Ухвала суду № 80826136, 01.04.2019, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

"01" квітня 2019 р. Справа № 489/4316/17

Номер провадження 6/489/122/19

УХВАЛА

01 квітня 2019 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого - судді Рум'янцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань - Середою А.В.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві заяву Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» про приведення у відповідність рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18 квітня 2018 року по цивільній справі за позовом приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_3 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль» звернулось до суду з заявою про приведення у відповідність виконавчого документа до вимог чинного законодавства. Свої вимоги мотивували тим, що Ленінським районним судом м. Миколаєва 18.04.2018 р. було винесено рішення суду по цивільній справі за позовом приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_3 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію. На підставі рішення суду, видано виконавчий лист по справі № 489/4316/17 (провадження № 2/489/538/18). Однак, зазначений виконавчий документ не відповідає вимогам ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки в ньому не зазначено індивідуальний ідентифікаційний номер та дата народження боржника.

За нормою ч. 3 ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Ухвалою суду від 27 березня 2019 року заяву прийнято до провадження та призначено заяву до судового розгляду на 01 квітня 2019 року без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання.

Дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18 квітня 2018 року, позов приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_3 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01.04.2015 року по 01.05.2017 року в розмірі 5338 грн. 39 коп., суму, на яку підлягає збільшення боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 461 грн. 47 коп., три проценти річних в розмірі 100 грн. 16 коп. та судовий збір у розмірі 1600 грн. 00 коп.

19 травня 2018 року зазначене рішення суду набрало законної сили.

12 червня 2018 року Ленінським районним судом м. Миколаєва було видано виконавчий лист стягувачу.

Стягувачем було направлено виконавчий документ до Інгульського ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ в Миколаївській області для виконання.

Разом з тим, 29 жовтня 2018 року головним державним виконавцем Інгульського ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ в Миколаївській області винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, оскільки у ньому не зазначено індивідуальний ідентифікаційний номер боржника ОСОБА_3.

Частиною 3 ст. 431 ЦПК України визначено, що виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Відповідно до ч.1 ст.432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються, зокрема, дата народження боржника - фізичної особи; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків).

Згідно Довідки Державної фіскальної служби України від 16.03.2018 року за вх. № 989 та від 01.04.2019 за вх. № 1392/19 вбачається, що надати реєстраційний номер облікової картки ОСОБА_3, не має можливості, оскільки фізичну особу неможливо однозначно ідентифікувати.

В заяві про приведення виконавчого листа у відповідність до вимог п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» стягувачем Приватним акціонерним товариством «Миколаївська теплоелектроцентраль» також не зазначено відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків (індивідуальний ідентифікаційний номер) ОСОБА_3.

Враховуючи вищевикладене, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків (індивідуальний ідентифікаційний номер) боржника ОСОБА_3, на запит суду від 28.03.2019 року дана інформація Державною фіскальною службою надана не була, стягувачем, звернувшись до суду повторно, також не зазначена, суд позбавлений можливості внести дані щодо реєстраційного номеру облікової картки платника податків (індивідуальний ідентифікаційний номер) ОСОБА_3, а тому заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.. 431, 432 ЦПК України, ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» про приведення у відповідність рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18 квітня 2018 року по цивільній справі за позовом приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_3 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію - відмовити.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Ленінського районного

суду міста Миколаєва Н.О. Рум'янцева

Повний текст судового рішення складено «01» квітня 2019 року.