Ухвала суду № 80829499, 29.03.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/8822/18

Провадження № 1-кс/461/2762/19

У Х В А Л А

про надання дозволу на арешт майна

29.03.2019 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова Волоско І.Р., секретар Мисько С.М., розглянувши клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ Національної поліції у Львівській області Одинця А.М. про надання дозволу на арешт майна, -

в с т а н о в и в :

старший слідчий в особливо важливих справах відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ Національної поліції у Львівській області Одинець А.М. звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні № 12018140000000555 від 11.10.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, погодженим заступником начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Львівської області Пришляка Ю.О. про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_3.

Подане клопотання мотивує тим, що ОСОБА_3, обґрунтовано підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту наркотичних засобів та психотропних речовин та незаконному збуті наркотичних засобів та психотропних речовин, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України. Згідно положень ст. 96-1 КК України та санкції ч.2 ст.307 КК України передбачено додаткове покарання у вигляді конфіскації майна. Тому метою арешту майна є забезпечення конфіскації чи спеціальної конфіскації.

Слідчий в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, наслідки неявки, однак, його неявка не перешкоджає розгляду клопотання відповідно до вимог ч.3 ст. 244 КПК України. Одночасно із поданим клопотанням, слідчий звернувся до суду про слухання справи без його участі та без власника майна; клопотання підтримав просив задовольнити.

Враховуючи положення ч.2 ст.172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна, слідчий суддя вважає за можливим провести судовий розгляд без участі власника вказаних предметів та речей.

Дослідивши та перевіривши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що Слідчим управлінням ГУ Національної поліції у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018140000000555 від 11.10.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3, у невстановлений досудовим слідством час, керуючись корисливим мотивом, вступив у злочинну змову з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та невстановленими слідством особами з метою отримання незаконного прибутку від збуту особливо небезпечних наркотичних засобів та психотропних речовин на території м. Львова.

ОСОБА_3 підозрюється органом досудового розслідування у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту наркотичних засобів та психотропних речовин та незаконному збуті наркотичних засобів та психотропних речовин, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Згідно положень ст. 96-1 КК України та санкції ч.2 ст.307 КК України передбачено додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

Згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №160958520 ОСОБА_3 має у власності: частку власності в розмірі 1/2 об'єкту нерухомості - житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1 загальною житловою площею 35,7 кв.м, яка належить ОСОБА_3 на праві приватної спільної часткової власності.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Санкція ч.2 ст.307 КК України передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

Дослідивши матеріали клопотання, враховуючи, що накладення арешту на майно проводиться з метою забезпечення завдань кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, правову підставу для арешту майна, наслідки арешту, розумність та співрозмірність обмеження права власності, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя ,-

у х в а л и в :

клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю міста Львова, одруженому, раніше не судимому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2, фактично проживає у АДРЕСА_3, а саме: частку власності в розмірі Ѕ об'єкту нерухомості - житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1 загальною житловою площею 35,7 кв.м, яка належить ОСОБА_3 на праві приватної спільної часткової власності.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ Національної поліції у Львівській області Одинця А.М.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п?яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя І.Р.Волоско.