Рішення № 80865576, 22.03.2019, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 208/3698/18

Провадження № 2/209/334/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2019 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Байбари Г.А.,

з участі секретаря Кулік О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам'янське Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_3, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 2756 від 17.11.2017 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Перший Український міжнародний банк», заборгованості за кредитним договором № 26258018397711 від 20 березня 2013 року у розмірі 32740,61 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 17.02.2018 року він отримав рекомендованим поштовим відправленням постанову ВП № 55765119 від 12.02.2018 року приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_3 про відкриття виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за № 2756 від 17.11.2017 року. У березні 2018 року йому стало відомо, що до ПрАТ «Дніпровська ТЕЦ», де він працює, надійшла постанова приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_3 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 02.03.2018 року ВП № 55765119. Після того, як його представник ОСОБА_4 ознайомилася з матеріалами виконавчого провадження, стало відомо, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_3 перебуває виконавче провадження, що відкрите на підставі виконавчого напису №2756, виданого 17.11.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про стягнення з нього, ОСОБА_1, на користь ПАТ «Перший Український ОСОБА_5» заборгованості за кредитним договором № 26258018397711 від 20.03.2013 року в розмірі 32740,61 грн. Йому, відповідачу, не було відомо про наявність заборгованості перед ПрАТ «ПУМБ» у тому розмірі, що був вказаний у виконавчому написі, будь-які вимоги щодо сплати зазначеної суми заборгованості на користь ПАТ «ПУМБ» йому не надходили. На теперішній час він, позивач, є клієнтом ПАТ «ПУМБ». Дізнавшись про стягнення з нього зазначеної вище заборгованості, він звернувся до відділення банку в м. Кам’янське, де йому видали довідку про те, що станом на 27 квітня 2018 року розмір його заборгованості перед ПАТ «ПУМБ» становить 4038,98 грн. Крім того, він отримав від банку лист – повідомлення про те, що за ним рахується заборгованість перед банком на загальну суму 137608,94 грн. Вважає дії відповідача неправомірними, оскільки незрозуміло, як банк нараховує заборгованість і який дійсний розмір його заборгованості перед банком. Враховуючи те, що приватним нотаріусом ОСОБА_2 при вчиненні виконавчого напису № 2756 від 17.11.2017 року не було перевірено безспірність суми заборгованості, вважає дії відповідача щодо стягнення з нього заборгованості за кредитним договором № 26258018397711 від 20.03.2013 року в розмірі 32740,61 шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса, є незаконними та безпідставними, а тому цей виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню. Дійсно, 20 березня 2013 року між ним та АТ «ОСОБА_6 Капітал», правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ», було укладено договір карткового рахунку та договір страхування № 26258018397711, за умовами якого на картковий рахунок було встановлено ліміт овердрафту у розмірі 8000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 24% річних. В подальшому він користувався кредитними коштами в межах його ліміту, але завжди намагався своєчасно повертати отримані в кредит кошти. Приблизно у травні 2015 року, коли настав строк чергового платежу, він прийшов до відділення банку, але виявив зачинені двері та оголошення про те, що АТ «ОСОБА_6 Капітал» припиняє свою діяльність, а вся пов’язана з цим інформація буде надана клієнтам листами з повідомленням про перехід прав за укладеними з ними договорами до іншого банку. Таким чином, він не зміг сплатити черговий платіж та очікував повідомлення банку. Проте, будь яких повідомлень про перехід прав кредитора за його кредитним договором до ПАТ «ПУМБ» та вимоги про сплату коштів він не отримував. Посилаючись на статті 11, 18, 525, 629 ЦК України статті 87, 88 Закону України «Про нотаріат», пункти 3.5, 4 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що затверджений наказом Міністерства юстиції України 02 лютого 2012 року за № 296/5, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, п.2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого Постановою КМУ від 29 червня 1999 року за № 1172, вважає, що приватним нотаріусом ОСОБА_2 було безпідставно встановлено безспірність вимог ПАТ «ПУМБ» до нього, позивача. Згідно п. 2.3 частини 1 кредитного договору № 26258018397711 від 20.03.2013 року, ліміт овердрафту було встановлено з розмірі 8000,00 грн., а із виконавчого напису вбачається, що прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 16624,16 грн., тобто до стягнення пред’явлено заборгованість за тілом кредиту, яка вдвічі перевищує встановлений договором ліміт овердрафту. За виконавчим написом з нього також стягнуто строкову заборгованість за процентами в сумі 327,93 грн., при тому, що згідно п. 2.4 частини 1 кредитного договору строк користування овердрафтом становить 36 місяців, тобто закінчення строку припадає на 21 березня 2016 року. Проте, у виконавчому написі вказано, що стягнення проводиться за період з 07 листопада 2016 року по 07 листопада 2017 року, хоча будь-якої строкової заборгованості у цей період не могло існувати. Також у виконавчому написі вказано, що в період з 07 листопада 2016 року по 01 листопада 2017 року, крім простроченої заборгованості за тілом кредиту в розмірі 16624,16 грн., утворилася заборгованість за відсотками в розмірі 15778,52 грн., що свідчить про те, що на тіло кредиту нараховувалися відсотки за ставкою 94,9% річних, замість встановлених 24% річних. Вказане свідчить про те, що пред’явлена до стягнення з нього за виконавчим написом заборгованість не є безспірною, бо нарахована безпідставно, а тому виконавчий напис № 2756 від 17.11.2017 року, виданий приватним нотаріусом ОСОБА_2, необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 26 листопада 2018 року задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення його позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису № 2756, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 17 листопада 2017 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Перший Український ОСОБА_5» заборгованості за кредитним договором № 26258018397711 від 20 березня 2013 року.

На виконання ухвали суду від 10 грудня 2018 року, відповідачем суду направлені документи, що були витребувані судом, а саме: про рух коштів по рахунку № 26258018397711 за період з 20 березня 2013 року по 01 жовтня 2016 року; виписка по картковому рахунку за період з 02 жовтня 2016 року по 17 грудня 2018 року; розрахунок заборгованості за кредитним договором № 26258018397711 від 20.03.2013 року станом на 17 грудня 2018 року.

Також, на виконання ухвали суду від 10 грудня 2018 року, приватним нотаріусом ОСОБА_2 суду направлені належним чином завірені копії документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис № 2756 від 17 листопада 2017 року.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 01 лютого 2019 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, надав суду письмову заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача - Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_5» в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомив, не заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності та не подав відзив на позовну заяву.

Треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилися, направили суду заяви, в яких просять розглядати справу за їх відсутності (а.с. 62, 64, 146).

Виходячи з наведеного, відповідно до ч. 3. ст. 211, п.1 ч.3 ст. 223, ч.1, ст. 280, ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив розглянути справу в судовому засіданні за відсутності позивача, представника відповідача та третіх осіб на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази у справі та встановивши фактичні обставини і зміст спірних правовідносин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 20 березня 2013 року між ОСОБА_1 та АТ «ОСОБА_6 Капітал» було укладено договір карткового рахунку та договір страхування № 26258018397711, за умовами якого на відкритий позивачу картковий рахунок було встановлено ліміт овердрафту в розмірі 8000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 24% річних строком на 36 місяців (а.с. 11).

17 листопада 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, ОСОБА_2 було видано виконавчий напис № 2756 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_5» заборгованості за кредитним договором № 26258018397711 від 20 березня 2013 року, укладеним між ОСОБА_1 та АТ «ОСОБА_6 Капітал». У виконавчому написі було вказано, що стягнення заборгованості проводиться за період з 07 листопада 2016 року по 07 листопада 2017 року; сума заборгованості складає 32740,61 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 16624,16 грн., прострочена заборгованість за комісією – 10,00 грн., прострочена заборгованість за процентами – 15778, 52 грн., строкова заборгованість за процентами – 327,93 грн. (а.с. 114).

На підставі вказаного виконавчого напису, приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_3 відкрито виконавче провадження № 55765119 і 02 березня 2018 року винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 Зі змісту постанови вбачається, що приватний виконавець постановив звернути стягнення на доходи боржника ОСОБА_1, який отримує дохід у ПрАТ «Дніпровська ТЕЦ» (а.с. 12).

Згідно наданих приватним нотаріусом ОСОБА_2 документів, що були витребувані судом, виконавчий напис було вчинено на підставі заяви про вчинення виконавчого напису, яку ПАТ «ПУМБ» подало нотаріусу, згідно п.2.1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 (а.с. 139). До заяви ПАТ «ПУМБ» було додано: статут ПАТ «ПУМБ» (118-131), виписку по рахунку ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості за кредитним договором № 26258018397711 (а.с. 140), пропозицію укласти договір карткового рахунку та договір страхування (оферта) від імені ОСОБА_1 (а.с. 141), письмову вимогу (повідомлення) від 22 вересня 2017 року, вих. № 157, що була направлена ПАТ «ПУМБ» позивачу ОСОБА_1 про виконання зобов’язання за кредитним договором № 26258018397711 від 20 березня 2013 року в розмірі 32073,82 грн. (а.с. 142), список згрупованих поштових відправлень, відправлених ПАТ «ПУМБ» (а.с. 143-144).

Проте, серед наданих нотаріусу документів для вчинення нотаріального напису, крім пропозиції укласти договір карткового рахунку та договору страхування (оферта) від 20 березня 2013 року, яку неможливо було прочитати (а.с.141), відсутні інші документи якіб підтверджували укладення кредитного договору між ОСОБА_1 та АТ "ОСОБА_6 Капітал" правонаступником всях прав та обов'язків є ПАТ, тобто немає підтвердження акцепту такої пропозиції. Нотаріусу не було надано загальних Умови договорів кредитування, відкриття та ведення рахунків, Тарифи банку, які за узгодженням сторін разом із «пропозицією», складають договір про надання банківських послуг, документи, що підтверджують факт отримання ОСОБА_1 кредиту, його розмір, процентну ставку, мету отримання кредиту та строк його повернення.виписку про рух коштів за цим договором,

Також відповідач не надав нотаріусу докази, на підтвердження особистого вручення позивачу письмової вимоги від відповідача про усунення порушень за кредитним договором (а.с. 103-105), оскільки відсутнє повідомлення про вручення поштового відправлення боржнику за договором та опис вкладення поштового відправлення на його адресу.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.

Згідно п. 19 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Виходячи з положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. У пункті 1 цього Переліку зазначено, що нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язань.

Відповідно до пунктів 1.1, 3.1, 3.2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно пункту 2 Переліку документів за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора вважається безспірною.

Таким чином, в обов'язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог кредитора. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису (правова позиція Верховного Суду України у справі № 6-887цс17 від 05.07.2017 року).

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» суд повинен перевірити у такому спорі доводи боржника в повному обсязі та установити, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Разом з тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Водночас контекстний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними та беззаперечно підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі.

Відповідно до ст. 46 Закону України «Про нотаріат» нотаріус має право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій. Такі відомості та (або) документи повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.

Згідно пунктів 61, 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 04.07.2018 № 75 (аналогічні положення містяться у п.п. 5.5, 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 18.06.2003 № 254), особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: 1) номер особового рахунку; 2) дату здійснення останньої (попередньої) операції; 3) дату здійснення поточної операції; 4) код банку, у якому відкрито рахунок; 5) код валюти; 6) суму вхідного залишку за рахунком; 7) код банку-кореспондента; 8) номер рахунку кореспондента; 9) номер документа; 10) суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); 11) суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; 12) суму вихідного залишку. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що при вчиненні нотаріального напису, приватний нотаріус ОСОБА_2 порушила вимоги пункту 2 Переліку документів щодо необхідності надання оригіналу кредитного договору та підпункту 3.5 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, оскільки вчинила виконавчий напис за відсутності документів, які є складовими кредитного договору та документів про зміну кредитора у зобов’язанні.

Крім того, як було вказане вище, наявність безспірності вимоги, згідно ст. 88 Закону України «Про нотаріат», пов'язано із загальним та спеціальним строком давності з дня виникнення права вимоги.

Підпунктом 3.4. Глави 16 ІІ розділу Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Як вбачається з письмової вимоги (повідомлення), що була направлена відповідачем позивачу за кредитним договором № 26258018397711 від 20 березня 2013 року, копія якої надавалася нотаріусу (а.с. 142), від ОСОБА_1 вимагалося погасити заборгованість в сумі 32073,82 грн. У той же час в заяві представника банку про вчинення нотаріального напису, у виписці з рахунку ОСОБА_1, який фактично є довідкоб про заборгованість, вирозмір заборгованості був вказаний інший - 32740,61 грн.. і нотаріусом у виконавчому написі від 17 листопада 2017 року було стягнуто суму заборгованості 32740,61 грн. Отже нотаріусу були надані документи із зазначенням різних сум заборгованості ОСОБА_1, що не могло вказувати не безспірність його заборгованості за кредитним договором. Також у виконавчому написі зазначено, що стягнення заборгованості проводиться за період з 07 листопада 2016 року по 07 листопада 2017 року, при тому, що кредитний договір № 26258018397711 між ОСОБА_1 та АТ «ОСОБА_6 Капітал» було укладено ще 20 березня 2013 року.

