Ухвала суду № 80858794, 27.03.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/75/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

27.03.2019 Справа № 908/1391/18

м. Запоріжжя Запорізької області

За заявою Концерну «Міські теплові мережі», м. Запоріжжя про розстрочення виконання рішення суду у справі № 908/1391/18

за позовом (Стягувач) Акціонерного товариства «Укртрансгаз», (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1)

до відповідача (Боржник) Концерну «Міські теплові мережі», (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137)

про стягнення 14691230,20 грн. за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1604000137/685/ЗП-16

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представники сторін:

від позивача (стягувача) – не з’явився;

від відповідача (боржника) – ОСОБА_1, довіреність № 414/20-19 від 02.01.2019;

19.03.2019 на адресу господарського суду Запорізької області від Концерну «Міські теплові мережі», м. Запоріжжя надійшла заява вих. № 1094/20 від 15.03.2019 (вх. № 08-12/73/19 від 19.03.2019) про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 16.11.2018 у справі № 908/1391/18 в частині стягнення пені, 3 % річних та судового збору в загальній сумі 3810644,83 грн. на 12 місяців починаючи з березня 2019 року по лютий 2020 року зі сплатою заборгованості щомісячно згідно запропонованого графіку.

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.03.2019 заяву про розстрочення виконання рішення суду у справі № 908/1391/18 передано на розгляд судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.03.2019 заяву Концерну «Міські теплові мережі», м. Запоріжжя про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 16.11.2018 у справі № 908/1391/18 в частині стягнення пені, 3 % річних та судового збору в загальній сумі 3810644,83 грн. прийнято до розгляду, розгляд заяви призначено на 27.03.2019.

В судовому засіданні 27.03.2019 заяву розглянуто, судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Відповідно до ч. 4 ст. 233 ГПК України дану ухвалу постановлено в нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та долучених судом до матеріалів справи.

В судове засіданні 27.03.2019 представник позивача (стягувача) не з’явився. Про дату, час та місце розгляду заяви про розстрочення виконання рішення суду у справі № 908/1391/18 Акціонерне товариство «Укртрансгаз» повідомлялося належним чином ухвалою суду по справі від 20.03.2019, яка в цей же дань направлена на адресу позивача поштою, а також направлена позивачу на його електронну адресу.

Зважаючи на стислий строк розгляду заяви про розстрочку виконання судового рішення, суд вирішив за доцільне розглядати заяву про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 16.11.2018 у справі № 908/1391/18 за відсутністю представника позивача (стягувача).

22.03.2019 на адресу суду від Концерну «Міські теплові мережі» надійшло Клопотання б/н від 22.03.2019, яким відповідач уточнив загальну суму заборгованості (в частині невиконаного судового рішення), щодо якої відповідач просить суд надати розстрочку виконання судового рішення. Вказане клопотання прийнято судом до розгляду.

26.03.2019 на електронну пошту суду від АТ «Укртрансгаз» надійшли Заперечення на заяву відповідача про розстрочення виконання рішення, згідно яких позивач просить суд відкласти розгляд заяви про розстрочку виконання рішення суду, зобов’язати відповідача направити позивачу заяву про розстрочку виконання рішення із доданими до неї документами та відмовити відповідачу у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду.

Згідно з ч. 2 ст. 170 ГПК України письмові заяви, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

За приписами ст. 96 ГПК України електронні докази подаються засвідчені електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Відповідно до п. 1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 28 від 20.02.2013, документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису не належать до офіційних.

Враховуючи, що Заперечення АТ «Укртрансгаз» на заяву відповідача про розстрочення виконання рішення надійшли на електронну пошту суду без електронного цифрового підпису, зазначені заперечення судом до розгляду не приймаються.

В судовому засіданні 27.03.2019 представник Концерну «Міські теплові мережі» заяву про розстрочення виконання рішення суду у справі № 908/1391/18 підтримав з підстав, викладених у цій заяві з урахуванням клопотання про уточнення загальної суми заборгованості (в частині невиконаного судового рішення), щодо якої відповідач просить суд надати розстрочку виконання судового рішення.

