Постанова № 80846588, 15.03.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/6824/19

Провадження №3/760/2880/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2019 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Кушнір С.І., за участю секретаря Гаєвської С.В., представника Київської міської митниці ДФС Рубана Е.Г., представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності Дорогіна К.Ю., надійшли від Київської міської митниці ДФС про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, за ознаками порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена ст. 471 Митного кодексу України, -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу №0110/10000/19 про порушення митних правил від 31.01.2019 року, вбачається, що 31.01.2019 о 17 год. 20 хв. на митному посту «Аеропорт «Київ» (Жуляни)» Київської міської митниці ДФС під час проведення вибіркового митного контролю на лінії спрощеного митного контролю «зеленого коридору» залу «Приліт» терміналу «А» Міжнародного аеропорту «Київ» (Жуляни), для проведення вибіркового митного контролю було зупинено громадянина України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яий слідував з Словаччини літаком авіакомпанії «WIZZ AIR» рейс НОМЕР_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 366 Митного кодексу України, громадянин самостійно обирає "зелений коридор" або "червоний коридор" для проходження митного контролю.

Обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території, та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Перетин громадянином зеленої лінії, яка позначає початок «зеленого коридору», вказує, що для проходження митного контролю ним обрано «зелений коридор», і декларування здійснюється шляхом вчинення дій, відповідно до п. V.2 Порядку виконання митних формальностей на повітряному транспорті, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 03.08.2018 № 671, та після перетину якої настає відповідальність за порушення митних правил, про що зазначено на інформаційному стенді, розміщеному в зоні митного контролю.

При усному опитуванні було встановлено, що пасажир переміщує готівкові кошти близькі до гранично допустимої норми дозволеної до переміщення.

Для здійснення митних формальностей пасажира було запрошено до службового приміщення для проведення огляду багажу та ручної поклажі.

Під час проведення митного огляду було встановлено, що громадянин України ОСОБА_3, переміщував через митний кордон 34000 (тридцять чотири тисячі) доларів США.

Пропущено через митний кордон 11400 доларів США. За цим протоколом про ПМП тимчасово вилучено 22600 доларів США. Номінали валюти та номера купюр зазначені в описі предметів.

Ст.ст. 196, 197 МК України встановлено порядок переміщення через митний кордон України окремих видів товарів, на які встановлені заборони або обмеження.

Частиною 3 ст. 197 МК України та Постановою Правління Національного банку України № 148 від 27.05.08 року (із змінами та доповненнями), якою затверджено Інструкцію про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України встановлено порядок переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню.

Так, відповідно до розділу 2 Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України фізична особа-резидент має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу, а готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі та за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах), виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10000 євро.

Відповідно до пояснень гр. ОСОБА_3 виявлені валютні цінності належать йому на праві власності, а вчинене правопорушення сталося внаслідок того, що він поспішав.

Громадянин ОСОБА_3 митної декларації не заповнював, самостійно обрав форму проходження митного контролю - проходження через "зелений коридор" чим засвідчив відсутність товарів, що підлягають письмовому декларуванню, або підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження. Будь-які документи на переміщення валютних цінностей через митний кордон України у пасажира при перетині зони митного контролю були відсутні.

Таким чином, Київською міською митницею ДФС зроблено висновок про те, що своїми діями громадянин ОСОБА_3 порушив встановлений МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, а саме, обравши формою проходження митного контролю - проходження через «зелений коридор», перемістив товари на які законодавством України встановлені обмеження. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбачених статтею 471 МК України.

Отже, в діях гр. ОСОБА_3 наявні ознаки порушення митних правил, передбачених ст. 471 Митного кодексу України, у зв'язку з чим відносно останнього складено протокол про порушення митних правил № 0110/10000/19.

Представник Київської міської митниці ДФС у судовому засіданні пояснив, що гр. ОСОБА_3 порушив митні правила, у зв'язку з чим відносно останнього складено протокол про порушення митних правил №0110/10000/19 за ст. 471 МК України. Протокол підтримав в повному обсязі та просив гр. ОСОБА_3 визнати винним за порушення митних правил, передбачених ст. 471 Митного кодексу України та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією цих товарів.

Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності в судовому засіданні просив закрити провадження в справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки в діях ОСОБА_3 відсутній склад порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України.

Зокрема зазначив, що згідно матеріалів протоколу про порушення митних правил, вбачається, що протокол про ПМП складено стосовно гр. ОСОБА_3, особу якого підтверджено паспортом Громадянина України від 09.08.2017 р., №F391057.

Також зазначив, що обов'язковим для притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності є доведення передбачених законодавством України обмежень щодо переміщення валютних цінностей у розмірі 34000 дол. США.

Так, згідно ч. 1 ст. 197 МК України, у випадках, передбачених законом, на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, визначає коди товарів, згідно УКТ ЗЕД, на переміщення яких через митний кордон України у відповідному напрямку встановлено обмеження, та розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному веб-сайті та на єдиному державному інформаційному веб-порталі "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" (ч. 2 ст. 197 МК України).

Представник вважає, що на момент переміщення гр. ОСОБА_3 через митний кордон України іноземної валюти у розмірі 34000 дол. США скасовано законодавчі обмеження щодо перевезення через митний кордон України іноземної валюти, з огляду на що вбачається неможливим встановлення у діях гр. ОСОБА_3 ознак протиправності, а отже - і його притягнення до адміністративної відповідальності за порушення статті 471 Митного кодексу України у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, протокол про порушення митних правил від 31.01.2019 року № 0110/10000/19, складено стосовно гр. ОСОБА_3 щодо можливого порушення ним статті 471 МК України через недекларування суми грошових коштів, що перевищує еквівалент 10000 євро, містить численні посилання на Інструкцію про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затверджену пунктом 1 постанови Правління Національного банку України від 27.05.2008 року № 148 (надалі - Інструкція 148).

Пунктами 1 та 2 розділу 2 «Увезення в Україну та вивезення за межі України готівки» Інструкції 148 регламентовано розмежування суми готівки, що ввозиться на територію України та вивозиться за її межі, за ознакою необхідності її декларування.

Згідно до пункту 1 вказаного розділу фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу.

Пунктом 2 наведеного розділу встановлено, що фізична особа-резидент має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Вивезення за межі України фізичними особами-резидентами готівки в сумі, що перевищує в еквіваленті 10000 євро, здійснюється за наявності документів, що підтверджують зняття ними готівки з власних рахунків у банках, і квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою (у разі здійснення такої операції) виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10000 євро.

Представник також вказує, що документи, які підтверджують зняття готівки з власних рахунків у банках фізичними особами-резидентами з метою її вивезення, є чинними протягом 90 календарних днів із дня зняття ними готівки з власних рахунків у банках.

Фізична особа, юридична особа несуть відповідальність за недекларування готівки і банківських металів, що переміщуються через митний кордон України, відповідно до законодавства України (пункт 7 розділу 1 «Загальні положення» Інструкції 148).

Постановою Національного банку України від 05.02.2019 року № 31 визнано таким, що втратив чинність, пункт 1 постанови Правління Національного банку України від 27.05.2008 року № 148, яким затверджено Інструкцію 148.

З урахуванням наведеного, скасування у процесі розгляду даної справи правової норми, якою встановлено необхідність декларування грошових коштів в еквіваленті, що перевищує 10000 євро, у відповідності до конституційного принципу «дії законів у часі» додатково до вищенаведеної відсутності складу адміністративного правопорушення унеможливлює притягнення гр. ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності.

Крім того, відповідно до довідки Unicredit Bank від 30.01.2019 року № FCW/3001/A/0015 (копія додається) грошові кошти, ввезені гр. ОСОБА_3 на митну територію України, є частиною грошових коштів, знятих ним 30.01.2019 року з власного депозитного рахунку № 2110267493/2700 USD, з чого вбачається законність їх походження.

Представник також зазначив, що метою використання грошових коштів - для власних особистих цілей, що підтверджується довідкою Поліклініки МЛШМД Міністерства охорони здоров'я України від 18.12.2018 р., згідно якої ОСОБА_5 - дружина гр. ОСОБА_3 страждає на дисциркуляторну венозну енцефалопатію ІІ ступеню з вираженим цефалічним вестимуоло-атактичним синдромом та потребує дорогого вартісного лікування.

Окрім того, жодних дій щодо приховування грошових коштів гр. ОСОБА_3 не вчинено.

За таких обставин, враховуючи дії ОСОБА_3 при проходженні митного контролю, відсутність протиправної поведінки та умислу на вчинення порушення митних правил, вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 471 Митного Кодексу України.

Заслухавши пояснення учасників провадження в справі, оглянувши відеозапис, допитавши свідка, дослідивши та оцінивши письмові докази, суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 485 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Судом встановлено, що 31.01.2019 о 17 год. 20 хв. на митному посту «Аеропорт «Київ» (Жуляни)» Київської міської митниці ДФС під час проведення вибіркового митного контролю на лінії спрощеного митного контролю «зеленого коридору» залу «Приліт» терміналу «А» Міжнародного аеропорту «Київ» (Жуляни), для проведення вибіркового митного контролю було зупинено громадянина України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яий слідував з Словаччини літаком авіакомпанії «WIZZ AIR» рейс НОМЕР_1.

При усному опитуванні було встановлено, що пасажир переміщує готівкові кошти близькі до гранично допустимої норми дозволеної до переміщення.

Для здійснення митних формальностей пасажира було запрошено до службового приміщення для проведення огляду багажу та ручної поклажі.

Під час проведення митного огляду було встановлено, що громадянин України ОСОБА_3, переміщував через митний кордон 34000 (тридцять чотири тисячі) доларів США.

Пропущено через митний кордон 11400 доларів США. За цим протоколом про ПМП тимчасово вилучено 22600 доларів США. Номінали валюти та номера купюр зазначені в описі предметів.

Відповідно до положень ст. 486 МК України та ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є зокрема: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з приписами ст. 489 МК України та ст. 289 КУпАП, при розгляді справи підлягають з'ясуванню: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують її відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 366 МК України, митний контроль товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України громадянами здійснюється за двоканальною системою.

Згідно ч. 1 цієї статті, двоканальна система - це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України.

Відповідно до п. 4, п. 5 ст. 366 Митного кодексу України, громадянин самостійно обирає «зелений коридор» або «червоний коридор» для проходження митного контролю.

Обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території, та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Частиною 3 ст. 197 МК України передбачено, що обмеження щодо ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України валютних цінностей, а також порядок переміщення їх через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей (зокрема, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню), можуть встановлюватися Національним банком України.

Фізична особа, юридична особа несуть відповідальність за недекларування готівки і банківських металів, що переміщуються через митний кордон України, відповідно до законодавства України (пункт 7 розділу 1 «Загальні положення» Інструкції 148).

Постановою Національного банку України від 05.02.2019 року № 31 визнано таким, що втратив чинність, пункт 1 постанови Правління Національного банку України від 27.05.2008 року № 148, яким затверджено Інструкцію 148.

Як зазначено в протоколі про порушення митних правил №0110/10000/19 від 31.01.2019 р., гр. ОСОБА_3 обравши форму проходження митного контролю «зелений коридор», чим засвідчив відсутність товарів, що підлягають письмовому декларуванню.

Водночас, вирішуючи питання про накладення на гр. ОСОБА_3 адміністративного стягнення, суддя виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 466 МК України, адміністративні стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України.

Частиною 1 ст. 487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Стаття 33 КУпАП визначає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до санкції ст. 471 МК України, вчинення порушення митних правил передбаченого диспозицією даної норми, тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1 Митного кодексу України, законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

В той же час, згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29.06.2004 р., якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм правом. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях наголошує, що держава при конфіскації майна зобов'язана додержуватися, зокрема третього критерію правомірності позбавлення майна (балансу інтересів), визначеного ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 9.06.2005р. у справі «Бакланов проти Російської Федерації»; від 24.03.2005р. у справі «Фрізен проти Російської Федерації»; від 15.05.2008р. у справі «Надточій проти України»; від 6.11.2008р. у справі «Ізмайлов проти Російської Федерації»; від 23.09.1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції»). Зазначений критерій передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між поставленою метою та засобами, які використовуються для її досягнення. ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обов'язково повинне відповідати принципу пропорційності. «Справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар». Цей критерій більшою мірою оціночний і стосується обставин кожної конкретної справи, а тому повинен бути встановлений щодо кожного конкретного суб'єкта у кожній справі на підставі безпосередньо з'ясованих обставин і фактів.

