Постанова № 8084094, 09.02.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2010                                                                                           № 23/343

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Лосєва А.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Ястреб Д.А. – довіреність № 3447-1/14 від 23.12.2009 року

від відповідача - Бублик А.В. – довіреність № 06-5/18 від 04.01.2010 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунальне підприємство "Київпастранс" Подільське трамвайне ремонтно-експлуатаційне депо

на рішення Господарського суду м.Києва від 10.12.2009

у справі № 23/343 ( .....)

за позовом                               ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант"

до                                                   Комунальне підприємство "Київпастранс"

про                                                   стягнення 16385,14 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” в особі Центральної філії звернулось до Господарського суду м.Києва з позовом до Комунального підприємства „Київпастранс” в особі Подільського трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо про стягнення 16385, 14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач відшкодував (виплатив страхове відшкодування) застрахованій особі – Фроловій Юлії Борисівні збитки, завдані в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 19 лютого 2009 року на перехресті вул. Костянтинівська - вул. Спаська в м.Києві у результаті порушення правил дорожнього руху працівником відповідача. Посилаючись на ст.ст. 993, 1172, 1187, 1192 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України „Про страхування” Позивач просив суд стягнути з Відповідача вартість виплаченого страхового відшкодування та вартість проведення автотоварознавчого дослідження у сумі 16385, 14 грн. та судові витрати в розмірі 399, 85 грн.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції представником відповідача було заявлене усне клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи, проте представник відповідача не зміг пояснити суду мету експертного дослідження та питання, на які необхідно отримати відповідь фахівця. Для з’ясування означених питань представник відповідача просив суд відкласти судове засідання. Зважаючи на встановлені Господарським процесуальним кодексом України строки розгляду справи та враховуючи, що з моменту порушення справи Відповідач мав можливість своєчасно підготувати належне обґрунтування необхідності проведення експертного дослідження, місцевий господарський суд відмовив у задоволенні клопотань про перенесення засідання та призначення експертизи.

          Рішенням Господарського суду м.Києва від 10.12.2009 року у справі № 23/343 позов Відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” задоволено. Стягнуто з комунального підприємства “Київпастранс” на користь Відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” 16385, 14 грн. основного боргу, 163, 85 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м.Києва від 10.12.2009 року у справі № 23/343 повністю та припинити провадження у справі.

          Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом при прийнятті оскаржуваного рішення було неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду зроблені без повного та всебічного аналізу дійсних обставин справи, прав і обов’язків сторін, допущено порушення норм матеріального та процесуального права, неправомірно відмовлено апелянту у проведенні судової автотоварознавчої експертизи, що в свою чергу порушило майнові права Відповідача.

19.01.2010 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 09.02.2010 року.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив скасувати рішення Господарського суду м.Києва від 10.12.2009 року у справі № 23/343 повністю та припинити провадження у справі.

Позивач в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду м.Києва від 10.12.2009 року у справі № 23/343 залишити без змін.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга з викладених у ній підстав задоволенню не підлягає, але рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що між Позивачем та Фроловою Юлією Борисівною було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу № 19G-0230838 від 20.09.2008 року, відповідно до якого Позивач прийняв під страховий захист автомобіль “Citroen С4”, реєстраційний номерний знак АА 6436 СІ.

Строк дії Договору встановлено з 20.09.2008 року до 19.09.2009 року.

19.02.2009 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась на перехресті вул. Костянтинівська - вул. Спаська у місті Києві, автомобіль “Citroen С4“, д.н. АА 6436 СІ отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою, виданою ВДАІ Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталась з вини водія трамвая гр. Фурманчук Віри Миколаївни, що підтверджується постановою Подільського районного суду м.Києва від 15.04.2009 року у справі № 3-2210/09.

Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної власнику автомобіля “Citroen С4“, д.н. АА 6436 СІ, позивач замовив проведення автотоварознавчого дослідження товариству з обмеженою відповідальністю „Естімейт”.

Згідно звіту автотоварознавчого дослідження №3790 від 01.04.2009 року вартість відновлювального ремонту автомобіля “Citroen С4“, д.н. АА 6436 СІ у результаті його пошкодження в дорожньо-транспортній пригоді, згідно калькуляції доданої до звіту, становить 17424,14 грн.

Оскільки автомобіль “Citroen С4“, д.н. АА 6436 СІ був застрахований без врахування зносу, Позивач, керуючись умовами Договору №19 G-0230838 від 20.09.2008 року, на підставі страхового акту №70005 від 23.03.2009 року, виплатив гр. Фроловій Юлії Борисівні страхове відшкодування у сумі 16085,14 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3112 від 06.04.2009 року.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України „Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно пункту 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична особа або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення №3-2210/09 Подільським районним судом міста Києва було встановлено, що винна у скоєнні ДТП особа працює водієм у Відповідача і на момент вчинення ДТП виконувала свої трудові обов’язки.

Трамвай, яким керувала Фурманчук В.М., належить Відповідачу, що підтверджується довідкою ВДАІ Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві № 8422 від 10.03.2009 року.

Отже, з урахуванням викладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню в порядку регресу 16085, 14 грн. страхового відшкодування, виплаченого позивачем страхувальнику за Договором №19 G-0230838 від 20.09.2008 року.

Одночасно колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що місцевим господарським судом було невірно застосовано норми матеріального права в частині стягнення з відповідача на користь позивача 300 грн. вартості проведеного автотоварознавчого дослідження на підставі ст.22 Цивільного кодексу України, оскільки заявлені позивачем вимоги в цій частині підлягають задоволенню також відповідно до положень ст.993 Цивільного кодексу України.

Посилання відповідача на скасування рішення Господарського суду м.Києва від 10.12.2009 року у справі № 23/343 у зв’язку з тим, що судом першої інстанції неправомірно відмовлено відповідачу у проведенні судової автотоварознавчої експертизи, що в свою чергу порушило майнові права відповідача, не можуть бути прийняті судом до уваги виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов’язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Частиною 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Місцевим господарським судом вірно відмовлено у задоволенні клопотання про проведення судової автотоварознавчої експертизи, оскільки в матеріалах справи були наявні усі необхідні докази для повного та всебічного вирішення спору у даній справі, дослідження яких не потребує спеціальних знань.

Як зазначає відповідач в апеляційній скарзі, автотоварознавче дослідження було проведено в присутності представника відповідача та складена дефектна відомість пошкоджень транспортного засобу “Сітроен”.

З матеріалів справи вбачається, що зауважень щодо встановлених пошкоджень автомобіля та розміру вартості відновлювального ремонту відповідачем не заявлялось.

Посилання відповідача на скасування рішення Господарського суду м.Києва від 10.12.2009 року у справі № 23/343 у зв’язку з тим, що судом при прийнятті оскаржуваного рішення неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду зроблені без повного та всебічного аналізу дійсних обставин справи, прав і обов’язків сторін, не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Підстав для припинення провадження у справі відповідно до ст.80 Господарського процесуального кодексу України судом апеляційної інстанції не встановлено.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Комунального підприємства „Київпастранс” в особі Подільського трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо з викладених у ній підстав задоволенню не підлягає, але у зв”язку із неправильним застосуванням місцевим господарським судом норм матеріального права в частині стягнення з відповідача на користь позивача вартості автотоварознавчого дослідження, рішення Господарського суду м.Києва від 10.12.2009 року у справі № 23/343 підлягає скасуванню частково з прийняттям нового рішення у відповідності до положень п.2 ст.103 Господарського процесуального кодексу України.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України вірно покладені судом першої інстанції на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства „Київпастранс” в особі Подільського трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м.Києва від 10.12.2009 року у справі № 23/343 скасувати частково.

3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” задовольнити повністю.

4. Стягнути з Комунального підприємства „Київпастранс” (04070, м.Київ, вул. Набережне шосе, 2, код ЄДРПОУ 31725604) на користь Відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, 19/3, код ЄДРПОУ 16467237) 16385,14 грн. (шістнадцять тисяч триста вісімдесят п’ять гривень 14 коп.) основного боргу, 163,85 грн. (сто шістдесят три гривні 85 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Матеріали справи № 23/343 повернути до Господарського суду міста Києва.

6. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді