Вирок № 80832406, 01.04.2019, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/8220/18

Провадження № 1-кп/524/107/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2019 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючого судді -Гусача О.М.,

при секретарі -Поймай Я.А.

з участю прокурора - Карабаш Ю.О.

захисника - Чупілка С.П.

обвинуваченого - ОСОБА_2

законного представника обвинуваченого - ОСОБА_3

представників потерпілого - ОСОБА_4, ОСОБА_5

потерпілого - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальне провадження №12018170090002495 по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кременчука Полтавської області, громадянина України, освіта середня, не працюючого, студента ПТУ №7 м. Кременчука, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

08.06.2018 близько 03 години 37 хвилин неповнолітній ОСОБА_2, перебуваючи біля магазину № 86 «АТБ-Маркет» по вул. І.Сердюка, 11 м.Кременчука, маючи прямий злочинний умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, який виник на ґрунті раптово виниклих неприязних особистих відносин, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наніс два удари правою рукою стиснутою в кулак в праву частину обличчя потерпілого, від яких останній впав на підлогу. В подальшому, ОСОБА_2 дістав з правої кишені олімпійки ніж та спричинив два тичкові удари в правий бік живота потерпілого, в результаті чого завдав останньому тілесні ушкодження. Згідно висновку експерта № 610 від 24.07.2018 у ОСОБА_6, виявлені тілесні ушкодження у вигляді: рубців в ділянці живота справа, які явилися слідством загоєння проникаючих колото-різанх ран не менше ніж два, котрі утворилися від дії колюче-ріжучого предмету, яким міг бути і ніж, рани ускладнилися внутрішньою крововтратою і перитонітом. Дані тілесні ушкодження відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя під час отримання.

Свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення обвинувачений ОСОБА_2 не визнав та пояснив суду, що близько 22 години 07.06.2018 року зустрівся зі своїми знайомими на ім»я ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_1 (прізвищ не знає) та двома дівчатами ОСОБА_17 та ОСОБА_18. Близько опівночі усі разом підійшли до магазину АТБ де зустріли раніше не знайомого потерпілого, який перебував у стані алкогольного сп»яніння. Потерпілий пригостив їх алкогольними напоями. Приблизно о 03 годині 08.06.2018 року між ОСОБА_16 та потерпілим виник конфлікт. При цьому потерпілий почав погрожувати та ображати його матір. Він попросив потерпілого заспокоїтись однак останній ще більше розлютився. Будучи доведеним потерпілим до збудження не витримав та наніс удар кулаком в обличчя від якого потерпілий упав. Після цього наніс ще два удари кулаком в область грудної клітини потерпілого, при цьому в руці тримав брелок з ключами, який представляв собою металевий предмет довжиною приблизно 8 см., товщино 1-1,5 см., шириною приблизно 1,5 см. Брелок був комбінований з рукояткою та розкладною пилочкою для нігтів, закруглений на кінцях та складався за допомогою пружини. Після ударів пружина зламалася і він перестав складатися. Вважає що своїми діями не міг спричинити потерпілому проникаючі тілесні ушкодження. Визнає, що приймав участь у конфлікті з потерпілим та декілька раз вдарив потерпілого кулаком в обличчя та тулуб. Відповідати на питання головуючого та учасників судового провадження відмовився.

Законний представник ОСОБА_3 суду пояснила, що обвинувачений її син. Проживають разом у квартирі . Умови проживання гарні. У сина своя кімната. Після закінчення 9 класів школи син два роки навчався в ліцеї ім.. г. Крут у м. Львові. Зараз навчається в ПТУ №7 на зварювальника. Займається спортом. Охарактеризувати сина може з гарного боку. Про події які відбувались 08 червня 2018 року їй стало відомо від працівників поліції після того , як до них додому прийшли з обшуком. В той день син їй телефонував, казав, що прийде не пізно, однак вона його не дочекалася і коли він прийшов не знає.

Не зважаючи на такі показання обвинуваченого, його винність у вчиненні інкримінованого йому злочину в повній мірі доведена наступними зібраними та дослідженими судом доказами:

- показаннями потерпілого ОСОБА_6, який суду пояснив, що 07.06.2018 року пізно вечором пішов до магазину АТБ, що по вулиці Маслова м. Кременчука. Біля магазину зустрів молодих хлопців, які попросили купити пива. Він погодився, купив їм пиво після чого вони тривалий час розмовляли, вживали алкогольні напої. У якийсь момент між ними виник конфлікт. Обвинувачений з ще одним хлопцем стояли позаду нього, двоє хлопців попереду і ще один збоку. Один з тих що стояв попереду почав розмахувати руками. Потім обвинувачений вдарив його в обличчя кулаком правої руки від чого він упав та на мить втратив свідомість. Коли прийшов до тями побачив кров. Встав та пішов додому. Потім, близько обіду подзвонив брату, який прийшов та викликав швидку.