Розглянувши заяву Концерну «Міські теплові мережі» (відповідач у справі, боржник) про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 16.11.2018 у справі № 908/1391/18 в частині стягнення пені, 3 % річних та судового збору в загальній сумі 3810644,83 грн. і матеріали справи № 908/1391/18, суд встановив:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.11.2018 у справі № 908/1391/18 позовні вимоги задоволені частково, з Концерну «Міські теплові мережі», м. Запоріжжя на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз», м. Київ стягнуто 10761982,27 грн. основного боргу, 3305996,72 грн. пені, 289289,09 3 % річних та 215359,02 грн. судового збору.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.02.2019 рішення господарського суду Запорізької області від 16.11.2018 у справі № 908/1391/18 залишено без змін.

18.03.2019 господарським судом Запорізької області видано наказ про примусове виконання рішення господарського суду Запорізької області від 16.11.2018 у справі № 908/1391/18.

Як зазначає відповідач, станом на час звернення до суду із даною заявою про розстрочення виконання судового рішення у справі № 908/1391/18 сума основного боргу в розмірі 10761982,27 грн. за цим рішенням Концерном «Міські теплові мережі» вже сплачена.

Мотивуючи заяву про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 16.11.2018 у справі № 908/1391/18 в частині стягнення пені, 3 % річних та судового збору в загальній сумі 3810644,83 грн. на 12 місяців починаючи з березня 2019 року по лютий 2020 року зі сплатою заборгованості щомісячно згідно запропоновано графіку Концерн «Міські теплові мережі» зазначає, що на даний момент своєчасне і повне виконання зазначеного рішення суду ускладнене наступними підставами.

На теперішній час Концерн «Міські теплові мережі» знаходиться у складній фінансово-економічній ситуації та не має об’єктивної можливості одномоментно виконати рішення суду по справі № 908/1391/18 в частині стягнення пені, 3 % річних та судового збору в загальній сумі 3810644,83 грн. Так, згідно Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за 2018 рік за результатами 2018 року чистий збиток підприємства склав 98797тис.грн.

Слід зауважити, що Концерн «Міські теплові мережі» є комунальним підприємством, що здійснює свою господарську діяльність у сфері централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води споживачам усіх категорій міста Запоріжжя. Основними споживачами теплової енергії є населення та бюджетні установи і організації, об'єкти соціальної сфери, які мають постійну значну заборгованість за спожиту теплову енергію. Технічна можливість відключення боржників у відповідача відсутня.

Так, станом на 01.02.2019 заборгованість споживачів перед Концерном складає 1303 504,76 тис.грн.

Проте, відповідачем посилено ведеться робота зі стягнення дебіторської заборгованості зі споживачів теплової енергії, але процес стягнення заборгованості у встановленому законом порядку – це тривалий у часі процес. Судами здебільш надаються розстрочки та відстрочки виконання рішень судів, зокрема населенню, враховуючи різке падіння платоспроможності споживачів, також бюджетним установам та організаціям, із-за затримки бюджетного фінансування. За вище вказаних обставин стягнення заборгованості через виконавчі служби виявляється малоефективним, а в умовах різкого зниження платоспроможності споживачів та несвоєчасних розрахунків бюджету – заборгованість зростає.

Таким чином, у відповідача відсутні реальні та дієві економічні та технічні важелі впливу на боржників, адже згідно чинного законодавства України теплопостачальні підприємства не можуть нараховувати населенню ані штрафні санкції, ані збитки від інфляції та відключити несумлінних споживачів від теплопостачання.

Відповідно до Законів України «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги», Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005, відповідач зобов'язаний здійснювати постачання теплової енергії безперебійно, незалежно від зовнішніх факторів, нормативних чинників, наявності заборгованості у споживачів-боржників. Це зумовлено специфікою роботи всіх підприємств теплоенергетики. Отже, природний газ споживається відповідачем не для власних потреб, а для задоволення соціальних та комунальних потреб.

Враховуючи викладене, Концерн докладає максимальні зусилля, щоб своєчасно виконувати взяті на себе зобов'язання з оплати за використані енергоресурси задля постачання теплової енергії споживачам. Проте, станом на 01.03.2019заборгованість Концерну «Міські теплові мережі» за спожиті ресурси складає: за природний газ – 1588 698532,64 грн., за електричну енергію – 12277774,12 грн., за воду – 9 525 026,56 грн.

Відповідач не є дотаційним підприємством і з бюджетів всіх рівнів фінансування на здійснення своєї господарської діяльності або покриття збитків не отримує.

