Рішення № 80836593, 26.03.2019, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/1044/18

Провадження № 2/456/170/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2019 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бучківської В. Л. ,

при секретарі Березіній Л.В.

розгляну вши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Стрию справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила збільшити розмір аліментів, встановлених рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10.06.2010 року по справі № 2-1996/2010, згідно якого вирішено стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 500,00 грн., щомісячно до 1200, 00 грн. до досягнення дитиною повноліття. 06.03.2018 року позивач звернулась до суду з заявою про зміну предмету позову та просить стягувати з відповідача ОСОБА_4 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з моменту подання позовної заяви до суду. Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач є її колишнім чоловіком, згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії 1-СГ № 061956 виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Стрийського району Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області 27.04.2010 року шлюб між ними розірвано. Від шлюбу у них народилась донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка знаходиться на її утриманні. Відповідач згідно рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10.06.2010 року по справі № 2-1996/2010 сплачує аліменти на її користь, на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 500, 00 грн. щомісячно, і до повноліття дитини, однак даних коштів недостатньо, а тому просить змінити розмір стягуваних аліментів.

21.12.2018 року від відповідача ОСОБА_4 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву про збільшення розміру аліментів на неповнолітню дитину, в якому він зазначив, що позовні вимоги він не підтримує, оскільки як позовна заява так і заява про внесення змін до предмету позову підписані не позивачем, так як позивач в цей час перебувала за кордоном. Також зазначив, що обставини викладені у позовні заяві не відповідають дійсності, оскільки позивач знала, що він мав перелом хребта та йому важко фізично працювати, окрім цього зазначив, що в позовній заяві позивач вказала, що інших осіб відповідач на утриманні немає, що також не відповідає дійсності, оскільки позивачу відомо, що у нього є батьки пенсіонери та мати є інвалідом третьої групи та їм необхідні кошти на лікування. Також звернув увагу, що позивач знаходиться за кордоном на заробітках, а тому утриманням доньки ОСОБА_3 не займається, остання проживає з матір’ю позивача. У зв’язку з наведеним, просить у задоволенні позовних вимог відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю.

Позивач в судове засідання не з’явилась, про причини неявки суд не повідомила, однак 15.03.2019 року подала на адресу суду заяву, в якій зазначила, що вона особисто подавала до суду як позовну заяву від 22.03.2018 року так і заяву про зміну предмету позову від 06.02.2018 року. Окрім цього зазначила, що позовні вимоги вона підтримує повністю, однак з’явитися на розгляд справи немає можливості, тому просить розглядати справу без неї, за участю її представника.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча неодноразово повідомлявся про розгляд справи на 06.09.2018р., 01.10.2018р., 02.11.2018р., 03.12.2018р., 21.12.2018р., 26.03.2019р., про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, які повернулись на адресу суду 18.08.2018р, 19.09.2018р., 17.11.2018р., 12.11.2018р. у зв’язку з іншими причинами, що не дали змоги виконати обов’язку щодо пересилання поштового відправлення.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 в задоволені позову просить відмовити, оскільки відповідач вважає, що як позовна заява так і заява про внесення змін до предмету позову подана не позивачем.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача ОСОБА_5 та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані поважати дитину.

З копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії 1-СГ № 061956, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Стрийського району Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області 27.04.2010 року вбачається, що шлюб між сторонами розірвано 27.04.2010 року, актовий запис № 34 /а.с. 2/.

Відповідно до копії виконавчого листа Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10.06.2010 року по справі № 2-1996/2010, вирішено стягувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 500, 00 грн., щомісячно, починаючи з 13 травня 2010 року і до досягнення донькою повноліття /а.с.3/.

З копії свідоцтва про народження серії 1-СГ № 243711, виданого Ходовицькою сільською радою 05.09.2002 року, вбачається, що у сторін 03 вересня 2002 року народилась донька ОСОБА_3, актовий запис № 8 /а.с.4/.

З копії посвідчення серії П № 421871 вбачається, що ОСОБА_4 призначено пенсію за вислугу років /а.с. 23/.

З копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_6 призначено пенсію по інвалідності /а.с. 23/.

Відповідно до довідки, виданої Стрийським відділом обслуговування громадян ОСОБА_7 управління пенсійного фонду України у Львівській області від 25.06.2018 року за вих. № 1151/02.06-26 сума пенсії нарахована ОСОБА_4 за період з 01.01.2018р. по 30.06.2018р. складає 19580, 58 грн. /а.с. 24/.

