Ухвала суду № 80861353, 02.04.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1424/19

УХВАЛА

02 квітня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., розглянувши адміністративний позов громадянина Сирії ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання неправомірним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До суду з адміністративним позовом звернувся громадянин Сирії ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (далі - ГУ ДМС), в якому просить суд:

- визнати неправомірним та скасувати наказ ГУ ДМС №26-19 від 08.02.2019 року про відмову йому - ОСОБА_1 в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

- зобов'язати ГУ ДМС розглянути його - ОСОБА_1 заяву щодо вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Також позивач просить витребувати у відповідача матеріали його особової міграційної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, чи відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.2, п.4 ч.5 ст.160 КАС України, у позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Частиною 4 ст.161 КАС України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У позові позивач зазначає, що 08.02.2019 року ГУ ДМС було розглянуто його заяву та прийнято неправомірне рішення про відмову особі в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (наказ №26-19 від 08.02.2019 року). В обґрунтування позовних вимог,зокрема, вказує, що його заява не підпадає під ознаки викладені у ч.6-9 ст. 8 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»: вона не є очевидно необґрунтованою, не носить характер зловживання та він не видає себе за іншу особу.

Проте до позову позивач надав копію повідомлення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту № 49 від 20.02.2019 року, згідно з яким Управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції ГУ ДМС в Одеській області повідомляє його про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту на підставі рішення ДМС України від 08.02.2019 року №26-19.

Таким чином, визначення у якості відповідача ГУ ДМС та позовні вимоги позивача не відповідають змісту наданої до позову копії повідомлення № 49 від 20.02.2019 року, яке свідчить про те, що відносно позивача проведена процедура вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту та рішення прийнято за її результатом ДМС України.

Позивачу необхідно правильно визначити відповідача, викласти зміст позовних вимог та обґрунтування обставин з урахуванням фактичних обставин та положень Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" щодо повноважень відповідних суб'єктів владних повноважень.

Позов викладений на український мові відповідно до вимог ст.15 КАС України, якою визначено, що судочинство і діловодство в адміністративних справах провадиться державною мовою. Але при цьому позивач не зазначив про вільне володіння ним українською мовою, в іншому випадку необхідно зазначити яким чином та за допомогою якого перекладача він був ознайомлений зі змістом позову, тобто є усвідомленим про предмет та підстави позову, про що повинно бути відображено у самому позову, або зазначити про наявність представника з належними повноваженнями.

Статтею 15 КАС України також встановлено, що суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.

Ухвалою суду від 12.03.2019 року позов залишений без руху та наданий позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.

Копія ухвали суду направлена на зазначену в позові адресу позивача та отримана ним 22.03.2019 року.

До суду 01.04.2019 року засобами поштового зв'язку надійшла заява позивача від 27.03.2019 року про усунення недоліків позовної заяви, яка як и позов викладена державною мовою та підписана позивачем особисто.

Позивач вважає, що не зазначення ним обставин щодо володіння українською мовою або не зазначення представника, який представляє його інтереси , не порушує вимог КАС України при його зверненні до суду.

Враховуючи викладене, суд вважає, що підписання позову та заяви про усунення недоліків, які викладені державною мовою та підписані позивачем особисто, свідчить про розуміння позивачем української мови або наявності у нього представника (перекладача) та відповідно розуміння ним поданих до суду документів.

Дослідивши позов, надані до нього документи та заяву про усунення недоліків суд дійшов висновку, що недоліки позову зазначені в ухвалі суду, не усунуті.

Позивач у заяві про усунення недоліків зазначив, що він вірно зазначив відповідача - ГУ ДМС, оскільки Управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції ГУ ДМС в Одеській області є структурним підрозділом ГУ ДМС.

Проте в ухвалі суду від 12.03.2019 року зазначено про невідповідність відповідача та позовних вимог тому акту індивідуальної дії, якій оскаржує позивач, а саме позивач просить визнати неправомірним та скасувати наказ ГУ ДМС №26-19 від 08.02.2019 року про відмову йому - ОСОБА_1 в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту та обґрунтовує свій позов саме щодо вказаного рішення, тобто викладає підстави позову щодо рішення ГУ ДМС.

Згідно же з наданою копією повідомлення №49 від 20.02.2019 року про прийняте рішення за його заявою про надання притулку - оскаржуване ним рішення за №26-19 від 08.02.2019 року прийняте ДМС України, яким позивачу відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Таким чином, ГУ ДМС не приймало рішення за №26-19 від 08.02.2019 року про відмову ОСОБА_1 в оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Навпаки, прийняття рішення №26-19 від 08.02.2019 року Державною міграційною службою України свідчить про те, що відносно позивача було прийнято раніше ГУ ДМС інше рішення, а саме про оформленні документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Відповідно таки документи були оформлені, тобто здійснена перевірка, зібрані матеріали відповідно до вимог законодавства, та ДМС України прийнято рішення по суті заяви №26-19 від 08.02.2019 року про відмову ОСОБА_1 у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Таким чином, позивачем не усунути недоліки позову.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно з ч.5,6,8 ст.169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом

При таких обставинах в силу п.1 ч.4 ст.169 КАС України позов підлягає поверненню.

Керуючись ст.169 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов громадянина Сирії ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання неправомірним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу без розгляду.

Роз'яснити позивачу що повернення позовної заяви не позбавляє її права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом

Ухвала набирає законної сили у порядку ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. ст. 293-295 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва