Ухвала суду № 80834635, 01.04.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1858/19

УХВАЛА

01 квітня 2019 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши матеріали заяви товариства з обмеженою відповідальністю «КЛЄВЄРОН» про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

29 березня 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю «КЛЄВЄРОН» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС в Одеській області щодо складання, реєстрації та внесення до інформаційних баз даних ДФС узагальненої податкової інформації від 13 грудня 2018 року № 279/15-32-14-07-10/40487613 щодо ТОВ «КЛЄВЄРОН», код ЄДРПОУ 40487613 за звітний період декларування ПДВ за липень 2017 - жовтень 2018 року, з питань проведення операцій постачання на адресу наступних підприємств: ТОВ «ТЕП ТРАНСКО» (код ЄДРПОУ 32291375); ТОВ «ОЛСІДЗ БЛЕК СІ» (код ЄДРПОУ 37392490); ТОВ «ЄТСК» (код ЄДРПОУ 36142801); ТОВ «АТ КАРГІЛЛ» (код ЄДРПОУ 20010397); ТОВ «БІОТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 30502509); ТОВ «ЕКСПАНСІЯ» (код ЄДРПОУ 32294905); ТОВ «ТЕХНОПОЛІС-1» (код ЄДРПОУ 32498133); ТОВ «ТЕХНОПОЛІС 15» (код ЄДРПОУ 33987142); ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» (код ЄДРПОУ 40720198); ТОВ «ЩЕДРО» (код ЄДРПОУ 41162327); ТОВ «УТЛ-2» (код ЄДРПОУ 41515562); ТОВ «КОМПАНІЯ ТРАНСКО» (код ЄДРПОУ 41640716); ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 40633205);

- зобов'язати Головне управління ДФС в Одеській області скасувати реєстрацію та виключити з інформаційних баз даних ДФС узагальнену податкову інформацію від 13 грудня 2018 року № 279 15-32-14-07-10 40487613 щодо ТОВ «КЛЄВЄРОН» код ЄДРПОУ 40487613 за звітний період декларування ПДВ за липень 2017 - жовтень 2018 року, з питань проведення операцій постачання на адресу наступних підприємств: ТОВ «ТЕП ТРАНСКО» (код ЄДРПОУ 32291375); ТОВ «ОЛСІДЗ БЛЕК СІ» (код ЄДРПОУ 37392490); ТОВ «ЄТСК» (код ЄДРПОУ 36142801); ТОВ «АТ КАРГІЛЛ» (код ЄДРПОУ 20010397); ТОВ «БІОТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 30502509); ТОВ «ЕКСПАНСІЯ» (код ЄДРПОУ 32294905); ТОВ «ТЕХНОПОЛІС-1» (код ЄДРПОУ 32498133); ТОВ «ТЕХНОПОЛІС 15» (код ЄДРПОУ 33987142); ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» (код ЄДРПОУ 40720198); ТОВ «ЩЕДРО» (код ЄДРПОУ 41162327); ТОВ «УТЛ-2» (код ЄДРПОУ 41515562); ТОВ «КОМПАНІЯ ТРАНСКО» (код ЄДРПОУ 41640716); ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 40633205);

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КЛЄВЄРОН» 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) гривні 00 копійок витрат зі сплати судового збору.

29 березня 2019 року позивачем разом з позовною заявою надано до суду заяву про забезпечення позову (вхід. №11430/19), в якій позивач просить заборонити Головному управлінню ДФС в Одеській області та іншим контролюючим органам, які здійснюють адміністрування інформаційних баз ДФС, вносити зміни до внесеної до інформаційних баз даних ДФС узагальненої податкової інформації від 13 грудня 2018 року №279/15-32-14-07-10/40487613 щодо ТОВ «КЛЄВЄРОН» за звітний період декларування ПДВ за липень 2017 року – жовтень 2018 року, з питань проведення операцій постачання на адресу наступних підприємств: ТОВ «ТЕП ТРАНСКО» (код ЄДРПОУ 32291375); ТОВ «ОЛСІДЗ БЛЕК СІ» (код ЄДРПОУ 37392490); ТОВ «ЄТСК» (код ЄДРПОУ 36142801); ТОВ «АТ КАРГІЛЛ» (код ЄДРПОУ 20010397); ТОВ «БІОТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 30502509); ТОВ «ЕКСПАНСІЯ» (код ЄДРПОУ 32294905); ТОВ «ТЕХНОПОЛІС-1» (код ЄДРПОУ 32498133); ТОВ «ТЕХНОПОЛІС 15» (код ЄДРПОУ 33987142); ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» (код ЄДРПОУ 40720198); ТОВ «ЩЕДРО» (код ЄДРПОУ 41162327); ТОВ «УТЛ-2» (код ЄДРПОУ 41515562); ТОВ «КОМПАНІЯ ТРАНСКО» (код ЄДРПОУ 41640716); ТОВ «АЛЄФ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 40633205).

