Рішення № 80833167, 01.04.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 квітня 2019 року Справа № 280/305/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ароуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовною заявою: ОСОБА_1 до Енергодарського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватне акціонерне товариство «Електропівденмонтаж-10» про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

21 січня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Енергодарського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Запорізької області (далі – відповідач), третя особа Приватне акціонерне товариство «Електропівденмонтаж-10», в якому просить визнати дії відповідача протиправними та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії від 29.11.2018 №12/05, зобов’язати відповідача призначити та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 14.08.2018, відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та п. «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Ухвалою від 28.01.2019 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду оригіналу платіжного документу про сплату судового збору та уточненого адміністративного позову із зазначенням статусу третьої особи.

08 лютого 2019 року на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, зокрема, додано оригінал платіжного документу про сплату судового збору у визначеному розмірі, та уточнюючий адміністративний позов, відповідно до якого не визначено статус третьої особи.

Ухвалою від 08 лютого 2019 року продовжено строк для усунення недоліків до 28 лютого 2019 року шляхом подання уточнюючого адміністративного позову із зазначенням статусу третьої особи.

22 лютого 2019 року на виконання ухвали суду позивачем надано уточнюючий адміністративний позов, відповідно до якого визначено статус третьої особи як такої, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою суду від 25.02.2019 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 20.03.2019 без повідомлення (виклику) сторін.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивач має право на призначення пенсії за списком № 2 з 11 жовтня 2017 року, у зв’язку з чим він звернувся до Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду Україні в Запорізькій області за призначенням пенсії за віком за Списком № 2, але йому було повідомлено про необхідність надання всіх уточнюючих довідок. Вказаного у трудовій книжці пільгового стажу роботи достатньо для призначення пільгової пенсії, оскільки загальний стаж роботи за Списком № 2 складає 20 років 2 місяці 07 днів, а отже це більше ніж 12,6 років передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення». В листопаді 2018 року позивач звернувся до Енергодарське об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою встановленого зразка про призначення пільгової пенсії за Списком № 2 відповідно до п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», надавши всі необхідні документи. Рішенням Енергодарського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області № 12/05 від 29.11.2018 відмовлено у призначенні пільгової пенсії за Списком № 2 згідно до Прикінцевого положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з посиланням на недостатність пільгового стажу за Списком № 2. а саме можна зарахувати лише 02 роки 08 місяців за період з 01.04.1997 року по 31.11.1999 рік на посаді електромонтера з ремонту та монтаж. Вважає вказане рішення незаконним, оскільки було надано усі необхідні документи, а посада «Газоелектрозварник» та посада «Електрогазозварник» с аналогічною посадою. Просить позов задовольнити.

19 березня 2019 року відповідачем подано відзив на позовну заяву (вх. №10701), відповідно до якого позовні вимоги вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись на те, що записи в трудовій книжці позивача за спірні періоди його трудової діяльності не містять відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, тому позивач зобов'язаний був надати відповідачу довідки, що підтверджують пільговий характер роботи на займаних посадах. На підставі записів трудової книжки та відповідних довідок позивачу обчислений страховий стаж 38 років 10 місяців 07 днів, з них стаж роботи за Списком №2 складає 02 роки 08 місяців (підтверджено довідкою від 06.11.2018 №2749, яка видана ВП Запорізьким АЕС) за період з 01.04.1997 по 31.11.1999. Щодо періодів роботи з 02.01.1984 по 26.01.1988, з 03.04.1989 по 12.04.1990 на посаді електромонтажника по кабельним мережам на підприємстві ПрАТ «Електропівденмонтаж - 10» відповідач зазначає, що чинним був Список № 2 виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому постановою ради міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173. Саме на цей Список (розділ XXXIII підрозділ 23200000-19804) посилається підприємство - роботодавець в уточнюючій довідці. Разом з тим, головною умовою виконання робіт в шкідливих і важких умовах праці є визначення цих робіт (професій посад) в затверджених Списках (є нормативно-правовим документом). Список №2 виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому постановою ради міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 не містить ні розділу XXXIII підрозділу 23200000-19804, ні саме посади «электромонтажника по кабельным сетям». Тобто така посада не передбачена зазначеним Списком. Щодо зарахування до пільгового стажу періоду навчання та строкової служби, відповідач не заперечує проти правих норм щодо зарахування навчання і строкової служби до пільгового стажу, в разі якщо особа після навчання або на момент призову на строкову службу працювала на посадах, передбачених Списком 2. Разом з тим, позивач працював на посаді «электромонтажника по кабельным сетям», яка не передбачена зазначеним Списком, та не дає право на пільговий стаж. Відповідно навчання і строкова служба зараховані до загального страхового стажу позивача. Відсутність посади «электромонтажника по кабельным сетям» в Списку №2 посад, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, виключає можливість обчислення періоду роботи з 02.01.1984 по 26.01.1988, з 03.04.1989 по 12.04.1990 та відповідно періоду навчання та строкової служби, як стажу, що дає право на пенсію позивачу на пільгових умовах. У задоволенні позову просить відмовити.

22 березня 2019 року на адресу суду надійшли пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, Приватного акціонерного товариства «Електропівденмонтаж-10» щодо адміністративного позову (вх. №11379), відповідно до якого зазначає, що рішення відповідача про відмову позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах є цілком обґрунтованим, а твердження позивача про наявність в нього права на отримання відповідної пенсії таким, що не підтверджено належними доказами. Щодо включення до пільгового стажу позивача періоду роботи на підприємстві, правонаступником якого є третя особа, зазначає, що як вбачається із доданих до позовної заяви документів, йдеться про: посаду електромонтажника 4 розряду по кабельним мережам, яку позивач обіймав в період з 02.01.1984 р. по 26.01.1988 р. та в позовній заяві називає посадою електромонтера, хоча, по суті, йдеться про різні види робіт (електромонтажник займається монтажем електроустаткування, а електромонтер - його обслуговуванням); посаду електромонтажника по кабельним мережам, яку позивач обіймав в період з 03.04.1989 по 12.04.1990 в позовній заяві іменує посадою електромонтера; посаду електромонтера з ремонту і обслуговуванню електроустаткування, яку позивач обіймав в період з 12.04.1990 по 08.12.1992. Відповідно до п.3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 р. за № 1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. В період з 02.01.1984 по 26.01.1991 чинним був Список № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, відповідно до якого: посада електромонтажника по кабельним мережам - відсутня; посада електромонтера з ремонту і обслуговування електроустаткування - відсутня (наявна посада електромонтера по ремонту і обслуговування обладнання і автоматики в цехах: котельних, машинних (теплосилових), паливоподачі и пиловиготовлення). В період з 26.01.1991 по 08.12.1992 набрав чинності Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників із шкідливими і тяжкими умовами праці, зайнятість у яких дає право на пенсію за віком (за старістю) на пільгових умовах, затверджений Постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991, в який посаду електромонтера з ремонту і обслуговування електроустаткування включено лише стосовно окремих галузей (наприклад, «Рудопідготовка, збагачення, окускування (агломерація, брикетування, згрудкування), обпалювання руд і нерудних копалин», «Металургійне виробництво (чорні та кольорові метали)», «Коксове, пекоксове, термоантрацитове і коксохімічне виробництва. Вуглепідготовка», «Залізничний транспорт» тощо), до яких третя особа не належить. Саме в зв'язку з наведеними обставинами третьою особою було видано позивачеві довідку №28/2958 від 10.09.2018 на підтвердження факту роботи позивача на вказаному підприємстві без визначення наявності у відповідної особи пільгового стажу за Списком №2.

Відповідно до ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв’язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в листопаді 2018 року звернувся до Енергодарського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пільгової пенсії за Списком №2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

29.11.2018 відповідачем прийнято рішення №12/05 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 з наступних підстав: на підставі записів трудової книжки, відповідних довідок, обчислений страховий стаж складає 38 років 10 місяців 07 днів, з них стаж за списком №2 складає 02 роки 08 місяців (підтверджено довідкою від 06.11.2018 №2749, яка видана ВП Запорізька АЕС). В період роботи з 02.01.1984 по 26.01.1988, з 03.04.1989 по 12.04.1990 на посаді електромонтажника по кабельним мережам на підприємстві ПрАТ «Електропівденмонтаж - 10» чинним був Список № 2 виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому постановою ради міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173. В зазначеному списку відсутня посада «електромонтажника по кабельним сетям», що виключає можливість обчислення зазначеного періоду як стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах. Враховуючи відсутність необхідного (10 років) стажу роботи за Списком №2 підстави для призначення пенсії за віком на пільгових умовах у віці 56 років, відсутній.

Вважаючи рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії протиправним, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до п. «б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції чинній станом на момент призначення позивачу пенсії), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи – жінкам.

Згідно частини 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. При відстрочці часу призначення пенсії за віком пенсія з урахуванням положень статті 29 цього Закону призначається за заявою пенсіонера з дня, що настає за останнім днем місяця, в якому набуто повний місяць страхового стажу (у тому числі сумарно) для відстрочки часу виходу на пенсію, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з такого дня.

У Трудовій книжці серії БТ-І №2267047 зазначено про таку трудову діяльність позивача:

з 01.09.1979 по 14.07.1980 навчання в ТУ-2 (ат. 8638 від 14.07.1980);

16.07.1980 прийнятий слюсарем-монтажником 3 розряду на МУ-У м. Бердянськ (наказ 50-к від 15.07.1980). 22.10.1980 звільнений за ст. 38 КЗпП УССР (наказ 74-к від 22.10.1980);

21.10.1980 – 10.11.1982 – служба в ОСОБА_3 (військовий білет НО №4358367);

25.01.1983 зарахований електромонтажником 3-го розряду на Монтажному управлінні №5 трест «Електромонтаж» (наказ №14 від 19.01.1983). 02.01.1984 звільнений у зв’язку з переведенням (наказ №1-к від 02.01.1984.

02.01.1984 прийнятий за переведенням електромонтажником 4 розряду по кабельним мережам в Монтажному управлінні №10 трест «Електромонтаж» (нак. №2-к від 02.01.1984);

27.01.1988 переведений електриком 4 розряду (наказ 13-к від 27.01.1988);

03.04. 1989 переведений електромонтажником по кабельним мережам 4 розряду (наказ 124-к від 31.03.1989); 12.04.1990 звільнений за п. 5 ст. 36 КЗпП УССР (наказ 14 від 13.04.1990).

12.04.1990 прийнятий в Житлово-комунальне управління тресту «Електропівденмонтаж» на постійну роботу електромонтером по ремонту та обслуговуванню електрообладнання по 5 розряду в порядку переведення (наказ 37/к від 19.04.1990); 08.12.1992 звільнений за ст.. 38 КЗпП України (наказ №93/к від 08.12.199);

18.12.1992 прийнятий за строковим трудовим договором в електричний цех Запорізької АЕС (наказ 1198 від 18.12.1992);

01.01.1993 переведений в підрозділ розподілу електричних мереж на дільницю електротехнічного обладнання електромонтером по ремонту електрообладнання 4 розряду (наказ 25 лс від 29.01.1993);

01.06.1994 переведений електромонтером по ремонту і монтажу кабельних ліній 5 розряду (наказ №318 від 31.05.1994);

01.12.1994 переведений на роботу за контрактом на ту ж посаду (наказ №1043 від 29.11.1994);

01.04.1997 переміщений в підрозділ електричних мереж електромонтером по ремонту і монтажу кабельних ліній 5 розряду в групу по ремонту кабельних ліній (наказ №323 лс від 08.04.1997);

17.05.1997 працює на умовах безстрокового трудового договору (наказ 872-к від 17.05.1997);

01.01.1997 за результатами атестації робочих місць встановлено право на пільгову пенсію за Списком №2 .

01.12.1999 переведений в підрозділ електричних мереж в високовольтну лабораторію електромонтером по випробуванням та вимірам 5 розряду, промперсонал;

10.03.2004 переведений в підрозділ електричних мереж у високовольтній лабораторії електромонтером по випробуванням та вимірам 6 групи, промперсонал (наказ №671-лс від 10.03.2004). Підрозділ електричних мереж з 01.09.2004 перейменовано в цех електричних мереж (наказ №567 від 20.08.2004).

Як вбачається з оскаржуваного рішення відповідача про відмову у призначенні пільгової пенсії, відповідач може зарахувати лише 02 роки 08 місяців за період з 01.04.1997 по 31.11.1999 на посаді електромонтера з ремонту та монтажу.

При цьому позивач зазначає, що відповідно Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби» та статті 38 Закону України «Про професійну технічну освіту» до пільгового стажу за Списком №2 повинен бути зарахований період з 01.09.1979 по 10.11.1982, що складає 2 роки 11 місяців 1 день.

Щодо роботи слюсарем-монтажником 3 розряду МУ-У у М.Бердянськ, суд зазначає, що цю професію не включено до Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. № 1173. Таким чином, проходження військової служби в ОСОБА_3, не зараховуються до пільгового стажу, оскільки на момент призову на строкову військову службу позивач не працював за професією, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Щодо періоду з 02.01.1984 по 26.01.1988 та з 03.04.1989 по 12.04.1990 позивач зазначає, що на вимогу відповідача ним надано уточнюючу довідку про характер виконуваної роботи та віднесення до Списку №2, а отже даний період підтверджено як пільговий підприємством та не потребує атестації робочого місця, оскільки до 1992 року атестація робочих місць не проводилася, а отже даний період необхідно зараховувати до пільгового періоду, що складає 5 років 1 місяць 0 днів. Зарахування вказаного періоду до пільгового підтверджується довідкою №28/1387 від 03.11.2008..

Щодо вказаного періоду суд зазначає наступне.

Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до 1 січня 1992 року (до набрання чинності Законом № 1788-ХІІ) на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці, передбачених раніше чинним законодавством, визначається ст. 100 Закону № 1788-ХІІ. Під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 100 Закону № 1788-ХІІ застосовуються Списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956. № 1173.

До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Відповідно до довідки №128/2959 від 10.09.2018, виданої Приватним акціонерним товариством «Електропівденмонтаж-10» судом встановлено наступне. Відповідно до змісту вказаного документу. Довідка видана ОСОБА_2 про те, що він працював в приватному акціонерному товаристві «Електропівденмонтаж-10». У вказаній довідці перераховуються періоди щодо перейменування з 04.01.1982 монтажної дільниці №10 треста «Електропівденмонтаж» до 28.04.2016. Будь-які фактичні дані щодо здійснення роботи на пільгових умовах у вказаній довідці відсутні. Довідка №28/1387 від 03.11.2008 позивачем не надано.

В період з 02.01.1984 по 12.04.1990 чинним був Список № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, відповідно до якого посада електромонтажника по кабельним мережам - відсутня; посада електромонтера з ремонту і обслуговування електроустаткування - відсутня (наявна посада електромонтера по ремонту і обслуговування обладнання і автоматики в цехах: котельних, машинних (теплосилових), паливоподачі и пиловиготовлення). Крім того, згідно пояснень відповідача, в уточнюючій довідці за вказаний період зазначається про посилання на розділ ХХХІІІ підрозділ 23200000-19804, який відсутній у Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173.

Щодо посилання позивача про зарахування у відповідності до постанови Кабінету Міністрів СССР від 26.01.1991 №10 періоду роботи з 12.04.1990 по 08.12.1992 на посаді електромонтера з ремонту та обслуговування електроустановок у ЖКТ «Електропівденмонтаж» суд зазначає наступне. У вказаний період набрав чинності Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників із шкідливими і тяжкими умовами праці, зайнятість у яких дає право на пенсію за віком (за старістю) на пільгових умовах, затверджений Постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991, в який посаду електромонтера з ремонту і обслуговування електроустаткування включено лише стосовно окремих галузей (наприклад, «Рудопідготовка, збагачення, окускування (агломерація, брикетування, згрудкування), обпалювання руд і нерудних копалин», «Металургійне виробництво (чорні та кольорові метали)», «Коксове, пекоксове, термоантрацитове і коксохімічне виробництва. Вуглепідготовка», «Залізничний транспорт» тощо), до яких, згідно пояснень третьої особи, ЖКТ «Електропівденмонтаж» не відноситься.

Щодо посилання позивача про зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 18.12.1992 по 01.04.1997 та з 01.04.1997 по 10.03.2004 на посаді електромонтера з ремонту та монтажу кабельних мереж, що підтверджено довідкою про період роботи №2749 від 06.11.2018 про атестацію робочих місць згідно наказу №1067 від 25.06.1997 суд зазначає наступне.

Відповідно до Довідки №2749 від 08.11.2018, виданої ВП Запорізька АЕС» встановлено, що ОСОБА_2 працював повний робочий день, повний робочий тиждень в ВП «Запорізька АЕС» в підрозділі електричних мереж виконуючи роботу по ремонту та монтажу кабельних мереж з 01.04.1997 (наказ №323-лс від 08.04.1997) по 31.11.1999 (наказ 574 від 29.11.1999), що передбачено Списком №2 розділом ХХХІІІ код 23200000-19859. Атестація робочих місць від 25.06.1997 наказ №1067-к, експертиза умов праці №1400181-1,1997 року. Стаж роботи за Списком №1 складає 2 роки 08 місяців 00 днів (період з 01.04.1997 по 30.11.1999). Відповідно до розділу XXXIII, код 23200000) передбачено посаду електромонтера по ремонту і монтажу кабельних ліній, постійно зайнятого на спайці освинцьованих кабелів і кабелів з поліетиленовими і поліхлорвініловими оболонками (код 23200000-19859). Ця посада відповідала характеру робіт, які виконував позивач на Запорізькій АЕС в період з 01.04.1997 р. по 31.11.1999 р. (2 роки 8 місяців 00 днів), що підтверджується згаданою вище Довідкою Запорізької АЕС, прийнятої до уваги відповідачем, в зв'язку з цим саме цей період враховано при визначенні позивачеві спеціального стажу, який надає право на отримання пенсії на пільгових умовах. Доказів, що в період роботи з 18.12.1992 по 01.04.1997 виконувалася аналогічна робота позивачем не надано, записи в трудовій книжці не містять уточнення щодо вказаних фактів. Крім того, з 01.12.1999 позивач переведений в інший підрозділ, відомості про виконання роботи, що дає право на пільгове призначення пенсії у матеріалах справи відсутні, уточнююча довідка вказаний період не охоплює.

Відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, роботах. У відповідності до п.п. 2 п. «б» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» за відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок.

Таким чином, суд приходить до висновку, що станом на 14.11.2018 (звернення з заявою до відповідача з заявою про призначення пільгової пенсії) позивач не мав необхідного стажу роботи за Списком №2, відтак рішення відповідача №12/05 від 29.11.2018 є законним та обґрунтованим, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оцінивши докази по справі в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах відповідачем не було порушено прав позивача.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Об'єднаного Королівства” (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, спосіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути “ефективним” як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України” від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

“Ефективний засіб правого захисту” в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Як вбачається з положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 р. № 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.

Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі. Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними) (аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 року № 21-87а13).

Тобто, призначення та виплата пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність факту існування порушеного суб'єктивного права позивача чи ущемленого інтересу у публічно-правових відносинах, що є визначеною процесуальним законом підставою для відмови у задоволенні заявлених вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул.. В.-Інтренаціоналістів, 20, кВ. 71, іпн: НОМЕР_1) до Енергодарського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Запорізької області (70503, Запорізька область, м. Енергодар, вул.. Українська, 4-а, оф.2, код ЄДРПОУ 41249795), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватне акціонерне товариство «Електропівденмонтаж-10» (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул.. Примислова, 46Е, код ЄДРПОУ 00121844) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду – протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 01.04.2019.

Суддя О.О.Артоуз