Рішення № 80863562, 29.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

29 березня 2019 року справа №826/2608/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1)до1. Міністерства оборони України (далі по тексту - відповідач 1) 2. Одеського обласного військового комісаріату (далі по тексту - відповідач 2) 3. Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі по тексту - відповідач 3)про1) визнання протиправними дій відповідачів щодо не призначення позивачу одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності III групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №2975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" та статей 16-163 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"; 2) зобов'язання відповідачів призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у разі настання інвалідності III групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві та статей 16-163 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності, з врахуванням висновків судуВ С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва у зв'язку із протиправним не призначенням йому одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності III групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, оскільки до відповідачів подано всі необхідні документи, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві та статей 16-16-3 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/2608/18 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання.

Відповідач 1 подав відзив на позовну заяву, однак не надав документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Згідно із частиною першою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Частиною другою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Таким чином відзив на позовну заяву відповідача 1 не може бути прийнятий до розгляду та підлягає поверненню.

Відповідач 2 подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що питання призначення одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності відноситься до повноважень Міністерства оборони України; крім того, відповідач зазначив про те, що ОСОБА_1 не надав усіх необхідних документів для призначення допомоги відповідно до постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві та статей 16-163 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, а тому подані ним документи не направлялись до Міністерства оборони України, а заявнику запропоновано надати відсутні документи, зокрема документ про те, що отримане ним поранення, внаслідок чого встановлено інвалідність, не пов'язане із вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Відповідач 3 також подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив про безпідставність позовних вимог до Адміністрації Державної прикордонної служби України, оскільки будь-які правові відносини позивача із відповідачем 3 відсутні, а повноваження прийняти рішення про виплату одноразової грошової допомоги належать Міністерству оборони України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Згідно з довідкою Чорноморського міського військово комісаріату від 24 січня 2018 року №сз/121 ОСОБА_1 дійсно в періоди з 14 березня 1988 року по 31 березня 1988 року, з 18 квітня 1988 року по 30 вересня 1988 року, з 01 листопада 1988 року по 31 грудня 1988 року у складі в/ч 2042 приймав участь у бойових діях в ДРА (Демократична Республіка Афганістан).

Протоколом №2002 засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 03 червня 2015 року встановлено, що множинні вогнепальні осколкові поранення голови, спини (контузія головного мозку - 1988 рік) колишнього військовослужбовця ОСОБА_1, в подальшому призвели до розвитку "стійких залишкових явищ перенесеної ЗЧМТ у вигляді післятравматичної та дисциркуляторної ецефалопатії ІІ ст., з церебростенічним синдромом, з розсіяною пірамідною симптоматикою, вирадженим вестибуло-атактичним синдромом, мнестичним зниженням, вегето-судинною дисфункцією. Післятравматичного церебрального арахноїдиту з лікворо-гіпертензивним синдромом, стійким цефалгічним синдромом, центральною вестибулярною дисфункцією ІІІ ст.", що підтверджено медичними та військово-обліковими документами, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії 10 ААВ №799222 від 23 травня 2016 року позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності.

Відповідно до довідки Управління соціальної політики Чорноморської міської ради від 16 червня 2016 року №1887/2 ОСОБА_1 встановлено статус інваліда війни ІІІ групи.

18 жовтня 2017 року позивач подав до Одеського обласного військового комісаріату заяву з метою призначення одноразової грошової допомоги, у якій просив опрацювати його персональні дані, зробити юридичний висновок та направити документи до Міністерства оборони України для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму на день встановлення ІІІ групи інвалідності, а саме 04 травня 2016 року.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 відповідач 2 у листі від 24 жовтня 2017 року №7219 повідомив, що у поданому зверненні не вистачає деяких документів, визначених пунктом 11 Порядку постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві та статей 16-163 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, та запропонував надати завірені належним чином копії необхідних документів задовільної якості у двох примірниках.

Аналогічні заяви щодо призначення одноразової грошової допомоги позивач направив також до Міністерства оборони України та відповідача 3.