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, позивач в цілому зазначив, що відповідач в період розгляду справи матиме змогу внести зміни до інформаційних баз даних ДФС узагальненої податкової інформації від 13 грудня 2018 року №279/15-32-14-07-10/40487613 щодо ТОВ «КЛЄВЄРОН» за звітний період декларування ПДВ за липень 2017 року – жовтень 2018 року, з питань проведення операцій постачання на адресу вищевказаних підприємств, тому на думку позивача, в період розгляду справи існують об’єктивні причини вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також очевидними є ознаки протиправності дій суб’єкта владних повноважень та порушення прав, свобод або інтересів позивача такими діями.

Вивчивши матеріали заяви, суд дійшов висновку про її необґрунтованість та відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно із ч.2 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

При розгляді та вирішенні даного клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Також розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись зокрема у тому, що клопотання не є надуманим, спір поміж сторонами існує, існує також дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, даним про особу та характер дій відповідача, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача.

До вирішення справи по суті суд може застосувати заходи забезпечення позову. Забезпечення позову – це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою.

З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При цьому забезпечуватись можуть лише матеріально-правові вимоги позивача. Отже будь-які інші вимоги, які не становлять або не будуть становити предмет спору, в межах конкретного спору забезпеченими бути не можуть.

Верховним Судом України у постановах від 18 січня 2017 року у справі № 6-2552цс-16 та від 24 травня 2017 року у справі № 6-640цс-17, Верховним Судом у постанові від 11 липня 2018 року у справі № 509/5216/13-ц вже висловлювалась правова позиція, відповідно до якої забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Вирішуючи порушене позивачем питання, суд враховує, що забезпечення позову має на меті запобігти, по-перше, збігу обставин, за умови яких позитивне судове рішення буде невиконуваним або його виконання потребуватиме значних зусиль.

Розглянувши подану позивачем заяву про забезпечення позову, судом не встановлено очевидної протиправності оскаржуваних дій та підстав, які б унеможливили б захист прав, свобод та інтересів позивача без вжиття заходів забезпечення позову чи утруднювали б відновлення таких прав при виконанні рішення у межах заявлених позовних вимог.

Заходи щодо забезпечення позову повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв’язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При цьому, суд зазначає, що забезпечивши позов шляхом заборони Головному управлінню ДФС в Одеській області та іншим контролюючим органам, які здійснюють адміністрування інформаційних баз ДФС, вносити зміни до внесеної до інформаційних баз даних ДФС узагальненої податкової інформації від 13 грудня 2018 року №279/15-32-14-07-10/40487613 щодо ТОВ «КЛЄВЄРОН» за звітний період декларування ПДВ за липень 2017 року – жовтень 2018 року, з питань проведення операцій постачання на адресу підприємств, суд фактично ухвалить рішення без розгляду справи по суті, оскільки завчасно надасть оцінку правомірності та законності оскаржуваним діям відповідача, яке буде предметом спору, що не відповідає меті застосування інституту забезпечення позову.

Крім того, суд вважає, що під час розгляду клопотання суд повинен, виходячи з конкретних доказів, оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» № 2 від 06.03.2008 року.

Також, у заяві про забезпечення позову не йдеться про ефективний захист порушених прав, за захистом яких позивач звернувся до суду. З огляду на це відсутні підстави забезпечення позову, передбачені у п.1 ч.2 ст.150 КАС України.

Обґрунтовуючи клопотання про забезпечення позову щодо «очевидності» ознак протиправності дій відповідача та порушення прав позивача, то попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх «якість»: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваних дій поза обґрунтованим сумнівом.

Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскаржених дій, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що такі дії явно суперечать вимогам закону за критеріями, передбаченими ч.2 ст.2 КАС України, порушують права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2019 року по справі №826/13306/18.

Таким чином, оскільки вимоги заявника не відповідають вищезазначеним критеріям та принципам інституту забезпечення позову, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. 150, 151, 154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «КЛЄВЄРОН» про забезпечення позову (вхід. №11430/19 від 29.03.2019 року) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі через суд першої інстанції протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П’ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя С.О. Стефанов