Постанова № 8083639, 20.01.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2010                                                                                           № 44/255

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Кондес Л.О.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

Від позивача: Грінцов М.М. (дов. №05/2008 від 17.03.2008);

Від відповідача: Мацькевич Ю.В. (дов. №289 від 09.06.2009);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу АТ "Українська автомобільна корпорація"

на рішення Господарського суду м.Києва від 01.09.2009

у справі № 44/255 (суддя

за позовом                               Міністерство внутрішніх справ України

до                                                   АТ "Українська автомобільна корпорація"

про                                                   стягнення 61071,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 01.09.2009 у справі №44/255 позов задоволено у повному обсязі: стягнуто з Акціонерного товариства ”Українська автомобільна корпорація” на користь Міністерства внутрішніх справ України 61071,78 грн. - штрафні санкції та судові витрати.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 01.09.2009 у справі №44/255 та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі відповідач наголошує на тому, що суд першої інстанції невірно встановив, що третя поставка автомобілів була здійснена відповідачем (Філією „Бліц-АВТО” AT „Укравто”) 18.12.2008, а не 13.12.2008, даний висновок було зроблено на підставі Акту приймання-передачі - який підписаний лише зі сторони МВС України (тобто фактично даний Акт є одностороннім документом).

Крім того, судом неналежним чином досліджено порядок нарахування позивачем пені та не було враховано, що 2008 календарний рік має 366 днів, а тому розрахунок пені проведений неправильно.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач повністю не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає їх не доведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою від 11.11.2009 розгляд апеляційної скарги було призначено на 08.12.2009.

В судовому засіданні 08.12.2009, в порядку ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України, була оголошена перерва до 16.12.2009.

Ухвалою від 16.12.2009 розгляд справи було відкладено на 20.01.2010 та викликано в судове засідання в порядку ст..30 ГПК України працівників ЦБРЗ МВС України для дачі пояснень по суті спору.

20.01.2010 в судове засідання з»явилися представники сторін та працівники ЦБРЗ МВС України, представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, а представник позивача заперечив проти апеляційної скарги , викликані в судове засідання працівники ЦБРЗ МВС України надали письмові пояснення по суті спору , які долучені до справи.

Розглянувши в судових засіданнях апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, судова колегія встановила наступне:

До Господарського суду м.Києва звернулося Міністерство внутрішніх справ України з позовом до Автосервісного філіалу „Бліц - Авто” Акціонерного товариства „Українська автомобільна корпорація” про стягнення 61071,78 грн. - штрафних санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи, в суді першої інстанції 21.07.2009р. представником відповідача до суду було подано клопотання про заміну неналежного відповідача у справі, оскільки Автосервісний філіал «Бліц- Авто» є підрозділом Акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація» ( п.п. 1.3,1.4 Положення про Автосервісну філію «Бліц-Авто» Акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація»).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2009р. у справі №44/255 в порядку ст..ст. 1,21,ч.3 ст.24 ГПК України здійснено заміну неналежного відповідача «Автосервісний філіал «Бліц-Авто» на належного відповідача «Акціонерне товариство «Українська автомобільна корпорація».

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав договірні зобов’язання за Договором № 352 від 30.07.2008 на закупівлю спец автомобілів “Нива - Шевроле”, а саме, вчасно не поставив товар , і, отже, АФ «Бліц-Авто» порушило умови поставки товару за цим договором, тому згідно із п.9.1 Договору з відповідача підлягає стягненню на користь позивача ( замовника) пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент порушення від загальної вартості договору за кожен день прострочення виконання зобов»язання за період з 14.12.2008. по 18.12.2008р. у сумі 61071,78 грн. за наданим розрахунком.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти позовних вимог та вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судова колегія не погоджується з правовою позицією суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими і таким, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з огляду на наступне:

Між Міністерством внутрішніх справ України та Автосервісним філіалом „Бліц - Авто” Акціонерного товариства „Українська автомобільна корпорація” було укладено Договір № 352 від 30.07.2008 на закупівлю спец. автомобілів “Нива - Шевроле” (далі – Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору виконавець (відповідач) зобов’язався поставити в обумовлені Договором строки позивачеві спец. автомобілі “Нива - Шевроле” для потреб підрозділів заявника (позивача) в комплектності, визначеній у Специфікації (Додаток № 1), а позивач зобов’язався прийняти товар та сплатити його вартість у порядку та на умовах, передбачених договором.

Пунктом 2.1 Договору сторони погодили, що загальна вартість товару становить 18676000,00грн. з ПДВ.

В подальшому 26.08.2008 сторонами було укладено Додаткову угоду №1/401 до Договору, якою було зменшено загальну вартість товару до 18576000,00грн. з ПДВ та встановлено кількість товару у розмірі 172 штук та ціну за одиницю товару у розмірі 108000,00 грн.

Згідно зі п. 3.2 Договору місцем поставки товару сторони визначили Центральну базу ресурсного забезпечення позивача (м. Київ, вул. Святошинська, 27).

Відповідач зобов’язався здійснити поставку товару протягом 30-ти календарних днів з дати одержання ним відповідної заявки від позивача. Датою поставки товару вважається дата отримання товару позивачем за адресою Центральної бази ресурсного забезпечення позивача та підписання уповноваженими представниками сторін Акту приймання матеріальних цінностей Центральної бази ресурсного забезпечення позивача (п.п. 3.1, 3.2 Договору).

Відповідно до п. 4.2 Договору сторони зобов’язалися складати Акти приймання матеріальних цінностей Центральної бази ресурсного забезпечення позивача за кількістю та якістю під час передачі товару позивачеві.

          Як передбачено п. 2.6 Договору оплата товару здійснюється позивачем протягом 30-ти календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін Акту приймання матеріальних цінностей Центральної бази ресурсного забезпечення МВС України.

          Відповідно до умов договору позивачем було надіслано відповідачеві заявку №25/3-4184 від 03.11.2008 на поставку 88 одиниць товару.

          Дану заявку відповідачем було отримано 13.11.2008, що підтверджується листом відповідача №707 від 05.12.2008, і, зважаючи на даний факт та відповідно до умов Договору, кінцевий термін поставки відповідачем 88 автомобілів закінчувався 13.12.2008 і станом на цю дату на ЦБРЗ МВС України згідно актів приймання матеріальних цінностей надійшло в рахунок виконання зазначеної заявки лише 37 автомобілів. Недопоставка товару склала 51 автомобіль.

          Позивач наполягає на тому, що недопоставлена партія спец. автомобілів, що надійшла в рахунок виконання заявки від 03.11.2008р. №25/3-4184, була прийнята на ЦБРЗ МВС України згідно акту приймання матеріальних цінностей 18.12.2008р. ( №3/99), і, таким чином, як стверджує позивач, строк поставки автомобілів АФ «Бліц-Авто» був прострочений на 5-ть діб з 14.12.2008 по 18.12.2008,що є порушенням умов поставки товару за договором.

          Дослідивши наявні у справі докази та умови договору, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з»ясував обставини , що мають значення справи, обґрунтовуючи рішення на користь позивача тим, що третя поставка автомобілів була здійснена відповідачем ( Філією «Бліц-АВТО АТ «УкрАВТО») 18.12.2008, а не так, як дійсно мало дійсно місце 13.12.2008, роблячи свій висновок на підставі Акту приймання-передачі, який підписаний лише зі сторони МВС України, тобто фактично даний акт є одностороннім документом.

          Згідно п. 4.2 Договору №352 від 30.07.08 сторонами складаються Акти приймання матеріальних цінностей Центральної бази ресурсного забезпечення МВС України за кількістю та якістю під час передачі товару замовнику в порядку, встановленому чинним законодавством України та передбачених договором.

          Акт приймання-передачі від 18.12.2008р. був підписаний лише працівниками ЦБРЗ МВС України (про що свідчить сам акт) та підтверджується письмовими поясненнями працівників ЦБРЗ, з тексту кожного пояснення вбачається, що оформлений Акт був направлений лише на ДФЗБО МВС України та ДРЗ МВС України.

