Ухвала суду № 80866689, 26.03.2019, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 173/305/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2019 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

Головуючого судді - Скрипник К.О.

Суддів - Басової Н.В., Остапенко Н.Г.,

при секретарі - Мікунової К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дніпро в режимі відеоконференції заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 січня 2005 року у кримінальній справі №1-3/2005 за нововиявленими обставинами,

за участю сторін судового провадження:

прокурора Журавльової С.А.

захисника адвоката Довгаль С.М.

засудженого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває заява ОСОБА_1 про перегляд вироку Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 січня 2005 року у кримінальній справі №1-3/2005 за нововиявленими обставинами.

У судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 підтримав свою заяву у повному обсязі та просив суд розглянути його заяву про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 січня 2005 року у кримінальній справі №1-3/2005, та скасувати вирок і ухвалити новий з урахуванням дослідження нововиявлених обставин, які стали відомі тільки в ході судового розгляду по обвинуваченню ОСОБА_3, якого просив допитати в судовому засіданні.

Захисник Довгаль С.М. у судовому засіданні підтримав заяву засудженого ОСОБА_1 та просив її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у заяві.

Прокурор у судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви засудженого ОСОБА_1 та у її задоволенні просила відмовити. У судовому засіданні зокрема зазначила, що заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не містить тих обставин, які б могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин. Крім того, доводи, викладенні в заяві ОСОБА_1 зводяться до незгоди з вироком апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 січня 2005 року, що не є підставою для перегляду вироку за новоявленими обставинами.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що вироком апеляційного суду Дніпропетровської області від 06.05.2005 року його було засуджено за вчинення злочинів, в тому числі, умисного вбивства при обтяжуючих обставинах, до 15 років позбавлення волі. Постановою Верховного Суду України призначене в цій частині покарання скасовано, провадження щодо нього закрито. Щодо подій, на які посилається засуджений ОСОБА_1, свідок ОСОБА_4 зокрема зазначив, що з ОСОБА_1 до вчинення зазначених у вироку подій, він був знайомий декілька років. Щодо причетності ОСОБА_1 до вчинення злочину відносно потерпілого ОСОБА_5, на його думку, останній не має жодного відношення, та на скільки він пам'ятає, ОСОБА_1 на місці вчинення злочину не було. До такого висновку він прийшов після зустрічі з ОСОБА_6 Так, ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що колись в м. Дніпродзержинську він зустрічався з ОСОБА_6, з яким в ході спілкування йому стало відомо, що під час вбивства та тортурах ОСОБА_5, ОСОБА_1 участі не приймав. А в 2001 році ОСОБА_3 стало відомо, що ОСОБА_6 було вбито. Більш точну інформацію щодо подій викладених у вироку суду від 06.01.2005 року свідок ОСОБА_4 надати не зміг.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши доводи засудженого ОСОБА_1, викладені у заяві про перегляд вироку Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 січня 2005 року у кримінальній справі №1-3/2005 за нововиявленими обставинами, та матеріали кримінальної справи, приходить до наступного висновку.

Так, у судовому засіданні встановлено, що вироком судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 06.01.2005 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених за п. п. «а», «з», «и», «і» ст.93, ч.3 ст. 215-3 ч.3 (в редакції 1960 року), ст.187, ч.3, ст.186, ч.3, ст.14, ч.1 - ст.187, ч.4, ст.257, ст.263 ч.1 КК України та відповідно до ч.1,4 ст.70 КК України остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є особистою власністю, із відбуттям призначеного покарання в кримінально-виконавчому закладі.

Так, апеляційний суд Дніпропетровської області, мотивуючи своє рішення в частинні визнання вини, в тому числі засудженого ОСОБА_1, у вчиненні ним навмисного вбивства ОСОБА_5, визнав доводи ОСОБА_1 та ОСОБА_7, стосовно того, що вони не повинні нести відповідальності за вбивство ОСОБА_5, так як останнього вбив ОСОБА_6, неспроможними, оскільки в ході судового розгляду судом достовірно встановлено, що вбивство ОСОБА_5 було скоєно організованою групою, а тому відповідальність за вбивство повинні нести всі учасники організованої групи, в тому числі і ОСОБА_1

Відповідно до ухвали колегії суддів палати Верховного Суду України з кримінальних справ від 04.10.2005 року вирок Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 січня 2005 року у кримінальній справі №1-3/2005 щодо призначеного покарання ОСОБА_1 залишено без змін.

Мотивуючи прийняте рішення колегія суддів Судової палати Верховного Суду України у кримінальних справах дійшла висновку про винність, в тому числі засудженого ОСОБА_1 у злочинах, за який його засуджено, на підставі доказів, перевірених у судовому засіданні, яким надано належну оцінку у вироку Апеляційного суду Дніпропетровської області.

Так, суд вірно послався на показання засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_7, а саме, їх детальні пояснення, як вони організованою групою напали на ОСОБА_5, детально описували обставини вчинення злочинних дій щодо потерпілого, свою участь у цьому. Крім того, винність засудженого ОСОБА_1 стверджується показаннями потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9, а також наданими письмовими доказами.

Відповідно до ч.1 - ч.2 ст. 459 КПК України, судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Так, нововиявленими обставинами визнаються: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Так, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, повинна відповідати вимогам ст. 462 КПК України, серед іншого відповідно до п.4 ч.2 зазначеної статті, у заяві повинні бути зазначені обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду.

Вказані нововиявлені обставини, як підстава для перегляду судового рішення, що набрало законної сили, характеризуються такими ознаками: їх невідомість суду з причин, від нього незалежних; їх суттєве значення для справи; їх наявність в об'єктивній дійсності до постановлення вироку; неможливість урахування під час провадження в справі та постановлення вироку в зв'язку з невідомістю їх суду; їх відкриття тільки після набрання вироком суду законної сили; їх спеціальне розслідування прокурором, або, за його дорученням, слідчим.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи, а також нові докази, які виявлені після постановлення судового рішення.

Зі змісту ч. 2 ст. 8 та ч. 5 ст. 9 КПК України слідує, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовуються з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005 року, одним із основних аспектів принципу верховенства права є принцип правової впевненості, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким іншим рішенням суду.

Крім зазначеного, як зазначив Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні від 18 листопада 2004 року у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia), заява № 69529/01, пп. 27-28, та рішенні від 6 грудня 2005 року у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v.Moldova № 2), заява № 19960/04, п. 46) процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

При цьому, у вказаному рішенні звернуто увагу на те, що мають існувати будь-які «вагомі та непереборні обставини», які могли б служити обґрунтованим поясненням того, чому остаточне судове рішення має бути переглянуто і скасовано.

Проте, під час судового розгляду, посилання ОСОБА_1 щодо надання пояснень ОСОБА_4 під час судового розгляду в Апеляційному суді Дніпропетровської області у кримінальній справі №1-3/2005, які на думку ОСОБА_1, мали б вагоме значення при прийнятті рішення судом, не знайшли свого підтвердження з огляду на наступне.

Так, у судовому засіданні встановлено, що вироком судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 06.05.2005 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених за п. п. «а», «і» ст.93, ч.3 ст. 142 (в редакції 1960 року), ст.187, ч.4, ст.187, ч.3, ст.14, ч.1 - ст.187, ч.3, ст.289, ч.3 ст.263 ч.1, ст.357 ч.3 КК України та відповідно до ч.1 ст.70 КК України остаточно визначено ОСОБА_3 покарання у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є особистою власністю, із відбуттям призначеного покарання в кримінально-виконавчому закладі.

Так, згідно зазначеного вироку ОСОБА_4 разом з іншими особами, в тому числі і ОСОБА_1 в період з вересня 1999 року по жовтень 2003 року скоювали злочини, одним із яких було вчинення з корисливих мотивів навмисного вбивства потерпілого ОСОБА_5

Постановою колегії суддів палати Верховного Суду України з кримінальних справ від 29.11.2005 року вирок Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2005 року призначене покарання ОСОБА_3 за ст. 93 п.п. «а», «і» КК України в редакції 1960 року скасовано, провадження в цій частині закрито, за недоведеністю причетності ОСОБА_3 у вчинені зазначеного злочину.

Згідно ч. 3, ст. 26 КПК України обсяг перевірки справи обмежується поданою заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Якщо при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами буде встановлено, що нововиявлені обставини не підтвердились або не справили істотного впливу на законність та обґрунтованість судового рішення, що переглядалося, суд має постановити ухвалу про залишення поданої заяви без задоволення.

Однак, перегляд судового рішення є можливим за наявності істотних обставин справи, тобто перегляд вже розглянутої справи проводиться з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення, а не на підставі нових доказів, що не досліджувалися під час кримінального провадження, якими можуть бути пояснення зазначеного свідка.

Під час провадження за нововиявленими обставинами дослідженню підлягають саме нововиявлені обставини, які існували на час розгляду справи та не були відомі сторонам кримінального провадження, а не дослідження нових доказів (допит свідків), що були заявлені засудженим.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, задоволенню не підлягає, оскільки доводи, викладені засудженим у заяві, ґрунтуються на переоцінці доказів, які вже оцінювалися Апеляційним судом Дніпропетровської області у процесі розгляду справи.

Також, як вбачається з пояснень свідка ОСОБА_3, наданих ним у судовому засіданні, що йому на скільки він пам'ятає, відомо про те, що ОСОБА_1 участі у злочині на потерпілого ОСОБА_5 не приймав, не можуть бути тими обставинами, що підтверджують наявність нововиявлених обставин.

У зв'язку з цим суд приймає до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, який вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення (рішення у справі «Рябих проти Росії», заява № 52854/99, п.п. 51 і 52, рішення у справі «Устименко проти України», заява № 32053/13, п. 46).

Викладене свідчить, що засуджений ОСОБА_1 просить скасувати вирок відносно нього з метою повторного вивчення доводів, які були предметом оцінки суду, а тому суд вважає, що ці обставини не свідчать про існування нововиявлених обставин у справі.

Крім вказаного, доводи засудженого ОСОБА_1, викладені у його касаційній скарзі, що стосувалися вищезазначених обставин також були предметом дослідження судом касаційної інстанції, про що свідчить ухвала колегії суддів палати Верховного Суду України з кримінальних справ від 04.10.2005 року, яка, в свою чергу, дійшла висновку про винність, в тому числі засудженого ОСОБА_1 у злочинах, за який його засуджено, на підставі доказів, перевірених у судовому засіданні, яким надано належну оцінку у вироку Апеляційного суду Дніпропетровської області.

Крім того, засудженим ОСОБА_1 до суду неодноразово подавалися клопотання та заяви про скасування вироку щодо нього з інших підстав (тиск на нього та інше), але ж які не були предметом розгляду під час дослідження та встановлення підстав для скасування вироку за нововиявленими обставинами, а тому вони не досліджувалися в судовому засіданні.

Таким чином, наведене дає суду обґрунтовану та правову підставу дійти висновку, що усі наведені обставини на які посилається ОСОБА_1, не є нововиявленими, а викладені у його заяві доводи зводяться до переоцінки доказів та тлумачення законодавства за власним розсудом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 459, 462, 464, 467 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 січня 2005 року у кримінальній справі №1-3/2005 за нововиявленими обставинами - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська. Якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя К.О. Скрипник

Судді Н.Г. Остапенко

Н.В. Басова