Постанова № 8085089, 11.02.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2010 р.Справа № 29/208-09-5032

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі: Головуючого судді:                                                                       Лашина В.В. Суддів:                                                                       Савицького Я.Ф.                                                                                 Воронюка О.Л. При секретарі:                                                                                 Толок В.В.

За участю представників сторін:

Від позивача (голова правління Громадське об'єднання громадян "Івушка") - Тіщенко Г.П., паспорт серія КЕ № 959801, дата видачі : 18.02.98;

Від позивача (Громадське об'єднання громадян "Івушка") - Піковська Л.М., довіреність № 011, дата видачі : 12.01.10;

Від 3-ої особи (Білгород-Дністровський державний аграрний технікум) - Гуртієва Т.М., довіреність № б/н, дата видачі : 11.01.10;

Від відповідача (Білгород-Дністровська районна державна адміністрація Одеської області) - Бойко М.В., довіреність № 33-7, дата видачі : 12.01.10;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області

на рішення господарського суду Одеської області від 17.12.2009р.

зі справи № 29/208-09-5032

за позовом громадського об'єднання громадян “Івушка”

до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Білгород-Дністровський державний аграрний технікум

про визнання права власності

Згідно розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду В.С. Балуха № 37 від 08.02.2010р. була здійснена заміна судді Єрмілова Г.А. на суддю Савицького Я.Ф..

В С Т А Н О В И Л А:

30 вересня 2009 р. Громадське об`єднання громадян «Івушка»(далі –ГОГ «Івушка») звернулось до господарського суду з позовом до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області (в подальшому –Білгород-Дністровська райдержадміністрація) про визнання права власності на самочинне збудоване будівництво: нерухоме майно у вигляді будинків і споруд закладу відпочинку «Івушка», розташованих на земельній ділянці загальною площею 0,23 га на землях Будацької коси курорту Затока Білгород-Дністровського району Одеської області.

          Рішенням господарського суду Одеської області від 17.12.2009 р. (суддя Аленін О.Ю.) позовні вимоги були задоволені у повному обсязі. За ГОГ «Івушка»визнане право власності на: будинок відпочинку під літерою «А»загальною площею 53,90 кв.м.; будинок відпочинку під літ. «Б»площею 116,80 кв.м; будинок відпочинку під літ. «2Є»площею 123,60 кв.м; будинок відпочинку під літ. «1Ч»площею 49,20 кв.м; будинок відпочинку під літ. «2Л»площею 58,20 кв.м; будинок відпочинку під літ. «2 О»площею 98кв.м; будинок відпочинку під літ. «2Р»площею 91,30 кв.м; будинок відпочинку під літ. »площею 14,30 кв.м; будинок відпочинку під літ. «1А»площею 12,80 кв.м; будинок відпочинку під літ. «1Ж»площею 24,70 кв.м; будинок відпочинку під літ. «1Є»площею 24 кв.м; будинок відпочинку під літ. «1Ф»площею 19,90 кв.м; будинок відпочинку під літ. «1Х»площею 20,90 кв.м.; будинок відпочинку під літ. «1Ц»площею 23,60 кв.м; будинок відпочинку під літ. «2Ж»площею 63 кв.м; будинок відпочинку під літ. «2И»площею 38,90 кв.м; будинок відпочинку під літ. «2J»площею 39,80 кв.м; будинок відпочинку під літ. «2К»площею 56,90 кв.м; будинок відпочинку під літ. «2М» площею 128,40 кв.м; будинок відпочинку під літ. «2Н»площею 34,8 кв.м; будинок відпочинку під літ. «2П»площею 40,70 кв.м; будинок відпочинку під літ. «2С»площею 43,50 кв.м; будинок відпочинку під літ. «2 З»площею 57,80 кв.м; будинок відпочинку під літ. «2Т»площею 21,30 кв.м, а також огорожу № 1, що уявляє собою металеве заповнення на бетонному цоколю згідно технічним паспортам, виготовленим КП «Білгород-Дністровське МБТІ»16.02.2009р., розташовані на території закладу відпочинку «Івушка»на земельній ділянці площею 0,23 га на землях Будацької коси курорту Затока Білгород-Дністровського району Одеської області, між закладами відпочинку «Глобус»та «Луч».

          Не погоджуючись з цим рішенням, Білгород-Дністровська райдержадміністрація в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування місцевим господарським судом обставин справи та на порушення норм матеріального і процесуального права, оскільки збудоване будівництво є самочинним, а земельна ділянка, що знаходиться під даними будівлями, самовільно зайнятою; самочинне будівництво здійснене не позивачем, а його членами, яким було вручено приписи інспекцією ДАБК Білгород-Дністровської райдержадміністрації про знесення самочинного будівництва; з положень ст. 376 ЦК України вбачається, що право власності на самочинне будівництво може бути визнане в судовому порядку лише в тому випадку: 1) якщо особа, що здійснила таке будівництво, отримає в установленому порядку земельну ділянку, розташовану під вже збудованим нерухомим об’єктом, такого цільового призначення, яке передбачає можливість будівництва на ній; 2) якщо власник земельної ділянки не заперечує відносно визнання права власності на самочинно збудоване будівництво, тоді як таке право власності позивача відповідачем заперечувалось. Апелянт вказує на те, що судом не враховано те, що особа, яка здійснила самочинне будівництво не набуває права власності на нього..

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи, судова ко легія вважає апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню з наступних під став.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.0.1998 р. між Білгород-Дністровською районною радою народних депутатів Одеської області та Білгород-Дністровським сільськогосподарським технікумом був укладений договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), згідно якого технікуму було надано строком до 2004 р. земельну ділянку загальною площею 0,23 га з метою обслуговування бази відпочинку «Івушка»на території Будацької коси Білгород-Дністровського району Одеської області.

          За наказом № 34-гу від 18.08.1998 р. Білгород-Дністровського сільськогосподарського технікуму передано зазначену земельну ділянку в тимчасове користування строком на 5 років ГОГ «Івушка», яке, до речі, було легалізоване шляхом письмового повідомлення лише від 26.03.1999 р.

          17.03.2000 р. Білгород-Дністровською районною радою прийнято рішення № 234-ХХШ «Про надання Білгород-Дністровському сільськогосподарському технікуму земельної ділянки в оренду для обслуговування закладу відпочинку «Івушка», на підставі якого між вказаними особами був укладений договір оренди від 21.04.2000 р.

          Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що факт користування позивачем земельною ділянкою, на якій здійснене самочинне будівництво, підтверджується матеріалами справи, зокрема, наказом № 34-гу від 18.08.1998р., договорами постачання електроенергії від 03.07.2008 р., на водопостачання від 11.06.2008 р., на вивіз твердих побутових відходів від 26.06.2008 р., договором оренди, укладеним між позивачем та базою відпочинку «Волна», здійсненням позивачем ремонтних, відновлювальних робіт, а також з того, що відсутні порушення прав інших осіб, що підтверджується згодою відповідача на користування земельної ділянки позивачем та висновком про технічний стан, можливості збереження, реконструкції і придатності до подальшої експлуатації комплексу будівель та споруд бази відпочинку, розташованої на території Будацької коси в Білгород-Дністровському районі Одеської області від 10.04.2009 р., що був виконаний СФГ «Апекс»на підставі ліцензії АБ № 344302 від 14.12.2005 р. Рішення обґрунтоване положеннями ст.ст. 328, 331, 376, 386 ЦК України.

          Однак з цими висновками суду першої інстанції судова колегія погодитися не може з огляду на помилкове застосування до спірних правовідносин норм матеріального права.

          Так, відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

          Згідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

          Відповідно до законів «Про планування і забудову території», «Про основи містобудування», «Про архітектурну діяльність», якими визначено основні вимоги і правила забудови території і використання земель, здійснення будівництва на земельних ділянках, не наданих відповідно до вимог закону, без отримання дозволів на будівництво та виконання будівельних робіт є самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законодавством.

          Статтею 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи, набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

          У відповідності до ст.ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

          Водночас, з матеріалів справи не вбачається й позивачем не доведено те, що спірне нерухоме майно збудоване з дотриманням встановленого законом порядку, що не заперечується ГОГ «Івушка», та на підставі документів, визначених Земельним кодексом України, які б посвідчували законне право користування земельною ділянкою позивачем, на якій було вчинене самовільне будівництво.

          Безпосередньо з позивачем договору оренди земельної ділянки, на якій самовільно збудоване спірне майно, не укладено. При цьому, виходячи з положень ч. 1 ст. 375 ЦК України, ст. 25 Закону України «Про оренду землі»навіть тимчасовий землекористувач повинен отримати згоду орендодавця на зведення в установленому законодавством порядку жилих, виробничих, культурно-побутових та інших будівель і споруд та закладення багаторічних насаджень.

          Аналізуючи положення ст. 376 ЦК України, судова колегія доходить до висновку про те, що самочинно збудований об'єкт нерухомості може бути оформлений у власність особи як такий, що споруджений правомірно, за таких умов: а) надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване самочинно нерухоме майно і прийняття судом рішення про визнання права власності за цією особою; б) на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

          Однак позивачем не доведено те, що спірне нерухоме майно прийняте до експлуатації, а земельна ділянка у встановленому порядку надана під вже збудоване нерухоме майно. Це, у відповідності до ч. 2 ст. 376 ЦК України, дозволяє дійти до висновку про відсутність достатніх правових підстав для визнання за ГОГ «Івушка»права власності на самочинно збудовані споруди і будівлі на земельній ділянці площею 0,23 га на землях Будацької коси курорту Затока Білгород-Дністровського району Одеської області.

          За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення господарського суду Одеської області не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню з винесенням нового судового рішення, яким у задоволенні позовних вимог ГОГ «Івушка»слід відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області задовольнити, а рішення господарського суду Одеської області від 17.12.2009 р. по справі № 29/208-09-5032 –скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Громадського об`єднання громадян «Івушка»(67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Калініна, 45, кв. 2, код ЄДРПОУ 26210485) на користь Білгород-Дністровської районної державної адміністрації (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Л. Попова) 42 грн. 50 коп. держмита за апеляційний розгляд справи.

Наказ доручити видати господарському суду Одеської області.

Головуючий                                         В.В. Лашин

Суддя                                                                       Я.Ф. Савицький

          Суддя                                                                       О.Л. Воронюк

Постанова підписана 12.02.2010р.