          Відповідно до п.6.4 договору Центральна база ресурсного забезпечення МВС України взяла на себе зобов»язання по складанню Актів приймання матеріальних цінностей і оформлення їх сторонами у двохсторонньому порядку.

          Крім того, твердження           позивача про прострочку поставки автомобілів суперечить умовам договору, а саме, п.2.3 Договору № 352 на закупівлю спец. автомобілів «Нива – Шевроле» ( код за ДК: 34.10.5) від 30.07.2008р., згідно якого підставою для оплати товару є: рахунок-фактура, видаткова накладна та Акт приймання матеріальних цінностей Центральної бази ресурсного забезпечення МВС України.

          Пунктом 3.2 Договору передбачено, що датою поставки товару вважається дата отримання товару замовником за адресою: м.Київ, вул..Святошинська,27, Центральна база ресурсного забезпечення МВС України та підписання уповноваженими представниками сторін Акту приймання матеріальних цінностей Центральної бази ресурсного забезпечення МВС України.

          За договором передача автомобілів відбулася згідно заявки № 25/3-4184 від 03.11.2008, що була одержана відповідачем 13.11.2008р. Відповідно до п.3.1 договору Виконавець зобов»язується здійснити поставку товару протягом 30-ти календарних днів з дати одержання ним відповідної заявки від замовника.

          Як вбачається з матеріалів справи, поставка розпочалася з 17.11.2008. і була завершена дійсно 13.12.2008., про що свідчать видаткові накладні №РН-0000021 від 17.11.2008, № РН-0000027 від 28.11.2008 та № РН-0000028 від 13.12.2008р., які були підписані з обох сторін при передачі автомобілів. Дані видаткові накладні з боку позивача були підписані Батечко Олександром Миколайовичем, який діяв за довіреністю № 433 від 03.12.2008 зі строком дії до 13.12.2008.

          Твердження позивача про те, що поставка відбулася пізніше ніж 13.12.2008 є необґрунтованим, оскільки нової довіреності, за якою відбулася поставка, не видавалось.

          Згідно Наказу № 99 від 16.05.96р. Міністерства фінансів України «Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», в якій зазначено, що матеріальні цінності можуть видаватися ( крім фізичних осіб) тільки за довіреністю визначеного зразку , яка є документом суворої звітності.

          Таким чином, можна зробити висновок, що поставка автомобілів згідно договору не могла відбутися за довіреністю, 18.12.2008, строк дії якої закінчився 13.12.2008р.

          Оскільки з вини позивача Акт приймання матеріальних цінностей не був підписаний уповноваженими представниками сторін, складання і оформлення якого, відповідно до умов п.п. 3.2, 4.2, 6.4 договору, покладено на позивача і є обов»язковою умовою договору, тому складений 18.12.2008. позивачем в односторонньому порядку акт не є належним доказом у розумінні ст.34 ГПК України на підтвердження прострочення третьої поставки автомобілів, і, отже, датою останньої поставки товару слід вважати дату підписання видаткової накладної № РН-0000028, що була підписана з обох сторін 13.12.2008р.

          Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов»язковим для виконання сторонами.

          Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

          Позивач документально до довів факти, якими він обгрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, у зв»язку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій в сумі 61071, 78 грн. не підлягають задоволенню.

          Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що при ухваленні рішення судом першої інстанції були неповно з»ясовані обставини, які мають значення для справи, тому рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у позові у повному обсязі.

          Апеляційна скарга є обгрунтованою і підлягає задоволенню, а сплачене відповідачем державне мито у сумі 306,00 грн. за подання апеляційної скарги відповідно до ст..49 ГПК України у даному випадку покладається на позивача.

          Керуючись ст.ст. 49,99,101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

          1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація» задовольнити.

          2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2009 у справі №44/255 скасувати.

          В позові відмовити у повному обсязі.

          3. Стягнути з Міністерства внутрішніх справ України ( 01024, м.Київ, вул..Ак.Богомольця,10; код ЄДРПОУ 0032684) на користь Акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація» (01004; м.Київ. вул..Червоноармійська,15/2; код ЄДРПОУ 03121566) 306,00 грн.- держмита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

          Видачу наказу доручити Господарському суду м.Києва.

          4.Матеріали справи № 44/255 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді