Постанова № 8084035, 09.02.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2010                                                                                           № 42/496

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Лосєва А.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Оніщенко О.В. – довіреність № 232 від 09.09.2009 року

від відповідача -Череповський Є.В. –довіреність б/н від 21.10.2009 року

від третьої особи:          Барамикіна В.А. –довіреність № 2-3д від 21.12.2009 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнє підприємство "Укрнафтогазкомплект" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду м.Києва від 13.10.2009

у справі № 42/496 ( .....)

за позовом                               ВАТ "Шляхіндустрія"

до                                                   Дочірнє підприємство "Укрнафтогазкомплект" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

а           

третя особа відповідача           Дочірня компанія „Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”

про                                                   стягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов"язання, ціна позову 347465,98 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Шляхіндустрія” звернулось до Господарського суду м.Києва з позовом до Дочірнього підприємства „Укрнафтогазкомплект” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” про стягнення 325495, 07 грн. основного боргу, 9764, 85 грн. 3% річних, витрат по сплаті державного мита в сумі 3352, 59 грн. та витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу в сумі 312, 50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач ухиляється від виконання зобов’язань по оплаті поставленої позивачем за Договором №63/А140-06 від 15.03.2006 року продукції в наслідок чого у відповідача виникла заборгованість у сумі 325495, 07 грн.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої останній просив, окрім заявлених раніше позовних вимог, стягнути з Дочірнього підприємства „Укрнафтогазкомплект” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” на користь Відкритого акціонерного товариства „Шляхіндустрія” також суму інфляційних втрат в розмірі 188 715, 36 грн., 3% річних в розмірі 7369, 57 грн. та державне мито за подачу заяви про збільшення позовних вимог в розмірі 1960, 85 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що у відповідності до п.3.5 Договору, укладеного між сторонами, строк виконання зобов’язання відповідача зі сплати вартості поставленої позивачем продукції за Договором настає тільки після перерахування (фактичного надходження) грошових коштів від ДК „Укргазвидобування”. У зв’язку з тим, що ДК „Укргазвидобування” не перерахувало ДП „Укрнафтогазкомплект” грошові кошти за поставлену позивачем продукцію, строк виконання зобов’язання з оплати відповідачем вартості поставленої продукції не настав, а отже відповідачем не було порушено права позивача.

Одночасно у відзиві на позовну заяву позивачем було викладено клопотання про залучення Дочірньої компанії „Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України до участі у справі №42/496 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, яке судом першої інстанції розглянуто не було.

Рішенням Господарського суду м.Києва від 13.10.2009 року у справі № 42/496 позов Відкритого акціонерного товариства „Шляхіндустрія” задоволено.

Стягнуто з Дочірнього підприємства „Укрнафтогазкомплект” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” на користь Відкритого акціонерного товариства „Шляхіндустрія” 325495, 07 грн. боргу, 188715, 36 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 17134, 42 грн. 3% річних з простроченої суми, 5313, 45 грн. витрат по сплаті державного мита та 315 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 13.10.2009 року у справі № 42/496, прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення в частині стягнення основного боргу прийняте внаслідок неправильного застосування норм матеріального права щодо настання строку виконання зобов’язання, не з’ясуванням всіх обставин справи та з порушенням норм процесуального права щодо відмови у клопотанні про залучення третьої особи у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2009 року апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 22.12.2009 року.

Згідно з розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2009 року змінено склад колегії суддів.

В судовому засіданні 22.12.2009 року судом було поставлено на обговорення питання щодо необхідності залучення ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Представник позивача заперечував проти залучення ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, представник відповідача не заперечував проти залучення ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов’язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду. Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