На виконання ухвали суду про витребування доказів, відповідачем були направлені суду наступні документи: виписка за кредитним договором № 26258018397711 від 20 березня 2013 року, виписка по картковому рахунку за період з 02 лютого 2016 року по 17 грудня 2017 року та розрахунок дострокового погашення кредиту (а.с. 76-11). Проте, надані документи не дають можливості встановити дійсний розмір заборгованості за кредитним договором, бо виписка по картковому рахунку за період з 02 лютого 2016 року по 17 грудня 2017 року взагалі не містить номеру рахунку та прізвища володільця рахунку, а розрахунок дострокового погашення кредиту, який складено станом на 17 грудня 2018 року, не містить розрахунку заборгованості, детального опису формування заборгованості за щомісячними платежами і фактично є довідкою про розмір заборгованості, яка не підтверджується іншими наданими відповідачем доказами про безспірність заборгованості.

На підставі наданого розрахунку, в якому відсутній сам розрахунок заборгованості, суд позбавлений можливості встановити, що вказана у виконавчому написі заборгованість за кредитним договором, нарахована саме за період з 07 листопада 2016 року по 07 листопада 2017 року. Отже, суд вважає, що при вчиненні нотаріального напису нотаріус також не мав можливості встановити момент, з якого починається відлік строків загальної та спеціальної позовної давності.

Фактично відповідачем надані три різні документа про розмір заборгованості: розрахунок суми дострокового погашення кредиту на 17 грудня 2018 року в розмірі 155187,31 грн., розрахунок суми дострокового погашення кредиту на 27 квітня 2018 року в розмірі 4038,98 грн. та повідомлення, що направлене позивачу, де вказана загальна сума його зобов’язань перед ПАТ «ПУМБ» в розмірі 137608,94 коп. Таким чином, безспірність заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «ПУМБ» для вчинення нотаріального напису належним чином не доведена.

Правова позиція щодо визначення документів такими, які підтверджують безспірність заборгованості, сформована вищими судовими інстанціями. Так в ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 15.06.2011 року №6-4882св11 зазначено: «Відповідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» належними доказами, що підтверджують наявність або відсутність заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені в порядку цієї статті, які встановлюють розмір заборгованості». У постанові Вищого господарського суду України в постанові від 27.10.2011 року №5015/1965/11 зазначено: «Безспірність заборгованості можуть підтверджувати виключно первинні бухгалтерські документи, оформлені у відповідності зі статтею 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», при вчиненні оспорюваного виконавчого напису».

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Іншими словами таким бухгалтерським документом може бути виписка по рахунку.

Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» №2 від 31.01.1992 року (зі змінами та доповненнями) при вирішення справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

Таким чином, суд вважає, що при вчиненні виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості за кредитним договором № 26258018397711 від 20.03.2013 року нотаріус ОСОБА_2 не переконалася належним чином у безспірності розміру заборгованості, що підлягає стягненню за виконавчим написом, тобто порушила вимоги Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Враховуючи вищевикладене та те, що виконавчий напис вчинено нотаріусом з порушенням діючого законодавства, суд вважає, що виконавчий напис № 2756 від 17.11.2017 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Перший Український міжнародний банк», заборгованості за кредитним договором № 26258018397711 від 20 березня 2013 року у розмірі 32740,61 грн., необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно ст. 141 ЦПК України з відповідача має бути стягнуто на користь позивача сплачений судовий збірза поданою позовною заявою в розмірі 704,80 грн. та за поданим клопотанням про забезпечення позову в розмірі 352, 40грн.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_3, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 2756 від 17 листопада 2017 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за № 2756, про стягнення з ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», ЄДРПОУ 14282829, заборгованості за кредитним договором № 26258018397711 від 20 березня 2013 року в розмірі 32740,61 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_5», ЄДРПОУ 14282829, на користь ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, 1057,20 грн. сплаченого судового збору.

Повне судове рішення складено 02 квітня 2019 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач може оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення або позивачем та іншими учасниками справи апеляційної скарги, якщо заяву та апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.А. Байбара.