Виходячи з наведених положень закону та з урахуванням обставин справи суддя вважає, що в якості основного стягнення до гр. ОСОБА_3 підлягає застосуванню штраф в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом з тим, в судовому засіданні представник Дорогін К.Ю. зазначив, що ОСОБА_3 не був належним чином обізнаним щодо процедури проходження митного контролю. Вилучені грошові цінності є його особистою річчю.

Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення за адміністративне правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Приймаючи до уваги всі обставини даної справи, а також враховуючи дані про особу ОСОБА_3, суд вважає, що конфіскація вилученої у гр. ОСОБА_3 готівки, покладає на нього «індивідуальний надмірний тягар» та не може бути застосовано у даному випадку.

Крім того, суд враховує те, що шкода, яку ОСОБА_3 потенційно міг завдати державі - незначна, оскільки він не ухилявся від сплати мита та інших зборів і не завдав державі іншої шкоди, якби він ввіз гроші не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти були ввезені. Таким чином, метою конфіскації є не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки він не зазнав ніяких збитків внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації. Крім того, застосування конфіскації в даному випадку є не компенсаційною, а стримуючою та карною мірою.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8, 33, 265, 283, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 3, 196, 197, 366, 370, 374, 466, 471, 485-487, 495, 527 Митного кодексу України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Громадянина України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у порушенні митних правил, передбачених ст. 471 Митного Кодексу України.

Застосувати до гр. України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 1700,00 грн., який необхідно сплатити на наступні реквізити: отримувач УДКСУ у Солом'янському районі; код ЄДРПОУ: 38050812; МФО: 899998; банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві; р/р №31119106526010; призначення платежу: код 095.

Вилучену валюту, згідно протоколу про порушення митних правил №0110/10000/19 від 31.01.2019 р., а саме іноземну валюту - долари США, 226 купюр номіналом 100 доларів США: МВ 37061069 М, МВ 37061070 М, МВ 37061071 М, МВ 37061068 М, МВ 37061042 М, МВ 37061043 М, МВ 37061041 М, МВ 37061040 М, МВ 37061039 М, МВ 37061038 М, МВ 37061036 М, МВ 37061037 М, МВ 37061035 М, МВ 37061034 М, МВ 37061033 М, МВ 37061032 М, МВ 37061029 М, МВ 37061028 М, МВ 37061027 М, МВ 37061026 М, МВ 37061025 М, МВ 37061024 М, МВ 37061023 М, МВ 37061022 М, МВ 37061021 М, МВ 37061018 М, МВ 37061336 М, МВ 37061337 М, МВ 37061338 М, МВ 37061379 М, МВ 37061377 М, МВ 37061376 М, МВ 37061375 М, МВ 37061374 М, МВ 37061373 М, МВ 37061372 М, МВ 37061371 М, МВ 37061370 М, МВ 37061369 М, МВ 37061368 М, МВ 37061367 М, МВ 37061366 М, МВ 37061365 М, МВ 37061364 М, МВ 37061363 М, МВ 37061361 М, МВ 37061362 М, МВ 37061360 М, МВ 37061301 М, МВ 37061302 М, МВ 37061303 М, МВ 37061304 М, МВ 37061305 М, МВ 37061306 М, МВ 37061307 М, МВ 37061308 М, МВ 37061309 М, МВ 37061310 М, МВ 37061311 М, МВ 37061312 М, МВ 37061313 М, МВ 37061314 М, МВ 37061315 М, МВ 37061316 М, МВ 37061317 М, МВ 37061318 М, МВ 37061319 М, МВ 37061320 М, МВ 37061321 М, МВ 37061322 М, МВ 37061323 М, МВ 37061324 М, МВ 37061325 М, МВ 37061326 М, МВ 37061327 М, МВ 37061328 М, МВ 37061329 М, МВ 37061331 М, МВ 37061330 М, МВ 37061332 М, МВ 37061333 М, МВ 37061334 М, МВ 37061335 М, МВ 37061339 М, МВ 37061340 М, МВ 37061341 М, МВ 37061342 М, МВ 37061343 М, МВ 37061344 М, МВ 37061345 М, МВ 37061346 М, МВ 37061347 М, МВ 37061348 М, МВ 37061349 М, МВ 37061350 М, МВ 37061351 М, МВ 37061352 М, МВ 37061353 М, МВ 37061355 М, МВ 37061354 М, МВ 37061357 М, МВ 37061358 М, МВ 37061356 М, МВ 37061359 М, МВ 37061378 М, МВ 37061380 М, МВ 37061381 М, МВ 37061382 М, МВ 37061383 М, МВ 37061384 М, МВ 37061385 М, МВ 37061386 М, МВ 37061387 М, МВ 37061388 М, МВ 37061389 М, МВ 37061390 М, МВ 37061391 М, МВ 37061392 М, МВ 37061393 М, МВ 37061394 М, МВ 37061395 М, МВ 37061396 М, МВ 37061398 М, МВ 37061397 М, МВ 37061399 М, МВ 37061400 М, МВ 37061413 М, МВ 37061414 М, МВ 37061401 М, МВ 37061402 М, МВ 37061403 М, МВ 37061404 М, МВ 37061405 М, МВ 37061406 М, МВ 37061407 М, МВ 37061408 М, МВ 37061409 М, МВ 37061410 М, МВ 37061411 М, МВ 37061412 М, МВ 37061415 М, МВ 37061416 М, МВ 37061417 М, МВ 37061418 М, МВ 37061419 М, МВ 37061420 М, МВ 37061421 М, МВ 37061422 М, МВ 37061423 М, МВ 37061424 М, МВ 37061425 М, МВ 37061426 М, МВ 37061427 М, МВ 37061428 М, МВ 37061429 М, МВ 37061430 М, МВ 37061431 М, МВ 37061432 М, МВ 37061433 М, МВ 37061434 М, МВ 37061435 М, МВ 37061436 М, МВ 37061437 М, МВ 37061438 М, МВ 37061439 М, МВ 37061440 М, МВ 37061441 М, МВ 37061442 М, МВ 37061443 М, МВ 37061444 М, МВ 37061445 М, МВ 37061446 М, МВ 37061447 М, МВ 37061448 М, МВ 37061448 М, МВ 37061449 М, МВ 37061450 М, МВ 37061500 М, МВ 37061499 М, МВ 37061497 М, МВ 37061498 М, МВ 37061496 М, МВ 37061495 М, МВ 37061494 М, МВ 37061493 М, МВ 37061492 М, МВ 37061491 М, МВ 37061490 М, МВ 37061489 М, МВ 37061488 М, МВ 37061487 М, МВ 37061486 М, МВ 37061485 М, МВ 37061484 М, МВ 37061483 М, МВ 37061482 М, МВ 37061481 М, МВ 37061480 М, МВ 37061479 М, МВ 37061478 М, МВ 37061477 М, МВ 37061476 М, МВ 37061475 М, МВ 37061474 М, МВ 37061473 М, МВ 37061472 М, МВ 37061471 М, МВ 37061470 М, МВ 37061469 М, МВ 37061468 М, МВ 37061467 М, МВ 37061466 М, МВ 37061465 М, МВ 37061464 М, МВ 37061463 М, МВ 37061462 М, МВ 37061461 М, МВ 37061460 М, МВ 37061459 М, МВ 37061458 М, МВ 37061457 М, МВ 37061456 М, МВ 37061455 М, МВ 37061454 М, МВ 37061452 М, МВ 37061451 М, загальною вартістю 627274,87 грн. - повернути гр. України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з гр. України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 40 копійок, які підлягають сплаті на наступні реквізити: УК у Солом'янському районі/Солом'янський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38050812, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31218206026010, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова пред'являється до виконання протягом трьох місяців.

Суддя С.І. Кушнір