- показаннями свідка ОСОБА_10, який суду пояснив, що в ніч з 07.06.2018 на 08.06.2018 року він, разом із знайомими, перебував біля магазину АТБ по вулиці Маслова м. Кременчука. Підійшов потерпілий. У потерпілого виник конфлікт з ОСОБА_11. Бачив як обвинувачений наніс потерпілому удар кулаком в обличчя від якого той впав. Потім обвинувачений дістав з кишені предмет схожий на ніж та наніс ним два удари потерпілому. Після цього всі розійшлись.

- показаннями свідка ОСОБА_8, який суду пояснив, що працює охоронцем магазину АТБ. Бачив потерпілого , який купував алкогольні напої в магазині. На вході в магазин розташовані камери спостереження. Спостерігаючи за зображенням з камер спостереження на моніторі побачив бійку в ході якої обвинувачений підійшов до потерпілого та наніс йому два удари предметом схожим на ніж. Коли він вийшов з магазину побачив потерпілого, який вже піднявся. Попросив його підняти футболку та побачив два ножові поранення. Викликав швидку допомогу.

- показаннями свідка ОСОБА_12, який суду пояснив, що потерпілого знає, як колишнього сусіда. Вночі 08 червня 2018 року гуляв зі знайомими. Біля магазину АТБ зустріли потерпілого, він з ним привітався. Там же зустрів і обвинуваченого. Вирішили випити пива. В якийсь момент виник конфлікт. Потерпілого вдарили і він впав. З магазину вийшов охоронець та сказав, що на камерах відеоспостереження побачив, як потерпілого вдарили ножем. Усі порозбігались, а він підійшов до потерпілого та побачив кров на футболці. Потім потерпілий показав йому рани, це були порізи приблизно 2-3 см. Хто конкретно наніс рани потерпілому він не бачив, однак бачив, як обвинувачений нахилявся до потерпілого під час бійки коли той лежав.

- протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 10.07.2018 року відповідно до якого потерпілий просить притягти до відповідальності осіб, які 08.06.2018 року нанесли йому тілесні ушкодження;

- протоколом огляду місця події від 10.07.2018 року та фототаблицею до нього, відповідно до якого було оглянуто майданчик біля входу в магазин «АТБ-маркет 86» м. Кременчука;

- протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 20.07.2018 року відповідно до якого вилучено запис з камер відеоспостереження магазину «АТБ-маркет 86» м. Кременчука;

- протоколом огляду від 20.07.2018 року відповідно до якого було переглянуто запис з камер відеоспостереження магазину «АТБ-маркет 86» м. Кременчука;

- висновком експерта № 610 від 24.07.2018 року, відповідно до якого у ОСОБА_6, виявлені тілесні ушкодження у вигляді: рубців в ділянці живота справа, які явилися слідством загоєння проникаючих колото-різанх ран не менше ніж два, котрі утворилися від дії колюче-ріжучого предмету, яким міг бути і ніж, рани ускладнилися внутрішньою крововтратою і перитонітом. Дані тілесні ушкодження відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя під час отримання. Вказані тілесні ушкодження могли утворитись в строк та при обставинах вказаних під експертним. Враховуючи характер, розташування виявлених тілесних ушкоджень слід вважати, що вони не могли утворитись під час падіння.

- протоколом пред»явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.07.2018 року відповідно до якого ОСОБА_6 упізнав обвинуваченого, як особу, яка 08.06.2018 року нанесла йому удар у щелепу від якого він упав та втратив свідомість;

- протоколом пред»явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.07.2018 року відповідно до якого свідок ОСОБА_13 упізнав обвинуваченого, як особу, яку 08.06.2018 року він бачив на моніторі з камер відеоспостереження магазину «АТБ-маркет 86» м. Кременчука та яка наносила удари чоловіку який лежав біля магазину;

- протоколом пред»явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.07.2018 року відповідно до якого свідок ОСОБА_8 упізнав обвинуваченого, як особу, яку 08.06.2018 року він бачив на моніторі з камер відеоспостереження магазину «АТБ-маркет 86» м. Кременчука та яка наносила удари предметом схожим на ніж чоловіку який лежав біля магазину;

- протоколом слідчого експерименту від 17.09.2018 року, в ході якого потерпілий ОСОБА_6 показав де та при яких обставинах отримав тілесні ушкодження;

- протоколом слідчого експерименту від 24.09.2018 року, в ході якого свідок ОСОБА_7 показав де, ким та при яких обставинах потерпілому ОСОБА_6 були спричинені тілесні ушкодження;

- висновком експерта № 691 від 04.10.2018 року, відповідно до якого покази потерпілого ОСОБА_6 дані ним в ході проведення слідчого експерименту можуть відповідати даним судово-медичної експертизи на його ім»я;

- висновком експерта № 792 від 04.10.2018 року, відповідно до якого покази свідка ОСОБА_7 дані ним в ході проведення слідчого експерименту можуть відповідати даним судово-медичної експертизи на ім»я ОСОБА_6;

- відтвореним в судовому засіданні відеозаписом з камер відеоспостереження магазину «АТБ-маркет 86» з якого вбачається, як обвинувачений наносить удар потерпілому від якого останній падає. Потім обвинувачений дістає з кишені кофти предмет схожий на ніж схиляється до того місця куди впав потерпілий наносить два удари, після чого відходить, витирає предмет яким наніс удари та кладе його до кишені кофти;

- речовими доказами.

Зазначені докази винуватості обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину, є такими, що доповнюють одне одного, є належними допустимими та достатніми, оскільки, у відповідності до ст.ст.84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому Конституцією та КПК України.

Суд вважає, що в судовому засіданні не знайшла свого підтвердження позиція сторони захисту, що тілесні ушкодження у вигляді проникаючих колото-різаних ран потерпілий міг отримати не під час конфлікту 08.06.2018 року біля магазину «АТБ-маркет 86»,а в іншому місці, оскільки після цього ОСОБА_6 самостійно дійшов додому, а за медичною допомогою звернувся лише близько 13 години.

Така версія сторони захисту спростовується, поясненнями судово-медичного експерта ОСОБА_9, який пояснив, що тілесні ушкодження в ділянці живота, які були спричинені потерпілому не супроводжувались великою зовнішньою кровотечею, а викликали внутрішню кровотечу та перитоніт. З такими тілесними ушкодженнями, враховуючи, що потерпілий до цього вживав алкогольні напої, останній міг пройти значну відстань. Крім того допитані в судовому засіданні потерпілий та свідки ОСОБА_8, ОСОБА_12 засвідчили, що тілесні ушкодження в області живота у ОСОБА_6 були виявлені безпосередньо після бійки з участю обвинуваченого, яка відбулась біля входу в магазин «АТБ-маркет 86» м. Кременчука.

Статтею 93 КПК України передбачено, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Тож суд, враховуючи вищевикладені докази, які були надані суду у ході розгляду провадження, які визнанні належними і допустимими, вважає висловлені стороною захисту доводи про однобічність та упередженість досудового розслідування сумнівними, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

Порушень положень Глави 4 КПК України в ході судового розгляду сторонами не доведено та судом не встановлено.

Невизнання обвинуваченим своєї вини, а також твердження сторони захисту про те, що своїми діями ОСОБА_2 не міг спричинити потерпілому тяжкі тілесні ушкодження , суд вважає надуманими та розцінює як спосіб захисту обвинуваченого спрямований на пом'якшення особистої відповідальності та уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, врахувавши, що жоден доказ не має наперед встановленої сили, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_2 у спричиненні потерпілому ОСОБА_6 умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 121 КК України.

Виходячи зі змісту ст. 105 КК України підстав для застосування до обвинуваченого примусових заходів виховного характеру замість кримінального покарання суд не вбачає.

Вирішуючи питання про обрання обвинуваченому ОСОБА_2 міри покарання суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відомості щодо особи обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання.

ОСОБА_2 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався; під наглядом у лікаря психіатра не знаходиться; на обліку у лікаря нарколога не перебуває; за місцем навчання та проживання характеризується позитивно; злочин вчинив будучи неповнолітнім.

Відповідно до досудової доповіді про неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_2 ймовірність вчинення обвинуваченим повторного правопорушення є низькою, а виправленння його можливе без позбавлення волі на певний строк.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого суд визнає вчинення злочину неповнолітнім.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, суд приходить до висновку, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 і попередження вчинення ним нових злочинів, буде покарання у виді позбавлення волі, в межах передбачених санкцією ч.1 ст.121 КК України та ст.. 102 КК України.

В той же час, враховуючи обставини вчиненого злочину, наявність обставини, що пом'якшує покарання, особу обвинуваченого, умов його життя та виховання, впливу дорослих, рівень розвитку, інформацію про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, даних досудової доповіді, поведінку потерпілого, яка передувала вчиненню злочину, суд вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_2 можливе без відбування покарання, із застосуванням ст. ст. 75, 104 КК України та покладенням обов'язків передбачених ст.. 76 КК України.

Призначене покарання буде відповідати як ступеню тяжкості вчиненого злочину, так і загальним засадам призначення покарань, вимогам законності та справедливості, особі обвинуваченого, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

При вирішенні питання щодо заявленого прокурором цивільного позову про стягнення витрат на лікування потерпілого, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 12, ст. 36 КПК України, прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, уповноважений пред'являти цивільний позов в інтересах держави та громадян у порядку, передбаченому цим кодексом.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Згідно п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 № 545 «Про затвердження Порядку обчислення розміру фактичних витрат охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння, зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету використання», сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, у якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.

Як встановлено судом, у зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями потерпілий перебував на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні Коммунального некомерційного медичного підприємства «Кременчуцька перша міська лікарня» з 08.06.2018 року по 21.06.2018 року , де на його лікування витрачено - 5737,07 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладу охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину.

Частиною 3 статті 1206 ЦК України передбачено, якщо лікування проводилось закладом охорони здоров'я, що є у державній власності або у власності територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Відповідно до ст. 1179 ЦК України неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

Підсумовуючи вище викладене, заявлений прокурором цивільний позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого у сумі 5737,07грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи заявлений потерпілим цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд виходить із наступного.

Згідно ст. 1166 ч. 1 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 1179 ЦК України неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

Відповідно до ст. 1167 ч. 1 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ст. 1168 ч. 1 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Позивач на підтвердження понесених ним витрат подав документальне підтвердження щодо суми витрат на придбання ліків за період лікування на загальну суму 13533,80грн.

Оцінюючи докази матеріальної шкоди, внаслідок понесення витрат на лікування, суд приймає до уваги відповідність лікарських засобів, призначених потерпілому у медичних закладах і часу їх придбання, а також допустимість самих розрахункових документів та витрат, понесених у зв"язку з лікуванням.

За наведених обставин суд вважає, що в частині відшкодування матеріального збитку цивільний позов підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає в тому числі у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку з ушкодженням її здоров"я.

Згідно п. 2 ч. 3, ч. 4 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних, душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, з урахуванням вимог розумності, виваженості і справедливості, ступеня вини особи, що завдала шкоду. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди і не пов"язана із розміром цього відшкодування.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму ВС України від 31.03.1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в залежності від характеру та розміру страждань, які були заподіяна позивачу.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, ступінь вини обвинуваченого, а саме, що ОСОБА_2 вчинив умисний злочин, конкретні обставини справи, глибину фізичних та душевних страждань, пов"язаних з болем, порушення звичного ритму життя, матеріальний стан цивільного позивача та цивільного відповідача.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що розмір заподіяної моральної шкоди становить 60000 гривень, яку і слід стягнути з цивільного відповідача.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п»яти ) років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки, поклавши відповідно до ст. 76 КК України обов»язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, а також виконувати заходи, передбачені відповідною пробаційною програмою.

Цивільний позов прокурора задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, на користь держави в особі КНМП «Кременчуцької першої міської лікарні ім.. О.Т. Богаєвського» на р/р 31414544700008 в ГУДКСУ в Полтавській області, код ЄДРПОУ 37965850, код платежу 24060300 кошти витрачені на стаціонарне лікування ОСОБА_6 у сумі 5737 ( п»ять тисяч сімсот тридцять сім) грн. 07 коп

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 13533 ( тринадцять тисяч п»ятсот тридцять три ) гривень 80 коп. в рахунок відшкодування заподіяної майнової шкоди та 60000 (шістдесят тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Речові докази - диск з записами камер відеоспостереження магазину АТБ-маркет зберігати в матеріалах кримінального провадження; сині шорти по боках з білими вертикальними смугами, чоловічі кросівки "XtaRide" синього кольору з підошвою жовтого кольору, чоловічу кепку чорного кольору з написом та лебою "Philip Plein" повернути власнику.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя : О.М. Гусач