Рішення № 80861940, 02.04.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/157/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Чернівецького обласного центру зайнятості до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області, про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Чернівецький обласний центр зайнятості (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування), або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування ) єдиного внеску № НОМЕР_1 від 15.06.2018 року;

- стягнути з відповідача судові витрати;

Аргументи учасників справи.

1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що 15.06.2018 року контролюючим органом прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0030345202 на загальну суму 15802,86 грн., в тому числі пеня в сумі 1119,57 грн., яке на його думку підлягає скасуванню з огляду на наступне.

1.2. Посилаючись на Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, яка затверджена Наказом Міністерством доходів і зборів України від 09.09.2013 року № 455 зазначив, що нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа наступного місяця. Таким чином, розрахунок штрафних санкцій позивача складений всупереч нормам зазначеної Інструкції, оскільки позивач при формуванні платіжних доручень по сплаті ЄСВ чітко вказував за який період проводиться оплата єдиного внеску, зокрема з 21.09.2016 року по 30.05.2017 року, відтак заборгованість у позивач була відсутня, що підтверджується платіжними дорученнями по сплаті ЄСВ за кожен період до 20 числа наступного місяця.

Крім того, звертав увагу суду на те, що відповідно до звітів про суми нарахованої заробітної плати та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та електронних квитанцій про прийняття звітів за вказаний період, вбачається про відсутність заборгованості у позивача. Звіти відповідачем приймались без зауважень, без зазначення прострочених днів по сплаті ЄСВ.

1.2. На думку позивача, спірне рішення надіслане відповідачем з порушенням вимог визначених в зазначеній вище Інструкції, оскільки у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або несплачених платником сум єдиного внеску, такий орган надсилає - вимогу про сплату боргу (недоїмки). За період з 21.09.2016 року по 20.06.2018 року позивач ніяких рішень від відповідача не отримував.

1.3.В обґрунтування правової позиції, окрім іншого посилався на акт взаємозвірки № 3-07 від 26.05.2017 року згідно якого, позитивне сальдо розрахунків станом на 16.09.2016 року становить за даними платника 17003,65 грн., отже станом на 21.09.2016 року була відсутня заборгованість по сплаті ЄСВ, а тому відсутні підстави нарахування пені та штрафних санкцій.

2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов в обґрунтування якого зазначив, що заперечує проти наведених позивачем обставин та обґрунтувань наведених у адміністративному позові щодо скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 15.06.2018 року № НОМЕР_1 на суму 15 802,86 грн. (у тому числі: 14 683,29 грн. - штрафна санкція та 1119,57 гри. - пеня), з огляду на наступне.

2.1. Вважає, що позивачем порушено терміни сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 21.09.2016 року по 30.05.2017 року, та на підставі даних інформаційної системи “Податковий блок”, зокрема згідно інтегрованої картки платника, посадовими особами відповідача правомірно здійснено розрахунок штрафної санкції, нараховано пеню по єдиному соціальному внеску, як наслідок винесено спірне рішення.

2.2. Вважає недоречними посилання позивача на норми Інструкції Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, яка затверджена Наказом Міністерства доходів і зборів України № 455 від 19.09.2013 року, оскільки даний нормативний акт втратив чинність до оскаржуваного періоду.

2.3. Заперечуючи з приводу посилань позивача на акт звірки № 3-07 зазначав, що вказаний акт складений за період з 21.01.2015 року по 16.09.2016 року, тобто до періоду в якому встановлено порушення, про що також свідчить розрахунок та оскаржуване рішення.

2.4. Позивач скориставшись правом передбаченим ст. 163 КАС України подав до суду відповідь (заперечення) на відзив на адміністративний позов, в якому зазначив переважно аналогічні аргументи, які наведенні в адміністративному позові.

2.5. Відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в обґрунтування яких наголошував, що предметом позову є рішення про застосування штрафної санкції, а не вимога про сплату боргу як наголошує позивач, крім того вважає, що доводи позивача не спростовують правомірність прийнятого рішення.

2.6. Позивачем подано відповідь на заперечення в обґрунтування якого повторно зазначив, що за період з 21.09.2016 року по 20.06.2018 року не отримував від відповідача вимоги про сплату боргу (недоїмки), крім того на його думку відповідач не надав до суду доказів на спростування аргументів позивача.

3. Доводи учасників справи.

