Рішення № 80847762, 19.03.2019, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/9483/18

(2/199/1616/19)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

19 березня 2019 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Куземі О.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ - БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором в сумі 41846,97 грн. У підтвердження своїх позовних вимог посилається на те, що відповідно до укладеного договору №ABH0R1151200390 від 31.03.2016 року відповідач по справі отримав кредит у розмірі 14449,71 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

У порушення умов договору відповідач зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконав у зв’язку з чим станом на 13.09.2018 року заборгованість відповідача за кредитним договором перед банком складає 41846,97 грн., яку позивач, а також судові витрати просить стягнути з відповідача.

У судове засідання представник позивача не з’явився, надав до суду заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просив їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач до судового засідання не з’явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлений належним чином. Тому суд вважає можливим зі згоди представника позивача, провести заочний розгляд справ та постановити заочне рішення.

Дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно із наявними у матеріалах справи письмовими доказами змінено найменування позивача з Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» на Акціонерне товариство «Акцент-Банк», про що зазначено у статуті.

Відповідно до укладеного договору №ABH0R1151200390 від 31.03.2016 року відповідач по справі отримав кредит у розмірі 14449,71 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Однак зазначені умови договору відповідач належним чином не виконав, у зв’язку з чим станом на 13.09.2018 року має заборгованість перед банком, яка складається з: - заборгованість по тілу кредиту – 14449,72 грн.; - заборгованість по процентами за користування кредитом – 19.08 грн.

За вимогами статей 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 1050 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов’язується надати грошові кошти (кредит) громадянину у розмірі та на умовах, встановлених договором, а громадянин зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу України.

Згідно розрахунку, до заборгованості включено пеню та комісію у розмірі 24928,35 грн. (заборгованість по комісії за користування кредитом – 8597,58 грн. + пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором – 16311,69 грн.), вирішуючи питання щодо стягнення якої, суд виходить з наступного.

Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов’язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Щодо стягнення з відповідача пені та штрафів суд керується наступним.

Позовна заява не містить інформацію які саме послуги за комісію, зазначену в розрахунку заборгованості, надаються позичальнику. Відтак, оскільки позивач не надав суду доказів, які підтверджують надання послуг передбачених домовленістю сторін, їх нарахування є незаконним, що узгоджується з правовим висновком Верховного ОСОБА_1 України у постанові від 16 листопада 2016 року (справа № 6-1746цс16).

Згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами спірного договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

У той самий час, згідно Умов та правил надання банківських послуг передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань по кредитному договору, процентів за користування кредитом, комісії за обслуговування.

Умовами кредитного договору, а саме тарифами з обслуговування кредитних карт та пунктом 2.7.4.5.1, 2.7.4.5.2. Умов та правил передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне погашення заборгованості.

Позивач просить стягнути на користь Банку штрафу, нарахованого відповідно до п. 2.7.4.5.3 Умов та правил надання банківських послуг, який передбачає відповідальність за порушення позичальником строків платежів по будь-якому з передбачених кредитним договором зобов'язань на строк більше 90 днів. Позичальник зобов’язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості. Проте, судом встановлено, що нарахована сума до стягнення в якості пені, відповідно до п. 2.7.4.5.1 вказаних умов, також передбачена у якості відповідальності за несвоєчасне погашення заборгованості за цим кредитним договором, внаслідок чого має місце подвійне стягнення за прострочення відповідачем виконання своїх обов'язків по поверненню кредиту, сплаті відсотків і комісійної винагороди.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те ж порушення, строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором, - свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності.

Про це ж зазначено у правовій позиції судової палати у цивільних справах Верховного суду України у справі № 6-2003цс15 від 21.10.2015 року та у постанові Верховного ОСОБА_1 України від 11 жовтня 2017 року № 6-1374цс17.

Згідно до обов'язкової для застосування в силу ст. 360-7 ЦПК України правової позиції, яка викладена у постанові Верховного ОСОБА_1 України від 6 листопада 2013 року у справі № 6-116цс13: у разі встановлення у договорі різних видів цивільно-правової відповідальності за різні порушення його умов, одночасне застосування таких заходів відповідальності - це не свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Виходячи з вищенаведених доводів, суд, визначаючи розмір заборгованості відповідача за кредитним договором, не бере до уваги розрахунок заборгованості, наданий позивачем в частині нарахування суми боргу за пенею та комісією, оскільки відповідно до наданого розрахунку розмежувати нарахування є неможливим, і як такий, що не відповідає встановленим судом умовам кредитного договору.

Щодо заявлених вимог позивача про стягнення штрафу (процентної складової) суд виходить з наступного.

Оскільки судом встановлена невідповідність встановленим судом умовам кредитного договору стягнення з позивача пені, сума штрафу в розмірі 5% становить 723,44 грн.

Загальний розмір зобов’язання, що виник у відповідача у зв’язку з отриманням кредитних коштів та користуванням станом на 13.09.2018 року виходячи з поданих доказів, без врахування суми боргу за пенею та комісією, складає 15692,24 грн., яка складається з: - заборгованість по тілу кредиту – 14449,72 грн.; - заборгованість по процентами за користування кредитом – 19.08 грн.; - штраф (фіксована частина) - 500,00 грн.; - штраф (процентна складова) - 723,44 грн.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір в сумі 1762,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12,81, 133,141, 144,263-265,280 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Акціонерного товариства «АКЦЕНТ - БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (м. Дніпро, вул. Універсальна, 7/11, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства “ АКЦЕНТ - БАНК ” (код ЄДРПОУ 14360080, місце знаходження: м. Дніпро, вул. Батумська, 11) заборгованість за кредитним договором ABH0R1151200390 від 31.03.2016 року, яка станом на 13.09.2018 року, становить 15692,24 грн., яка складається з: - заборгованість по тілу кредиту – 14449,72 грн.; - заборгованість по процентами за користування кредитом – 19.08 грн.; - штраф (фіксована частина) - 500,00 грн.; - штраф (процентна складова) - 723,44 грн., а також судові витрати по справі, що складаються з судового збору в розмірі 1762,00 грн., а всього 17454 (Сімнадцять тисяч чотириста п’ятдесят чотири) гривень 24 копійки.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги

Суддя