Відповідно до довідки, виданої Стрийським відділом обслуговування громадян ОСОБА_7 управління пенсійного фонду України у Львівській області від 25.06.2018 року за вих. № 1148/02.06-26 сума пенсії по інвалідності нарахована ОСОБА_6 за період з 01.01.2018р. по 30.06.2018р. складає 8712, 00 грн. /а.с. 25/.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із ч.1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Згідно ч. 3 цієї ж статті за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров’я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Як вбачається з п. 17, 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. При розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що від шлюбу у сторін 03.09.2002 року народилась донька ОСОБА_3, а з відповідача стягуються аліменти, відповідно до рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10.06.2010 року та виконавчого листа Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10.06.2010 року по справі № 2-1996/2010 в сумі 500, 00 грн. щомісячно, починаючи стягнення з 13.05.2010р. і до досягнення дитиною повноліття. Однак даних коштів не вистачає на утримання дитини, а відтак, позивач змушена звернутися до суду з позовом про зміну розмірів аліментів. Слід зазначити, що розмір стягнутих за рішенням суду аліментів не є незмінним та у випадку виникнення відповідних підстав може змінюватись. Прийняття Закону «Про внесення змін щодо мінімального розміру аліментів» спрямоване на посилення захисту права дитини на належне утримання, а тому є підставою для зміни розміру стягнутих з відповідача аліментів.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст. 7 СК України при вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до ч.2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч.1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181СК України), ст.192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Як встановлено в судовому засіданні, як на підставу для зміни розміру стягуваних аліментів позивач вказує, що сума стягуваних аліментів, відповідно до рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10.06.2010 року на даний час є недостатньою для матеріального утримання дитини, оскільки в силу свого віку дитина, природньо потребує більших витрат на матеріальне забезпечення, розвиток, освіту та інше, що тягне і відповідну зміну матеріального становища матері. Крім того, слід зазначити, що з часу присудження аліментів істотно зріс і прожитковий мінімум для дитини відповідного віку: рішенням суду було присуджено аліменти у розмірі 500, 00 грн., щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, однак у відповідності до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» установлено у 2018 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць - для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень, а у відповідності до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць - для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень.

Суд не бере до уваги доводи представника відповідача ОСОБА_5, що на думку відповідача позовну заяву від 22.03.2018 року та заяву про зміну предмету позову від 06.02.2018 року було подано іншою особою, а не позивачем, оскільки такі спростовуються заявою позивача від 15.03.2019 року, в якій вона підтвердила факт подання нею особисто як позовної заяви так і заяви про зміну предмету позову.

Окрім цього, суд не бере до уваги доводи відповідача у відзиві на позовну заяву від 21.12.2018 року, що на його утриманні перебуває батько пенсіонер та мати, яка є інвалідом третьої групи та відповідно отримує пенсію по інвалідності, оскільки таке не підтверджується жодними доказами. Натомість відповідно до довідок, виданих Стрийським відділом обслуговування громадян ОСОБА_7 управління пенсійного фонду України у Львівській області від 25.06.2018 року сума пенсії нарахована ОСОБА_4 за період з 01.01.2018р. по 30.06.2018р. складає 19580, 58 грн. та сума пенсії по інвалідності нарахована ОСОБА_6 за період з 01.01.2018р. по 30.06.2018р. складає 8712, 00 грн., що свідчить про те, що батьки відповідача мають можливість самостійно себе утримувати і добровільна допомога відповідача по утриманню своїх батьків не звільняє останнього від обов’язку сплачувати аліменти на дитину. Також відповідачем не надано жодних доказів щодо допомоги у їх лікуванні.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про те що він не має можливості сплачувати аліменти у більшій сумі у зв’язку зі станом здоров’я, оскільки медичні документи подані останнім не виключають можливість останнім надавати матеріальну допомогу у вигляді сплати аліментів неповнолітній дитині.

В постанові Верховного суду від 31.10.2018 року у справі № 461/4936/16 зазначено, що місцевим судом вірно застосовано норму статті 180 СК України щодо рівного обов'язку кожного з батьків по забезпеченню дитині необхідного матеріального утримання, відсутності у відповідача інших дітей та/або утриманців, відсутності істотних обставин, які могли б впливати на виконання відповідачем своїх батьківських обов'язків, наявності стабільного доходу, а отже і можливості сплачувати аліменти, з урахуванням інтересів та потреб саме дитини, дійшов обґрунтованого висновку про те, що з відповідача необхідно стягувати аліменти на утримання неповнолітнього сина у розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу). Отже вказані обставини дають можливість батьку дитини належним чином виконувати покладені на нього законодавством зобов'язання, а саме: сплачувати аліменти у визначеному судом першої інстанції розмірі на утримання свого єдиного сина до досягнення ним повноліття.

На підставі вищенаведеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, а саме розмір і спосіб підлягають зміні із твердої грошової суми, визначеної рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10.06.2010 року по справі № 2-1996/2010 на 1/4 частину від усіх щомісячних доходів відповідача, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Крім того, з відповідача підлягає стягненню на користь держави 704, 80 грн. судового збору, оскільки позивач при зверненні до суду була звільнена від сплати такого на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 221, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задоволити.

Змінити розмір аліментів, визначений рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10 червня 2010 року у справі № 2-1996/2010.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, щомісячно у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає обов'язковому негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь держави 704 /сімсот чотири/ грн. 80 коп. судового збору /отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача – Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106/.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення

виготовлено 01.04.2019 року.

Суддя ОСОБА_8