Рішення № 80849198, 18.03.2019, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

18.03.2019 Єдиний унікальний номер 205/4241/18

Єдиний унікальний номер 205/4241/18

Провадження № 2/205/606/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2019 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, –

ВСТАНОВИВ:

18 червня 2018 року ДПП Національної поліції України звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 червня 2018 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачеві усунути недоліки з дотриманням вимог п.п. 2, 6, 9 ч. 3 ст. 175, ч.ч. 1, 7 ст. 177 ЦПК України, з метою усунення яких 10 липня 2018 року позивачем поштою було направлено виправлений позов, який надійшов до суду 16 липня 2018 року.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 липня 2018 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 листопада 2018 року підготовче провадження було закрито, а справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 березня 2019 року у задоволенні клопотання представника позивача про залучення до участі у справі співвідповідача було відмовлено.

Позивач у своєму позові, відповіді на відзив, представник позивача у ході судового розгляду посилалися на те, що відповідача ОСОБА_1 наказом ДПП від 21 січня 2016 року було призначено на посаду поліцейського роти № 7 батальйону № 3 УПП у м. Дніпрі ДПП, яке наказом № 1265 від 08 грудня 2017 року було перейменовано на УПП у Дніпропетровській обл.,. 21 листопада 2016 року екіпаж 0751 у складі лейтенанта поліції ОСОБА_1 і лейтенанта поліції ОСОБА_3 заступив на нічне чергування на службовому автомобілі Тойота Пріус, держномер 11 2703, бортовий номер 0714. 21 листопада 2016 року близько 04 години 15 хвилин відповідач ОСОБА_1, керуючи службовим автомобілем Тойота Пріус, держномер 11 2703, бортовий номер 0714, біля буд. 104 по пр. Сергія Нігояна у м. Дніпрі у напрямку залізничного вокзалу, на залізничному переїзді з боку пр. Свободи у напрямку вул. Матлахова рухався залізничний рухомий склад з ПАТ «ДМЗ» на «Коксохім», з яким ОСОБА_4 допустив зіткнення. Внаслідок ДТП службовий автомобіль зазнав механічних пошкоджень, розмір матеріальних збитків, згідно з висновком експертного дослідження № 19/12.2/250 від 20 жовтня 2017 року, становить 320 655 гривень 60 коп. За фактом ДТП відносно відповідача ОСОБА_2 було складено протокол за ч. 4 ст. 140 КУпАП, адміністративний матеріал відносно відповідача ОСОБА_1 не складався. Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 лютого 2017 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 закрито за відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення. Позивач просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 320 655 гривень 60 коп., а також судовий збір у розмірі 4 809 гривень 83 коп.

Відповідач ОСОБА_1 про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд у їх задоволенні відмовити у повному обсязі. Надав до суду відзив, у якому зазначив, що висновок експертного дослідження не є належним та допустимим доказом, оскільки не містить об’єктивних відомостей щодо розміру шкоди, завданої в результаті ДТП. Зазначає, що огляд пошкоджень автомобіля проводився 22 червня 2016 року, а висновок складений 20 жовтня 2017 року, тобто зі спливом значного проміжку часу, а саме 332 днів з дня скоєння ДТП. Також зазначив, що жоден із відповідачів не порушував ПДР України, що підтверджується відсутністю в матеріалах справи постанови про притягнення винних осіб до відповідальності. Зауважив, що у чинному ЦК України відсутня така норма, яка зобов’язує особу відшкодувати завдану шкоду незалежно від її вини.

Представник відповідача ОСОБА_2 у відзиві на позов та ході судового засідання проти задоволення позовних вимог заперечувала та просила відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позов. Так у відзиві ОСОБА_5 зазначила, що позов є безпідставним та необґрунтованим. Позивач посилається, що відповідач ОСОБА_5 не вжила усіх заходів щодо своєчасної заборони руху при виникненні умов, які загрожували безпеці руху, про що зазначено у протоколі про ДТП. Вказана обставина спростовується постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 лютого 2017 року. Посилалася на те, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується лише за наявності вини. З огляду на це, вважає, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 шкоди задоволенню не підлягають.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню за наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до наказу № 9 о/с від 21 січня 2016 року по особовому складу рядового поліції ОСОБА_1 призначено на посаду інспектора роти № 7 батальйону № 3 УПП у м. Дніпропетровську (а.с. 6).

Наказом № 1265 від 08 грудня 2017 року УПП в м. Дніпрі було перейменовано на УПП в Дніпропетровській області.

Згідно з розстановкою сил та засобів 3 батальйону УПП у м. Дніпрі ДПП з 20 години 00 хвилин 20 листопада 2016 року до 08 годину 00 хвилин 21 листопада 2016 року відповідач лейтенант поліції ОСОБА_1 заступив на нічне чергування (а.с. 7-8).

ОСОБА_5 перебувала на посаді чергової на залізничному переїзді на ПАТ «Євраз ДМЗ» і також 21 листопада 2017 року виконувала свої трудові обов’язки.

21 листопада 2016 року о 04 годині 15 хвилин у м. Дніпрі на залізничному переїзді ПАТ «Євраз ДМЗ», який розташований за адресою: м. Дніпро, пр. Сергія Нігояна, буд. 104, сталася ДТП за участі залізничного локомотива і автомобіля Тойота Пріус, держномер 11 2703, бортовий № 0714, під керуванням водія ОСОБА_1

Автомобіль Тойота Пріус, держномер 11 2703 на праві власності належить Департаментові патрульної поліції (а.с. 11).

Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 лютого 2017 року адміністративну справу про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 140 КУпАП закрито у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (а.с. 9-10). Також зазначеною постановою встановлено, що ОСОБА_5 працює черговою по залізничному переїзду на ПАТ «Євраз ДМЗ», розташованого по пр. Сергія Нігояна, буд. 104 у м. Дніпрі.

Внаслідок ДТП автомобілю Тойота Пріус, держномер 11 2703, бортовий № 0714, завдано механічних пошкоджень. Вартість матеріального збитку, завданого власникові пошкодженого транспортного засобу, відповідно до висновку експертного дослідження № 19/12.2/250 від 20 жовтня 2017 року, становить 320 655 гривень 60 коп. (а.с. 16-19).

За висновками службового розслідування за фактом пошкодження службового автомобіля Тойота Пріус, держномер 11 2703, факт пошкодження службового транспортного засобу лейтенантом поліції ОСОБА_1 знайшов підтвердження. Рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності лейтенанта поліції ОСОБА_1 буде вирішене після розгляду судом адміністративної справи (а.с. 12-15).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені нормою статті 1166 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Правовідносини, що виникли між сторонами мають деліктний характер (не договірні відносини). При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Як встановлено судом, вини відповідача ОСОБА_2 у порушенні Інструкції з улаштування та експлуатації залізничних переїздів та Інструкції про порядок користування пристроями переїзної сигналізації по пр. С. Нігояна, затвердженої ПАТ «Євраз ДМЗ» не встановлено, та провадження по справі про притягнення останньої до адміністративної відповідальності закрито у зв’язку із відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення. За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ДПП в частині стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди не ґрунтуються на законі, а тому у їх задоволенні слід відмовити, оскільки вину цього відповідача у скоєнні ДТП встановлено не було.

Щодо позовних вимог у частині стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди, суд приходить до наступного висновку з огляду на таке.

Як було зазначено раніше, відповідно до вимог ЦК України (ст.ст. 1166, 1187), матеріальна шкода, завдана внаслідок ДТП, відшкодовується особою, яка винна у її завданні, чи особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що особою, яка володіє автомобілем на підставі права власності є Департамент патрульної поліції, а відповідач був прийнятий на службу у його регіональний підрозділ.

Таким чином, у контексті врегулювання спірних правовідносин, що виникли між ДПП і ОСОБА_1 не може бути застосовано норми Цивільного кодексу України, оскільки між сторонами існували трудові відносини.

Суд не може взяти до уваги посилання, що ОСОБА_1 на момент скоєння ДТП проходив службу в поліції, а тому норми трудового законодавства не можуть бути застосовані, оскільки ОСОБА_6 з 21 січня 2016 року перебував на службі у Національній поліції.

Трудові правовідносини з поліцейськими – це правовий зв’язок поліцейського і держави, від імені якої виступає поліція, з приводу проходження служби та отримання грошового забезпечення, який виникає на підставі наказу про призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Отже, поліцейські є специфічними суб’єктами як трудового права, так і трудових правовідносин. Така специфічність обумовлюється функціями та завданнями поліції, а також характером службової діяльності.

Стаття 63 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає, що контракт про проходження служби в поліції – це письмовий договір, що укладається між громадянином України та державою, від імені якої виступає поліція, для визначення правових відносин між сторонами.

Стосовно трудових правовідносин з поліцейськими з огляду на норми Закону України «Про Національну поліцію» слід зауважити, з приводу чого виникають відповідні відносини.

Так, згідно зі ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

За здійснення службових обов’язків, тобто за процес служби, поліцейський отримує грошове забезпечення. Так, відповідно до ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Отже, вищезазначене свідчить, що між позивачем та ОСОБА_1 існували трудові відносини.

За загальними приписами трудового законодавства підставою виникнення матеріальної відповідальності є трудове майнове правопорушення, тобто винне порушення однією зі сторін трудового договору своїх обов'язків, що призвело до заподіяння майнової шкоди іншій стороні. Елементи трудового майнового правопорушення є одночасно умовами матеріальної відповідальності сторін трудового договору. При цьому, повна матеріальна відповідальність без обмеження будь-якою межею за шкоду, заподіяну працівником, передбачена ст. 134 КЗпП України. Перелік підстав притягнення до повної матеріальної відповідальності визначений законодавством в імперативному порядку, є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.

У ході судового розгляду було встановлено, що відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не складався, постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП судом не виносилася, з метою встановлення його вини позивачем під час розгляду цієї справи клопотання про призначення експертизи не заявлялося.

Тверджень представника позивача про те, що водій джерела підвищеної небезпеки при скоєнні ДТП і завданні внаслідок неї матеріальної шкоди має пасивну відповідальність і повинен таку шкоду відшкодувати без встановлення вини, є хибним.

Відповідно до ст. 1351 КЗпП України письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Посада інспектора поліції до вказаного переліку не входить. Оскільки посада поліцейського у вказаному переліку не міститься, то суд вважає, що ОСОБА_1 в даному випадку не може бути притягнений до повної матеріальної відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги про солідарне стягнення з відповідачів матеріальної шкоди, оскільки постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 лютого 2017 року провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності закрито з підстав відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, а відповідач ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не притягався, адміністративний протокол відносно нього не складався, договір про повну матеріальну відповідальність з ним відсутній.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог, не знайшли підтвердження в ході судового розгляду, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням того, що позивачу у задоволенні позовних вимог відмовлено, судовий збір у розмірі 4 809 гривень 83 коп. слід віднести за його рахунок.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 17, ст.ст. 59, 63, 94 ЗУ «Про Національну поліцію», ст.ст. 134, 1351 КЗпП України, ст. 1166, ст. 1187 ЦК України, ч. 1 ст. 141, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 259, 263-265, ч. 4 ст. 268 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (юридична адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ: 40108646) у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: 49128, м. Дніпро, ж/м КомунарАДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2) про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відмовити.

Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя: О.С. Приходченко