3.1. 15.03.2019 року представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав наведених в адміністративному позові. В судовому засіданні подав заяву, в якій просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження.

3.2. 15.03.2019 року в судовому засіданні представник відповідача подав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження, проти задоволення позову заперечував з підстав наведених у відзиві.

3.3. Враховуючи приписи статті 194 КАС України, та подання учасниками справи заяв про розгляд справи у порядку письмового провадження без їх участі, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами в порядку письмового провадження.

4. Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

4.1. 15.06.2018 року відповідачем винесено рішення №0030345202 про застосування до Новоселицького районного центру зайнятості штрафних санкцій та нарахування пені на суму 15802,86 грн., в тому числі пеня в сумі 1119,57 грн. за несплату /неперерахування/ або несвоєчасну сплату /несвоєчасне перерахування/ єдиного внеску за період з 21.09.2016 року по 30.05.2017 року. (а.с.18)

4.2. Судом досліджений розрахунок штрафної санкції та нарахованої пені відповідно до рішення № НОМЕР_1 від 15.06.2018 року . (а.с.19-20)

4.3. Позивачем направлена до ДФС України заява про визнання протиправним та скасування податкового рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску за № 1128/2407.002-17. (а.с.14-17)

26.07.2018 року ДФС України винесено рішення №13221/5/99-99-11-02-02-25 про результати розгляду скарги, відповідно до якого рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 15.06.2018 № НОМЕР_1 ГУ ДФС у Чернівецькій області залишено без змін, а скарга Новоселицького районного центру зайнятості – без задоволення. (а.с.11-13)

4.4. Судом також дослідженні платіжні доручення згідно яких позивачем сплачувався єдиний соціальний внесок, зокрема: № 571 від 15.09.2016 року (ЄСВ за вересень 2016р.), № 572 від 16.09.2016 року (ЄСВ за вересень 2016р. ), № 615 від 05.10.2016 року (ЄСВ за вересень 2016р.), № 640 від 13.10.2016 року (ЄСВ за жовтень 2016р. ), № 693 від 03.11.2016 року (ЄСВ за вересень 2016р. ), № 715 від 16.11.2016 року (ЄСВ за листопад 2016р.), № 742 від 02.12.2016 року (ЄСВ за листопад 2016р. ), № 758 від 15.12.2016 року (ЄСВ за грудень 2016р.), № 800 від 28.12.2016 року (ЄСВ за грудень 2016р.), № 15 від 16.01.2017 року (ЄСВ за грудень 2016р., січень 2017), № 33 від 02.02.2017 року (ЄСВ за січень 2017р.), № 69 від 16.10.2017 року (ЄСВ за лютий 2017р.), № 86 від 02.03.2017 року (ЄСВ за лютий 2017р.), № 96 від 07.03.2017 року (ЄСВ за березень 2017р. ), № 116 від 15.03.2017 року (ЄСВ за березень 2017р. ), № 176 від 13.04.2017 року (ЄСВ за квітень 2017р. ), № 194 від 27.04.2017 року (ЄСВ за квітень 2017р. ), № 232 від 15.05.2017 року (ЄСВ за травень 2017р. ), № 242 від 25.05.2017 року (ЄСВ за травень 2017р.. ), № 257 від 31.05.2017 року (ЄСВ за травень 2017р. ). (а.с.33-52)

4.5. В ході розгляду справи судом також досліджені наступні докази у справі:

- інтегрована картка платника податків з єдиного соціального внеску; (а.с. 70-104)

- звітність про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з серпня 2016 року по травень 2017 року; (а.с. 111-136)

- платіжне доручення № 456 від 26.07.2016 року (оплата ЄСВ за серпень 2016р.), платіжне доручення № 484 від 08.08.2016 року (оплата ЄСВ за серпень 2016р.), платіжне доручення № 502 від 17.08.2016 року (оплата ЄСВ за серпень 2016р.), - платіжне доручення № 520 від 22.08.2016 року (оплата ЄСВ за серпень 2016р.), платіжне доручення № 529 від 29.08.2016 року (оплата ЄСВ за серпень 2016р.) (а.с.155-159)

5. До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

5.1. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

5.2. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 р. № 2464-VІ (далі – Закон № 2464-VІ).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VІ єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. (ч.1 ст. 4 Закону 2464-VI)

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною 5 статті 9 Закону № 2464-VI визначено, що сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

Відповідно до абз. 1 частини 8 статті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Згідно з пунктом 1 частини 10 статті 9 Закону № 2464-VI днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Згідно частини 12 статті 9 Закону № 2464-VІ передбачено, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. (абз. 2 ч.11. ст. 25 Закону № 2464-VІ)

Відповідно до частини 10 статті 25 Закону № 2464-VІ встановлено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно. (ч.13. ст. 25 Закону № 2464-VІ)

Положеннями частинами 2 статті 9 Закону № 2464-VІ визначено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

5.3. Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів, встановлена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена Міністерством фінансів України від 20.04.2015 року № 449. (далі – Інструкція №449)

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 розділу VII Інструкції № 449 (окрім іншого) передбачено, що згідно з частиною одинадцятою статті 25 Закону до платників, визначених підпунктами 1-4 та 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції в таких розмірах – за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди.

5.4. Так, в ході розгляду справи судом встановлено, що на підставі даних інформаційної системи “Податковий блок”, зокрема відповідно інтегрованої картки платника, посадовими особами відповідача здійснено розрахунок штрафної санкції та нарахованої пені по єдиному соціальному внеску, в зв’язку із порушенням позивачем термінів сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 21.09.2016 року по 30.08.2017 рік, що також підтверджується матеріалами справи, зокрема звітністю по нарахуванню єдиного внеску в зазначений період.

Як зазначено вище, за порушення термінів сплати вказаних платежів відповідачем винесено оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму 15 802,86 грн. (у тому числі: 14 683,29 грн. - штрафна санкція та 1119,57 грн. - пеня).

Проаналізувавши наведені норми законодавства в контексті встановлених обставин справи суд зазначає, що позивачем всупереч статті 9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” з порушенням законодавчо встановленого строку сплачено єдиний внесок за серпень - грудень 2016 року, та січень-квітень 2017 року.

5.9. Звертаючись до суду позивач звертав увагу суду на тому, що розрахунок штрафних санкцій розроблений з порушенням вимог Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску, про що свідчить недотримання адресного спрямування внеску відповідачем, надіслання оскаржуваного рішення з порушенням вимог наказу № 455 від 09.09.2013 року та неправомірність нарахування пені.

Надаючи правову оцінку доводам позивача суд зазначає наступне.

Згідно частини 6 статті 25 Закону N 2464 за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Отже, за рахунок сплачених сум єдиного внеску погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Суд також вважає помилковим посилання позивача на норми Наказу Міністерства доходів і зборів № 455 від 09.09.2013 року “Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, оскільки вказаний наказ втратив чинність 29.05.2015 року згідно Наказу Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 р. за № 508/26953) до оскаржуваного періоду, в якому виявленні порушення (з 21.09.2016 року по 30.05.2017 рік). При цьому слід також звернути увагу і на те, що предметом даного позову є рішення про застосування штрафної санкції, а не вимога про сплату боргу.

Наведеними вище нормами визначено, що пеня нараховується одночасно на суму недоїмки з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Так, недоїмка згідно інтегрованої картки платника виникла 21.09.2016 року, а акт звірки № 3-07 на який посилається позивач, складений за період з 21.01.2015 року по 16.09.2016 року. Отже, період вказаний у акті-звірки не входить до періоду у якому виявлено порушення, про що свідчить розрахунок та оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені.

Відтак, доводи позивача, наведені в позові не спростовують правомірність оскаржуваного рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені по єдиному внеску, з урахуванням того, що платежі, які проводились останнім зараховувались в порядку черговості виникнення боргу, і сам по собі факт наявності призначення платежу в платіжних дорученнях не може свідчити про відсутність боргу.

5.16. Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини. Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши докази позивача на підтвердження наведених аргументів та докази надані суб'єктом владних повноважень - суд дійшов висновку, що обґрунтування на які посилається позивач, повністю спростовані аргументами відповідача, а тому в суду є достатні підстави для відмови в задоволенні позову повністю.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході судового розгляду справи відповідачем доведено правомірність спірного рішення, як такого, що прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

7. З урахуванням того, що в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Чернівецького обласного центру зайнятості до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Чернівецький обласний центр зайнятості (вул. Університетська, 31, м. Чернівці, 58002, код ЄДРПОУ: 05392708)

Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м.Чернівці, 58013, код ЄДРПОУ: 39392513)

Суддя Боднарюк О.В.