Міністерство оборони України направило заяву позивача до розгляду за належністю Одеському обласному військовому комісаріату, який у листі від 26 грудня 2017 року №8840 повідомив позивача про не надання ним документа, що свідчить про причини та обставини поранення, зокрема про те, воно не пов'язане із вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, не вистачає також копії довідки МСЕК про встановлення групи інвалідності та копії військового квитка, що не дає можливості направити документи на Комісію для призначення одноразової грошової допомоги.

Відповідач 3 на звернення позивача у листі від 08 листопада 2017 року №11/Л-14620 повідомив, що питання стосовно виплати одноразової грошової допомоги має розглядати Міністерство оборони України.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить із наступних міркувань.

Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

У свою чергу Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - є гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно із пунктом 4 частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Пункт "б" частини першої статті 162 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлює, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Відповідно до частини другої статті 162 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 2 статті 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Згідно з частинами першою-третьою, шостою статті 163 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її отримання. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 161цього Закону, від отримання одноразової грошової допомоги її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання.

У випадках, передбачених підпунктами 4-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов'язаним або резервістам.

Встановлення інвалідності або визначення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров'я відповідно до законодавства.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Частина восьма статті 163 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлює, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Враховуючи, що право на грошову допомогу у звільненого військовослужбовця наступає в момент встановлення інвалідності, суд приходить до висновку, що позивач має право на виплату одноразової грошової допомоги, тому до факту встановлення позивачу інвалідності, як підстави для виплати зазначеної одноразової грошової допомоги, повинні застосовуватися нормативно-правові акти, що діяли станом на день встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності 23 травня 2016 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі по тексту - Порядок №975).

Згідно з абзацом четвертим підпункту 1 пункту 6 Порядку передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Відповідно до пункту 11 Порядку №975 встановлено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи:

заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;

довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії:

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;

сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;

документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Як визначає пункт 12 Порядку №975, призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Згідно з пунктом 13 Порядку №975 призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Пунктом 4.7 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міноборони від 14 серпня 2014 року №530, передбачено, що документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб.

Відповідно до пункту 4.8 вказаного Положення висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги подається відповідними органами в 15-денний строк з дня реєстрації документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України.

Якщо документів, необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, немає, уповноважений орган письмово повідомляє заявника та в разі необхідності надає допомогу в їх оформленні.

Таким чином, одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності призначається Міністерством оборони України на підставі висновку уповноваженого органу, в даному випадку - Одеського обласного військового комісаріату, разом із документами, передбаченими пунктом 11 Порядку №975.

Як встановлено вище, питання призначення позивачу одноразової грошової допомоги на підставі висновку Одеського обласного військового комісаріату та поданих позивачем документів Міністерством оборони України не розглядалось, а тому позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача 1 щодо не призначення позивачу одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності III групи та зобов'язання призначити таку допомогу є необґрунтованими та передчасними.

Так само суд не погоджується із позовними вимогами, пред'явленими до Адміністрації Державної прикордонної служби України, оскільки позивачем не обґрунтовано, у чому виявилось порушення відповідачем 3 вимог законодавства, оскільки вирішення питання призначення одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності належить до повноважень Міністерства оборони України, а судом не встановлено будь-яких правових відносин між позивачем та Адміністрацією Державної прикордонної служби України.

Безпідставними також є вимоги до Одеського обласного військового комісаріату, тому вказаний орган також не наділений повноваженнями приймати рішення щодо призначення або відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, він лише приймає відповідні документи та готує відповідний висновок, які направляє Міністерству оборони України для прийняття відповідного рішення.

Наявні у справі докази підтверджують, що відповідач 2 повернув ОСОБА_1 подані ним документи на доопрацювання у зв'язку із ненаданням документа про те, що отримане ним поранення, внаслідок чого встановлено інвалідність, не пов'язане із вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Разом із тим, суд встановив, що дії Одеського обласного військового комісаріату щодо повернення позивачу поданих документів не узгоджуються із нормами законодавства.

