Ухвала суду № 80851752, 01.04.2019, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

01.04.2019

Справа № 642/1261/19

Провадження №1-кп/642/452/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2019 року Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Вікторова В.В.

за участю секретаря Самотой М.Є.

сторін кримінального провадження:

прокурора Шевцова О.М.

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу продовженого судом строку по кримінальному провадженню відносно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, раніше судимого 10.02.2017 року Машівським районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень, зареєстрованого та фактично проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_4

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

22 лютого 2019 р. до Ленінського районного суду м. Харкова з Харківської місцевої прокуратури № 1 надійшов обвинувальний акт за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017220510001430 відносно ОСОБА_1 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України.

В підготовчому судовому засіданні ухвалою суду від 28.02.2019 року було призначено судовий розгляд вищезазначеного кримінального провадження на 19.03.2019 року.

На даний час по кримінальному провадженню триває судовий розгляд.

Відповідно до ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 01.02.2019 року ОСОБА_1 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 31.03.2019 року.

В судовому засіданні 29.03.2019 судом було поставлено на обговорення сторін кримінального провадження питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор Шевцов О.М. просив суд продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою зазначивши, що останній обґрунтовано обвинувачується у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України. Ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані судом при обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу не змінилися та продовжують існувати. Обвинувачений ОСОБА_1, знаходячись на свободі зможе переховуватись від суду, впливати на показання свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, вчинити інший кримінальний злочин. Підстави для зміни обраного обвинуваченому запобіжного заходу відсутні.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти продовження строку тримання його під вартою, просив суд змінити запобіжний захід з тримання під вартою будь-який інший, не пов'язаний з триманням під вартою, зазначивши, що він є інвалідом дитинства у зв’язку з захворюванням, пов’язаним з наслідками аварії на ЧАЕС, страждає рядом захворювань у зв’язку з перенесеною ним поєднаною травмою голови в результаті ДПТ, має постійне місце проживання, не має наміру переховуватись від суду.

Суд, вислухавши думку обвинуваченого та прокурора, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку про доцільності продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, виходячи з наступного.

Згідно ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Під час судового розгляду вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу та за наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Також, суд ураховує, що згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ст. 177 КПК України).

Відповідно до норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

Окрім даних, вказаних прокурором та обвинуваченим в ході обговорення питання доцільності продовження запобіжного заходу, відносно обвинуваченого, відповідно до обвинувального акту встановлено також такі відомості: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, не працюючий, раніше судимий у 2017 році, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, на даний час у відносно нього в Карлівському районним суді Полтавської області розглядається кримінальна справа за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, зареєстрований та фактично проживаючий: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 в ході досудового розслідування постановою слідчого від 23.01.2019 року був оголошений у розшук.

У світлі чого, з урахуванням наведених даних, суд уважає, що обставини регламентовані ст. 177, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України є дійсними. При цьому, вони обумовлені у світлі факторів пов'язаних з характером обвинуваченого, його моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій він піддається кримінальному переслідуванню, з огляду на що, об'єктивний спостерігач вважає, що, у даному конкретному випадку, обставини визначені ст. 177 КПК України щодо ризиків є обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються наявними матеріалами, як і інші обставини визначені ч. 1 ст. 194 вказаного Кодексу.

Обставини регламентовані ст. 178 КПК України у світлі даних про обвинуваченого, не є такими, що вказують на відсутність передумови визначеної п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України та поєднання з характером висунутого обвинувачення та проведеним комплексом досліджених у цій справі доказів, та тих, які тільки мають бути в ньому вчинені.

Також, в судовому засіданні встановлено, що строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується, однак, на даний час, в зазначений строк неможливо закінчити судовий розгляд з огляду на наявність об'єктивних передумов.

Як наслідок, у цей період, є наявними обставини визначені п.п. 1-2 ч. 1 ст. 194, ст.ст. 199, 331 КПК України.

Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_1 судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Крім того суд не приймає до уваги посилання обвинуваченого про наявність у нього тяжкої хвороби, як підставу для зміни обраного відносно нього запобіжного заходу, враховуючи те, що суду не надано будь-яких достовірних даних, щодо не можливості надання йому медичної допомоги в умовах цієї установи.

Судом окрім норм КПК України, враховується практика Європейського суду з прав людини, яка сформульована зокрема у рішенні "Лабіта проти Італії" від 06.04.2000 року та свідчить про те, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Разом із цим, суд враховує правову позицію Європейського суду, яка сформульована, зокрема, у п.80 рішення у справі "Марченко проти України" про те, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.

Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, суд бере до уваги вимоги ст.183 КПК України та вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка буде достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим його обовязків.

Інші запобіжні заходи, а саме домашній арешт, особиста порука, особисте зобовязання, на думку суду, не зможуть забезпечини уникненню ризиків передбачених ст.177 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131-132, 176-178, 183, 193-194, 199, 331, 369-372, 376 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на шістдесят днів з триманням в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», а саме до 27 травня 2019 року включно.

Визначити розмір застави в межах 20 прожиткових мінімумом в сумі 38420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на Депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (Одержувач ТУ ДСА у Харківській області, Банк ДКС України, код ЄДРПОУ 26281249, МФО 820172, рахунок: 37318098006674, призначення платежу – запобіжний захід, до сплину терміну тримання під вартою).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та суддю Ленінського районного суду м. Харкова.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Термін дії ухвали до 27.05.2019 року.

Ухвалу направити на виконання до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Ухвала оскарженню не підлягає, однак заперечення проти цієї ухвали можуть бути включенні до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Суддя В.В. Вікторов