому постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» роз’яснено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред’явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Позови на захист майнових прав малолітніх та неповнолітніх дітей боржника (засудженого) можуть бути пред’явлені їхніми законними представниками, а у випадках, встановлених законом, органами та особами, яким надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осіб (статті 3, 45 ЦПК).

Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках – особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (у редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI) (далі – Закон про виконавче провадження). Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 452 ЦПК України з ОСОБА_2 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст. 450-452 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь держави судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через суд першої протягом 15 днів з дня проголошення ухвали.

Суддя Бєльченко Л.А.