Рішення № 80861963, 02.04.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/1243/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

10.12.2018 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (відповідач) з такими позовними вимогами:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 26.10.2018 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на підставі поданої заяви від 16.10.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2.

16.10.2018 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

26.10.2018 року відповідач відмовив у задоволенні вказаної заяви, у зв`язку з тим, що наданими документами не підтверджено участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 30-кілометрові зоні відчуження.

Позивач вважає рішення державного органу про відмову у призначенні йому пенсії за віком неправомірним та таким, що не відповідає вимогам законодавства, оскільки у період з 08.09.1987 року по 05.10.1987 року позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 30-кілометровій зоні відчужений, що підтверджується всіма належними та допустимими письмовими доказами.

Таким чином, позивач вважає, що рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальним захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив проти позову, в якому зазначив, що для підтвердження періоду роботи в зоні відчуження при призначенні пенсії може бути наданий будь-який первинний документ, виданий в період роботи, із зазначенням періоду роботи і населеного пункту чи об'єкту роботи. Якщо довідка видана не в період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, вона повинна містити посилання на первинні документи, якими підтверджується час, період і місце роботи.

Позивачем було подано до Головного управління копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році та оригінал довідки форми 122 від 17.09.2018 року №ПЧ-11-28/2156, яка видана ВП "Чернівецька дистанція колії" регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Українська залізниця". В даній довідці міститься інформація про те, що позивач з 08.09.1987 року по 07.10.1987 року був відряджений в м. Чернігів для виконання робіт по реконструкції дільниці Янов-Неданчичі.

В підпункті 1 "Зона відчуження" додатку №1 до постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 року №106 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вказано перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, до яких зокрема віднесено село ОСОБА_2. Разом із тим, у вищевказаній довідці відсутня інформація по те, що позивач виконував роботи саме в даному населеному пункті, адже він був відряджений до м. Чернігів, а роботи мав виконувати на дільниці ОСОБА_2 - Неданчичі, що свідчить про те, що він міг виконувати роботи і поза межами зони відчуження.

Також відповідач звертав увагу на те, що дана довідка видана на підставі наказу по Дистанції колії Чернівці від 07.09.1987 року №160. Відповідно до даного наказу 5 працівників Дистанції колії Чернівці були відряджені на станцію Чернігів для реконструкції дільниці Янов - Неданчичі. Жодних відомостей про виконання працівниками робіт в зоні відчуження зазначений наказ не містить, а тому даним наказом, як і довідкою за формою 122, яка видана на підставі нього, не підтверджується факт виконання робіт в населених пунктах, що належать до 30-ти кілометрової зони.

Окрім того, позивачем надана довідка від 06.05.1993 року №621 видана Дистанцією колії Чернівці, в якій зазначено, що позивач працював з 08.09.1987 року по 07.10.1987 року на дільниці залізничної лінії станції ОСОБА_2. Проте, в даній довідці відсутні посилання на первинні документи, на підставі яких вона видана, і тому неможливо встановити, якими документально підтвердженими даними користувалася організація при видачі цієї довідки.

Оскільки наданими документами, не підтверджено участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження у 1987 році, позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку.

На думку відповідача, вищенаведені факти свідчать про те, що у позивача відсутнє право призначення пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а рішення про відмову у призначенні пенсії прийнято в межах чинного законодавства України.

Враховуючи викладе, відповідач вважає позовні вимоги позивача безпідставними, а доводи, викладені адміністративному позові необґрунтованими.

Ухвалою суду від 22.12.2018 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 31.01.2019 року.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

31.01.2019 року, за клопотання сторін, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України серії КР014743 виданий 03.01.1996 року Сторожнецьким РВ УМВС України в Чернівецькій області (а.с. 6-7).

Відповідно до Посвідчення серії А№166105 від 18.05.1995 року, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році (Категорія 2) (а.с. 8).

Згідно відомостей з Трудової книжки серії БТ-І№9355607 від 08.08.1987 року, позивач працював на таких посадах:

- з 01.09.1981 по 22.07.1983 року — навчання в Чернівецькому технічному училищі №4;

- з 03.08.1983 року по 31.10.1984 року — монтер колії 3-го розряду Дистанції колії ст. Чернівці;

- з 13.11.1984 року по 29.12.1986 року — служба в рядах радянської армії;

- з 03.02.1987 року по 30.10.1987 року - монтер колії 3-го розряду Дистанції колії ст. Чернівці;

- 03.11.1987 року по 10.06.1988 року — електромонтер СЦБ по 3-у розряду;

- 01.070.1988 року по 13.11.1989 року — електрозварник 3 розряду Вокзалу ст. Чернівці Львівської залізниці;

- 22.11.1989 року по 01.12.1989 року — маляр 2-го розряду Кам'янець-Подільської міжобласної спеціальної науково-реєстраційної виробничої майстерні;

29.12.1989 року по — монтер колії по 3-й розряду Дистанції колії ст. Чернівці (а.с. 35-37).

З матеріалів справи судом встановлено, що в період з 08.09.1987 року по 05.10.1987 року позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 30-кілометровій зоні відчуження, що підтверджується наступними письмовими доказами:

- Наказ Дистанції шляху Чернівці Львівської ордена Трудового Червоного Знамені залізничної дороги Міністерства шляхів сполучення СРСР від 07.09.1987 року №160 "Про відрядження працівників ПЧ-ІІ на ст. Чернігів", яким наказано, для реконструкції ділянки Янів-Неданчини, відрядити працівника дистанції шляху ОСОБА_1 (м/п ПД-10 №1626) (а.с. 9);

- Довідка Виробничого підрозділу Чернігівська дистанція колії регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" від 14.11.2018 року №ПЧ-10-14/727, відповідно до якої ОСОБА_1 приймав участь у виконанні робіт при підготовці колії до експлуатації в 30-км зоні ЧАЕС на дільниці Йолча-Янів під час відрядження до Чернігівської дистанції колії згідно наказу №160 від 07.09.1987 року Чернівецької дистанції колії (а.с. 10);

- Довідка Виробничого підрозділу Чернігівська дистанція колії регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" від 14.11.2018 року №ПЧ-10-14/728, відповідно до якої Чернігівська дистанція колії була утворена в 1427 році і за весь час не була юридичною особою, в окремі проміжки часу називалась філією, структурним підрозділом, просто "Чернігівська дистанція колії", відокремленим структурним підрозділом Південно-Західної залізниці, відокремленим підрозділом Чернігівська дистанція колії Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця". У відповідності до Положення про підприємство змінювалось і оформлення печатки. Зміна в оформленні печатки була в 1999 році на основі наказу №61 "А" від 21.05.1999 року. В 2013 році, змінювалась печатка в відділі кадрів, в 2015 році Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" реорганізовано шляхом злиття у публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" та утворено регіональну філію "Південно-Західна залізниця" на підставі Закону України від 23.02.2012 №4442-IV, постанова Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року №200, рішення правління ПАТ "Укрзалізниця" від 21.10.2015 року, протокол №1. Відокремлений підрозділ Чернігівська дистанція колії Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" реорганізовано шляхом перетворення у виробничий підрозділ Чернігівська дистанція колії регіональної філії "Південно-Західна залізниця" публічною акціонерного товариства "Українська залізниця" на підставі наказу №001-Н від 01.12.2015 року (а.с. 11);

- Довідка Дистанції шляху Чернівці Львівської ордена Трудового Червоного Знамені залізничної дороги Міністерства шляхів сполучення СРСР від 06.05.1993 року №621, відповідно до якої позивач з 08.09.1987 року по 07.10.1987 року працював на дільниці залізничної лінії станції ОСОБА_2. Заробітна плата за період (30 днів) склала 385 карбованців на роботі в Чорнобильській зоні і середня заробітна плата по основному місцю роботи, а також середня заробітна плата до відрядження склала 119 карбованців (а.с. 12);

- Довідка Виробничого підрозділу "Чернівецька дистанція колії" ПАТ "Українська залізниця" регіональна філія "Львівська залізниця" форми 122 від 17.09.2018 року №ПЧ-11-28/2156, відповідно до якої позивач під час відрядження у м. Чернігів в період з 08.09.1987 року по 07.10.1987 року був безпосередньо зайнятий на роботах, передбачених постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29.12.1987 року №14970378 і постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 року №665-195, що дають право на державну пенсію на пільгових умовах у відповідності зі Списком №1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173 з 08.09.1987 року по 07.10.1987 року був відряджений в м. Чернігів для виконання робіт по реконструкції ділянки Янов-Неданчичі. Період зазначеної роботи до 01.01.1988 року зараховується до стажу при призначенні пенсії в трьохкратному розмірі, а за період з 01.01.1988 року по 01.01.2006 року в полуторному розмірі (а.с. 20);

16.10.2018 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою №5/267 про призначення пенсії за віком. До заяви позивачем було додано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чоронобильській АЕС у 1987 році та Довідку форми 122 від 17.09.2018 року №ПЧ-11-28/2156, видана ВП "Чернівецька дистанція колії" (а.с. 19).

Розглянувши заяву позивача від 16.10.2018 року №1107, відповідач ОСОБА_3 від 26.10.2018 року №1015/02 відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Мотивуючи свою відмову, відповідач зазначив, що у наданій довідці не вказано, що позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії в населених пунктах чи об'єктах, що знаходяться на території 30-кілометрової зони відчуження (а.с. 13).

Вважаючи протиправним рішення відповідача від 26.10.2018 року про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", позивач звернувся до суду з даним позовом.

До вказаних спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я врегульовано Законом України від 28.02.1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону №796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, зокрема, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів, зі зменшенням пенсійного віку до 8 років.