Оскільки відповідно до п.3.5 Договору, укладеного між сторонами, остаточні розрахунки за поставлену продукцію здійснюються відповідачем на протязі 3-х банківських днів з дня надходження коштів від споживача продукції ДК “Укргазвидобування”, рішення у справі може вплинути на права та обов”язки ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України”, тому апеляційна інстанція вважає за доцільне залучити ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з залученням Дочірньої компанії „Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” до участі у справі № 42/496 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача та необхідністю витребування нових доказів, колегією суддів ухвалою від 22.12.2009 року розгляд справи було відкладено на 26.01.2010 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2009 року було зобов”язано Дочірню компанію “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” надати суду письмові пояснення щодо проведення оплати за поставлену відповідачем - Дочірнім підприємством “Укрнафтогазкомплект” продукцію третій особі - ДК “Укргазвидобування” ДК “Укртрансгаз” на підставі договору №63А/140-06 від 15.03.2006 року, укладеного між Дочірнім підприємством “Укрнафтогазкомплект” НАК “Нафтогаз України” та ВАТ “Шляхіндустрія”.

Представники третьої особи у судове засідання 26.01.2010 року не з’явились, про причини нез’явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань до суду не надходило.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з нез’явленням у судове засідання представників третьої особи та неподанням третьою особою письмових пояснень на виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2009 року, колегією суддів ухвалою від 26.01.2010 року розгляд справи було відкладено на 09.02.2010 року.

Ухвалою Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2010 року продовжено строк розгляду справи № 42/496 на один місяць.

29.01.2010 року представником позивача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано клопотання про залучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду доказів надсилання Дочірній компанії „Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” копії позовної заяви з додатками.

Згідно з розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2010 року змінено склад колегії суддів.

В судовому засіданні 09.02.2010 року представником третьої особи було подано пояснення по справі, з яких вбачається, що заборгованість перед Відкритим акціонерним товариством „Шляхіндустрія” та ДП „Укрнафтогазкомплект” відсутня, оскільки проведено залік зустрічних однорідних вимог між ДК “Укргазвидобування„ та ДП „Укрнафтогазкомплект” згідно заяви від 13.07.2009 року, належним чином завірена копія якої долучена до матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду м.Києва від 13.10.2009 року у справі № 42/496, прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду м.Києва від 13.10.2009 року у справі № 42/496 залишити без змін.

Представник третьої особи в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду м.Києва від 13.10.2009 року у справі № 42/496, прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що 15.03.2006 року між Дочірнім підприємством „Укрнафтогазкомплект” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (Покупець) та Відкритим акціонерним товариством „Шляхіндустрія” (Постачальник) було укладено Договір №63А/140-06, відповідно до умов п.1.1 якого Постачальник зобов’язується виготовити та поставити Покупцю продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - продукцію), а Покупець прийняти і оплатити продукцію на умовах, викладених у договорі.

Відповідно до умов п.п. 2.1, 2.2 Договору ціни на продукцію вказані у специфікаціях, загальна сума договору складає суму підписаних специфікацій.

Відповідно до умов п.п. 3.1, 3.2 Договору розрахунки за продукцію здійснюються Покупцем в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника. Умови оплати продукції: попередня оплата або оплата після поставки продукції, зазначаються в кожній специфікації.

Відповідно до Специфікації № 1 до Договору оплата здійснюється на умовах 50 % попередньої оплати (банківська гарантія).

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 500 000, 02 грн., що підтверджено належними доказами, а саме актом прийому-передачі від 07.07.2006 року, накладною №1121 від 07.07.2006 року, податковою накладною від 07.07.2006 року, довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯМЖ №576273 від 06.07.2006 року, належним чином завірені копії знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до банківських виписок, які наявні у матеріалах справи, за одержаний по Договору товар відповідачем проведено передоплату (банківську гарантію відповідно до умов Специфікації №1 до договору) у розмірі 174 504, 95 грн. і станом на час розгляду справи заборгованість останнього по оплаті за отриманий товар становить 325 495, 07 грн.

Виходячи із положень ст.ст.530, 617, 622, 625, 692 Цивільного кодексу України, враховуючи, що відповідач у семиденний строк з дня пред”явлення йому претензії №283 від 18.09.2006 року одержаний товар не оплатив, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 325495, 07 грн. заборгованості, 188715,36 грн. збитків від інфляції за час прострочення, 17134, 42 грн. 3% річних з простроченої суми.

Однак колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитись із висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст.173 Господарського кодексу України один суб”єкт господарського зобов”язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб”єкта, а інший суб”єкт має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов”язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов”язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 Господарського кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов”язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов”язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов”язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст.712 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов”язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів до нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Пунктом 3.3 Договору сторони визначили, що попередня оплата продукції (100% або часткова) здійснюється Покупцем за кожну узгоджену до поставки партію продукції протягом 3-х банківських днів після надходження грошових коштів від споживача продукції – ДК „Укргазвидобування” ДК „Укртрансгаз”, які перераховуються Постачальнику на підставі рахунку. Постачальник надає розрахунок окремо на кожну узгоджену партію продукції. До передплати застосовується правила завдатку згідно Цивільного кодексу України .

Остаточні розрахунки за поставлену продукцію здійснюються Покупцем після поставки продукції та підписання акту прийому-передачі продукції на протязі 3-х банківських днів з дня надходження коштів від споживача продукції ДК „Укргазвидобування” ДК „Укртрансгаз” (п. 3.5 Договору).

Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи та письмових пояснень третьої особи, заборгованість третьої особи у справі перед Відкритим акціонерним товариством „Шляхіндустрія” та ДП „Укрнафтогазкомплект” відсутня, оскільки проведено залік зустрічних однорідних вимог між ДК “Укргазвидобування“ та ДП „Укрнафтогазкомплект” згідно заяви від 13.07.2009 року, належним чином завірена копія якої долучена до матеріалів справи.

Факт виконання позивачем зобов”язань з поставки продукції підтверджується актами прийому передачі продукції.

Факт настання строку виконання зобов”язань відповідача з оплати вартості поставленої продукції настає після надходження коштів відповідачу від третьої особи.

Тільки 13.07.2009 року між ДК “Укргазвидобування” та ДП “Укрнафтогазкомплект” грошові зобов”язання на суму 3 040 618, 00 грн. припинені зарахуванням зустрічних однорідних вимог, що є доказом виконання третьою особою обов’язку по оплаті продукції отриманої від відповідача.

Зважаючи на те, що на момент звернення позивача в червні 2009 року із позовом до суду на розрахункові рахунки відповідача не надходили кошти від споживача продукції - третьої особи у справі за поставлену продукцію, отриману відповідачем на підставі Договору №63А/140-06 від 15.03.2006 року, укладеного між Дочірнім підприємством „Укрнафтогазкомплект” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” та Відкритим акціонерним товариством „Шляхіндустрія”, строк виконання зобов”язання з оплати відповідачем вартості поставленої позивачем продукції не настав, а отже не було порушено права позивача в розумінні ст.1 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, за наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що строк оплати поставленого відповідачу товару на день подачі позову до суду не настав, тому позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Наявні в матеріалах справи докази у відповідності до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України не підтверджують обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, а відтак не дають правових підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, рішення Господарського суду м.Києва від 13.10.2009 року у справі № 42/496 підлягає скасуванню в повному обсязі з прийняттям відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача та відповідно з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 2 657,00 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Укрнафтогазкомплект” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” задовольнити повністю.

2. Рішення Господарського суду м.Києва від 13.10.2009 року у справі № 42/496 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства „Шляхіндустрія” у повному обсязі.

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Шляхіндустрія” (80300, Львівська обл., м. Жовква, вул. Л. Українки, 77, код ЄДРПОУ 03443790, п/р 2600830129 у відділені № 6325 ВАТ „Ощадбанк” України, МФО 385219, або з будь якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Дочірнього підприємства „Укрнафтогазкомплект” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (03062, юридична адреса: м. Київ, вул. Нагірна, 27, фактична адреса: 04112, м.Київ, вул.Гонти, 3-а, код ЄДРПОУ 30167066, п/р 260033022693 в АК “Промінвестбанк” ЗАТ м.Києва, МФО 300012) 2 657 (дві тисячі шістсот п’ятдесят сім) грн. 00 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

5. Матеріали справи № 42/496 повернути до Господарського суду м.Києва.

6. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді