Рішення № 8082527, 16.12.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" грудня 2009 р.Справа № 20/178-09-4792 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім "МИКОЛАЇВСЬКІ РЕСУРСИ";

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ"

про стягнення 130085,15 грн.;

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: не з’явились.

від відповідача: не з’явились.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім "МИКОЛАЇВСЬКІ РЕСУРСИ" звернулося до господарського суду Одеської області із позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнень, просить стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ” на користь - 130085,15 грн. основного боргу, сплату за юридичні послуги за договором доручення №1/09 у сумі 11971,50 грн., пеню у сумі 19 120,74 грн. (строк прострочення з 03.04.09р. по 03.12.09р.), штраф у розмірі 3% річних у сумі 2619,52 грн. (строк прострочення з 03.04.09р. по 03.12.09р.), інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 5203,41 грн. (строк прострочення з 03.04.09р. по 03.12.09р.), а також покласти на відповідача державне мито у сумі 1300,85грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору від 24.06.2008р. на поставку піску будівельного.

У судове засідання 16.12.2009р. представник позивача не з’явився, незважаючи на належне повідомлення про час та місце судового розгляду шляхом надіслання ухвали, а також під розпис у судовому засіданні 4.12.2009р.

Відповідач у судові засідання жодного разу не з’явився, відзив та витребувані документи не надав, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення судових ухвал.

15.12.2009р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з відрядженням представника Товариства з обмеженою відповідальністю „ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ”.

При цьому, до клопотання про відкладення було додано посвідчення про відрядження юрисконсульта Серебрякова О.Л. до с.Бандурка Миколаївської області на ТОВ „Бандурський елеватор” з метою виконання робіт.

Розглянувши надане клопотання, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, виходячи з наступного.

Згідно до чинного господарського процесуального законодавства, інститут представництва юридичної особи не є безпосередньо пов’язаним з особистістю будь-якого окремого представника. Таким чином, сторони, які є юридичними особами, не позбавлені права направити до суду іншого представника для забезпечення захисту своїх інтересів, надавши при цьому відповідну довіреність.

Надане до клопотання про відкладення розгляду справи відрядження, видане на підставі наказу №195-В від 14.12.2009р. свідчить про відрядження до с. Бандурка Миколаївської області на ТОВ „Бандурський елеватор” для „виконання робіт”, тобто мета відрядження, за думкою суду, не пов’язана із будь-яким конкретним терміном відрядження та не звільняє відповідача від обов’язкової участі у судовому засіданні, про час та місце якого він був повідомлений заздалегідь.

Відповідно до ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Таким чином, суд доходить висновку, що навіть за відсутності можливості надіслати у судове засідання належного представника, відповідач був зобов’язаний та мав достатньо часу для подання суду витребуваних документів.

Крім того, як свідчать матеріали справи, незважаючи на подане клопотання про ознайомлення із матеріалами справи та належне повідомлення про час та місце судового розгляду, відповідач наданими йому законом процесуальними правами не скористався.

Суд враховує, що відповідно до ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. За клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті. Крім того, строк розгляду справи може бути продовжений головою суду або його заступником, але не більш як на один місяць.

Ухвалою в.о. голови господарського суду від 16.11.2009 року строк розгляду справи вже було продовжено на один місяць.

Необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Враховуючи викладене, клопотання про відкладення відхилено судом як необґрунтоване та таке, що спрямоване на штучне затягування розгляду справи, а справа розглядається за наявними матеріалами згідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Як вбачається із матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім "МИКОЛАЇВСЬКІ РЕСУРСИ" та Товариством з обмеженою відповідальністю «ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ»було укладено договір від 24 червня 2008р., предметом якого є здійснення поставки Позивачем Відповідачу піску будівельного.

Оцінюючи наданий позивачем примірник договору, суд зазначає, що, в порушення вимог ч.1 ст.181 ГК України, вказаний договір не підписаний та не скріплений печаткою з боку позивача. Але, враховуючи, що обидві сторони вчинили дії по його виконанню та визнавали його існування, зокрема, шляхом підписання додаткових угод до зазначеного договору, у суду відсутні підстави вважати його неукладеним.

Як свідчать матеріали справи, на виконання зазначеного договору позивачем було поставлено товар (пісок будівельний) на загальну суму 1064977,87 грн. Факт поставки товару підтверджується наданими первісними документами і сторонами належним чином не спростовано. У зв'язку із здійсненням відповідачем лише часткової сплати за договором у сумі 317896,96 грн., проведення якої підтверджується банківськими виписками, заборгованість відповідача, згідно з Актом звірення взаємних розрахунків станом на 26.03.2009року, завірених мокрою печаткою з боку як Позивача так і Відповідача, становила 747 080,91 грн.

Вищезазначена сума заборгованості узгоджена сторонами також у Додатковій угоді №1 від 26.03.2009 року до договору поставки від 24.06.2008р. та договору купівлі-продажу за №02/03-09 від 02 березня 2009 року про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Згідно до цієї угоди (п.3) були зараховані зустрічні вимоги сторін на суму 314065 грн.72 коп. (видаткова накладна за №307), у зв'язку з чим залишок заборгованості склав 433015,19 грн.

В подальшому, між сторонами було укладено Додаткову угоду №2 від 03.04.2009р. до договору поставки від 24.06.2008р. та договору купівлі-продажу за №02/03-09 від 02 березня 2009 року про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Вказаним документом (п.2) була узгоджена сума заборгованості по договору поставки від 24.06.2008р. в сумі 433015,19 грн. та були зараховані зустрічні вимоги сторін на суму 299 431 грн. 60 коп.(видаткова накладна за №394).

Таким чином, залишок заборгованості склав 133583,59 грн.

Вказана заборгованість також була підтверджена відповідачем у наявному у справі листі від 16.04.2009р. №318/11, у якому відповідачем запропоновано погашення заборгованості за доданим графіком, а саме;

-          в квітні 2009р. у сумі 22 000,00 грн.;

-          в травні 2009р. у сумі 44 500,00 грн.;

-          в червні 2009року у сумі 44 500,00 грн.;

-          в липні 2009року у сумі 22 583,59 грн.

Приймаючи до уваги, що від ТОВ «ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ»протягом цього часу надійшло тільки 3500 грн., ТОВ Торгівельний дім "МИКОЛАЇВСЬКІ РЕСУРСИ" звернувся до суду із відповідним позовом.

Проаналізувавши надані сторонами докази у сукупності, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Приймаючи до уваги, що факт наявності заборгованості по договору поставки від 24.06.2008р. після зарахування зустрічних однорідних вимог, проведених додатковими угодами №1 від 26.03.2009р. та №2 від 3.04.2009р., у сумі 133583,59 грн. є цілком доведеним за допомогою належних та допустимих доказів та відповідачем в порядку ст.33 ГПК України не спростований, суд, з урахуванням здійснення відповідачем часткової сплати боргу у сумі 3500 грн., вважає позовні вимоги про стягнення основного боргу обґрунтованими на суму 130083,59 грн. (133583,59 грн. –3500 грн.).

Оцінюючи вимоги про стягнення пені за прострочення грошового зобов’язання, суд вказує наступне.

Відповідно до ст.546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до ст.547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Приймаючи до уваги, що у договорі від 24.06.2008р. не встановлена у письмовій формі відповідальність у вигляді сплати неустойки (пені) за прострочення грошового зобов’язання, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову у цій частині.

Щодо вимог позивача про стягнення інфляційного збільшення суми боргу та 3% річних, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та зобов'язаний, на вимогу кредитора, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що додатковими угодами, зокрема, угодою №2 станом на 3.04.2009р. встановлено наявність заборгованості відповідача у сумі 133583,59 грн., тобто 433015,19 грн. – зараховані однорідні вимоги на суму 299431,60 грн., і сторонами належними чином не змінювалися умови договору щодо строків повернення заборгованості, суд вважає вимоги позивача про стягнення індексу інфляції та 3% річних за період з 3.04.2009р. по 3.12.2009р. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, приймаючи до уваги допущення позивачем арифметичної помилки, суд здійснює власний розрахунок зазначених сум за допомогою даних системи „Ліга”.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

130083.5903.04.2009 - 03.12.20092453 %2619.49

Таким чином, загальна сума процентів за договором складає 2619.49 грн.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

03.04.2009 - 03.12.2009130083.591.0516634.26136717.85 Таким чином, інфляційне збільшення складає 6634,26 грн., але, приймаючи до уваги заявлення позивачем вимог по інфляції у сумі 5203,41 грн., та відсутність у суду підстави для виходу за межі позовних вимог, задоволенню підлягає інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 5203,41 грн.

Оцінюючи вимоги позивача про стягнення вартості юридичних послуг у сумі 11971,50 грн., суд зазначає наступне. Як свідчать матеріали справи, позивачем, з метою відновлення свого порушеного права, для підготовки та захисту інтересів підприємства було укладено договір-доручення №1/09 від 8.10.2009р. на правову допомогу, згідно з яким повірений Десятник С.М., що діє на підставі посвідчення адвоката, зобов’язується особисто або через представника Бєлянського Ю.В. здійснювати захист довірителя з питань, що стосуються взаємовідносин позивача з ТОВ «ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ», які виникають із договору від 24.06.2008р., а довіритель зобов’язується сплатити узгоджену у договорі суму в порядку, передбаченому п.5.3 договору –на рахунок представника Бєлянського Ю.В.

Виконання цього договору з боку позивача підтверджується оригіналом платіжного доручення №306 від 27.11.2009р. на суму 11971,5 грн., а виконання договору з боку повіреного підтверджується участю представника у судових засіданнях та підготовкою документів на виконання вимог суду.

Відповідно до п. 10 роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 р. N 02-5/78 витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч. 5 ст. 49 ГПК України.

При цьому, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин, суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Враховуючи вищевикладене, суд, застосовуючи аналогію закону, та, вважаючи, що розмір витрат на юридичні послуги є явно завищеним, з урахуванням суми боргу, що підлягає стягненню, вважає за необхідне обмежити цей розмір до 5000 грн.

Крім того, суд зазначає, що, збільшивши позовні вимоги, позивач не сплатив державне мито зі збільшеної суми, у зв'язку з чим, виходячи з вимог ст.46 Господарського процесуального кодексу України, суд стягує з позивача до Державного бюджету України державне мито в сумі 389 грн. 15 коп.

Враховуючи часткове задоволення позову, судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ»(68093, Одеська область, м. Іллічівськ, с. Малодолинське, вул. Заводська, 1, код ЄДРПОУ 33832730) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім "МИКОЛАЇВСЬКІ РЕСУРСИ" (54001,Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Набережна, буд. 5, к. 18, код ЄДРПОУ 35563718 ) 130083 /сто тридцять тисяч вісімдесят три/ грн. 59 коп. основного боргу, 2619 /дві тисячі шістсот дев’ятнадцять/ грн. 49 коп. 3% річних, інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 5203 /п’ять тисяч двісті три/ грн. 41 коп., 5000 /п’ять тисяч/ грн. витрат на юридичні послуги, 1429 /одна тисяча чотириста двадцять дев’ять/ грн. державного мита та 199 /сто дев’яносто дев’ять/ грн. 42 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

3.          В решті позову відмовити.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім "МИКОЛАЇВСЬКІ РЕСУРСИ" (54001,Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Набережна, буд. 5, к. 18, код ЄДРПОУ 35563718 ) на користь Державного бюджету України на п/р 31114095700008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, ЄДРПОУ 23213460, КБК 22090200 - держмито в сумі 389 /триста вісімдесят дев'ять/ грн. 15 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя