Рішення № 80847829, 18.03.2019, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/10140/18

Провадження № 2/200/3048/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

«18» березня 2019 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого-судді: Женеску Е.В.

за участю секретаря: Гургули В.С.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2018 року позивач ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із зазначеним позовом.

В обґрунтування позову зазначив, що 25 квітня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № МL-302/131/2008, за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 25000,00 доларів США терміном по 25 квітня 2018 року. Фактично позичальник отримав 12000 доларів США, відповідно до кредитних заявок. Згідно з умовами Договору купівлі-продажу кредитного портфеля від 07 вересня 2012 року ПАТ «ОТП Банк» відступило, а Позивач прийняв право вимоги за вказаним кредитним договором. У зв’язку з невиконанням зобов’язань за кредитним договором у відповідача існує заборгованість, яка складає 347767,18 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту – 6322,84 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 03.05.2018 року еквівалентно 173883,59 грн., та пеня за період з 03.05.2017 по 25.04.2018 року – 173883,59 грн.

Позивач просить стягнути солідарно з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 347767,18 грн., судові витрати.

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Женеску Е.В. від 10 вересня 2018 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 28 листопада 2018 року. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач не надав суду заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, та не надав відзиву на позов, в зв’язку з чим суд розглядає справу за наявними в ній доказами.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 березня 2019 року постановлено розглядати справу заочно на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено наступне.

25 квітня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № МL-302/131/2008, за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 25000,00 доларів США терміном по 25 квітня 2018 року.

За умовами п.п.2, 3 частини 1 Кредитного договору банк зобов’язався видати кредит позичальнику з умовою сплати плаваючої процентної ставки у розмірі фіксованого відсотка 5,49% річних + FIDR.

FIDR – процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору. В залежності від зміни вартості кредитних ресурсів банку ставка FIDR може змінюватись банком (збільшуватись або зменшуватись) в порядку, передбаченому цим договором.

За умовами кредитного договору, повернення кредиту та сплата процентів здійснюється позичальником шляхом сплати ануїтетних платежів.

Додатком № 2, який є невід’ємною частиною договору, встановлено Графік платежів.

Згідно Додаткової угоди від 26.01.2009 року до Кредитного договору, погоджено графік платежів.

Додатковою угодою № 2 від 23.07.2009 року між сторонами погоджено розмір процентної ставки.

Фактично позичальник отримав 12000 доларів США, відповідно до кредитних заявок від 25.04.2008 року – на суму 7000 доларів, та від 27.05.2008 року – на суму 5000 доларів США.

Згідно з умовами Договору купівлі-продажу кредитного портфеля від 07 вересня 2012 року ПАТ «ОТП Банк» відступило, а Позивач прийняв право вимоги за вказаним кредитним договором, що підтверджується додатком № 1 до договору купівлі-продажу кредитного портфеля від 07 вересня 2012 року.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов‘язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов‘язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов‘язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов‘язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов‘язання.

Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч.1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Таким чином, до позивача перейшли всі права ПАТ «ОТП Банк» щодо права вимоги до відповідача.

Банк виконав свої зобов’язання за договором та надав відповідачу грошові кошти в сумі 12000 доларів США, відповідно до кредитних заявок.

Відповідач не надавав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору № МL-302/131/2008, в зв’язку з чим у відповідача існує заборгованість, яка складає 347767,18 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту – 6322,84 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 03.05.2018 року еквівалентно 173883,59 грн., та пеня за період з 03.05.2017 по 25.04.2018 року – 173883,59 грн.

Зазначене підтверджується випискою з особового рахунку відповідача та розрахунком заборгованості за договором.

Відповідачем не надано будь-яких заперечень або спростувань щодо розрахунку заборгованості, наданого позивачем, тому у суду відсутні підстави не приймати вказаний розрахунок.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до ч.1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

У вказаних правовідносинах відсутній солідарний обов’язок боржників, тому позовна вимога про солідарне стягнення боргу задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 81, 133, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № МL-302/131/2008 від 25 квітня 2008 року у розмірі - 347767,18 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту – 6322,84 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 03.05.2018 року еквівалентно 173883,59 грн., та пеня за період з 03.05.2017 по 25.04.2018 року – 173883,59 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» судовий збір у розмірі 5216 гривень 51 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Пунктом 15.5 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя: Е.В. Женеску