Так, відповідно до пункту 21.21 глави 21 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу у збройних силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402 (далі по тексту - Положення №402), за наявності тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранень, наявність чужорідних тіл) у колишніх військовослужбовців - учасників бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періоди ведення бойових дій, у тому числі при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії, а також у колишніх військовополонених у разі відсутності даних про їх медичний огляд ВЛК з цього приводу в період військової служби ці особи, незалежно від причини звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально-профілактичному закладі). Результати медичного обстеження судово-медичним експертом заносяться в акт судово-медичного дослідження (висновок експерта) за наслідками поранення та разом з довідкою про проходження військової служби і перебування у частинах діючої армії, з посиланням на Перелік країн, посвідченням учасника бойових дій, військово-обліковими і медичними документами направляються до штатних ВЛК для встановлення причинного зв'язку поранення (каліцтва).

Відповідно до пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: в) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, або одержане внаслідок правопорушення; г) "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1994 року №63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.

Відповідно до пункту 21.7 Положення №402 постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року №36, у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва).

При медичному огляді військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 04 січня 1994 року №2, і не мають довідки, виданої військовою частиною, ВЛК можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи) (пункт 21.8 Положення №402).

Таким чином, при наданні висновку про причинний зв'язок поранення відповідною Військово-лікарською комісією встановлюються обставини отримання поранення та робиться висновок, що захворювання пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

У справі міститься витяг із протоколу №2002 засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 03 червня 2015 року, згідно з яким встановлено, що множинні вогнепальні осколкові поранення голови, спини (контузія головного мозку - 1988 рік) колишнього військовослужбовця ОСОБА_1, що підтверджено медичними та військово-обліковими документами, визнано такими, що, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Наведене дає суду підстави вважати, що вказане рішення Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, яким встановлено, що отримані позивачем поранення, травма, контузія, захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії засвідчує в діях позивача відсутність протиправного діяння на момент отримання поранення (контузії) і є належними документами, що свідчать про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.

При цьому, у вказаному протоколі не зафіксовано, що поранення пов'язане із вчиненням правопорушення чи є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

В контексті наведеного суд вважає за необхідне наголосити, що виходячи із змісту статті 164 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", обов'язок доведення наявності підстав для відмови у виплаті одноразової грошової допомоги покладається на суб'єктів владних повноважень, які задіяні у процесі призначення допомоги.

Однак, під час розгляду справи з боку відповідачів не надано доказів наявності обставин, передбачених статтею 164 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Суд також вважає, що документом, який свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження, можуть бути будь-які відомості, які свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що вказаний витяг із протоколу №2002 засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 03 червня 2015 року по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв свідчить, що в діях позивача були відсутні протиправні діяння на момент отримання поранення (контузії) і є належним документом, що свідчить про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.

На переконання суду, твердження відповідачів про те, що позивачем до заяви про виплату йому одноразової грошової допомоги не додано документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травами або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження є безпідставними.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що право позивача на отримання одноразової грошової допомоги як інваліду ІІІ групи виникло з моменту встановлення йому цієї інвалідності, у зв'язку з чим, позивач має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги як інвалід ІІІ групи, інвалідність якого пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, та підтверджується відповідними документами.

Таким чином, суд, керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, для ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Одеський обласний військовий комісаріат оформити та подати до Міністерства оборони України висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 разом із поданими ним документами на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем 2 не доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, однак і позивач не довів обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, у позові ОСОБА_1 належить відмовити із одночасним виходом за межі позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

2. Вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Одеський обласний військовий комісаріат оформити та подати до Міністерства оборони України висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 разом із поданими ним документами на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1);

Міністерство оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022);

Одеський обласний військовий комісаріат (65012, м. Одеса, вул. Піроговська, 6, код ЄДРПОУ 084020040);

Адміністрації Державної прикордонної служби України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 26, код ЄДРПОУ 00034039).

Суддя В.А. Кузьменко