Із аналізу наведеної правової норми вбачається, що право на пільгове зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працювали визначену кількість днів у зоні відчуження.

Згідно ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", право на пенсію за віком мають особи, які досягли установленого законодавством пенсійного віку та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Відповідно до ст. 15 Закону №796-XII підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 5 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року до 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році видаються відповідні посвідчення. В пункті 10 Порядку уточняється на підставі яких документів видається посвідчення. Зокрема, встановлено, що посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).

З аналізу наведених норм права слідує, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах 27 лютого 2018 року у справі № 344/9789/17, від 31 липня 2018 року у справі № 751/2050/17.

Встановлені судом обставини справи свідчать, що позивач має посвідчення ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році 2-ої категорії серії А№166105.

Відповідно п. 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (Порядок №22-1) до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Крім того, відповідно до п.п. 5 п. 2.1. Порядку №22-1 документами, які засвідчують особливий статус особи, зокрема, є посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (за наявності)) та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Відповідно до ст. 65 Закону №796-XII учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, ОСОБА_2 і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до Посвідчення серії А№166105 від 18.05.1993 року, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році (Категорія 2). Вказане посвідчення є документом, який підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та надають право користування пільгами, встановленими законом. При цьому, довідки про період роботи у зоні відчуження є лише підставами для визнання уповноваженими в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Для призначення пенсії позивачем до пенсійного органу було подано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році серії А№166105 від 18.05.1993 року та Довідку Виробничого підрозділу "Чернівецька дистанція колії" ПАТ "Українська залізниця" регіональна філія "Львівська залізниця" форми 122 від 17.09.2018 року №ПЧ-11-28/2156.

В свою чергу, відповідно до вказаної вище Довідки форми 122 позивач під час відрядження у м. Чернігів в період з 08.09.1987 року по 07.10.1987 року був безпосередньо зайнятий на роботах, передбачених постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29.12.1987 року №14970378 і постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 року №665-195, що дають право на державну пенсію на пільгових умовах у відповідності зі Списком №1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173 з 08.09.1987 року по 07.10.1987 року був відряджений в м. Чернігів для виконання робіт по реконструкції ділянки Янов-Неданчичі. Період зазначеної роботи до 01.01.1988 року зараховується до стажу при призначенні пенсії в трьохкратному розмірі, а за період з 01.01.1988 року по 01.01.2006 року в полуторному розмірі. Довідка видана на підставі наказу Дистанційної колії Чернівці від 07.09.1987 року №160 про відрядження працівників на станцію Чернігів та особових рахунках.

З матеріалів справи також встановлено, що відповідно до Довідки Дистанції шляху Чернівці Львівської ордена Трудового Червоного Знамені залізничної дороги Міністерства шляхів сполучення СРСР від 06.05.1993 року №621 позивач з 08.09.1987 року по 07.10.1987 року працював на дільниці залізничної лінії станції ОСОБА_2. Заробітна плата за період (30 днів) склала 385 карбованців на роботі в Чорнобильській зоні і середня заробітна плата по основному місцю роботи, а також середня заробітна плата до відрядження склала 119 карбованців.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року N 106 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" станція ОСОБА_2 області віднесено до переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи (зона відчуження).

Таким чином суд вважає, що право позивача на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 8 років підтверджено документами, передбаченими пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Суд вважає, що на час звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області позивач набув право на призначення пільгової пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Подані позивачем документи не викликають сумнівів щодо його праці у зоні відчуження у період з 08.09.1987 року по 07.10.1987 року. Інших підстав неможливості призначення позивачу пенсії відповідачем не наведено, а тому відмова відповідача у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку є необґрунтованою.

Відмовляючи у призначенні пенсії, відповідач у Листі від 26.10.2018 року №1015/02 зазначив, що у Довідці ВП "Чернівецька дистанція колії" форми 122 від 17.09.2018 року №ПЧ-11-28/2156 не вказано, що позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії в населених пунктах чи об'єктах, що знаходяться на території 30-кілометрової зони відчуження, тим самим відповідач вирішував питання правомірності надання позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році, що виходить за межі його повноважень.

Суд зазначає, що до повноважень органів Пенсійного фонду України не належать повноваження щодо визначення права та підтвердження статусу громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та не належать повноваження щодо надання права користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Таким чином суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 26.10.2018 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" слід визнати протиправним та скасувати.

У зв'язку із цим, також мають підстави для задоволення похідні від них вимоги про зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на підставі поданої заяви від 16.10.2018 року.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", суд не вирішує питання про відшкодування судових витрат позивача.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 26.10.2018 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком за віком відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на підставі поданої заяви від 16.10.2018 року.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, вул. Чапаєва, 46, с. Великий Кучурів, Сторожинецький район, Чернівецька область, 59052).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345, вул. Оренбурзька, 7-А,м. Чернівці, 58022).

Суддя В.О. Григораш