Рішення № 80860817, 27.03.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 березня 2019 року Справа № 280/77/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69121, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1)

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр.Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.10.2018 року №Ф-2447-17.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, 13.10.2018 року позивачем засобами поштового зв'язку отримано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.10.2018 року № Ф- 2447-17, згідно якої ГУ ДФС у Запорізькій області повідомлено позивача, про те, що станом на 30 вересня 2018 року, має заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені на загальну суму 19882,85 грн., з яких: 4220,36 грн. - недоїмки, 3069,44 грн. - штрафів, 12593,05 грн. - пені, та вимагає їх сплати. Вказана вимога була оскаржена в адміністративному порядку до ДФС України, проте рішенням ДФС України від 28.11.2018 року № /В/99-99-11-05-02-25 скарга позивача залишена без задоволення. Позивач зазначає, не погоджується з вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 04.10.2018 року № Ф-2447-17 оскільки за 2017 календарний рік позивачем нараховано та сплачено ЄСВ на загальну суму 8448,00 грн., що підтверджується звітом про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, а також квитанціями. Вказує, що 23.03.2018 року позивачем було отримано вимогу № Ф-2447-17 від 12.03.2018 року про сплату боргу (недоїмки ) зі сплати єдиного внеску, згідно якого розмір заборгованості зі сплати Єдиного внеску станом на 28.02.2018 року складав 9290,43 грн. Вказана заборгованість згідно квитанції № 12 від 31.03.2018 року на суму 9290,43 грн. була погашена позивачем в повному обсязі. В подальшому рішенням відповідача № НОМЕР_2 від 07.08.2018 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску до ОСОБА_1 застосовано штраф та нараховано пеню в загальному розмірі - 15662,49 грн. Вказані суми штрафу та пені були погашені позивачем в повному обсязі згідно квитанції № 0.0.1162683408.1 від 18.10.2018 року. Зазначає, що заборгованість зі сплати ЄСВ яка існувала станом на 28.02.2018 року за попередні періоди, а також штрафні санкції позивачем були погашені в повному обсязі. У 2018 році позивачем нараховано та сплачено платежів Єдиного соціального внеску, що підтверджується квитанціями. Позивач зазначає, що ним в повному обсязі сплачено наявну станом на 28.02.2018 року недоїмку та штрафні санкції, а також своєчасно у відповідності до закону, сплачено внески з ЄСВ за 2018 рік тому у позивача об'єктивно відсутня будь-яка заборгованість зі сплати ЄСВ і жодної недоїмки утворитись не може.

Ухвалою суду від 29.01.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27.02.2019.

Ухвалою суду від 27.02.2019 підготовче засідання було відкладено на 27.03.2019.

13.03.2019 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№10011), в якому просить відмовити у задоволені позовних вимог та зазначає, що відповідно до чинного законодавства Вознесенівським управлінням у м. Запоріжжі ГУ ДФС у Запорізькій області було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.10.2018 №Ф-2447-17 на суму 19882,85 грн., яка була надіслана позивачу поштовим переказом та отримано платником 13.10.2018. Згідно інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 станом на 30.09.2018 рахується борг у сумі 19882,85 грн., який зазначено у вимозі про сплату боргу (недоїмки) та який складається з боргу у сумі 1763,18 грн., нарахованого згідно розрахунку єдиного внеску №6350929/ev від 19.04.2018, боргу у сумі 2457,18 грн., нарахованого згідно розрахунку єдиного внеску №7735530/ev від 19.07.2018, боргу у сумі 3069,44 грн., нараховано штрафні санкції згідно рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску №0086505002 від 07.08.2018, боргу у сумі 125393,05 грн., нараховано пені згідно рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску №0086505002 від 07.08.2018. Станом на 18.02.2019 борг по вимозі про сплату боргу (недоїмки) єдиного внеску від 04.10.2018 №Ф-2447-17 погашено.

Ухвалою суду від 27.03.2019 закрито підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи по суті на 27.03.2019.

27.03.2019 представниками сторін подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

В силу положень ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За наведеного, суд розглядає справу за наявними документами, без участі сторін, в порядку письмового провадження.

На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

ФОП ОСОБА_1 з 30.05.2002 зареєстрована як фізична особа-підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В02 №913423.

ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

08.02.2018 ФОП ОСОБА_1 було подано до податкового органу звітність по єдиному соціальному внеску за 2017 рік разом із таблицею 2 нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування на загальну суму 8448,00 грн. Згідно квитанцій № 79 від 11.10.2017, № 71 від 09.01.2018 та № 72 від 21.02.2017 року ФОП ОСОБА_1 було сплачено єдиний соціальний внесок за 2017 рік у повному обсязі.

12.03.2018 відповідачем винесено вимогу №Ф-2447-17 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на суму 9290,43 грн.

Заборгованість по вимозі про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на суму 9290,43 грн. ФОП ОСОБА_1 було сплачено, що підтверджується квитанцією № 12 від 31.03.2018 року.

Рішенням ГУ ДФС у Запорізькій області № НОМЕР_2 від 07.08.2018 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску до ОСОБА_1 застосовано штраф та нараховано пеню в загальному розмірі - 15662,49 грн., які відповідно до квитанції № 0.0.1162683408.1 від 18.10.2018 року позивачем сплачено у повному обсязі.

ФОП ОСОБА_1 було нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування за 2018 рік, що підтверджується квитанціями наявними в матеріалах справи.

04.10.2018 відповідачем сформувано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2447-17, відповідно до якої заборгованість ФОП ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 30.09.2018 склала 18882,85 грн., з яких недоїмка – 4220,36 грн., штраф – 3069,44 грн., пеня - 12593,05 грн.

Не погодившись із вказаною вимогою, ФОП ОСОБА_1 оскаржила іі в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги ДФС України прийнято рішення від 28.11.2018 року №/В/99-99-11-05-02-25, яким скаргу ФОП ОСОБА_1 залишено без задоволення, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.10.2018 №Ф-2447-17 ГУ ДФС у Запорізькій області без змін.

Не погоджуючись із оскаржуваною вимогою та вважаючи її протиправною, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи нормативно-правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

За визначенням пунктів 2, 6 частини першої статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Пункт 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VI встановлено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Пунктом 3 частини першої статті 7 Закону №2464-VI визначено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно з ч. 4 ст. 8 Закону порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Облік нарахованих і сплачених сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюється контролюючим органом в інтегрованій картці платника, що відкривається за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками.

Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або несплачена у строки, встановлені цим законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів Державною фіскальною службою України та її територіальними органами встановлена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 (далі - Інструкція)

Згідно із вимогами Закону та Інструкції № 449 на платника покладено обов'язок щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону №2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

За правилами, встановленими ч. 2 ст. 9 Закону №2464-VI, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Процедуру, форму, строки подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Звіт) до Державної фіскальної служби України, яка є центральним органом виконавчої влади, який реалізує, зокрема, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску, її територіальних органів (далі - органи доходів і зборів) визначено Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 (далі - Порядок №435).

Пунктом 2 р. ІІІ Порядку №435 визначено, що фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік. Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску подається за формою №Д5 згідно з додатком 5 до цього Порядку із зазначенням типу форми "початкова".

Звіт має містити основні дані про страхувальника та перелік таблиць Звіту. Звіт формується страхувальником або відповідальною особою страхувальника та включає таблиці, наведені у додатках 4-7 до цього Порядку (п. 2 р. IV Порядку №435).

Фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства формують та подають самі за себе до органів доходів і зборів Звіт згідно з додатком 5 до цього Порядку (п. 10 р. IV Порядку №435).

Абзацом першим частини восьмої статті 9 Закону №2464-VI передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому, абзацом третім частини восьмої статті 9 Закону №2464-VI встановлено, що платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Відповідно до положень частини першої-четвертої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Форма вимоги про сплату боргу (недоїмки) для платника єдиного внеску - фізичної особи станом на 06.04.2016 була затверджена чинним наразі наказом Міністерства доходів і зборів України від 20.04.2015 № 449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953, та набрав чинності з 29.05.2015) , а саме - наведена в додатку 7 до названої Інструкції.

Безпосередньо порядок стягнення заборгованості з платників єдиного внеску, формування, оформлення та надсилання вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску передбачений розд. VI згаданої вище Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

А саме у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Зокрема, у випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом десяти робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів із дня її винесення.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1 частина - літера "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), 2 частина - порядковий номер, 3 частина - літера "У" (узгоджена вимога).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Як було встановлено судом, позивачем суми єдиного внеску у необхідному розмірі сплачено відповідно до доданих до матеріалів справи копій платіжних доручень.

Таким чином, позивачем у повному обсязі було виконано зобов'язання зі сплати єдиного соціального внеску.

З наведеного вбачається, що рішення відповідача не ґрунтується на нормах законодавства України та фактично призводять до визначення недоїмки зі сплати єдиного внеску за відсутності порушення законодавства, що суперечить вимогам частини 2 статті 19 Конституції України, а отже оскаржувана вимога про сплату боргу є протиправною.

Згідно частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

При цьому, відповідно до підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкова вимога це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

В свою чергу, процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів, визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953.

Відповідно до пункту 3 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо, зокрема, платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

В даному випадку, у відзиві на позовну заяву Головним управлінням Державної фіскальної служби України в Запорізькій області зазначено, що станом на 18.02.2019 борг ФОП ОСОБА_1 по вимозі про сплату боргу (недоїмки) єдиного внеску від 04.10.2018 №Ф-2447-17 погашено.

Згідно пункту 6 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо: сума боргу (недоїмки) самостійно погашається платником; орган доходів і зборів скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження; вимога органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) скасовується чи змінюється судом (господарським судом); борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених статтею 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в порядку, визначеному пунктами 911 цього розділу; є рішення суду про стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі.

У випадку, зазначеному в абзаці третьому цього пункту, вимога вважається відкликаною з дня прийняття органом доходів і зборів рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки).

Таким чином, обовязковою підставою для відкликання вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, є відповідне рішення органу доходів і зборів про скасування зазначеної суми боргу (недоїмки).

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що згідно підпункту 60.1.2 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо, зокрема, контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу.

У випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги (пункту 60.3 статті 60 Податкового кодексу України).

Аналогічні положення містяться в пункті 1 розділу VI Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 24.07.2017 №902/30770.

Суд звертає увагу на те, що рішення про скасування вказаної у вимозі про сплату боргу (недоїмки) від 04.10.2018 №Ф-2447-17 суми боргу (недоїмки) єдиного внеску на суму 19882,85 грн., чи рішення про скасування самої вимоги, контролюючий орган суду не надав.

За вказаних обставин, податкова вимога про сплату боргу (недоїмки) від 04.10.2018 №Ф-2447-17 з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування залишається не відкликаною, оскільки відсутні рішення Головного управління Державної фіскальної служби України в Запорізькій області про скасування вказаної у цій вимозі суми боргу (недоїмки) 19882,85 грн., чи рішення про скасування самої вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.10.2018 №Ф-2447-17.

З огляду на протиправність дій Головного управління Державної фіскальної служби України в Запорізькій області щодо нарахування ФОП ОСОБА_1 боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в сумі 19882,85 грн. та прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.10.2018 №Ф-2447-17, а також відсутність рішень Головного управління Державної фіскальної служби України в Запорізькій області про скасування вказаної у вимозі суми боргу (недоїмки), чи рішення про скасування самої вимоги про сплату боргу (недоїмки), суд дійшов висновку скасувати вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 04.10.2018 №Ф-2447-17.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач як суб'єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б повністю спростували доводи позивача, не надав.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69121, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправною та скасування вимоги, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 04.10.2018 року №Ф-2447-17 на загальну суму 19882,85 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69121, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1).

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 01.04.2019.

Суддя А.В. Сіпака