При цьому, така складна фінансова ситуація утворилась не з вини Підприємства, а стала наслідком державного регулювання в сфері надання послуг з централізованого опалення. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 № 217 затверджено Порядок розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки, відповідно до якої відповідач не може впливати на встановлений порядок розрахунків, оскільки кошти від споживачів надходять на спеціальні рахунки, розподіляються і одразу перераховуються банком на рахунок АТ «Укртрансгаз», незалежно від його волі і дій. Відповідач не може користуватися зазначеними коштами, оскільки вони не попадають в його розпорядження до здійснення розподілу. Іншого порядку проведення розрахунків за спожитий природний газ не передбачено. Тоді як надходження від споживачів теплової енергії – це єдиний дохід відповідача. Розрахунок середнього відсотка коштів, що залишились в розпорядженні Концерну після розподілу зі спеціальних рахунків за період з січня по грудень 2018 року становить 13,0 %. Право власності на кошти, що надходять від споживачів теплової енергії відповідач набуває тільки після здійснення розподілу коштів і повернення їх у відсотку, що залишився на його поточному рахунку. Розподіл коштів здійснюється без урахування коштів на виплату заробітної плати, першочерговість якої визначено Законом України «Про оплату праці», податків і зборів, які повинні бути сплачені у чітко визначені строки відповідно до Податкового кодексу України. Отже, встановлений законодавцем порядок розподілу нормативу коштів унеможливлює виконання одночасно законодавчих вимог щодо виплати заробітної плати та здійснення розрахунків за природний газ, та ще й рішення суду у цій справі щодо сплати заборгованості, джерело покриття яких відсутнє у структурі тарифу на теплову енергію та на послуги з централізованого опалення, гарячого водопостачання.

Крім того, складні економічні умови, у яких зараз функціонує Концерн «Міські теплові мережі» зумовлені жорстким державним регулюванням тарифно-цінової політики, а також здійсненням контролю за дотриманням умов ліцензійної діяльності. У зв'язку з постійним зростанням ціни на природний газ у відповідача постійно існує заборгованість з різниці в тарифах через невідповідність собівартості теплової енергії діючому тарифу у значних розмірах, яку він отримує з державного бюджету несвоєчасно.

Наведене свідчить, що у Концерну «Міські теплові мережі» відсутні кошти для фінансування першочергових та обов'язкових витрат Підприємства, а також відсутні кошти для виконання рішення у даній справі єдиним платежем.

Стягнення з відповідача пені, 3 % річних та судового збору в загальній сумі 3810644,83 грн. за рішенням суду від 16.11.2018 у справі № 908/1391/18 одноразово призведе до дестабілізації роботи Підприємства, у тому числі щодо невиконання ним зобов'язань перед контрагентами зі сплати за електричну енергію, холодне водопостачання та виплати заробітної плати працівниками підприємства, внаслідок чого постає загроза накладення арешту на рахунки відповідача, що в свою чергу обумовить зупинення роботи Підприємства, а в подальшому ініціювання кредиторами відповідача питання про банкрутство Концертну.

Наведені фактори у їх сукупності свідчать, що за наявності вище наведених реально об’єктивних обставин виконання рішення суду у справі № 908/1391/18 в частині стягнення пені, 3 % річних та судового збору в загальній сумі 3810644,83 грн. єдиним платежем для Концерну «Міські теплові мережі» є неможливим.

З огляду на зазначене, з метою недопущення зриву опалювального періоду 2019-2020 років, відповідач вважає, що ним наведені об'єктивні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення суду, а тому є всі наявні підстави для розстрочення виконання судового рішення. Разом із тим, Концерн зауважує на те, що надання йому саме розстрочки виконання рішення суду є найбільш ефективним способом реального виконання судового рішення та забезпечить дотримання балансу інтересів як кредитора, так і боржника у справі № 908/1391/18.

Враховуючи все вище викладене, при вирішенні питання розстрочки виконання судового рішення Концерн «Міські теплові мережі» просить суд врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини Підприємства у виникненні спору, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштівна банківських рахунках та розстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 16.11.2018 у справі № 908/1391/18 в частині стягнення пені, 3 % річних та судового збору в загальній сумі 3810644,83 грн. на 12 місяців починаючи з березня 2019 року по лютий 2020 року.

Розглянувши заяву Концерну «Міські теплові мережі» про розстрочення виконання рішення по справі № 908/1391/18, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Савіцький проти України» (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Разом з тим, за приписами ч., ч. 1, 2 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Частиною третьою цієї ж ГПК України встановлено, що підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. (ч. 5 ст. 331 ГПК України).

Розстрочка – це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.

Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для розстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

Вирішуючи питання про розстрочку господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими цим Кодексом.

Тобто, можливість розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов'язується з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому рішення про розстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Рішенням Суду у справі «Глоба проти України» № 15729/07 від 05.07.2012 суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 ГПК України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Проаналізувавши наведені Концерном «Міські теплові мережі» (заявником) обставини, якими він мотивує необхідність розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 16.11.2018 у справі № 908/1391/18, заслухавши пояснення представника відповідача в судовому засіданні та дослідивши докази, подані заявником в підтвердження важкого матеріального становища, суд дійшов висновку, що ці обставини є тими конкретними винятковими обставинами, в розумінні ст. 331 ГПК України, які ускладнюють одночасне та повне виконання рішення суду у справі № 908/1391/18 в частині стягнення пені, 3 % річних та судового збору в загальній сумі 3810644,83 грн. і є підставою для надання Концерну «Міські теплові мережі» можливості виконання судового рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

З урахуванням викладеного, враховуючи фінансовий стан Концерном «Міські теплові мережі» та матеріальні інтереси обох сторін, зважаючи на те, що виконання рішення суду у справі № 908/1391/18 одночасно і в повному обсязі матиме негативні наслідки для фінансово-господарського відповідача та може призвести до банкрутства підприємства, з метою реального виконання рішення суду та дотримання балансу інтересів сторін, суд вважає, що наведені заявником обставини є підставою для часткового задоволення заяви про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 16.11.2018 у справі № 908/1391/18 в частині стягнення пені, 3 % річних та судового збору в загальній сумі 3810644,83 грн. на 8 місяців починаючи з квітня 2019 року по листопад 2019 року (з урахуванням вимог ч. 5 ст. 331 ГПК України що розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення) зі сплатою заборгованості щомісячно відповідними рівними частками.

Керуючись ст., ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Концерну «Міські теплові мережі», м. Запоріжжя про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 16.11.2018 у справі № 908/1391/18 в частині стягнення пені, 3 % річних та судового збору в загальній сумі 3810644,83 грн. на 12 місяців починаючи з березня 2019 року по лютий 2020 року зі сплатою заборгованості щомісячно згідно запропонованого графіку задовольнити частково.

2. Розстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 16.11.2018 у справі № 908/1391/18 в частині стягнення з Концерну «Міські теплові мережі», м. Запоріжжя на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз», м. Київ 3305996 (три мільйони триста п’ять тисяч дев’ятсот дев’яносто шість) грн. 72 коп. пені, 289289 (двісті вісімдесят дев’ять тисяч двісті вісімдесят дев’ять) грн. 09 коп. три відсотки річних від простроченої суми та 215359 (двісті п'ятнадцять тисяч триста п’ятдесят дев’ять) грн. 02 коп. судового збору строком на 8 (вісім) місяців в наступному порядку:

- в квітні 2019 року: 413249,59 грн. пені, 36161,14 грн. 3 % річних, 26919,88 грн. судового збору, а всього 476330,61 грн. грошових коштів;

- в травні 2019 року: 413249,59 грн. пені, 36161,14 грн. 3 % річних, 26919,88 грн. судового збору, а всього 476330,61 грн. грошових коштів;

- в червні 2019 року: 413249,59 грн. пені, 36161,14 грн. 3 % річних, 26919,88 грн. судового збору, а всього 476330,61 грн. грошових коштів;

- в липні 2019 року: 413249,59 грн. пені, 36161,14 грн. 3 % річних, 26919,88 грн. судового збору, а всього 476330,61 грн. грошових коштів;

- в серпні 2019 року: 413249,59 грн. пені, 36161,14 грн. 3 % річних, 26919,88 грн. судового збору, а всього 476330,61 грн. грошових коштів;

- в вересні 2019 року: 413249,59 грн. пені, 36161,14 грн. 3 % річних, 26919,88 грн. судового збору, а всього 476330,61 грн. грошових коштів;

- в жовтні 2019 року: 413249,59 грн. пені, 36161,14 грн. 3 % річних, 26919,88 грн. судового збору, а всього 476330,61 грн. грошових коштів;

- в листопаді 2019 року: 413249,59 грн. пені, 36161,11 грн. 3 % річних, 26919,86 грн. судового збору, а всього 476330,56 грн. грошових коштів.

3. В задоволенні решти заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.

Повний текст ухвали складено 01.04.2019.

Суддя Н. Г. Зінченко