Постанова № 8083700, 03.02.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2010                                                                                           № 25/306

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Коротун О.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Архипчук Л.А.. – представник за довіреністю № б/н від 10.09.2009 р.

від відповідача -Васківнюк С.М. – представник за довіреністю № 13/05/08-1 від 13.05.2008 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Квіза-Трейд"

на рішення Господарського суду м.Києва від 27.10.2009

у справі № 25/306 (суддя

за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Квіза-Трейд"

до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Асконі-Центр"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 29476,57 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Квіза-Трейд” у червні 2009 року звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Асконі-Центр” про стягнення 29 476,57 грн заборгованості , яка виникла внаслідок невиконання відповідачем зобов’язань з оплати вартості наданих йому позивачем послуг згідно з угодою від 05.02.2008 р. , укладеною сторонами у вигляді додатку до договору № 4600019069.

Відповідач заявлених вимог не визнав , пославшись на їх ненадання та відсутність підписаних сторонами актів прийому - передачі виконаних робіт .

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.10.2009 у даній справі у задоволенні позову відмовлено з підстав необґрунтованості та недоведеності позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю “Квіза-Трейд” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду міста Києва від 27.10.2009 року та прийняти нове , яким його позов задовольнити повністю. Одночасно заявлено про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга умотивована неповним з’ясуванням судом обставин справи та порушенням ним при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.12.2009 з урахуванням ухвали про виправлення описки від 13.01.2010 поновлено строк на апеляційне оскарження та прийнято апеляційну скаргу до розгляду , порушено апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено на 03.02.2010.

У судове засідання 03.02.2010 з’явилися представники позивача та відповідача, у ході якого позивач просив про задоволення його апеляційної скарги та позову, а відповідач заперечув проти скасування судового рішення, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши законність та обґрунтованість прийнятого місцевим господарським судом рішення у повному обсязі, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог , місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позивачем не надано належних доказів, які є підставою для оплати вартості наданих позивачем протягом вересня - грудня 2008 року послуг згідно угоди від 05.02.2008 та, відповідно, порушення відповідачем його обов’язків по Договору.

Надані позивачем до матеріалів справи видаткові накладні місцевим господарським судом розцінені як неналежні докази, які підтверджують факт надання позивачем послуг на загальну суму 29476,57 грн. з тих мотивів , що у них міститься інформація тільки щодо приймання від відповідача певних товарів і не вказується , що такі товари передаються на виконання умов угоди від 05.02.2008. Виходячи з цього, господарський судом міста Києва зробив висновок, що видаткові накладні не підтверджують факту надання позивачем послуг , пов’язаних з сортуванням, маркуванням, пакуванням, зберіганням, відбором, навантажуванням та доставкою товарів, як це передбачено умовами, викладеними у пункті 1.1 Угоди.

Утім з такими доводами колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погодитися не може, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать існуючим між ними правовідносинам, з огляду на таке.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 5 лютого 2008 року між позивачем та відповідачем була укладена Угода про надання транспортно-логістичних послуг (надалі - Угода), відповідно до якого Покупець (позивач) зобов’язався від свого імені, але за рахунок Постачальника (відповідача) організувати виконання транспортно-логістичних послуг, пов’язаних з прийманням, сортуванням, маркуванням, пакуванням, зберіганням, відбором, навантажуванням та доставкою товарів (надалі –послуги), які постачаються постачальником через Розподільчий центр Покупця .

Угода є додатком до укладеного між цими ж сторонами Договору поставки № 4600019069 (надалі - Договір) ( а.с. 25-28), а тому складає із ним єдину конструкцію.

За змістом пункту 2.2. Договору сторони погодились на те, що покупець за бажанням Постачальника, може надавати останньому логістичні , інформаційно-технічні та інші послуги у порядку та згідно умов, визначених у Договорі та /або Додаткових угодах, які з моменту їх укладення є невід’ємною частиною основного Договору .

Відповідно до умов поставки , вказаних у Договорі ( п. 4.1 ), постачальник здійснює поставку товарів на умовах DDР- до місця призначення, зазначеного у замовленні (правила ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року).

Як випливає з пункту 9.1. Договору , з метою збільшення обсягів продажу товарів, поставлених постачальником, уникнення їх недостачі в місцях продажу, прискорення реалізації товарів кінцевому споживачу у роздрібній мережі покупця, а також оптимізації товарообігу між сторонами, покупець зобов’язується від свого імені, але за рахунок постачальника , організувати виконання транспортно-логістичних послуг, пов’язаних з прийманням , сортуванням, маркуванням , пакуванням , зберіганням, відбором, навантажування та доставкою товарів, які постачаються постачальником через РЦ покупця для реалізації в роздрібній торгівельній мережі останнього, в порядку , який сторони погоджують в угоді про надання транспортно-логістичних послуг, що з моменту її підписання є невід’ємною частиною Договору.

Суд першої інстанції не врахував, що за змістом частини 1 ст. 901 ЦК України результату надання послуги передує вчинення дій, які не мають матеріального втілення , і складають з послугою єдине ціле, адже при наданні послуги продається не сам її результат, а дії, які до нього призвели, що випливає з легального визначення договору про надання послуг та положень цивільного законодавства про плату за цим договором .

Відповідно до частини 1 ст. 701 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною 1 статті 903 цього Кодексу якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як в Угоді , так і у Договорі , конкретизовані можливі дії(діяльність) виконавця , які складають предмет договору про надання послуг , а саме: організація з приймання , сортування , маркування , пакування , зберігання , відбір, навантажування та доставка товарів, які постачаються постачальником через РЦ покупця для реалізації в роздрібній торгівельній мережі позивача.

З матеріалів справи випливає та підтверджується наявними у справі товарно-транспортними накладними ( а. с. 29-35 ) та видатковими накладними ( а.с 39-54) , що за період дії Договору у редакції Угоди на розподільчий центр (РЦ) покупця у с. Мартусівка постачальником поставлено, а покупцем прийнято товар , загальною вартістю 590 893,2 грн.

У ході перегляду судом апеляційної інстанції справи у повному обсязі вказана обставина відповідачем заперечена не була , хоча й ним не визнано факт надання послуг позивачем з посиланням на те, що перехід товару у власність покупцю з моменту його доставки на РЦ покупця не викликало у нього, як постачальника , турботи за долю поставленого товару і не створило інших наслідків, ніж права на вимогу від покупця оплатити вартість поставленого товару.

Такі доводи відповідача колегією суддів відхиляються за неспроможністю , виходячи з існування між сторонами не лише зобов’язань поставки, але й зобов’язань , що мають оплатний характер і складаються з активних дій виконавця послуг(позивача), обумовлених досягненням нематеріального результату , невіддільного від самого процесу надання послуги, про що йдеться у п. 9.1. Договору.

Не підписання відповідачем направлених йому і підписаних з боку позивача актів виконаних робіт на заявлену у позові суму, не є перешкодою для покладення на відповідача зобов’язань оплатити вартість наданих позивачем послуг , адже відповідач не зміг довести , що не користувався послугами, наданими йому позивачем.

Натомість, місцевий господарський суд поклав тягар доведення факту надання послуги на позивача, тоді як мав встановити та оцінити докази, якими відповідач спростовував факт споживання ним послуг , наданих позивачем, що складало, відповідно до частини 1 ст. 701 ЦК України, зміст зобов’язання замовника - обов’язок оплатити виконавцеві спожиту замовником послугу.

Беручи до уваги ту обставину, що згідно з пунктом 2.1 Угоди вартість послуг позивача складала 5 % від загальної суми поставленого відповідачем товару на РЦ за звітний місяць, позивач вимагав оплати послуг від вартості товару на суму 589531,4 грн., відповідач зобов’язань з оплати спожитих ним послуг не надав , колегія суддів Київського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що рішення господарського суду м. Києва про відмову позивачу у задоволенні його позову як таке, що не відповідає критеріям законності та обґрунтованості, підлягає скасуванню, а позов та апеляційна скарга позивача – задоволенню.

Судові витрати , понесені позивачем за розгляд апеляційної скарги , в силу ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Квіза-Трейд” задовольнити .

2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2009 року у справі № 25/306 скасувати .

3.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Квіза-Трейд” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Асконі-Центр” про стягнення 29476,57 грн. задовольнити .

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Асконі-Центр”, (04212, м. Київ, вул. Т. Тимошенко,19, ЄДРПОУ 31611370, р/р 2600114608012 в АБ “Київська Русь” м. Київ, МФО 319092 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Квіза-Трейд” (01103, м. Київ, Залізничне шосе,57 ЄДРПОУ 30437110, р/р 26002000227941 в Головний офіс АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 300023) 29 476 (двадцять дев’ять тисяч чотириста сімдесят шість) грн. 57 коп. боргу, 294 (двісті дев’яносто чотири) грн. 76 коп. державного мита та 312( триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 147 (сто сорок сім) грн. 38 коп. державного мита за розгляд справи в апеляційній інстанції.

5.          Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання зазначеної постанови суду.

6.          Матеріали справи № 25/306 повернути місцевому господарському суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

11.02.10 (відправлено)